06 вересня 2021 року
м. Київ
справа № 691/1323/20
провадження № 61-13626ск21
Верховний Суд у складі судді Другої судової палати Касаційного цивільного суду Антоненко Н. О., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою Крилової Олени Леонідівни, яка діє на підставі довіреності в інтересах акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк», на постанову Черкаського апеляційного суду від 22 липня 2021 року в справі за позовом ОСОБА_1 до акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк», третя особа приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу (м. Дніпро) Бондар Ірина Михайлівна про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню,
11 серпня 2021 року засобами поштового зв'язку Крилова О. Л., яка діє на підставі довіреності в інтересах АТ КБ «ПриватБанк», подала до Верховного Суду касаційну скаргу на зазначене судове рішення. У касаційній скарзі посилаючись на частину другу статті 60 ЦПК України, зазначає, що справа є малозначною, а тому подається представником на підставі довіреності.
Відповідно до частини другої статті 60 ЦПК України під час розгляду спорів, що виникають з трудових відносин, а також справ у малозначних спорах (малозначні справи) представником може бути особа, яка досягла вісімнадцяти років, має цивільну процесуальну дієздатність, за винятком осіб, визначених у статті 61 цього Кодексу.
Згідно частини шостої статті 19 ЦПК України малозначними справами є:
- справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
- справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує двісті п'ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
- справи про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, якщо такі вимоги не пов'язані із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства);
- справи про розірвання шлюбу;
- справи про захист прав споживачів, ціна позову в яких не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Ураховуючи, що предметом позову в цій справі є визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, тобто справа не є малозначною в силу вимог закону та не визнавалася такою судами, а тому в порушення пункту 1 частини четвертої статті 393 ЦПК України підписана особою, яка не має права її підписувати.
Згідно з підпунктом 11 пункту 16-1 розділу XV «Перехідні положення» Конституції України у редакції Закону України № 1401-VIII від 02 червня 2016 року «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)» представництво відповідно до пункту 3 частини першої статті 131-2 Конституції у Верховному Суді та судах касаційної інстанції з 01 січня 2017 року здійснюється виключно адвокатами.
Відповідно до частини четвертої статті 62 ЦПК України повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність».
Відповідно до частини третьої статті 58 ЦПК України юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника.
Відповідно до змін, унесених до ЦПК України Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розширення можливостей самопредставництва в суді органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, інших юридичних осіб незалежно від порядку їх створення» від 18 грудня 2019 року № 390-IX, розширено випадки самопредставництва юридичної особи, суб'єкта владних повноважень і визначено, що «юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту)».
Аналіз указаної норми закону дає підстави для висновку, що допуск особи до участі у справі та визнання належно вчиненими будь-яких інших з переліку передбачених статтею 49 ЦПК України процесуальних прав можливий за умови сукупної наявності обох цих умов. Отже, для визнання особи такою, що діє в порядку самопредставництва, необхідно, щоб у відповідному законі, положенні чи трудовому договорі (контракті) було чітко визначене її право діяти від імені такої юридичної особи (суб'єкта владних повноважень без права юридичної особи) без додаткового уповноваження.
Такий висновок викладений в ухвалі Верховного Суду від 03 лютого 2020 року, справа № 160/6823/19, від 11 лютого 2020 року, справа № 260/988/19.
Ураховуючи викладене, касаційна скарга на підставі пункту 1 частина четвертої стаття 393 ЦПК України підлягає поверненню.
Керуючись статтею 393 ЦПК України, Верховний Суд у складі судді Другої палати Касаційного цивільного суду,
Касаційну скаргу Крилової Олени Леонідівни, яка діє на підставі довіреності в інтересах акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк», на постанову Черкаського апеляційного суду від 22 липня 2021 року, повернути особі, яка її подала.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Н. О. Антоненко