Єдиний унікальний № 310/2253/21 Головуючий в 1 інст. Прінь І.П.
Провадження №33/807/478/21 Доповідач в 2 інст.Дадашева С.В.
Категорія ч.1 ст.130 КУпАП
27 серпня 2021 року місто Запоріжжя
Суд апеляційної інстанції у складі судді судової палати з розгляду кримінальних справ Запорізького апеляційного суду Дадашевої С.В., за участю захисника особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ( ОСОБА_1 ) - адвоката Вороніна І.О. розглянув в апеляційному порядку у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 , за апеляційною скаргою захисника - адвоката Вороніна І.О. на постанову Бердянського міськрайонного суду Запорізької області 05 травня 2021 року, якою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Бердянськ, який зареєстрований та проживає: АДРЕСА_1 , не працює, РНОКПП - НОМЕР_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000,00 грн з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік.
Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 454 грн 00 коп. на користь Державної судової адміністрації України.
Згідно з постановою суду, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ОБ № 104493 від 12 березня 2021 року, який був складений поліцейським ВРПП Бердянського РВП ГУНП в Запорізькій області Квасницьким І.Ю., 12 березня 2021року о 10 год. 13 хв. ОСОБА_1 на 567 км автодороги М-14 керував автомобілем Opel Vectra, державний номер НОМЕР_2 , з ознаками наркотичного сп'яніння: почервоніння очей, тремтіння рук, нестійка хода. Від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку водій відмовився в присутності двох свідків, чим порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху, відповідальність за що передбачена ч.1 ст.130 КУпАП.
В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_1 - адвокат Воронін І.О. просить поновити строк на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції,постанову суду скасувати та закрити провадження по справі на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП.
В обґрунтування своїх вимог зазначає, що постанова прийнята з порушенням норм законодавства та підлягає скасуванню.
Апелянт вказує, що ОСОБА_1 12 березня 2021 року двічі зупиняли за непристебнутий пасок безпеки. Першого разу у ОСОБА_1 не було виявлено ознак сп'яніння. Через годину після першої зупинки ОСОБА_1 знову зупинили нібито для складання постанови про порушення правил керування транспортними засобами, ременями безпеки та в ході спілкування у ОСОБА_1 незрозуміло яким чином з'явились ознаки наркотичного сп'яніння, у зв'язку з чим складено протокол об 11-40 год., в якому вказано, що о 10-13 були виявлені ознаки сп'яніння. В період з 10-13 год. до 11-15 год. відео зйомка не велась.
Захисник посилається на недопустимість доказу відеозапису, оскільки записи є частковими, не містять повної фіксації події. На відеозаписі не зафіксовано факт складання і підписання протоколу про адміністративне правопорушення, пропозицію про проходження огляду на стан сп'яніння на місці в присутності двох свідків.
ОСОБА_1 працівниками поліції не було роз'яснено його права, що підтверджується відеозаписом події.
Крім того, працівниками поліції було порушено порядок огляду ОСОБА_1 на стан сп'яніння. Інспектор поліції не пропонував ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп'яніння за допомогою технічного засобу на місці зупинки транспортного засобу в присутності двох свідків, а одразу його направлено до медичного закладу, що є порушенням вимог ст.266 КУпАП та Інструкції №1452/735
Вважає, що сам лише протокол про адміністративне правопорушення та надані відеозаписи з нагрудного відео реєстратора патрульного поліцейського не є належними доказами стану наркотичного сп'яніння.
Заявлене захисником ОСОБА_1 - адвокатом Вороніним І.О. клопотання про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження вищевказаної постанови суду підлягає задоволенню, оскільки постанову від 05 травня 2021 року ОСОБА_1 отримав 21 травня 2021 року, захисник - адвокат Воронін І.О. - 19 травня 2021 року,та вже 28 травня 2021 року захисником подано апеляційну скаргу, тобто зловживання своїми процесуальними правами з боку апелянта не вбачається. Виходячи з того, що доводи апелянта щодо причин пропуску строку на апеляційне оскарження є переконливими, виходячи з принципу верховенства права, який визнається і діє в Україні (ст.8 Конституції України), задля забезпечення особі, що притягається до адміністративної відповідальності, можливості реалізувати свої процесуальні права, подана апеляційна скарга підлягає розгляду.
Заслухавши захисника - адвоката Вороніна І.О., який підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити, перевіривши матеріали справи та доводи, викладені в апеляційній скарзі, апеляційний суд доходить таких висновків.
Згідно з вимогами ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Цих вимог закону суд першої інстанції в цілому дотримався при розгляді справи.
Висновки суду щодо наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, засновані на досліджених в судовому засіданні доказах та є обґрунтованими.
Під час розгляду справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 судом виконані вимоги ст.ст.280, 283 КУпАП та повно, всебічно з'ясовані обставини справи, дотримані вимоги закону щодо змісту постанови про адміністративне правопорушення.
Суд дійшов правильного висновку про те, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, в повному обсязі підтверджена даними, що містяться в матеріалах справи.
Зокрема, в матеріалах справи міститься:
протокол про адміністративне правопорушення серії ОБ № 104493 від 12 березня 2021 року, який складений щодо ОСОБА_1 за те, що останній 12 березня 2021року о 10 год. 13 хв. на 567 км автодороги М-14 керував автомобілем Opel Vectra, державний номер НОМЕР_2 , з ознаками наркотичного сп'яніння: почервоніння очей, тремтіння рук, нестійка хода та від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився в присутності двох свідків, чим порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху;
направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 12 березня 2021 року, відповідно до якого ОСОБА_1 відмовився від проведення огляду на стан сп'яніння в медичному закладі;
письмові пояснення свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , відповідно до яких, вказані особи були запрошені працівниками поліції в якості свідків та в їх присутності гр. ОСОБА_1 , який керував транспортним засобом Opel Vectra, д.н. НОМЕР_2 на пропозицію працівників поліції проїхати до медичного закладу для проходження огляду категорично відмовився, у нього були виявлені ознаки сп'яніння. Від керування відсторонений;
копія постанови про накладення адміністративного стягнення за ч.5 ст.121 КУпАП стосовно ОСОБА_1 ;
відеозапис події.
Зазначені докази у їх сукупності підтверджують те, що ОСОБА_1 вчинив правопорушення, передбачене ч.1ст.130 КУпАП, при викладених в постанові суду обставинах.
Висновки суду першої інстанції, викладені у постанові, є обґрунтованими, належним чином вмотивованими та повністю відповідають фактичним обставинам справи.
Твердження апелянта про неповноту з'ясування обставин справи судом та про невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, є безпідставними, суперечать матеріалам справи і змісту оскаржуваної постанови.
В суді першої інстанції ОСОБА_1 своєї вини не визнав, пояснив, що 12 березня він їхав в м. Бердянськ на СТО. З ним їхали ще двоє пасажирів. Близько 09-00 години ранку в районі с. Нововасилівка він був зупинений працівниками ДПС, оскільки не був пристебнутий пасками безпеки. Працівники поліції після зупинки авто почали їх обшукувати, також провели обшук автомобіля. Причини обшуку вони не вказали. Жодних прав йому не роз'яснювали. Під час обшуку поліцейські нібито виявили у нього ознаки сп'яніння, запропонували проїхати до медичного закладу на освідування. На місці зупинки йому не було запропоновано пройти освідування. Він погодився і поїхав до міста. Його товариш, що їхав з ним, повідомив, що це той самий екіпаж, який склав щодо нього протокол, оскільки автомобіль має єврономери, і що поліція може забрати автомобіль на штраф майданчик. Заїхавши у місто, він зупинив автомобіль і повідомив працівникам поліції, що він відмовляється їхати на медичне освідування. Він відмовився від проходження медогляду у лікарні тому, що побоювався, що лікар і поліцейські вже між собою домовилися. Щодо нього був складений протокол. Працівники поліції змусили його підписати протокол в присутності свідків.
Адвокат Воронін І.О. просив закрити провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП, посилаючись на відсутність події та складу адміністративного правопорушення у діях ОСОБА_1 . Зазначав, що ОСОБА_1 було зупинено працівниками поліції о 10 год. 13хв. Під час зупинки поліцейські не відчули будь-яких ознак сп'яніння. ОСОБА_1 не було відсторонено від керування транспортним засобом. Долучений до протоколу відеозапис не є безперервним, тому не може бути допустимим доказом. Крім того, протокол та акт огляду складено лише в одному екземплярі. В протоколі про адміністративне правопорушення відсутній підпис ОСОБА_1 про роз'яснення йому його прав та обов'язків. Також ОСОБА_1 не було запропоновано пройти огляд на стан сп'яніння на місці зупинки автомобіля.
Вказані доводи були перевірені судом першої інстанції з урахуванням наявних матеріалів справи, та суд дійшов висновку, що матеріали справи не містять доказів про порушення поліцейськими законодавства при складанні протоколу про адміністративне правопорушення, вимоги КУпАП, Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним Наказом МВС України та МОЗ України 09 листопада 2015 року за № 1452/735, Інструкцією з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом МВС України 07 листопада 2015 року № 1395, поліцейськими були дотримані.
Крім того, суд першої інстанції під час розгляду справи викликав свідків у справі для з'ясування всіх обставин даної справи.
Так, допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_3 суду пояснив, що в березні приблизно о 10 годині, точної дати він вже не пам'ятає, він повертався до м. Бердянська. В районі «Військове містечко» його зупинили працівники поліції і запропонували йому бути присутнім в якості свідка під час складання протоколу, оскільки водій автомобіля Опель відмовляється проходити медичний огляд . У його присутності поліцейський спитав у водія , чи буде він проходити медичний огляд у медичному закладі, водій відмовився. Протокол поліцейський складав у його присутності, він особисто розписався у протоколі і у письмових поясненнях. Чи роз'яснювалися ОСОБА_1 права під час складання протоколу він не пам'ятає.
Свідок ОСОБА_2 в судовому засіданні пояснив, що при виїзді з м.Бердянська в с. Нововасилівка в районі Військового містечка, точної дати та часу він не пам'ятає, був зупинений працівниками поліції. Йому було запропоновано бути свідком під час складання протоколу щодо водія, який відмовляється проходити медичний огляд на стан сп'яніння. У його присутності поліцейський запитав у ОСОБА_1 чи буде він їхати на мед експертизу до медичного закладу. Водій відмовився. Протокол щодо ОСОБА_1 складався у його присутності. Під час складання протоколу ОСОБА_1 були роз'яснені права та обов'язки, а також наслідки відмови від проходження медогляду. Нагрудна камера у працівників поліції була включена під час задавання питання. Чи пропонували водію пройти медогляд на місці зупинки він не знає. Після складання протоколу він поставив свій підпис у протоколі, також підписав письмові пояснення.
Допитаний в судовому засіданні за клопотанням ОСОБА_1 свідок ОСОБА_4 суду показав, що є знайомим ОСОБА_1 12 березня 2021 року приблизно о 09-00год. він, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 їхали до ремонтної майстерні до м. Бердянська на автомобілі ОСОБА_1 . Біля заправки в районі с.Нововасилівка були зупинені поліцейськими. Причиною зупинки було те, що вони нібито не були пристебнуті пасками безпеки. Після зупинки поліцейські обшукали автомобіль і їх. ОСОБА_5 пішов до них в машину. Коли повернувся, сказав, що треба їхати на ПНД. ОСОБА_5 погодився на складання протоколу по ст.130 КУпАП, щоб не забрали авто на штрафмайданчик. Вони поїхали в місто, працівники поліції їхали позаду них. На в'їзді в місто вони зупинилися, аби спитати куди далі їхати. ОСОБА_5 пішов до автомобіля поліцейських. Що відбувалося в автомобілі поліцейських він не знає, під час складання протоколу він не був присутній, сидів в машині.
Допитаний в судовому засіданні поліцейський ОСОБА_7 , показав суду, що 12 березня 2021 року о 10-13 год. на 567 км автодороги Одеса-Новоазовськ було зупинено автомобіль за порушення ПДР - не пристебнуті паски безпеки. Водія ОСОБА_1 було запрошено до поліцейського автомобіля для складання постанови про притягнення до адміністративної відповідальності. У водія були наявні ознаки наркотичного сп'яніння, тому йому було запропоновано проїхати до медичного закладу БПНД на експертизу. Він погодився. Заїхавши у місто, водій сказав, що відмовляється їхати до медичного закладу. При цьому водій зізнався, що кілька днів тому вживав канабіс - (через бульбулятор). Йому повторно було запропоновано проїхати до медичного закладу. Але він відмовився. Було складено направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння. У направлені вказані виявлені ознаки сп'яніння: почервоніння очей, тремтіння рук, нестійка хода. В присутності двох свідків був складений адміністративний протокол за ч.1ст.130 КУпАП, при цьому ОСОБА_1 було роз'яснено його права і обов'язки і повідомлено про дату і час розгляду справи судом, про що ОСОБА_1 власноручно поставив свої підписи у протоколі. ОСОБА_1 був відсторонений від керування автомобілем.
Захисник - адвокат Воронін І.О. підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі. Зазначив, що зупинка ОСОБА_1 відбулась о 10-15 годині за порушення ПДР та складено постанову за ст.121 КУпАП. В ході зупинки працівники поліції не зазначали, що у ОСОБА_1 були виявлені ознаки сп'яніння та відпустили його і дозволили сісти за кермо транспортного засобу. Після цього об 11-00 годині у ОСОБА_1 з'явились ознаки наркотичного сп'яніння. Вказує, що незрозуміло яким чином працівники поліції виявили ці ознаки сп'яніння. Посилається на те, що працівники поліції не запропонували ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп'яніння на місці зупинки, а лише зазначили, що необхідно пройти огляд в медичному закладі. Під час допиту свідків в суді першої інстанції останні взагалі майже не впізнали ОСОБА_1 , не підтвердили, що останньому були роз'яснені його права. Пояснення свідків складені не ними особисто, а з їх слів. Крім того, відеозапис є неповним та не відповідає вимогам відповідної Інструкції, не вказано засоби за допомогою яких здійснювалась відео зйомка. Посилається на відсутність повноважень осіб, які мали право копіювати відеозапис.
Проте, доводи ОСОБА_1 та його захисника щодо фактичних обставин справи та щодо недопустимості доказів спростовуються вищевказаними доказами, які узгоджуються з відеозаписом, на якому зафіксовано, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом та відмовився від проходження огляду на стан сп'яніння в установленому законом порядку в присутності свідків. При цьому з відеозапису вбачається, що ОСОБА_1 мав ознаки сп'яніння, особисто повідомляв працівнику поліції, що він вживав наркотичні засоби, а тому вимога поліцейського щодо проходження огляду була правомірною.
Посилання апелянта на те, що ОСОБА_1 не було роз'яснено його права та наслідки відмови від проходження огляду, в його присутності матеріали справи не складались, також спростовується протоколом та відеозаписом події. Так, в протоколі зазначено, що ОСОБА_1 роз'яснено його права та обов'язки, передбачені ст.63 Конституції України та ст.268 КУпАП, та повідомлено про день час і місце розгляду справи. ОСОБА_1 отримав копію протоколу та поставив свій підпис в ньому без зауважень, отримав тимчасове посвідчення водія, надав письмові пояснення. Вказані відомості узгоджуються з відеозаписом самої події за участю ОСОБА_1 .
Доводи сторони захисту про те, що відеозапис є недопустимим доказом, є безпідставними.
Право поліцейського на фото та відео фіксування за допомогою технічних приладів і технічних засобів закріплено у Законі України «Про Національну поліцію» (ст.31) та Інструкцією із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 18 грудня 2018 року №1026 і зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 11 січня 2019 року за №28/32999.
Ніким не заперечується той факт, що події, що зафіксовані цим записом, відбувалися в дійсності. Відеозапис події, яка відбувалась 12 березня 2021 року за участю ОСОБА_1 , складається з відео файлів, на яких зафіксовано перебіг події від початку переслідування та зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 до моменту складання протоколу про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП.
Стосовно засобів, за допомогою яких здійснювалась відео зйомка, в протоколі серії ОБ №104493 від 12 березня 2021 року вказано, що відеозапис проводився на боді камеру №101485864, а тому доводи в цій частині захисника є безпідставними.
Більш того, відеозапис не є єдиним доказом в справі, він узгоджується з іншими доказами.
Обставини, на які посилається захисник, а саме те, що ОСОБА_1 спочатку зупинили о 10-15 години, потім відпустили та повторно зупинили об 11-00 годині (навіть якщо ці обставини і мали місце), самі по собі не можуть свідчити про порушення порядку зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 та порядку направлення на огляд водія з метою виявлення стану наркотичного сп'яніння.
Оскільки працівниками поліції у ОСОБА_1 виявлені ознаки наркотичного сп'яніння (що відображено у Направленні), вимога працівника поліції щодо проходження ОСОБА_1 огляду на стан наркотичного сп'яніння в медичному закладі була законною та обґрунтованою.
Так, відповідно до Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом Міністерства внутрішніх справ та Міністерства охорони здоров'я України №1452/735 від 09 листопада 2015 року (далі - Інструкція), та ст.266 КУпАП, огляд водія на стан наркотичного сп'яніння проводиться лікарем в медичному закладі, а тому твердження, апелянта про те, що інспектор поліції не пропонував ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп'яніння за допомогою технічного засобу на місці зупинки транспортного засобу в присутності двох свідків, а одразу направлено ОСОБА_1 до медичного закладу, є також безпідставними.
Порушень з боку поліцейських, які б тягли за собою визнання доказів недопустимими, не вбачається.
Протокол про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 складений з дотриманням вимог ст.ст.254-256 КУпАП та містить всі необхідні для розгляду справи відомості, якихось істотних недоліків при його складанні, які б тягли за собою визнання цього протоколу недопустимим доказом, не вбачається. Достовірність відомостей, зазначених у протоколі, сумнівів не викликає, оскільки ці відомості узгоджуються з іншими доказами, доданими до протоколу.
Об'єктивних даних, які б давали обґрунтовані підстави вважати, що протокол про адміністративне правопорушення та інші адміністративні матеріали складені не уповноваженими особами, в матеріалах справи немає.
Зі скаргами на дії працівників поліції у встановленому законом порядку ОСОБА_1 теж не звертався.
Підсумовуючи викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції в повному обсязі з'ясував обставини справи, дослідив всі докази, які наявні в матеріалах справи, надав цим доказам належну оцінку та прийшов до правильного висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1ст.130 КУпАП.
Оскаржувана постанова суду містить всі відомості, передбаченіст.283 КУпАП, та є належним чином вмотивованою.
Висновки суду фактичним обставинам справи відповідають.
Разом з тим, доводи апеляційної скарги захисника - адвоката Вороніна І.О. щодо необґрунтованого накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу саме в розмірі 17000 гривень є слушними з огляду на таке.
Відповідно до положень п.п.13) п.1 ч.1 Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення відповідальності за окремі правопорушення у сфері безпеки дорожнього руху» № 1231-IX від 16 лютого 2021 року, який набрав чинності 17 березня 2021 року, у Кодексі України про адміністративні правопорушення стаття 130 викладена в новій редакції.
Зокрема, за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, починаючи з 17 березня 2021 року передбачена можливість накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до вимог ч.1 ст.8 КУпАП, особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення.
Частиною другою цієї статті визначено, що закони, які пом'якшують або скасовують відповідальність за адміністративні правопорушення, мають зворотну силу, тобто поширюються і на правопорушення, вчинені до видання цих законів. Закони, які встановлюють або посилюють відповідальність за адміністративні правопорушення, зворотної сили не мають.
З матеріалів справи убачається, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом з явними ознаками алкогольного сп'яніння та відмовився від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку 12 березня 2021 року, тобто до набрання чинності 17 березня 2021 року Законом №1231-IX від 16 лютого 2021 року, який посилив відповідальність за таке адміністративне правопорушення, збільшивши розмір штрафу з шестиста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Отже, до ОСОБА_1 має застосовуватися закон, який діяв на час вчинення ним правопорушення, тобто положення ч.1 ст.130 КУпАП з врахуванням Закону №720-ІХ від 17 червня 2020 року.
Таким чином, оскаржувана постанова підлягає зміні в частині накладеного на ОСОБА_1 стягнення у виді штрафу, зі зменшенням розміру штрафу до 600 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 10200 грн.
Керуючись ст.294 КУпАП, апеляційний суд
поновити захиснику ОСОБА_1 - адвокату Вороніну І.О. строк на апеляційне оскарження постанови Бердянського міськрайонного суду Запорізької області 05 травня 2021 року.
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 - адвоката Вороніна І.О. задовольнити частково.
Постанову Бердянського міськрайонного суду Запорізької області 05 травня 2021року стосовно ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП змінити в частині накладеного на ОСОБА_1 стягнення у виді штрафу зі зменшенням розміру штрафу до 600 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 10200 грн.
У решті постанову суду залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Запорізького
апеляційного суду С.В. Дадашева
Дата документу Справа № 310/2253/21