16 вересня 2021 року
м. Київ
справа № 215/6922/20
адміністративне провадження № К/9901/33031/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Шевцової Н.В.,
суддів: Губської О.А., Калашнікової О.В.
перевірив касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 22 червня 2021 року у справі №215/6922/20 за позовом ОСОБА_1 до Тимчасово виконуючого обов'язки голови правління Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Криворіжгаз" Пономаренка Анатолія Олексійовича про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
03 лютого 2021 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду провадження у справі № 215/6922/20 закрито.
Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, позивач оскаржив його в апеляційному порядку.
22 червня 2021 року ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду відмовлено ОСОБА_1 у задоволенні заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 лютого 2021 року. Відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 лютого 2021 року про закриття провадження у справі № 215/6922/20.
На вказану ухвалу суду апеляційної інстанції позивачем подано касаційну скаргу, яку зареєстровано у Верховному Суді 03 вересня 2021 року.
Частиною третьою статті 328 КАС України встановлено, що у касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті або закриття апеляційного провадження, про повернення апеляційної скарги, про зупинення провадження, щодо забезпечення позову та заміни заходу забезпечення позову, про відмову ухвалити додаткове рішення, про роз'яснення рішення чи відмову у роз'ясненні рішення, про внесення або відмову у внесенні виправлень у рішення, про повернення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про заміну сторони у справі, про накладення штрафу в порядку процесуального примусу, окремі ухвали.
При вирішенні питання про відкриття касаційного провадження, Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду виходить з такого.
Згідно з частиною першою статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Відповідно до частини першої статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Згідно з частиною другою статті 295 КАС України учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Частиною третьою статті 295 КАС України встановлено, що строк на апеляційне оскарження може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 299 КАС України суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Суд апеляційної інстанції установив, що 31 березня 2021 року ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 лютого 2021 року у справі № 215/6922/20.
26 квітня 2021 року ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду відмовлено в задоволенні заяви ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги у справі № 215/6922/20. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 лютого 2021 року про закриття провадження у справі №215/6922/20 - залишено без руху та надано строк десять днів з моменту отримання заявником копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху для усунення недоліків апеляційної скарги шляхом подання до суду апеляційної інстанції: заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали суду, в якій вказати підстави для його поновлення із наданням належних доказів, які підтверджують дату отримання копії ухвали суду першої інстанції.; документа про сплату судового збору у розмірі 2270 грн.
22 червня 2021 року ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду відмовлено ОСОБА_1 у задоволенні заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 лютого 2021 року. Відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 лютого 2021 року про закриття провадження у справі № 215/6922/20.
Приймаючи оскаржувану ухвалу від 22 червня 2021 року суд апеляційної інстанції установив, що ухвала Дніпропетровського окружного адміністративного суду прийнята в порядку письмового провадження 03 лютого 2021 року, тоді як апеляційна скарга подана лише 31 березня 2021 року, тобто з порушенням строку на апеляційне оскарження. Доказів отримання оскаржуваної ухвали суду апеляційної інстанції позивачем не надано.
Суд зазначає, що перебіг строку для подання апеляційної скарги починається з моменту складання повного тексту ухвали або з моменту проголошення ухвали. Інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, у тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (рішення Європейського суду, справа «Стаббігс на інші проти Великобританії», справа «Девеер проти Бельгії»).
Європейський Суд з прав людини в ухвалі щодо прийнятності заяви від 30.08.2006 (справа «Каменівська проти України») вказував, що право на звернення до суду, одним з аспектів якого є право доступу до суду не є абсолютним, воно може бути обмеженим. Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані.
Згідно з практикою Європейського Суду з прав людини, неодноразово вказувалось, що право на доступ до судочинства, закріплене у статті 6 Конвенції, не є абсолютним, воно може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення ЄСПЛ від 21.12.2010 року у справі «Перетяка та Шереметьєв проти України», пункту 53 рішення ЄСПЛ від 08.04.2010 року у справі «Меньшакова проти України»). За висновком, викладеним в рішенні від 18.10.2005 року у справі «МПП «Голуб» проти України», право на звернення до суду, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним; воно може бути обмеженим, особливо щодо умов прийнятності скарги, оскільки за своєю природою це право вимагає регулювання з боку держави, яка щодо цього користується певними меж.
Таким чином, як зазначив суд апеляційної інстанції, недоліки апеляційної скарги, зазначені в ухвалі судді Третього апеляційного адміністративного суду від 26 квітня 2021 року, позивач не усунув.
Суд зазначає, що отримання строків оскарження судового рішення є однією з гарантій додержання у суспільних відносинах принципу правової визначеності як складової принципу верховенства права. Такі строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними та після завершення таких строків, якщо ніхто не звернувся із скаргою до суду вищої інстанції, відносини стають стабільними.
У свою чергу, статтею 44 КАС України регламентовано обов'язок осіб, які беруть участь у справі (учасників справи), добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Таким чином, виконання обов'язку дотримання вимог процесуального закону стосовно форми, змісту і строку подання апеляційної скарги покладається на особу, яка має намір її подати, а тому остання повинна вчиняти усі необхідні для цього дії.
Суд зазначає, що поважними причинами пропуску процесуального строку визнаються обставини, які не залежать від волі заінтересованої особи і перешкодили їй виконати процесуальні дії у межах встановленого законом проміжку часу. До їх числа відносяться обставини непереборної сили та обставини, які об'єктивно унеможливлюють вчинення процесуальної дії у встановлений строк. Вказані обставини підлягають підтвердженню шляхом подання відповідних документів або їх копій.
При цьому слід враховувати висновки Європейського Суду з прав людини, викладені в рішенні по справі "Лелас проти Хорватії", відповідно до яких, держава, чиї органи влади не дотримувалися своїх власних внутрішніх правил та процедур, не повинна отримувати вигоду від своїх правопорушень та уникати виконання своїх обов'язків. Ризик будь-якої помилки, зробленої органами державної влади, повинна нести держава, а помилки не повинні виправлятися за рахунок зацікавленої особи, особливо якщо при цьому немає жодного іншого приватного інтересу.
Крім того, у справі "Рисовський проти України" Європейський Суд з прав людини підкреслив особливу важливість принципу "належного урядування", який передбачає, що в разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб.
Доводи касаційної скарги ОСОБА_1 зводяться до не згоди з судовим рішенням суду апеляційної інстанції з підстав порушення норм процесуального права. Проте, не спростовують висновків суду апеляційної інстанції щодо неподання апеляційної скарги у строк, встановлений законом, та не підтвердження поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження відповідними доводами та доказами.
Отже, суд апеляційної інстанції в ухвалі від 22 червня 2021 року дійшов обґрунтованого висновку щодо відсутності підстав для поновлення позивачу строку на апеляційне оскарження та відповідно до вимог пункту 4 частини першої статті 299 КАС України відмовив у відкритті апеляційного провадження у справі.
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.
Згідно з частиною другою статті 333 КАС України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
Аналіз правових норм та обставин справи доводить про відсутність підстав для відкриття касаційного провадження, оскільки правильне застосування судом апеляційної інстанції пункту 4 частини першої статті 299 КАС України при ухваленні оскаржуваного рішення є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо його застосування, а тому касаційна скарга відповідача є необґрунтованою.
На підставі викладеного, керуючись частиною третьою статті 328, пунктом 5 частини першої статті 333 КАС України, Суд
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 22 червня 2021 року у справі № 215/6922/20 за позовом ОСОБА_1 до Тимчасово виконуючого обов'язки голови правління Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Криворіжгаз" Пономаренка Анатолія Олексійовича про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач Н. В. Шевцова
Судді О. А. Губська
О. В. Калашнікова