16 вересня 2021 року
м. Київ
справа № 160/4533/20
адміністративне провадження № К/9901/33033/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Шевцової Н.В.,
суддів: Губської О.А., Калашнікової О.В.
перевірив касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 17 травня 2021 року у справі № 160/4533/20 за позовом ОСОБА_1 до Голови виконавчого комітету Тернівської районної у м. Кривий Ріг ради Солода Віталія Михайловича про визнання протиправною бездіяльності,
12 червня 2021 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду позовну заяву повернуто ОСОБА_1 .
Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, позивач оскаржив його в апеляційному порядку.
17 травня 2021 року ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду відмовлено ОСОБА_1 у задоволенні заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.06.2020 року. Відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 червня 2020 року про повернення позовної заяви у справі № 160/4533/20.
На вказану ухвалу суду апеляційної інстанції позивачем подано касаційну скаргу, яку зареєстровано у Верховному Суді 03 вересня 2021 року.
Частиною третьою статті 328 КАС України встановлено, що у касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті або закриття апеляційного провадження, про повернення апеляційної скарги, про зупинення провадження, щодо забезпечення позову та заміни заходу забезпечення позову, про відмову ухвалити додаткове рішення, про роз'яснення рішення чи відмову у роз'ясненні рішення, про внесення або відмову у внесенні виправлень у рішення, про повернення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про заміну сторони у справі, про накладення штрафу в порядку процесуального примусу, окремі ухвали.
При вирішенні питання про відкриття касаційного провадження, Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду виходить з такого.
Згідно з частиною першою статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Відповідно до частини першої статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Згідно з частиною другою статті 295 КАС України учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Частиною третьою статті 295 КАС України встановлено, що строк на апеляційне оскарження може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 299 КАС України суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Суд апеляційної інстанції установив, що повний текст оскаржуваної ухвали першої інстанції виготовлено 12 червня 2020 року, її копія отримана позивачем 20 липня 2020 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення. 28 липня 2020 року позивач вперше подав апеляційну скаргу на ухвалу суду від 12 червня 2020 року. Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 16 листопада 2020 року апеляційну скаргу позивача повернута позивачу, з огляду на не усунення недоліків апеляційної скарги у встановлений строк.
30 грудня 2020 року згідно з відміткою суду на штампі вхідної кореспонденції позивач вдруге подав апеляційну скаргу на ухвалу суду першої інстанції від 12 червня 2020 року.
19 січня 2021 року ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду відмовлено в задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги у справі №160/4533/20. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 червня 2020 року про повернення позовної заяви у справі №160/4533/20 залишено без руху та надано строк десять днів з моменту отримання заявником копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху для усунення недоліків апеляційної скарги шляхом подання до суду апеляційної інстанції: заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням інших поважних підстав для поновлення строку; документа про сплату судового збору у розмірі 2102 грн.
17 травня 2021 року ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду відмовлено ОСОБА_1 у задоволенні заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.06.2020 року. Відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 червня 2020 року про повернення позовної заяви у справі № 160/4533/20.
Приймаючи оскаржувану ухвалу від 17 травня 2021 року суд апеляційної інстанції установив, що ухвала Дніпропетровського окружного адміністративного суду прийнята 12 червня 2021 року, тоді як апеляційна скарга подана повторно 30 грудня 2021 року, тобто з порушенням строку на апеляційне оскарження.
Суд апеляційної інстанції зазначив, що оскільки ухвала Третього апеляційного адміністративного суду від 16 листопада 2020 року про повернення вперше поданої апеляційної скарги у касаційному порядку не скасована та є чинною, то до повторно поданої апеляційної скарги застосовуються вимоги КАС України, як до нової апеляційної скарги. При цьому, заявник апеляційної скарги під час реалізації свого права на повторне звернення до суду з апеляційною скаргою не звільняється від обов'язку дотримуватися встановленого законодавством строку звернення до суду з такою апеляційною скаргою.
Суд апеляційної інстанції зазначає про те, що подання первинної апеляційної скарги заявником в установлений законом строк не передбачає зупинення строку на апеляційне оскарження для нього та можливості у зв'язку з цим у подальшому свавільно розпоряджатися часом на апеляційне оскарження.
За змістом процесуального закону поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.
Суд апеляційної інстанції акцентує увагу на тому, що недотримання позивачем вимог процесуального закону щодо форми та змісту апеляційної скарги та, як наслідок, повернення вперше поданої апеляційної скарги у даній справі не свідчить про наявність об'єктивно непереборних обставин, які пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.
Крім того, Суд зазначає, що не заперечуючи проти права на повторне звернення з апеляційною скаргою після її повернення, вважає, що таке право не є абсолютним. Це обґрунтовується змістом частини восьмої статті 169 КАС України, відповідно до якої скаржник має право на повторне звернення з апеляційною скаргою, якщо будуть усунуті недоліки апеляційної скарги, які стали підставою для повернення вперше поданої апеляційної скарги і таке звернення відбувається без зайвих зволікань. Також скаржник повинен довести, що повернення вперше поданої апеляційної скарги відбулося з причин, які не залежали від особи, яка оскаржує судові рішення.
Також Європейський Суд з прав людини в рішенні у справі "Перес де Рада Каванілес проти Іспанії" зазначає, що право на доступ до суду, не є абсолютним; воно підлягає обмеженням, дозволеним за змістом, зокрема, коли умови прийнятності скарги визначені, оскільки за своєю природою вона потребує регулювання з боку держави, яка користується певною свободою розсуду в цьому відношенні.
У цій справі у скаржника було достатньо часу для приведення своєї апеляційної скарги у відповідність із вимогами КАС України. Проте подана вдруге апеляційна скарга, так і не відповідає вимогам пункту 1 частини п'ятої статті 296 КАС України, зокрема, в частині сплати судового збору у відповідному розмірі.
Сукупність цих обставин свідчить про допущення позивачем необґрунтованих зволікань щодо реалізації свого права на касаційне оскарження судових рішень з дотриманням вимог КАС України. Отже, враховуючи обставини справи, відсутні підстави вважати, що скаржником пропущено строк з поважних причин, оскільки такі не пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.
Таким чином, як зазначив суд апеляційної інстанції, позивач недоліки апеляційної скарги зазначені в ухвалі судді Третього апеляційного адміністративного суду від 19 січня 2021 року не виконав, недоліки апеляційної скарги не усунув.
Суд зазначає, що отримання строків оскарження судового рішення є однією з гарантій додержання у суспільних відносинах принципу правової визначеності як складової принципу верховенства права. Такі строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними та після завершення таких строків, якщо ніхто не звернувся із скаргою до суду вищої інстанції, відносини стають стабільними.
У свою чергу, статтею 44 КАС України регламентовано обов'язок осіб, які беруть участь у справі (учасників справи), добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Таким чином, виконання обов'язку дотримання вимог процесуального закону стосовно форми, змісту і строку подання апеляційної скарги покладається на особу, яка має намір її подати, а тому остання повинна вчиняти усі необхідні для цього дії.
Суд зазначає, що поважними причинами пропуску процесуального строку визнаються обставини, які не залежать від волі заінтересованої особи і перешкодили їй виконати процесуальні дії у межах встановленого законом проміжку часу. До їх числа відносяться обставини непереборної сили та обставини, які об'єктивно унеможливлюють вчинення процесуальної дії у встановлений строк. Вказані обставини підлягають підтвердженню шляхом подання відповідних документів або їх копій.
При цьому слід враховувати висновки Європейського Суду з прав людини, викладені в рішенні по справі "Лелас проти Хорватії", відповідно до яких, держава, чиї органи влади не дотримувалися своїх власних внутрішніх правил та процедур, не повинна отримувати вигоду від своїх правопорушень та уникати виконання своїх обов'язків. Ризик будь-якої помилки, зробленої органами державної влади, повинна нести держава, а помилки не повинні виправлятися за рахунок зацікавленої особи, особливо якщо при цьому немає жодного іншого приватного інтересу.
Доводи касаційної скарги ОСОБА_1 зводяться до не згоди з судовим рішенням суду апеляційної інстанції з підстав порушення норм процесуального права. Проте, не спростовують висновків суду апеляційної інстанції щодо неподання апеляційної скарги у строк, встановлений законом, та не підтвердження поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження відповідними доводами та доказами.
Отже, суд апеляційної інстанції в ухвалі від 17 травня 2021 року дійшов обґрунтованого висновку щодо відсутності підстав для поновлення позивачу строку на апеляційне оскарження та відповідно до вимог пункту 4 частини першої статті 299 КАС України відмовив у відкритті апеляційного провадження у справі.
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.
Згідно з частиною другою статті 333 КАС України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
Аналіз правових норм та обставин справи доводить про відсутність підстав для відкриття касаційного провадження, оскільки правильне застосування судом апеляційної інстанції пункту 4 частини першої статті 299 КАС України при ухваленні оскаржуваного рішення є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо його застосування, а тому касаційна скарга відповідача є необґрунтованою.
На підставі викладеного, керуючись частиною третьою статті 328, пунктом 5 частини першої статті 333 КАС України, Суд
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 17 травня 2021 року у справі № 160/4533/20 за позовом ОСОБА_1 до Голови виконавчого комітету Тернівської районної у м. Кривий Ріг ради Солода Віталія Михайловича про визнання протиправною бездіяльності.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач Н. В. Шевцова
Судді О. А. Губська
О. В. Калашнікова