07 вересня 2021 рокуЛьвівСправа № 300/3891/20 пров. № А/857/12644/21
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:
головуючого судді Судової-Хомюк Н.М.,
суддів Шинкар Т.І., Хобор Р.Б.,
за участі секретаря судового засідання Гром І.І.,
представник позивача - Аверкова Н.О.
представник відповідача -Карпаш Г.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Управління Держпраці в Івано-Франківській області на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 18 травня 2021 року у справі № 300/3891/20 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАРУК ВУД» до Управління Держпраці в Івано-Франківській області про скасування припису і постанови № ІФ12068/1669/АВ/П/ПТ/Д-ФС від 09.12.2020,-
суддя в 1-й інстанції - Шумей М.В.,
час ухвалення рішення - 11 год. 32 хв.,
місце ухвалення рішення - м. Івано-Франківськ,
дата складання повного тексту рішення - 24.05.2021,-
Товариство з обмеженою відповідальністю «ФАРУК ВУД» (надалі, також - позивач, ТОВ «ФАРУК ВУД») звернулося до суду з адміністративним позовом до Управління Держпраці в Івано-Франківській області (надалі, також - відповідач) про визнання протиправною та скасування постанови Управління Держпраці в Івано-Франківській області №ІФ12068/1669/АВ/П/ПТ/Д-ФС від 09.12.2020 про накладення штрафу у розмірі 300 000,00 грн..
Позовні вимоги мотивовані тим, що юридичну особу безпідставно притягнуто до відповідальності за фактом порушення трудового законодавства, зокрема, за відсутність трудових договорів з рядом працівників. Сторона позивача аргументує це поданими до матеріалів позовної заяви письмовими документами, які заперечують факт перебування визначеного кола осіб у трудових відносинах з Товариством з обмеженою відповідальністю «ФАРУК ВУД». Позивача вважає, що винесена постанова про накладення штрафу є безпідставною, незаконною та підлягає скасуванню.
Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 18 травня 2021 року у справі № 300/3891/20 позов задоволено повністю.
Визнано протиправними та скасовано припис про усунення виявлених порушень №ІФ12068/1669/АВ/П від 11.11.2020 року та постанову про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення №ІФ12068/1669/АВ/П/ПТ/ТД-ДФ від 09.12.2020 року, винесені Управлінням Держпраці в Івано-Франківській області.
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Управління Держпраці в Івано-Франківській області (вул. Незалежності, 67,м. Івано-Франківськ,76018, код ЄДРПОУ 39784625) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАРУК ВУД» (вул. Василіянок, 62 а, м. Івано-Франківськ,76018, код ЄДРПОУ 43538094) 6534 (шість тисяч п'ятсот тридцять чотири) грн. 30 коп. судових витрат із сплати судового збору.
Не погоджуючись з таким рішенням суду, Управління Держпраці у Івано-Франківській області подало апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та ухвалити постанову про відмову в задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Вважає, що суд першої інстанції неправильно встановив характер спірних правовідносин, як існували між позивачем та працівниками ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 ( громадянами Турецької Республіки). Зазначає, що інспектором праці проведено інспекційне відвідування позивача, за результатами якого виявлені порушення законодавства про працю та складено Акт інспекційного відвідування юридичної особи, яка використовує найману працю №ІФ12068/1669/АВ від 11.11.2020. В даному акті зазначені порушення законодавства про працю, а саме встановлено, що директор ОСОБА_7 допустив до роботи шість працівників без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та не повідомив центральний орган виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
З цих та інших підстав апелянт вважає, що оскаржуване ним рішення суду прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Відповідно до частини першої статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення, а рішення суду - скасуванню з наступних підстав.
Відповідно до наказу від 02.11.2020 за №1166-Д (а.с. 69) та направлення від 02.11.2020 за №15-10/7002 (а.с. 70), на підставі пп. 3 п. 5, п. 9 Порядку №823 Управлінням Держпраці в Івано-Франківській області проведено інспекційне відвідування з питань дотримання вимог законодавства про працю в частині належного оформлення трудових відносин у ТОВ «Кая Україна».
Згідно із службовою запискою №118 від 03.11.2020, інспектором при проведені перевірки ТОВ «Кая Україна» встановлено, що останнє не здійснює господарську діяльність за адресою: вулиця Крушельницька, 1, с. Радча, Тисменицький район, Івано-Франківська область а працівники, які знаходились на території підприємства інформували, що працюють без укладення трудового договору у ТОВ «Фарук Вуд». Вказана обставина стала підставою для оформлення службової записки. З врахуванням вказаних обставин, начальник Управління Держпраці в Івано-Франківській області видав наказ про проведення інспекційного відвідування ТОВ «ФАРУК ВУД» з питань дотримання законодавства про працю в частині належного оформлення трудових відносин з найманими працівниками.
Відповідно до наказу від 03.11.2020 за №1176-Д (а.с. 73) та направлення від 03.11.2020 за №15-10/7035 (а.с. 74), на підставі пп. 3 п. 5, п. 9 Порядку №823 Управлінням Держпраці в Івано-Франківській області проведено інспекційне відвідування з питань дотримання вимог законодавства про працю в частині належного оформлення трудових відносин у ТОВ «ФАРУК ВУД».
В результаті здійсненої перевірки відповідачем складено акт №ІФ12068/1669/АВ від 11.11.2020 (а.с. 75), який позивач отримав 16.11.2020. Відповідно до вказаного акта, працівниками відповідача встановлено, що директор ТОВ «ФАРУК ВУД» порушив вимоги частини 3 статті 24 КЗпП України та фактично допустив до роботи без належного оформлення трудових відносин шість працівників та допустив до роботи одного працівника без повідомлення про прийняття на роботу, чим порушив вимоги ПКМУ №413.
На підставі вищезазначеного акту відповідачем складено припис про усунення виявлених порушень від 11.11.2020 за №ІФ12068/1669/АВ/П, яким зобов'язано позивача усунути описані порушення у строк до 07.12.2020 (а.с. 79-80).
Інспектором праці, 11.11.2020, складено попередження про відповідальність за порушення законодавства про працю, 16.11.2020 - протокол про адміністративне правопорушення №ІФ12068/1669/АВ/П/ПТ1 та протокол про адміністративне правопорушення №ІФ12068/1669/АВ/П/ПТ.
Надалі начальником Управління Держпраці, за результатами розгляду справи, 27.12.2019 винесено оскаржену постанову №ІФ12068/1669/АВ/П/ПТ/ТД-ФС, якою накладено на позивача штраф на суму 300000,00 грн. на підставі абзацу 2 частини 2 статті 265 КЗпП України за порушення позивачем вимог частини 3 статті 24 КЗпП України.
27.01.2021 Тисменицьким районним судом у справі про адміністративне правопорушення №352/2458/20 винесена постанова, якою провадження по справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_7 за ч. 3ст.41 КУпАП - закрито на підставі п.1 ст.247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
На переконання позивача, вказана постанова є протиправною та такою, що підлягає скасуванню, і як наслідок, з метою захисту свого порушеного права позивач звернувся із позовною заявою до суду.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції використав обставини, які встановлені під час розгляду Тисменицьким районним судом Івано-Франківської області у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_7 за ч. 3 ст.41 КУпАП . 27.01.2021 Тисменицьким районним судом у справі про адміністративне правопорушення №352/2458/20 винесена постанова, якою провадження по справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_7 за ч. 3 ст.41 КУпАП - закрито на підставі п.1 ст.247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Відповідно до частини 2 статті 78 КАС України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції, вважає їх такими, що не відповідають дійсним обставинам справи, а побудованих виключно на мотивах судового рішення, розгляд якого здійснювався Тисменицьким районним судом Івано-Франківської області в рамках справи про адміністративне правопорушення №352/2458/20.
Підставою для проведення інспекційного відвідування у позивача стала службова записка інспектора праці Василечка Т.Я. від 03.11.2020 року №118 у якій було зазначено, що під час проведення позапланового заходу державного контролю у ТОВ «КАЯ - Україна» по вул. Крушельницької, 1, с. Радча, Тисменицький район, Івано-Франківська область, встановлено, що у ТзОВ «ФАРУК ВУД» можливе використання праці найманих працівників без укладення трудового договору.
Відповідно до наказу від 03.11.2020 року № 1176-Д та направлення від 3.11.2020 року №15-10/7035, на підставі підпункту 3 пункту 5, пункту 9 Порядку 823, службової записки головного державного інспектора від 03.11.2020 року №118 Управлінням Держпраці в період з 03.11.2020 року по 11.11.2020 року проведено інспекційне відвідування з питань дотримання вимог законодавства про працю в частині належного оформлення трудових відносин із працівниками, в тому числі з неповнолітніми у ТОВ «ФАРУК ВУД».
Направлення на проведення інспекційного відвідування від 03.11.2020 року 15-110/7035 отримано директором ТзОВ «ФАРУК ВУД» особисто, що засвідчується підписом на звороті другого примірника направлення.
Відповідно до підпункту 3 пункту 10 інспектори праці за наявності службового посвідчення безперешкодно мають право наодинці або у присутності свідків ставити керівнику та/або працівникам об'єкта відвідування, іншим особам, що володіють необхідною інформацією, запитання, що стосуються законодавства працю, отримувати із зазначених питань усні та/або письмові пояснення.
Так, 03.11.2020 року інспектором праці, відповідно до підпункту 3 пункту 11 порядку №823, відібрано письмові пояснення у працівників ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_8 , ОСОБА_4 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 .
Так, працівник ОСОБА_1 у своїх поясненнях зазначив, що виконує обов'язки водія навантажувача близько місяця. Трудовий договір з ним не укладався, оскільки він проходить стажування.
Працівник ОСОБА_2 зазначив, що виконує обов'язки механіка н місяць. Трудовий договір з ним не укладався, так як він проходить стажування.
Фізична особа ОСОБА_11 у своїх поясненнях вказав, що працює ТзОВ «ФАРУК ВУД» різноробочим 1,5 місяця. Трудовий договір з ним не укладено, оскільки він проходить стажування.
Працівник ОСОБА_4 у поясненнях повідомив, що працює ТзОВ «ФАРУК ВУД» на посаді сторожа близько двох років. Трудовий договір не укладався.
Працівник ОСОБА_12 зазначив, що у ТзОВ «ФАРУК ВУД» працює механіком один місяць. Трудовий договір також не укладався, оскільки він стажується (допомагає).
Фізична особа ОСОБА_10 зазначив, що виконує обов'язки майстра протягом місяця. Трудовий договір не укладався.
Директор ТзОВ «ФАРУК ВУД» у своїх поясненнях від 05.11.2020 року зазначив, що таких працівників як ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_13 та ОСОБА_12 він не знає, а ОСОБА_10 є другом та перекладачем засновника Товариства ОСОБА_14 .
Жодних документів, які б підтверджували належне працевлаштування вищезазначених осіб у ТзОВ «ФАРУК ВУД» директором Товариства головному державному інспектору ОСОБА_15 надано не було.
Відповідно до статті 24 КЗпП України працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів країни. Порядок повідомлення Державній фіскальній службі та її територіальним рганам про прийняття працівника на роботу затверджений Постановою КМУ 1413 (далі - Постанова №413).
Дане порушення законодавства про працю знайшло своє відображення в Акті інспекційного відвідування (невиїзного інспектування) юридичної особи (фізичної соби), яка використовує найману працю від 11.11.2020 року №ІФ12068/1669/АВ, який підписано позивачем тільки 16.11.2020 року із зазначенням того, що заперечення та зауваження будуть надані листом, оскільки Акт 11.11.2020 було направлено йому поштою, адже він відмовився підписувати та отримувати Акт наручно (квитанція поштового відправлення №7600600712457).
За результатами розгляду Акта, директору ТзОВ «ФАРУК ВУД» ОСОБА_7 , підставі виявленого порушення, винесено припис про усунення виявлених порушень від 11.11.2020 року №ІФ12068/1669/АВ/П, який надіслано позивачу рекомендованим листом (квитанція поштового відправлення №7600600712457).
Пунктом 23 Порядку № 823 передбачено, що припис є обов'язковою для виконання у визначені строки письмовою вимогою інспектора праці про усунення об'єктом відвідування порушень законодавства про працю, виявлених під час інспекційного відвідування. Інспектором праці надано позивачу строк на усунення виявлених порушень до 07.12.2020 року про що зазначено у приписі.
Листом від 07.12.2020 року №20 директор ТзОВ «ФАРУК ВУД» повідомив інспектора праці Василечка Т.Я. про те, що виконати вимоги даного припису немає можливості, оскільки ТзОВ «ФАРУК ВУД» не здійснює свою підприємницьку діяльність за адресою: АДРЕСА_1 .
11.11.2020 року, у зв'язку із виявленими порушеннями вимог чинного законодавства, інспектором праці Василечком Т.Я. винесено директору ТзОВ «ФАРУК ВУД» ОСОБА_7 попередження про відповідальність за порушення законодавства про працю №ІФ 12068/1669/АВ/П/ПВ.
Відповідно до пункту 25 Порядку №823 інспектором праці Василечком Т.Я., за виявлені порушення вимог частини 3 статті 41 КУпАП, на директора ТзОВ «ФАРУК ВУД» Лучка О.Б. складено протокол про адміністративне правопорушення №ІФ 12068/1669/АВ/П/ПТ від 16.11.2020 року, який 17.11.2020 року направлено до Тисменицького районного суду.
За результатами розгляду справи про накладення штрафу, відповідно до пункту 2 Порядку № 509, на підставі Акта від 11.11.2020 року № ІФ12068/1669/АВ доданих до нього матеріалів, за порушення законодавства про працю, а саме: частини 3 статті 24 КЗпП України, відповідальність за яке передбачено абзацом 2 стани 2 статті 265 КЗпП України начальником Управління Держпраці в Івано- Франківській області винесено постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами від 09.12.2020 року № ІФ12068/1669/АВ/П/ПТ/ТД-ФС на суму 300 000 гривень.
Правомірність винесеної відповідачем постанови підтверджується наступними матеріалами, зібраними під час інспекційного відвідування.
Колегія суддів вважає, що стороною позивача не спростовано жодного факту, встановленого за результатами інспекційного відвідування.
Матеріали справи підтверджують, що за адресою: вулиця Крушельницького, 1, с. Радча, Тисменицький район, Івано-Франківська область знаходиться цех товариства позивача, зокрема, це висвітлено у довідці про об'єкти оподаткування, через які провадиться діяльність юридичної особи (а.с. 26).
За вказаною адресою знаходиться нерухоме майно ТОВ «Курт Україна», яке виступило орендодавцем договору оренди майна, яке отримане позивачем за угодою №04/07-01 від 06.11.2020. За цією ж адресою знаходились виробничі приміщення ТОВ «КАЯ Україна», співзасновником якого є одна й та сама особа, котра є засновником ТОВ «ФАРУК ВУД» - Сіврікія Фарук, громадянин Турецької Республіки. Вказана обставина висвітлена у позовній заяві і підтверджена у судовому засіданні.
З врахування вказаних обставин, спростовується твердження представника позивача щодо відсутності виробничої діяльності за вказаною адресою та відсутністю факту здійснення господарської діяльності. Підприємство позивач здійснює свою діяльність з 26.02.2020 року, повідомлення у ДФС надіслано 05.11.2020, договір оренди нерухомого майна укладено 06.11.2020. Крім того, директора «ФАРУК ВУД» притягнуто до відповідальності до відповідальності в порядку ч.1 ст.41 КУпАП - допуск до роботи працівника без повідомлення органів ДФС за місцем обліку суб'єкта господарювання.
Що стосується підписів на відібраних поясненнях, які на думку суду першої інстанції не є належними доказами, колегія суддів не погоджується з вказаним твердженням.
Відповідно до положень статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги та заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими, електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Дослідження доказів - це процес отримання від них інформації та осмислення її стосовно конкретної справи з метою встановлення наявності зв'язку з даною подією. Дослідження передбачає: аналіз та перевірку змісту доказів; перевірку існування фактів шляхом пошуку нових доказів, що заперечують чи підтверджують те, що вже є; встановлення вірогідності доказів з іншими у цій справі.
За адресою: вулиця Крушельницького, 1, с. Радча, Тисменицький район, Івано-Франківська область знаходиться цех, який використовується для виробничої діяльності ТОВ «ФАРУК ВУД». Вказане приміщення є об'єктом приватної власності ТОВ «Курт Україна», з яким у підприємства позивача існують договірні відносини.
З огляду на вказані обставини, суд апеляційної інстанції вважає, що перебування в робочий час громадян, які добровільно підписують пояснення, вказують свої прізвища, дату народження та назву підприємства на якому працюють, є прямим доказом того, що вказані пояснення відповідають дійсності та є доказом порушення трудового законодавства у діях ТОВ «ФАРУК ВУД».
Стороною позивача у судове засідання забезпечено виклик одного з громадян Турецької Республіки - Гюнгера Абузера, який у судовому засіданні 18.05.2021 був допитаний в якості свідка. Вказана особа розуміє зміст запитань головуючого судді, зміст присяги свідка, здійснює надання пояснень на російській мові, що повністю заперечує твердження суду першої інстанції, що первинне надання пояснень інспектору праці було здійснено без участі перекладача.
Крім того, колегія суддів критично оцінює вказану обставину виклику в судове засідання громадянина Турецької Республіки в якості свідка, оскільки відібрання доказів тільки від однієї особи з загальної кількості - 6 чоловік, які попередньо надавали пояснення службовій особі та підтвердили факт трудової діяльності у ТОВ «ФАРУК ВУД», є неналежним, не є допустим, достовірним та достатнім доказом у відповідності до вимог статті 73-76 КАС України.
Представлення в суді першої інстанції письмових документів щодо перебування вказаної особи на посаді директора не заперечує можливості трудової діяльності в іншого суб'єкта господарювання. Крім того, в контексті наявності доказів щодо участі громадян Турецької Республіки щодо створення ряду підприємств, сторона позивача не довела, а суд першої інстанції не дослідив питання участі засновника ТОВ «ФАРУК ВУД» до створення та набуття статусу співвласника таких підприємств як - ТОВ «КАЯ Україна», ТОВ «Курт Україна», Тзов «Західшпон».
З врахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що під час проведення інспекційного відвідування позивача та оформлення його результатів, а також при винесенні постанови від 09.12.2020 року № ІФ 12068/1669/АВ/П/ПТ/ТД-ФС про накладення штрафу на ТОВ «Фарук Вуд», Управління Держпраці в Івано-Франквіській області діяло на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому підстави для визнання протиправними і скасування припису від 11.11.2020 року № ІФ12068/1669/АВ/П та постанови від 09.12.2020 року № ІФ 12068/1669/ /П/ПТ/ТД-ФС - відсутні.
Згідно з практикою ЄСПЛ, зокрема, в рішенні по справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, п. 29).
Також згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Відповідно до ч. 2 ст. 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, а ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачає, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Наведене дає підстави для висновку, що доводи скаржника у кожній справі мають оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості в межах відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Згідно ч. 2 ст. 73 Кодексу адміністративного судочинства України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Частиною 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Положення ч.1 ст. 9 КАС України передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (стаття 90 КАС України).
Отже, розглянувши усі подані документи і матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги є такими, що не підлягають задоволенню.
Відповідно до ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Статтею 317 КАС України передбачено, що підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є:
1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи;
2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;
3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи;
4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
З огляду на вищевикладене, доводи апеляційної скарги є суттєвими і складають підстави для висновку про неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення судом норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи тому, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції слід скасувати та прийняти нову постанову якою в позові відмовити.
Судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись ч. 3 ст. 243, ст.ст. 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу Управління Держпраці в Івано-Франківській області задовольнити.
Рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 18 травня 2021 року у справі № 300/3891/20 скасувати та прийняти постанову, якою в задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАРУК ВУД» до Управління Держпраці в Івано-Франківській області про скасування припису і постанови № ІФ12068/1669/АВ/П/ПТ/Д-ФС від 09.12.2020 - відмовити.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя Н. М. Судова-Хомюк
судді Т. І. Шинкар
Р. Б. Хобор
Повне судове рішення складено 16 вересня 2021 року