Ухвала
16 вересня 2021 року
м. Київ
справа № 522/3473/19
провадження № 61-1811св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
Мартєва С. Ю. (суддя-доповідач), Стрільчука В. А., Фаловської І. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - військова частина НОМЕР_1 Збройних Сил України,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 04 липня 2019 року у складі судді Науменка А. В. та постанову Одеського апеляційного суду від 17 грудня 2019 року у складі колегії суддів: Погорєлової С. О., Заїкіна А. П., Таварткіладзе О. М.,
Пунктом 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ»№ 460-IX від 15 січня 2020 року, який набрав чинності 08 лютого 2020 року, установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Короткий зміст позовних вимог
У березні 2019 року ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до військової частини НОМЕР_1 Збройних Сил України про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Позовна заява ОСОБА_1 мотивована тим, що наказом командира військової частини НОМЕР_2 № 7 від 10 квітня 2014 року її прийнято на посаду діловода групи секретного документального забезпечення відділення захисту інформації та криптології військової частини НОМЕР_2 .
У подальшому відбулася зміна назви військової частини НОМЕР_2 на військову частину НОМЕР_1 .
10 листопада 2016 року ОСОБА_1 уклала контракт з Міністерством оборони України в особі командира військової частини НОМЕР_1 Військово-Морських Сил Збройних Сил України ОСОБА_2 про проходження громадянами України військової служби у Збройних силах України на посадах осіб рядового складу.
На підставі припису Військового комісара ІНФОРМАЦІЯ_1 полковника ОСОБА_3 , у термін до 11 листопада 2016 року, ОСОБА_1 вибула у розпорядження командира військової частини НОМЕР_1 для остаточного вивчення і прийняття на військову службу за контрактом на посаду ВОС-901 у Збройні Сили України.
Після отримання вказаного припису, 09 листопада 2016 року ОСОБА_1 надала командиру військової частини НОМЕР_1 заяву з проханням звільнити її з посади діловода групи секретного документального забезпечення відділення охорони державної таємниці у зв'язку з призовом на військову службу за контрактом на підставі пункту 3 статті 36 КЗпП України.
На підставі цієї заяви наказом командира військової частини НОМЕР_1 № 193 від 09 листопада 2016 року її було звільнено з займаної посади.
Починаючи з 10 листопада 2016 року по теперішній час, ОСОБА_1 проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_1 на підставі вищевказаного контракту.
Контракт є строковим та діє відповідно до строків, установлених законодавством, за погодженням сторін до закінчення особливого періоду або до оголошення рішення про демобілізацію.
ОСОБА_1 вважає, що при виданні наказу порушено положення статті 119 КЗпП України та статті 39 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» в частині збереження за нею місця роботи на час проходження військової служби за контрактом до закінчення особливого періоду або до оголошення рішення про демобілізацію, і середнього заробітку у військовій частині НОМЕР_1 .
Посилаючись на зазначені обставини, ОСОБА_1 просила суд визнати незаконним та скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_1 № 193 від 09 листопада 2016 року про звільнення у зв'язку з призовом на військову службу за контрактом, поновити її на посаді діловода групи секретного документального забезпечення відділення захисту інформації та криптології військової частини НОМЕР_1 , а також стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 04 липня 2019 року ОСОБА_1 відмовлено у задоволенні заявлених позовних вимог.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що ОСОБА_1 не була призвана та мобілізована на військову службу, а добровільно уклала контракт на проходження служби та взяла на себе зобов'язання, передбачені контрактом, а тому гарантії, передбачені частиною третьою статті 119 КЗпП України, до неї не застосовуються.
За таких умов позовні вимоги щодо поновлення на роботі задоволенню не підлягають, тому як позивач була звільнена на законних підставах.
Позовні вимоги щодо стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу є похідними від вимоги щодо поновлення на роботі, а тому самостійного обґрунтування судом мотивів залишення їх без задоволення не потребують.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Рішення місцевого суду оскаржено у апеляційному порядку ОСОБА_1 .
Постановою Одеського апеляційного суду від 17 грудня 2019 року рішення Приморського районного суду м. Одеси від 04 липня 2019 року змінено в частині обґрунтування підстав відмови у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 .
В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що суд першої інстанції не звернув уваги на те, що на час укладення контракту з позивачем існувала кризова ситуація, що загрожувала національній безпеці України, а невідкладні заходи, запроваджені рішенням Ради національної безпеки та оборони України, щодо забезпечення національної безпеки, суверенітету та територіальної цілісності України вимагали, крім іншого, проведення часткової мобілізації, з початком якої, настав особливий період діяльності усіх інституцій України, який не закінчився на час розгляду судового спору.
Позивач була прийнята на військову службу за контрактом на строк до закінчення особливого періоду або до дня фактичної мобілізації, а тому вона не підлягала звільненню, що передбачено положеннями статті 119 КЗпП України.
Одночасно, апеляційний суд дійшов висновку, що позивачем пропущено строк звернення до суду із позовом, оскільки ОСОБА_1 була ознайомлена з наказом про її звільнення 09 листопада 2016 року, а до суду із позовом звернулась 01 березня 2019 року, тобто, поза межами строку, передбаченого законом.
Посилання ОСОБА_1 , у якості підстав поважності пропуску такого строку, на факти проходження позивачем військової служби в тій самій частині, де і працювала раніше, та юридичну необізнаність позивача, не можуть бути прийняти судом до уваги в якості належних та обґрунтованих причин пропуску строку звернення до суду із позовом, у зв'язку із чим апеляційний суд дійшов висновку, що у задоволенні вказаного позову необхідно відмовити у зв'язку із пропуском строку звернення до суду.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У січні 2020 року ОСОБА_1 подала касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення Приморського районного суду м. Одеси від 04 липня 2019 року та постанову Одеського апеляційного суду від 17 грудня 2019 року і ухвалити нове рішення, яким задовольнити заявлені позовні вимоги.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Місцевий суд дійшов безпідставного висновку про відсутність правових підстав для задоволення заявлених позовних вимог.
Суд апеляційної інстанції вірно зауважив, що на заявника поширюються положення статті 119 КЗпП України, разом з тим, висновки апеляційного суду про те, що строк звернення до суду позивачем пропущено без поважних причин є необґрунтованими.
Апеляційним судом залишено по за увагою положення пункту 4 частини першої статті 263 ЦК України щодо зупинення перебігу позовної давності.
Рух касаційної скарги в суді касаційної інстанції
21 лютого 2020 рокуухвалою Верховного Суду відкрито касаційне провадження у справі за поданою касаційною скаргою.
Справу розподілено судді-доповідачу Мартєву С. Ю.
08 вересня 2021 року справу розподілено колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду в складі суддів Мартєва С. Ю. (суддя-доповідач), Стрільчука В. А., Фаловської І. М.
Доводи відзивів на касаційну скаргу
Військова частина НОМЕР_1 у відзиві на касаційну скаргу вказує на правильність висновків місцевого та апеляційного суду, просять касаційну скаргу залишити без задоволення.
Позиція та висновки Верховного Суду
Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частини п'ятої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції призначає справу до судового розгляду за відсутності підстав, встановлених частинами третьою, четвертою цієї статті. Справа призначається до судового розгляду, якщо хоча б один суддя із складу суду дійшов такого висновку. Про призначення справи до судового розгляду постановляється ухвала, яка підписується всім складом суду.
Заслухавши доповідь судді-доповідача про проведення підготовчих дій та обставини, необхідні для ухвалення судового рішення судом касаційної інстанції, колегія суддів встановила відсутність підстав, передбачених частинами третьою, четвертою статті 401 ЦПК України, а тому призначає справу до судового розгляду.
Відповідно до частини першої статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Керуючись статтями 34, 401, 402 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду,
Справу за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 Збройних Сил України про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 04 липня 2019 року та постанову Одеського апеляційного суду від 17 грудня 2019 року призначити до судового розгляду колегією у складі п'яти суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.
Інформацію про дату розгляду справи і персональний склад колегії суддів оприлюднити на офіційному веб-порталі судової влади.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді С. Ю. Мартєв
В. А. Стрільчук
І. М. Фаловська