15 вересня 2021 року
м. Київ
справа № 540/1114/20
адміністративне провадження № К/9901/31667/21
Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Стрелець Т.Г., перевіривши касаційну скаргу Горностаївської селищної ради на постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 21 квітня 2021 року у справі № 540/1114/20 за позовом ОСОБА_1 до Горностаївської селищної ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -
Як вбачається з касаційної скарги та відомостей Єдиного Державного реєстру судових рішень, позивач звернувся в суд з адміністративним позовом до Горностаївської селищної ради (далі відповідач) в якому просив:
- визнати протиправним рішення № 1426 від 26.02.2020 року яким йому відмовлено у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою на виділення у власність земельних часток (паїв) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва загальною площею 61,74 умовних кадастрових гектари;
- зобов'язати Горностаївську селищну раду надати дозвіл на розробку проекту землеустрою на виділення у власність земельних часток (паїв) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва загальною площею 61.74 умовних кадастрових гектарах на території землі колишнього господарства «Дружба» і здійснити дії щодо внесення до Єдиного державного реєстру речових прав на нерухоме майно відповідних змін стосовно належності земельних ділянок кадастрові номери 6522655100:03:001:0364 та 6522655100:03:001:0365.
Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 21 жовтня 2020 року відмовлено повністю у задоволенні позовних вимог.
Постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 21 квітня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено, рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 21 жовтня 2020 року скасовано. Ухвалено у справі постанову, якою визнано протиправним та скасовано рішення Горностаївської селищної ради Херсонської області від 26.02.2020р. №1426 щодо відмови ОСОБА_1 у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою на виділення у власність земельних часток (паїв) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва загальною площею 61,74 умовних кадастрових гектари. Зобов'язано Горностаївську селищну раду Херсонської області надати ОСОБА_1 дозвіл на розробку проекту землеустрою на виділення у власність земельних часток (паїв) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва загальною площею 61,74 умовних кадастрових гектари на території землі колишнього господарства «Дружба» з кадастровими номерами 6522655100:03:001:0364, 6522655100:03:001:0365.
Не погодившись з судовим рішенням, 13 липня 2021 року Горностаївська селищна рада направила до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 21 квітня 2021 року у справі № 540/1114/20 та направити справу на новий судовий розгляд.
Ухвалою Верховного Суду від 06 серпня 2021 року касаційну скаргу на судові рішення у справі № 540/1114/20 повернуто скаржнику на підставі пункту 4 частини п'ятої статті 332 КАС України.
Згідно відомостей Комп'ютерної програми «Діловодство спеціалізованого суду», копію ухвали Верховного суду про повернення касаційної скарги Горностаївська селищна рада отримала 13 серпня 2021 року.
18 серпня 2021 відповідач повторно направив до Верховного суду касаційну скаргу на судові рішення у справі № 540/1114/20. Крім того, скаржником заявлено клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження. В обґрунтування якого зазначено, що повний текст оскаржуваної постанови отримано 24 червня 2021 року, на підтверження чого надано копію супровідного листа від 15 червня 2021 року.
Так, скаржник зазначає, що первинна касаційна скарга направлена до Верховного Суду у строк встановлений статтею 329 КАС України.
Вирішуючи питання щодо поновлення строку на касаційне оскарження, суд зазначає про таке.
За змістом статті 329 КАС України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Строк на подання касаційної скарги також може бути поновлений у разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною п'ятою статті 333 цього Кодексу.
Виходячи з того, що первинна касаційна скарга подана протягом встановленого законом строку з дня ознайомлення з текстом постанови суду апеляційної інстанції, а повторна касаційна скарга подана у розумний строк після отримання ухвал Верховного Суду про повернення касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про наявність поважних причин для поновлення строку на касаційне оскарження.
Відповідно до частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
Вирішуючи питання щодо можливості відкриття касаційного провадження, суд виходить із такого.
Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Імперативними приписами частини четвертої статті 328 КАС України встановлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.
Згідно з пунктом 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.
У разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене у частинах другій і третій статті 328 цього Кодексу, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень).
Із системного аналізу наведених положень процесуального закону можна зробити висновок, що під час касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій статті 328 КАС України, обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення ним (ними) норм процесуального права має обов'язково наводитись у взаємозв'язку із посиланням на відповідний пункт (пункти) частини четвертої статті 328 КАС України як на підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга.
Дослідивши касаційну скаргу на предмет відповідності вищенаведеним вимогам процесуального закону, суд установив, що у скарзі, як підставу касаційного оскарження судових рішень зазначено, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Верховного Суду від 17 грудня 2018 року у справі №509/4156/15-а (пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України).
Проте, Суд відхиляє посилання скаржника на висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 17 грудня 2018 року у справі №509/4156/15-а, оскільки правова позиція, якою скаржник доводить хибність висновків суду апеляційної інстанції, прийнята Верховним Судом хоч і за подібних правовідносин, проте з урахуванням інших фактичних обставин кожної справи.
Крім того відповідач зазначає про відсутність правового висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах (пункт 3 частини четвертою статті 328 КАС України).
Втім, скаржник не зазначив, які саме норми права потребують висновку Верховного Суду щодо питання їх застосування, а лише навів фактичні обставини справи.
Проте, скаржник має чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано неправильно, а також обґрунтувати у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як на думку скаржника відповідна норма повинна застосовуватися.
Також у разі подання касаційної скарги на підставі зазначеного пункту частини четвертої статті 328 КАС України, указана скаржником норма права, щодо правильного застосування якої відсутній висновок Верховного Суду, повинна врегульовувати спірні правовідносини, а питання щодо її застосування мало вирішуватись судами попередніх інстанцій в межах підстав та предмета позову, але суди не надали йому відповідної правової оцінки у судових рішеннях або надали, як на думку скаржника, неправильно.
Разом з цим скаржник зазначає, що судом апеляційної інстанції встановлено обставини, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів.
У випадку посилання скаржника на пункт 4 частини четвертої статті 328 КАС України як на підставу касаційного оскарження, необхідно навести порушені судами норми процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи в сукупності з обґрунтуванням підстав, передбачених частинами другою та третьою статті 353 КАС України.
Тобто необхідно зазначити підставу, визначену частинами другою та третьою статті 353 КАС України, а також обґрунтувати наявність порушення процедури розгляду справи, передбаченої частиною другою статті 353 КАС України, та обґрунтувати наявність такої підстави.
Втім, доводи скаржника зводяться до тлумачення норм матеріального права, переоцінки доказів та неповного з'ясування обставин справи судом апеляційної інстанції, що виключає можливість їх перегляду з цих підстав судом касаційної інстанції, повноваження якого визначені статтею 341 КАС України.
Враховуючи межі перегляду судом касаційної інстанції, визначені статтею 341 КАС України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
Відповідно до частини третьої статті 334 КАС України в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються, зокрема, підстава (підстави) відкриття касаційного провадження.
При цьому, з урахуванням змін до КАС України, внесених Законом України від 15.01.2020 № 460-IX, які набрали чинності 08.02.2020, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття до розгляду і відкриття касаційного провадження.
Згідно з пунктом 4 частини п'ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.
За таких обставин касаційна скарга підлягає поверненню особі, що її подала.
Керуючись статтями 328, 330, 332 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Поновити Горностаївській селищній раді строк на касаційне оскарження постанови П'ятого апеляційного адміністративного суду від 21 квітня 2021 року у справі № 540/1114/20.
Касаційну скаргу Горностаївської селищної ради на постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 21 квітня 2021 року у справі № 540/1114/20 - повернути особі, яка її подала.
Роз'яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Т. Г. Стрелець