Ухвала від 14.09.2021 по справі 2-238/11

Ухвала

14 вересня 2021 року

м. Київ

справа № 2-238/11

провадження № 61-14127 ск21

Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

Білоконь О. В. (суддя-доповідач), Осіяна О. М., Сакари Н. Ю.,

вирішуючи питання про самовідвід суддів Верховного Суду: Білоконь О. В., Осіяна О. М., Сакари Н. Ю., від участі у розгляді справи за касаційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Філатова Тетяна Миколаївна, на ухвалу Кагарлицького районного суду Київської області від 09 червня 2015 року та постанову Київського апеляційного суду від 21 липня 2021 року за заявою публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово - інвестиційний банк», заінтересовані особи: відділ державної виконавчої служби Подільського районного управління юстиції у місті Києві, ОСОБА_1 , про заміну сторони виконавчого провадження у справі за позовом публічного акціонерного товариства «Промінвестбанк» до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ :

У травні 2015 року публічне акціонерне товариство «Акціонерний комерційний промислово - інвестиційний банк»(далі - ПАТ «Промінвестбанк») звернулося до суду з заявою про заміну сторони виконавчого провадження по справі № 2-238/11 з ПАТ «Промінвестбанк» на правонаступника ТОВ «Кредитні ініціативи» у зв'язку з відступленням права вимоги відповідно до договору від 17 грудня 2012 року.

Ухвалою Кагарлицького районного суду Київської області від 09 червня 2015 року, залишеною без змін постановою Київського апеляційного судувід 21 липня 2021 року, заяву ПАТ «Промінвестбанк» задоволено. Замінено стягувача ПАТ «Промінвестбанк» на правонаступника ТОВ «Кредитні ініціативи» у цій справі.

До Верховного Суду 31 серпня 2021 року ОСОБА_1 подав касаційну скаргу на вказані судові рішення, у якій просив їх скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні заяви, посилаючись на те, що судами попередніх інстанцій не було повно та всебічно досліджено усі обставини справи, неправильно застосовані норми матеріального права та порушені норми процесуального права.

Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 10 вересня 2021 року справу призначено судді-доповідачеві Білоконь О. В., судді, які входять до складу колегії: Осіян О. М., Сакара Н. Ю.

До відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 у цій справі суддями Верховного Суду: Білоконь О. В., Осіяном О. М. та Сакарою Н. Ю. заявлено самовідвід із підстав, визначених пунктом 5 частини першої статті 36 ЦПК України.

На обґрунтування підстав для самовідводу посилаються на те, що названі судді брали участь у вирішенні питання про відкриття касаційного провадження у цій справі № 2-238/11 за касаційною скаргою ОСОБА_3 на ухвалу Кагарлицького районного суду Київської області від 08 липня 2015 року та постанову Київського апеляційного суду від 09 червня 2021 року про заміну стягувача у виконавчому провадженні. За наслідками розгляду касаційної скарги ОСОБА_3 ухвалою Верховного Суду від 09 вересня 2021 року відмовлено у відкритті касаційного провадження з тих підстав, що касаційна скарга є необгрунтованою, а оскаржувані судові рішення ухвалені з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Касаційна скарга ОСОБА_1 також стосується судових рішень у справі № 2-238/11, якими замінено стягувача у виконавчому провадженні.

Заяви суддів Верховного Суду: Білоконь О. В., Осіяна О. М., Сакари Н. Ю., про самовідвід підлягають задоволенню, з огляду на таке.

Підстави для відводу (самовідводу) судді визначені у статтях 36, 37 ЦПК України.

Пунктом 5 частини першої статті 36 ЦПК України передбачено, що суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.

З підстав, зазначених у статтях 36, 37 і 38 цього Кодексу, судді, секретарю судового засідання, експерту, спеціалісту, перекладачу може бути заявлено відвід учасниками справи (частина друга статті 39 ЦПК України).

Відповідно до частин першої, другої статті 40 ЦПК України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.

Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Як зазначає Європейський суд з прав людини у рішенні від 24 травня 1989 року у «Справі Гаусшильдта», найголовніше - це довіра, яку в демократичному суспільстві повинні мати суди у громадськості (Hauschildt Case, заява № 11/1987/134/188, § 48).

У світлі прецедентної практики Європейського суду з прав людини об'єктивно безстороннім є судовий орган, діяльність якого відповідає таким критеріям: забезпечується не лише здійснення правосуддя, а й зовнішній вияв того, що відбувається; суддею створено достатні гарантії для усунення об'єктивно виправданих підстав (і навіть потенційної можливості) побоюватися, що він, незалежно від особистої поведінки, не є безстороннім.

Наявність безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначається за допомогою суб'єктивного критерію, тобто оцінювання особистого переконання конкретного судді у конкретній справі, а також за допомогою об'єктивного критерію, тобто з'ясування того, чи надав цей суддя достатні гарантії для виключення будь-якого легітимного сумніву з цього приводу (рішення від 24 травня 1989 року у «Справі Гаусшильдта» (Hauschildt Case), заява № 11/1987/134/188, § 46).

Згідно з пунктом 2.5 Бангалорських принципів поведінки суддів, які схвалені резолюцією 2006/23 Економічної і Соціальної Ради ООН від 27 липня 2006 року, суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об'єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.

Зважаючи на наведене та, ураховуючи, що судді: Білоконь О. В., Осіян О. М., Сакара Н. Ю., брали участь у розгляді цієї справи № 2-238/11 за касаційною скаргою ОСОБА_3 на ухвалу Кагарлицького районного суду Київської областівід 08 липня 2015 року та постанову Київського апеляційного суду від 09 червня 2021 року, предметом якої було заміна сторони виконавчого провадження правонаступником, та висловили свою правову позицію щодо застосування норм матеріального та процесуального права в цій частині, з метою уникнення будь-яких сумнівів в об'єктивності та неупередженості суддів при розгляді касаційної скарги ОСОБА_1 у справі № 2-238/11 та забезпечення довіри учасників справи, колегія суддів дійшла висновку про наявність правових підстав для задоволення заяв про самовідвід суддів.

Керуючись пунктом 5 частини першої статті 36, статтями 39, 40 ЦПК України, Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ :

Заяви про самовідвід суддів Верховного Суду: Білоконь О. В., Осіяна О. М., Сакари Н. Ю., задовольнити.

Касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Філатова Тетяна Миколаївна,на ухвалу Кагарлицького районного суду Київської областівід 09 червня 2015 року та постанову Київського апеляційного судувід 21 липня 2021 року (провадження 61-14127ск21) передати на повторний автоматизований розподіл.

Ухвала суду оскарженню не підлягає.

Судді: О. В. Білоконь

О. М. Осіян

Н. Ю. Сакара