16 вересня 2021 року
Київ
справа №600/998/20-а
адміністративне провадження №К/9901/36017/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Мельник-Томенко Ж. М.,
суддів - Єресько Л. О., Мартинюк Н. М.,
розглянувши в порядку письмового провадження клопотання ОСОБА_1 про закриття касаційного провадження у справі № 600/998/20-а за позовом ОСОБА_1 до приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Дорошкевич Віри Леонідівни, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінфорс», про визнання протиправною та скасування постанови, провадження в якій відкрито
за касаційною скаргою приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Дорошкевич Віри Леонідівни на рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 09.10.2020 (суддя - Левицький В. К.) та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 19.11.2020 (колегія суддів у складі: Залімського І. Г., Мацького Є. М., Сушка О. О.),
У липні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Дорошкевич В. Л. про визнання протиправною та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження від 11.02.2020 ВП № 61249424.
Ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду від 09.09.2020 залучено до участі в справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінфорс» (далі - ТОВ «Фінфорс»).
Рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 09.10.2020, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 19.11.2020, адміністративний позов задоволено: визнано протиправною та скасовано постанову приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Дорошкевич В. Л. про відкриття виконавчого провадження № 61249424 від 11.02.2020.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й суд апеляційної інстанції, виходив з того, що оскільки зареєстроване місце проживання позивача знаходиться поза межами виконавчого округу приватного виконавця, у відповідача не було повноважень щодо відкриття виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого напису № 1203 від 07.02.2020, а під час прийняття постанови від 11.02.2020 про відкриття виконавчого провадження № 61249424 відповідач не перевірив інформації щодо зареєстрованого місця проживання боржника, що у сукупності свідчить про протиправність оскаржуваної постанови.
Не погоджуючись із цими судовими рішеннями, відповідач подав до Верховного Суду касаційну скаргу.
У своїй касаційній скарзі відповідач просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нову постанову, якою відмовити у задоволенні позову.
Ухвалою Верховного Суду від 18.01.2021 відкрито касаційне провадження за скаргою приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Дорошкевич В. Л. на рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 09.10.2020 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 19.11.2020.
Зі змісту даної ухвали встановлено, що провадження у справі відкрито з підстав, визначених пунктом 3 частини четвертої статті 328 КАС України, а саме: якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.
26.02.201 на електронну пошту Верховного Суду від ОСОБА_1 надійшло клопотання про закриття касаційного провадження у справі на підставі пункту 4 частини першої статті 339 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Крім того, 14.09.2021 до Верховного Суду через підсистему «Електронний суд» від ОСОБА_1 надійшло аналогічне клопотання про закриття касаційного провадження у справі на підставі пункту 4 частини першої статті 339 КАС України.
На обґрунтування зазначеного клопотання позивач посилається на те, що Верховний Суд неодноразово досліджував питання відкриття приватним виконавцем виконавчого провадження щодо боржника, який не проживає/перебуває/працює/володіє майном у виконавчому окрузі такого приватного виконавця. Указує на те, що Верховний Суд ухвалив постанови від 30.04.2020 у справі № 580/3311/19 та від 29.01.2021 у справі № 160/12729/19, які стосувалася подібних правовідносин. З огляду на це просить вирішити питання про закриття касаційного провадження у справі на підставі пункту 4 частини першої статті 339 КАС України, оскільки після відкриття касаційного провадження виявилося, що Верховний Суд у своїй постанові уже викладав висновок щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, порушеного у касаційній скарзі приватного виконавця.
Розглянувши вказане клопотання, Суд дійшов висновку про його необґрунтованість з огляду на таке.
Касаційне провадження у цій справі було відкрите 18.01.2021 на підставі, яка визначена пунктом 3 частини четвертої статті 328 КАС України.
Передумовою для цього слугувало обґрунтування приватним виконавцем існування протилежної практики за судовими рішеннями у подібних правовідносинах, а також доведення ним наявності підстав, за яких рішення касаційного суду за наслідками розгляду його скарги може мати значення для формування єдиної правозастосовчої практики.
31.03.2021 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду ухвалив постанову у справі № 380/7750/20, де виклав висновок щодо питання застосування статті 24 Закону України «Про виконавче провадження» під час вирішення питання про відкриття приватним виконавцем виконавчого провадження за місцем проживання боржника, вказаному у виконавчому документі та/або заяві стягувача.
15.07.2021 Верховний Суд у складі суддів судової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду ухвалив постанову у справі № 380/9335/20, де дійшов висновку про відсутність підстав для відступу від висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 31.03.2021 у справі № 380/7750/20 і, як наслідок, підтримав останню правову позицію Верховного Суду в цій категорії справ.
Згідно з пунктом 4 частини першої статті 339 КАС України суд касаційної інстанції закриває касаційне провадження, якщо після відкриття касаційного провадження виявилося, що Верховний Суд у своїй постанові вже викладав висновок щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, порушеного в касаційній скарзі, або відступив від свого висновку щодо застосування норми права, наявність якого стала підставою для відкриття касаційного провадження, і суд апеляційної інстанції переглянув судове рішення відповідно до такого висновку (крім випадку, коли Верховний Суд вважає за необхідне відступити від такого висновку). Якщо ухвала про відкриття касаційного провадження мотивована також іншими підставами, за якими відсутні підстави для закриття провадження, касаційне провадження закривається лише в частині підстав, передбачених цим пунктом.
Зі змісту процесуального закону можна виснувати, що касаційне провадження підлягає закриттю у випадку, якщо до його відкриття Верховний Суд у своїй постанові вже викладав відповідний висновок. Своєю чергою викладення такого висновку після відкриття касаційного провадження не утворює підстав для його подальшого закриття.
Посилання позивача на практику Верховного Суду, викладену у постанові від 30.04.2020 у справі № 580/3311/19 та від 29.01.2021 у справі № 160/12729/19 є необґрунтованими, оскільки фактичні обставини цих справ і спірні правовідносини, на яких побудовані правозастосовні висновки, до яких посилається позивач, сутнісно відрізняються від тих, які є предметом розгляду в цій справі, що унеможливлює їхнє порівняння.
Так, у справі, яка переглядається Верховним Судом у касаційному порядку, судами попередніх інстанцій встановлено, що у виконавчому написі нотаріуса № 1203 від 07.02.2020 зазначена адреса реєстрації позивача (боржника): АДРЕСА_1 . Водночас у виконавчому написі також була вказана адреса проживання позивача (боржника): АДРЕСА_2 . Отже, приватним виконавцем на підставі заяви стягувача та виконавчого напису виконавчого напису № 1203 від 07.02.2020 було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження за місцем проживання позивача (боржника), яке було вказано у виконавчому написі.
Відповідно до обставин справи № 580/3311/19, позивач (боржник) зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 , а у виконавчому написі нотаріуса № 901 від 16.04.2019, який підлягав примусовому виконанню, зазначено місце проживання позивача (боржника): АДРЕСА_3 . Тобто, у виконавчому написі нотаріуса було вказано, що позивач (боржник) проживає у Черкаській області, а не у м. Києві. За результатами касаційного розгляду цієї справи Верховний Суд погодився з висновками судів попередніх інстанцій про те, що відповідач порушив правила територіальної діяльності приватних виконавців, оскільки, знаючи місце проживання позивача (боржника), що не належить до його виконавчого округу, прийняв виконавчий документ з іншого виконавчого округу.
Відповідно до обставин справи № 160/12729/19, судами встановлено, що на підставі заяви стягувача, на виконання виконавчого напису № 24352 від 15.10.2019 приватним виконавцем відкрито виконавче провадження за місцем знаходження майна (грошових коштів). Водночас, як встановлено судами, стягувачем при поданні заяви про примусове виконання рішення не зазначено та не надано доказів, які б підтверджували, що боржник дійсно має власні грошові кошти (майно) на картковому рахунку, відкритому в АТ «Перший Український Міжнародний Банк», а відповідачем при прийнятті виконавчого документа до виконання це не перевірено.
Крім того, постанова Верховного Суду у справі № 160/12729/19 прийнята 29.01.2021,тобто після відкриття касаційного провадження у справі № 600/998/20-а.
За наведених обставин і міркувань Верховний Суд вважає необґрунтованим клопотання ОСОБА_1 про закриття касаційного провадження. Тому у його задоволенні належить відмовити.
Керуючись статтями 248, 339 359 КАС України, Верховний Суд
Відмовити у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про закриття касаційного провадження у справі № 600/998/20-а.
Ухвала набирає законної сили з дати її підписання суддями, є остаточною і не може бути оскаржена.
...........................
...........................
...........................
Ж.М. Мельник-Томенко
Л.О. Єресько
Н.М. Мартинюк ,
Судді Верховного Суду