15 вересня 2021 року
м. Київ
Справа № 910/9851/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Баранця О. М. - головуючого, Кібенко О. Р., Кондратової І. Д.,
розглянувши матеріали касаційної скарги Державної організації (установи, закладу) «Фонд гарантування вкладів фізичних осіб»
на рішення Господарського суду міста Києва
у складі судді Данилової М. В.
від 01 лютого 2021 року
та на постанову Північного апеляційного господарського суду
у складі колегії суддів: Чорногуза М. Г., Мальченко А. О., Агрикової О. В.
від 18 травня 2021 року
у справі за позовом Державної організації (установи, закладу) «Фонд гарантування вкладів фізичних осіб»
до 1) ОСОБА_1 , 2) ОСОБА_2 , 3) ОСОБА_3 , 4) ОСОБА_4 , 5) ОСОБА_5 , 6) ОСОБА_6 , 7) ОСОБА_7 , 8) ОСОБА_8 , 9) ОСОБА_9 , 10) ОСОБА_10 , 11) ОСОБА_11 , 12) ОСОБА_12 ,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Національний банк України,
про відшкодування шкоди
15 червня 2021 року Державна організація (установа, заклад) «Фонд гарантування вкладів фізичних осіб» звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Господарського суду міста Києва від 01 лютого 2021 року та на постанову Північного апеляційного господарського суду від 18 травня 2021 року (повний текст складено 24 травня 2021 року) у справі № 910/9851/20.
Склад колегії суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду визначений відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справи між суддями від 06 липня 2021 року.
Перевіривши матеріали касаційної скарги Верховний Суд встановив, що вона не відповідає вимогам статті 290 Господарського процесуального кодексу України, у зв?язку з чим Верховний Суд ухвалою від 22 липня 2021 року залишив касаційну скаргу без руху та надав скаржнику строк для усунення зазначених у цій ухвалі недоліків: 10 днів з дня вручення цієї ухвали.
Відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення (форма Ф. 119) зазначена ухвала Верховного Суду від 22 липня 2021 року про усунення недоліків касаційної скарги були отримана позивачем (скаржником) 26 липня 2021 року.
На виконання зазначеної ухвали Верховного Суду Державна організація (установа, заклад) «Фонд гарантування вкладів фізичних осіб» 05 серпня 2021 року (тобто у межах встановленого Верховним Судом строком на усунення недоліків касаційної скарги) подала до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду уточнену касаційну скаргу, у якій в обґрунтування підстав касаційного оскарження судових рішень зазначила про те, що суди попередніх інстанцій неправильно застосували норми матеріального права та порушили норми процесуального права, а саме: статті 92, 215, 216, 1166 Цивільного кодексу України, статті 86, 79 Господарського процесуального кодексу України; статтю 52 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» та статтю 58 Закону України «Про банки і банківську діяльність».
Скаржник зазначає про те, що суди попередніх інстанцій не врахували такі висновки Верховного Суду:
- щодо застосування статті 92 Цивільного кодексу України стосовно добросовісності поведінки органу або особи / осіб, які виступають та діють від імені юридичної особи, викладені у постановах Верховного Суду від 04 грудня 2018 року у справі № 910/21493/17, від 26 листопада 2019 року у справі № 910/20261/16, від 22 жовтня 2019 року у справі № 911/2129/17;
- щодо застосування статей 215, 216 Цивільного кодексу України стосовно недійсності нікчемного правочину, викладені у постановах Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17, 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16, від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц, від 04 червня 2019 року у справі № 916/3156/17;
- щодо застосування статті 1166 Цивільного кодексу України стосовно деліктної відповідальності, презумпції вини у деліктній відповідальності, викладені у постановах Верховного Суду від 12 березня 2019 року у справі № 920/715/17, від 23 січня 2018 року у справі № 753/7281/15-ц, від 23 січня 2018 року у справі № 686/20040/2012, від 06 лютого 2018 року у справі № 334/9899/14-ц, від 05 червня 2019 року у справі № 461/8496/15-ц, від 15 травня 2019 року у справі № 212/7779/17, від 23 травня 2018 року у справі № 210/4091/17, від 28 березня 2018 року у справі № 210/3110/16-ц;
- щодо застосування статті 79 Господарського процесуального кодексу України стосовно вірогідності доказів, викладені у постановах Верховного Суду від 02 жовтня 2018 року у справі № 910/18036/17, від 25 червня 2018 року у справі № 924/233/18.
Також скаржник посилається на відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування статті 52 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» та статті 58 Закону України «Про банки і банківську діяльність» у подібних правовідносинах, а також зазначає про те, що суди попередніх інстанцій в порушення статті 79 Господарського процесуального кодексу України не дослідили зібрані у справі докази, не встановили усі необхідні обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Державна організація (установа, заклад) «Фонд гарантування вкладів фізичних осіб» також заявила клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 01 лютого 2021 року та постанови Північного апеляційного господарського суду від 18 травня 2021 року (повний текст складено 24 травня 2021 року) у справі № 910/9851/20, посилаючись як на поважну причину пропуску цього строку на те, що касаційна скарга подана позивачем протягом двадцяти днів з дня вручення йому оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції.
Згідно з частиною першою статті 119 Господарського процесуального кодексу України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Відповідно до частини другої статті 288 Господарського процесуального кодексу України учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Як вбачається суд апеляційної інстанції у судовому засіданні, що відбулося 18 травня 2021 року, проголосив лише вступну та резолютивну частину оскаржуваної постанови, а повний текст постанови виготовив 24 травня 2021 року, про що зазначено у тексті оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції.
Постанова Північного апеляційного господарського суду від 18 травня 2021 року, повний текст якої складений 24 травня 2021 року, була отримана позивачем 26 травня 2021 року, що підтверджується доданими позивачем до касаційної скарги доказами: копією його заяви про отримання постанови по справі № 910/9851/20, поданої ним до суду апеляційної інстанції, в якій міститься відмітка представника позивача про отримання примірника оскаржуваної постанови.
З огляду на зазначене, враховуючи звернення скаржника з касаційною скаргою в межах двадцяти днів з дня отримання оскаржуваного судового рішення та виходячи з положень пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо забезпечення права скаржника на доступ до суду та пункту 8 частини другої статті 129 Конституції України про забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у визначених законом випадках, колегія суддів дійшла висновку про поважність наведених скаржником підстав пропуску строку на касаційне оскарження та можливість його поновлення.
25 серпня 2021 року до Верховного Суду від відповідача-4 - ОСОБА_4 надійшли заперечення проти відкриття касаційного провадження, в яких відповідач-4 просить суд повернути позивачу касаційну скаргу на рішення Господарського суду міста Києва від 01 лютого 2021 року та постанову Північного апеляційного господарського суду від 18 травня 2021 року (повний текст складено 24 травня 2021 року) у справі № 910/9851/20. Вказані заперечення мотивовані відсутністю підстав для відкриття касаційного провадження у справі № 910/9851/20, оскільки позивач не усунув недоліки касаційної скарги, на які було вказано судом касаційної інстанції. Відповідач-4 зазначає про те, що висновки Верховного Суду, на які послався скаржник у касаційній скарзі, не є релевантними для цієї справи, зроблені у правовідносинах, що є неподібними правовідносинам у цій справі, скаржник не обґрунтував жодну з наведених ним підстав касаційного оскарження.
30 серпня 2021 року до Верховного Суду від відповідача-5 - ОСОБА_5 надійшло клопотання про повернення касаційної скарги, в якому відповідач-5 просить повернути позивачу касаційну скаргу на рішення Господарського суду міста Києва від 01 лютого 2021 року та постанову Північного апеляційного господарського суду від 18 травня 2021 року (повний текст складено 24 травня 2021 року) у справі № 910/9851/20, посилаючись на те, що скаржник пропустив встановлений йому судом касаційної інстанції строк для усунення недоліків.
Перевіривши матеріали касаційної скарги Державна організація (установа, заклад) «Фонд гарантування вкладів фізичних осіб» на рішення Господарського суду міста Києва від 01 лютого 2021 року та на постанову Північного апеляційного господарського суду від 18 травня 2021 року у справі № 910/9851/20 та розглянувши заперечення відповідачів проти відкриття касаційного провадження, колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду встановила, що касаційна скарга подана позивачем на підставі пунктів 1, 3, 4 абзацу 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, у порядку, передбаченому статтею 289 Господарського процесуального кодексу України, та відповідає вимогам статті 290 цього Кодексу.
Наявність підстав для застосування статей 292 та 293 Господарського процесуального кодексу України до касаційної скарги колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду не встановила.
Оскільки підстави для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження відсутні, Верховний Суд дійшов висновку про відкриття касаційного провадження у справі № 910/9851/20.
Частиною третьою статті 301 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що розгляд справ у суді касаційної інстанції здійснюється у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.
Керуючись статтями 234, 235, 288, 294, 295, частиною третьою статті 301 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Клопотання Державної організації (установи, закладу) «Фонд гарантування вкладів фізичних осіб» про поновлення строку на касаційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 01 лютого 2021 року та постанови Північного апеляційного господарського суду від 18 травня 2021 року (повний текст складено 24 травня 2021 року) у справі № 910/9851/20 задовольнити.
2. Поновити Державній організації (установі, закладу) «Фонд гарантування вкладів фізичних осіб» строк на касаційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 01 лютого 2021 року та постанови Північного апеляційного господарського суду від 18 травня 2021 року (повний текст складено 24 травня 2021 року) у справі № 910/9851/20.
3. Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою Державної організації (установи, закладу) «Фонд гарантування вкладів фізичних осіб» на рішення Господарського суду міста Києва від 01 лютого 2021 року та постанови Північного апеляційного господарського суду від 18 травня 2021 року (повний текст складено 24 травня 2021 року) у справі № 910/9851/20.
4. Призначити розгляд касаційної скарги Державної організації (установи, закладу) «Фонд гарантування вкладів фізичних осіб» на 07 жовтня 2021 року о 10:00 у приміщенні Касаційного господарського суду за адресою: м. Київ, вул. О. Копиленка, 6, зал судових засідань № 7 (кабінет № 328).
5. Надати учасникам справи строк для подання відзиву на касаційну скаргу до 01 жовтня 2021 року. Відсутність відзиву на касаційну скаргу не перешкоджає перегляду судових рішень.
6. Довести до відома учасників справи, що участь їх представників у судовому засіданні не є обов'язковою.
7. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
Головуючий О. Баранець
Судді О. Кібенко
І. Кондратова