16 вересня 2021 року
м. Київ
справа № 380/8867/20
адміністративне провадження № К/9901/26961/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Олендера І.Я.,
суддів: Гончарової І.А., Ханової Р.Ф.,
перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 17.03.2021 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 16.06.2021 у справі №380/8867/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Амбон» до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправними дій, скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
Не погодившись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Головне управління ДПС у Львівській області, утворене на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України 23.07.2021 звернулось з касаційною скаргу до Верховного Суду, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення Львівського окружного адміністративного суду від 17.03.2021 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 16.06.2021 у справі №380/8867/20 в частині задоволення позовних вимог та ухвалити нову постанову про відмову у задоволенні позову в повному обсязі.
Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.08.2021 у справі визначено склад колегії суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду: ОСОБА_1 (суддя-доповідач), Гімон М.М., Дашутін І.В.
Верховний Суд ухвалою від 13.08.2021 касаційну скаргу відповідача залишив без руху з мотивів її невідповідності вимогам статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) - незазначення у касаційній скарзі підстав (підстави), на яких (якій) подається касаційна скарга, що суперечить положенням частини четвертої статті 328 цього Кодексу; ненадання документа про сплату судового збору. Цією ж ухвалою суд визначив заявнику строк на усунення виявлених недоліків касаційної скарги терміном у десять днів з дня отримання копії даної ухвали.
Вказану ухвалу вручено представнику заявника 28.08.2021, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.
Рішенням Вищої ради правосуддя від 07.09.2021 №1942/0/15-21 ОСОБА_1 звільнено з посади судді Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у зв'язку з поданням заяви про відставку.
Розпорядженням заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 08.09.2021 №1677/0/78-21 призначено повторний автоматизований розподіл судової справи №380/8867/20.
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.09.2021 у справі визначено новий склад колегії суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду: Олендер І.Я. (головуючий суддя), Гончарова І.А., Ханова Р.Ф.
Як вбачається з матеріалів касаційного провадження, на виконання вимог ухвали Верховного Суду про залишення касаційної скарги без руху, на адресу суду 30.08.2021 від Головного управління ДПС у Львівській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України надійшло платіжне доручення №1791 від 08.7.2021 про сплату судового збору за подання касаційної скарги у цій справі, а також редакційні уточнення касаційної скарги на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 17.03.2021 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 16.06.2021 у справі №380/8867/20.
Під час перевірки зазначених редакційних уточнень касаційної скарги на предмет дотримання скаржником вимог статті 330 КАС України встановлено, що у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку.
Як вбачається з змісту ухвали Верховного Суду від 13.08.2021, підставою для залишення поданої відповідачем касаційної скарги без руху слугувало, крім іншого, незазначення у скарзі обґрунтованих підстав (підстави), на яких (якій) подається касаційна скарга Головного управління ДПС у Львівській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України, що суперечить положенням частини четвертої статті 328 КАС України.
При цьому, у своєму рішенні Верховний Суд роз'яснив скаржнику вимоги щодо форми і змісту касаційної скарги, яким така має відповідати при викладенні підстав касаційного оскарження судових рішень, передбачених частиною четвертою статті 328 КАС України.
Так, залишаючи подану контролюючим органом касаційну скаргу без руху суд звернув увагу на те, що доводи скаржника наведені безвідносно до висновків судів першої та апеляційної інстанцій, які стали підставою для задоволення позову в тій частині, яку оскаржує контролюючий орган, а тому не можуть бути підставою для відкриття касаційного провадження, а зміст поданої відповідачем касаційної скарги не містить жодних обґрунтувань щодо подібності правовідносин у справах.
У своєму рішенні суд також звернув увагу скаржника, що у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України недостатньо самого лише зазначення постанов Верховного Суду. Скаржник повинен зазначити висновок щодо застосування якої норми права в ній викладено, а також обов'язковою умовою є те, що правовідносини у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду і у якій подається касаційна скарга) мають бути подібними.
Подібність правовідносин означає, зокрема, тотожність суб'єктного складу учасників відносин, об'єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з'ясування їх подібності в різних рішеннях суду (судів) визначається обставинами кожної конкретної справи.
Також суд наголосив, невстановлення судами обставин у справі, від яких, як вважає скаржник, залежить правильність вирішення спору, знаходиться у площині дослідження та оцінки судом доказів у справі, що може бути підставою касаційного оскарження, передбаченою пунктом 4 частини четвертої статті 328 та пунктом 1 частини другої статті 353 КАС України, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених статтею 328 цього Кодексу.
В той же час, під час перевірки редакційних уточнень касаційної скарги надісланих відповідачем в якості усунення недоліків, які слати підставою для залишення касаційної скарги без руху встановлено, що підставою касаційного оскарження судових рішень у цій справі Головне управління ДПС у Львівській області, утворене на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України, з посиланням на неправильне застосування судами норм права, зазначає положення пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України - якщо відсутній правовий висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах. При цьому, обов'язкових умов у взаємозв'язку, передбачених для оскарження судового рішення в касаційному порядку на цій підставі скаржник не наводить.
Зокрема, подана відповідачем касаційна скарга не містить належного обґрунтування у чому саме полягає неправильність застосування судами першої й апеляційної інстанції норм матеріального права та яку саме норму права судами застосовано неправильно, висновок щодо застосування якої, на думку скаржника, потребує висновку Верховного Суду. Скаржник також не вказує, який, на його думку, правовий висновок повинен бути висловлений у цій справі та який, одночасно, відсутній у рішеннях Верховного Суду.
Натомість у касаційні скарзі викладено обставини справи, встановленні контролюючим органом порушення, процитовано норми діючого, на момент виникнення спірних правовідносин законодавства з абстрактним зазначенням, що судами першої та апеляційної інстанцій рішення ухвалені з порушенням норм матеріального та процесуального права, що не є належним правовим обґрунтуванням підстав касаційного оскарження судових рішень, передбачених частиною четвертою статті 328 КАС України. Фактично, доводи касаційної скарги зводяться до того, що на переконання скаржника, суд першої інстанції та апеляційний адміністративний суд неправильно оцінили наявні у матеріалах справи докази, що не є належним правовим обґрунтуванням підстав касаційного оскарження судових рішень у розумінні пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України.
В той же час Верховний Суд звертає окрему увагу, що у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України (відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах) скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано неправильно, а також обґрунтувати у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як на думку скаржника відповідна норма повинна застосовуватися.
Крім того, вказана скаржником норма права, щодо правильного застосування якої відсутній висновок Верховного Суду, повинна врегульовувати спірні правовідносини, а питання щодо її застосування мало ставитися перед судами попередніх інстанцій в межах правових підстав позову, але суди таким підставам позову не надали оцінки у судових рішеннях або надали, як на думку скаржника, неправильно.
Таким чином, касаційна скарга повинна містити посилання на відповіді норми (норму) права стосовно якої відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування цієї норми права у подібних правовідносинах. Скаржник повинен навести аргументи в обґрунтування своєї позиції.
Однак, таких умов у їх взаємозв'язку у касаційній скарзі контролюючим органом не наведено.
Отже, перевіркою змісту поданої у цій справі касаційної скарги встановлено, що наведене Головним управлінням ДПС у Львівській області, утвореним на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України обґрунтування не узгоджується із визначеною ним підставою касаційного оскарження судових рішень - пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України.
Також, як вбачається зі змісту касаційної скарги, відповідач посилається на положення пункту 4 частини четвертої статті 328 КАС України, як підставу, на якій подається касаційна скарга. Доводить, що судами попередніх інстанцій неповно, невсебічно з'ясовано обставини справи та не досліджено докази, що призвело до порушення норм процесуального права.
Натомість, посилання скаржника, як на підставу касаційного оскарження судових рішень - пункт 4 частини четвертої статті 328 КАС України є необґрунтованим, оскільки зазначена підстава регламентує її прийнятність у випадку, якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою та (або) третьою статті 353 цього Кодексу.
При цьому, скаржник має враховувати, що пункт 1 частини другої статті 353 КАС України регламентує прийнятність доводів про недослідження судом зібраних у справі доказів виключно за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 328 цього Кодексу, що відповідачем, у свою чергу, реалізовано не було.
Разом з тим, подана відповідачем касаційна скарга не міститься посилання на жоден з пунктів частини другої чи третьої статті 353 КАС України, а вимогами касаційної скарги є не направлення справи на новий розгляд (як це передбачено статтею 353 КАС України), а скасування рішень судів першої та апеляційної інстанцій в частині задоволення позовних вимог та ухвалення нового рішення про відмову у задоволенні позову в повному обсязі, що передбачено статтею 351 КАС України.
За таких обставин Верховний Суд дійшов висновку, що вимоги ухвали про залишення касаційної скарги без руху в частині наведення підстав касаційного оскарження судових рішень у даній справі, зазначення яких, у відповідності до вимог статті 328 КАС України, є обов'язковим при поданні касаційної скарги, відповідачем не виконано, у зв'язку з чим касаційна скарга Головного управління ДПС у Львівській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України підлягає поверненню як така, що не містить належного викладення підстав (підстави) касаційного оскарження рішення Львівського окружного адміністративного суду від 17.03.2021 та постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 16.06.2021 у справі №380/8867/20.
При цьому варто зазначити, що відповідно до приписів статті 44 КАС України учасники справи, маючи намір добросовісної реалізації належного їм права на касаційне оскарження судового рішення, повинні забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно строку подання касаційної скарги, її форми та змісту.
Згідно з частиною першою статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
В контексті наведеного суд наголошує, що з урахуванням внесених до КАС України змін, які набрали чинності 08.02.2020, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.
Відповідно до частини другої статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Пунктом 1 частини четвертої статті 169 КАС України передбачено, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
За змістом частини восьмої статті 169 КАС України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Оскільки, Головним управлінням ДПС у Львівській області, утвореним на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України не виконано вимоги ухвали Верховного Суду від 13.08.2021 про залишення касаційної скарги без руху, зокрема в частині наведення підстав касаційного оскарження судових рішень, зазначення яких, у відповідності до вимог статті 328 КАС України, є обов'язковим при поданні касаційної скарги, така касаційна скарга підлягає поверненню.
Відповідно до частини сьомої статті 332 КАС України копія ухвали про повернення касаційної скарги надсилається учасникам справи у порядку, визначеному статтею 251 цього Кодексу. Скаржнику надсилається копія ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами. Копія касаційної скарги залишається в суді касаційної інстанції.
Повернення Верховним Судом касаційної скарги та надання заявнику права в межах розумних строків та при дотриманні всіх інших вимог процесуального закону на повторне звернення до Верховного Суду з такою скаргою, не є обмеженням доступу до суду (зокрема, що гарантовано пунктом 8 частини другої статті 129 Конституції України), та забезпечує практичну можливість реалізації права особи на суд у формі касаційного оскарження судового рішення учасником справи особисто або через представника.
Керуючись статтями 169, 248, 332, 355, 359 КАС України, суд -
Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 17.03.2021 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 16.06.2021 у справі №380/8867/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Амбон» до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправними дій, скасування рішення, зобов'язання вчинити дії повернути особі, яка її подала.
Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи, скаржнику - копію даної ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.
Роз'яснити заявнику касаційної скарги, що її повернення не позбавляє права повторного звернення до Верховного Суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Судді І.Я. Олендер
І.А. Гончарова
Р.Ф. Ханова