про повернення касаційної скарги
17 вересня 2021 року
м. Київ
справа № 520/5878/2020
адміністративне провадження № К/9901/34122/21
Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Кравчука В.М.
перевірив касаційну скаргу Державної фіскальної служби України
на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 10 вересня 2020 року (суддя Панченко О.В.) та
постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 23 лютого 2021 року (колегія у складі суддів: Григорова А.М., Бартош Н.С., Подобайло З.Г.)
у справі № 520/5878/2020
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області, Державної фіскальної служби України
про зобов'язання вчинити певні дії.
У травні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області (далі - ГУ ДФС у Харківській області), Державної фіскальної служби України (далі - ДФС України), в якому просив:
- зобов'язати ГУ ДФС у Харківській області сформувати та погодити з ДФС України висновок про призначення йому одноразової грошової допомоги у зв'язку із інвалідністю в розмірі 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, у разі встановлення інвалідності ІІІ групи відповідно до Закону України від 20.12.1990 № 565-XII «Про міліцію» (далі - Закон № 565-XII), та подати його на виконання до ДФС України;
- зобов'язати ГУ ДФС у Харківській області та ДФС України здійснити виплату йому коштів на підставі погодженого висновку про призначення одноразової грошової допомоги у зв'язку із інвалідністю в розмірі 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, у разі встановлення інвалідності ІІІ групи, відповідно до Закону № 565-XII, що еквівалентна сумі 301 050,00 грн.
Харківський окружний адміністративний суд рішенням від 10.09.2020, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 23.02.2021, задовольнив позов частково:
- скасував рішення ДФС України, викладене у формі листа від 17.04.2020 № 1086/7/99-99-05-03-17, про повернення матеріалів щодо призначення та виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв'язку з інвалідністю без розгляду;
- зобов'язав ГУ ДФС у Харківській області сформувати та подати на погодження до ДФС України висновок про призначення одноразової грошової допомоги у зв'язку із інвалідністю ОСОБА_1 в розмірі 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, у разі встановлення інвалідності ІІІ групи, відповідно до Закону № 565-XII та Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 № 850 (далі - Порядок КМУ № 850);
- зобов'язав ДФС України погодити висновок про призначення одноразової грошової допомоги та призначити ОСОБА_1 грошову допомогу у зв'язку з захворюванням, пов'язаним з проходженням служби в органах внутрішніх справ, що призвело до встановлення ІІІ групи інвалідності в розмірі 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб відповідно до ст. 356 Податкового кодексу України (далі - ПК України), та ч. 6 ст. 23 Закону № 565-XII та Порядку КМУ № 850.
- зобов'язав ГУ ДФС у Харківській області виплатити ОСОБА_1 грошову допомогу у зв'язку із захворюванням, пов'язаним з проходженням служби в органах внутрішніх справ, що призвело до встановлення ІІІ групи інвалідності в розмірі 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб відповідно до ст. 356 ПК України, та ч. 6 ст. 23 Закону № 565-XII;
- відмовив у задоволенні іншої частини позовних вимог;
- стягнув на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору у розмірі 1 681,60 грн пропорційно заявлених позовних вимог за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДФС у Харківській області у розмірі 840,80 грн та за рахунок бюджетних асигнувань ДФС України у розмірі 840,80 грн.
10.09.2021 ДФС України подала касаційну скаргу, що 13.09.2021 надійшла до Верховного Суду, в якій, із посиланням на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просила скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 10.09.2020 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 23.02.2021, ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.
Як на підставу касаційного оскарження покликається на те, що рішення оскаржується з підстав, передбачених ч. 2 і ч. 3 ст. 353 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України). ДФС України листом від 17.04.2020 № 1086/7/99-99-05-03-17 повернуло до ГУ ДФС Харківської області матеріали щодо призначення та виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв'язку із законодавчою неврегульованістю процедури проведення розрахунку та виплати одноразової грошової допомоги. Порядок дій органу ДФС України у випадку надходження заяв про призначення і виплату одноразової грошової допомоги у разі інвалідності, що настала після набрання чинності Законом України від 13.02.2015 № 208-VIII «Про внесення змін до ст. 23 Закону України «Про міліцію» щодо виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або каліцтва працівника міліції» наразі законодавство не визначає.
Перевіряючи наявність підстав для відкриття касаційного провадження, Суд виходить з такого.
Згідно з ч. 4 ст. 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених ч. 2 і 3 ст. 353 цього Кодексу.
Вимоги до форми та змісту касаційної скарги передбачені ст. 330 КАС України.
ДФС України покликається на наявність підстави, визначеної п. 4 ч. 4 ст. 332 КАС України.
Проте, на підтвердження зазначеної обставини ДФС України не вказує у касаційній скарзі про порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права щодо неналежного дослідження зібраних у справі доказів, неповного встановлення обставин справи, або встановлення обставин, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів, та чому, на думку скаржника, такі докази є недопустимими; не покликається на зібрані у справі докази, які судом не досліджені, що могло б давати підстави для висновку про порушення цим судом норм процесуального права, за умови заявлення у касаційній скарзі також підстав касаційного оскарження, передбачених п. 1, 2, 3 ч. 2 ст. 328 КАС України.
Також скаржник не обґрунтовує наявність у справі обов'язкових підстав для скасування судових рішень (ч. 3 ст. 353 КАС України).
Таким чином, ДФС України не наводить відповідного правового обґрунтування наявності підстав, передбачених абз. 2 ч. 4 ст. 328 КАС України, для касаційного оскарження судових рішень.
Враховуючи межі перегляду судом касаційної інстанції, визначені ст. 341 КАС України, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження.
Тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження судових рішень та належного правового обґрунтування унеможливлює її прийняття до розгляду і відкриття касаційного провадження.
Зважаючи на наведене, Суд вважає, що касаційну скаргу слід повернути відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 332 КАС України.
Зазначене не позбавляє ДФС України права на повторне звернення до Верховного Суду з касаційною скаргою в межах розумних строків та при дотриманні вимог КАС України.
Керуючись ст. 328, 330, 332 КАС України, Суд,-
1. Касаційну скаргу Державної фіскальної служби України на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 10 вересня 2020 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 23 лютого 2021 року у справі № 520/5878/2020 повернути скаржнику.
2. Роз'яснити, що повернення касаційної скарги не перешкоджає особі, яка її подала, реалізувати право на повторне звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.
3. Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи. Скаржнику надіслати копію ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.
Суддя доповідач В.М. Кравчук