08 вересня 2021 рокуЛьвівСправа № 260/3695/20 пров. № А/857/10588/21
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді - Іщук Л. П.,
суддів - Судової-Хомюк Н. М., Хобор Р. Б.,
за участю секретаря судового засідання - Смолинця А. В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "КВАРЦСОЛЮТ" на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 26 лютого 2021 року, ухвалене суддею Ващиліним Р. О. о 09:34 год у м. Ужгороді, у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КВАРЦСОЛЮТ» до Головного управління ДПС у Закарпатській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
09.11.2020 Товариство з обмеженою відповідальністю «КВАРЦСОЛЮТ» (далі - ТзОВ «КВАРЦСОЛЮТ») звернулося в суд з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Закарпатській області, в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача від 21.10.2020 № 0004980706.
В обґрунтування позовних вимог вказує, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийняте на підставі акта фактичної перевірки, складеного з порушенням встановленого законом порядку, а саме, за відсутності позивача чи його представника та без ознайомлення його з вказаним актом. Зазначає, що вказаний акт перевірки з викладеними у ньому висновками є доказом, здобутим з порушенням закону і не має юридичної значимості, відтак, прийняте на його підставі податкове повідомлення-рішення не може бути визнане правомірним.
Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 26.02.2021 в задоволенні позову відмовлено.
Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, у якій з покликанням на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати судове рішення та прийняти нове - про задоволення позову.
Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що суд першої інстанції не дослідив та не перевірив належним чином обставин, викладених у позовній заяві, зокрема, про те, що позивача не було ознайомлено з актом фактичної перевірки, про відсутність підпису позивача про таке ознайомлення. Зазначив також, що судом не враховано, що відмітка про відмову позивача від підпису та отримання примірника акта відсутня на акті перевірки, що свідчить про те, що акт перевірки підписувався перевіряючими без пред'явлення його для підписання позивачу та без вручення йому копії акта. Вказував, що підписання акта перевірки платником податків здійснюється за місцем проведення перевірки або у приміщенні контролюючого органу і лише у разі відмови від підписання акта такий може бути надісланий. Вважає, що порушення процедури проведення перевірки та неможливість подати заперечення на акт перевірки тягнуть за собою протиправність податкового повідомлення-рішення, винесеного на підставі такого акта перевірки.
Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому її заперечує, покликається на законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, просить залишити його без змін.
В судове засідання на апеляційний розгляд справи учасники справи не прибули, належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, а тому відповідно до частини четвертої статті 229, статті 313 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційний суд ухвалив розгляд справи здійснити за відсутності учасників справи та без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Заслухавши доповідь головуючого судді, проаналізувавши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, суд вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити, виходячи з наступного.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується письмовими доказами, що є в матеріалах справи, посадовими особами Головного управління ДПС у Закарпатській області (далі - ГУ ДПС у Закарпатській області) 09.07.2020 на підставі направлень ГУ ДПС у Закарпатській області від 03.07.2020 №№1211/05-05, 1212/05-05 проведена фактична перевірка ТзОВ «КВАРЦСОЛЮТ», метою якої згідно з вищезазначених направлень було дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі, про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання вимог чинного законодавства у сфері трудових відносин.
За результатами фактичної перевірки посадовими особами ГУ ДПС у Закарпатській області складений акт фактичної перевірки №000438 від 17.07.2020, в якому зазначено про те, що проводилась фактична перевірка господарської одиниці - АЗС з магазином за адресою: с. Калини, вул. Джона Ленона, 220 Б, суб'єкта господарської діяльності ТОВ "КВАРЦСОЛЮТ" і порушень норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі, про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання вимог чинного законодавства у сфері трудових відносин не встановлено.
У підрозділі 2.2.13 (додаткова інформація про факти, встановлені в ході перевірки) описової частини акта зазначено, що до кінця перевірки документи, які містять дані про своєчасне надання до ГУ ДПС у Закарпатській області фактичних даних про залишки та обсяг обігу пального за період з 01.04.2020 до 16.07.2020 не надані.
З акта перевірки також вбачається, що перевірка була проведена в присутності оператора автозаправної станції ОСОБА_1 , яким акт фактичної перевірки не підписаний.
На підставі акта перевірки ГУ ДПС у Закарпатській області прийняте податкове повідомлення-рішення № 0004980706 від 21.10.2020, яким до позивача застосовано штрафні санкції в розмірі 107 000 гривень за порушення підпункту 230.1.3, пункту 230.1 статті 230 Податкового кодексу України.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що порушень процедури перевірки не було, позивач був ознайомлений з наказом про проведення перевірки та направленнями на перевірку, про що розписався в направленнях, мав можливість поцікавитись результатами перевірки, звернувшись до відповідача. Крім того, суд зазначив, що позивач не заперечував встановлених перевіркою порушень, а неотримання примірника акта перевірки не вплинуло на право позивача оскаржити рішення, яке прийняте на його підставі.
Апеляційний суд не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, вважає його таким, що зроблений без належного з'ясування всіх обставин, що мають значення для справи, а також з порушенням норм матеріального права.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до пп. 75.1.3 п. 75.1 ст. 75 ПК України фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).
Порядок проведення фактичної перевірки регламентується нормами ст. 80 ПК України.
Так, статтею 80 ПК України передбачено, що фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи). Фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим пунктом.
Згідно п. 81.1 ст. 81 ПК України посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів:
- направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу;
- копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу;
- службового посвідчення осіб (належним чином оформленого відповідним контролюючим органом документа, що засвідчує посадову (службову) особу), які зазначені в направленні на проведення перевірки.
Згідно з абз. 7 п. 81.1 ПК України при пред'явленні направлення платнику податків та/або посадовим (службовим) особам платника податків (його представникам або особам, які фактично проводять розрахункові операції) такі особи розписуються у направленні із зазначенням свого прізвища, імені, по батькові, посади, дати і часу ознайомлення.
Як правильно встановлено судом першої інстанції, посадовими особами ГУ ДПС у Закарпатській області 09 липня 2020 року перед початком проведення перевірки оператору заправної станції ОСОБА_1 пред'явлені направлення на проведення перевірки та вручена копія наказу, що підтверджується особистим підписом вказаної особи на направленнях від 13.07.2020 №1211/05-05, №1212/05-05, копії яких є в матеріалах справи (а.с.а.с.19-20).
Однак, поза увагою суду залишилась та обставина, що згідно направлень проводилась фактична перевірка об'єкта - ТОВ "КВАРЦСОЛЮТ" код ЄДРПОУ40404152, юридичною адресою якого є смт. Дубове, вулиця Гагаріна, а не АЗС з магазином в селі Калини, вулиця Джона Ленона, а тому підстав вважати, що копії наказу про проведення перевірки та направлень на проведення фактичної перевірки вручені уповноваженій особі позивача, немає.
Пунктом 80.10 ст. 80 ПК України передбачено, що порядок оформлення результатів фактичної перевірки встановлений статтею 86 цього Кодексу. Так, відповідно до п. 86.1 ст. 86 ПК України, результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.
Акт (довідка), складений за результатами перевірки та підписаний посадовими особами, які проводили перевірку, або особами, уповноваженими на це у встановленому порядку, у строки, визначені цим Кодексом, надається платнику податків або його законному представнику, який зобов'язаний його підписати. У разі незгоди платника податків з висновками акта такий платник зобов'язаний підписати акт перевірки із зауваженнями, які він має право надати разом з підписаним примірником акта або окремо у строки, передбачені цим Кодексом.
Нормами п. 86.5 ст. 86 ПК України передбачено, що акт (довідка) про результати фактичних перевірок, визначених статтею 80 цього Кодексу, складається у двох примірниках, підписується посадовими особами контролюючих органів, які проводили перевірку, реєструється не пізніше наступного робочого дня після закінчення перевірки. Акт (довідка) про результати зазначених перевірок підписується особою, яка здійснювала розрахункові операції, платником податків та/або його законними представниками (у разі наявності). Підписання акта (довідки) таких перевірок особою, яка здійснювала розрахункові операції, платником податків та/або його представниками та посадовими особами контролюючого органу, які проводили перевірку, здійснюється за місцем проведення перевірки або у приміщенні контролюючого органу.
У разі відмови платника податків, його законних представників або особи, яка здійснювала розрахункові операції, від підписання акта (довідки), посадовими особами контролюючого органу складається акт, що засвідчує факт такої відмови. Один примірник акта або довідки про результати перевірки не пізніше наступного робочого дня після його складення реєструється в журналі реєстрації актів контролюючого органу і не пізніше наступного дня після його реєстрації вручається або надсилається платнику податків, його законному представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції.
У разі відмови платника податків або його законних представників від отримання примірника акта (довідки) перевірки чи неможливості його вручення платнику податків або його законним представникам чи особі, яка здійснювала розрахункові операції з будь-яких причин, такий акт або довідка надсилається платнику податків у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень. У зазначених в цьому абзаці випадках контролюючим органом складається відповідний акт або робиться позначка в акті або довідці про результати перевірки.
Судом першої інстанції встановлено із покликанням на матеріали справи, що представник ТОВ "КВАРЦСОЛЮТ"- оператор АЗС Піцур М.М. відмовився підписати складений за результатами проведеної фактичної перевірки акт, і у зв'язку з цим посадовими особами ГУ ДПС у Закарпатській області складено акт від 17.07.2020 про відмову від підпису, а другий примірник акта перевірки був надісланий на адресу місця реєстрації ТОВ "КВАРЦСОЛЮТ", а саме: вул. Гагаріна, буд. 66, смт. Дубове, Тячівський район, Закарпатська область, 90531, що підтверджується фіскальним чеком АТ «Укрпошта» №30007155598 від 20.07.2020.
Апеляційний суд вважає, що в матеріалах справи відсутні докази про те, що представник ТОВ "КВАРЦСОЛЮТ" відмовився підписати акт перевірки і таких доказів не надано відповідачем під час судового розгляду в суді першої та апеляційної інстанцій, як і не доведено того, що оператор АЗС ОСОБА_1 був належним представником платника податку - ТОВ "КВАРЦСОЛЮТ". Перебування ОСОБА_1 на робочому місці оператора заправних станцій не надає йому повноважень представляти ТОВ "КВАРЦСОЛЮТ" під час проведення фактичної перевірки.
Таким чином, апеляційний суд вважає, що всупереч процедурі, визначеній у статті 86 ПК України, примірник акта перевірки не надавався платнику податків або його законному представнику, не пропонувалося (п. 86.5 ст. 86 ПК України) особі, яка здійснювала розрахункові операції, платнику податків та/або його законному представнику (у разі наявності) його підписати.
Апеляційний суд звертає увагу, що статтею 86 ПК України передбачений конкретний перелік осіб, яким має бути наданий примірник акта перевірки (особа, яка здійснювала розрахункові операції, платник податків та/або його законний представник) для ознайомлення та підписання, а оператор АЗС в такий перелік не включений.
Крім того, відповідно до статті 86 ПК України підписання акта перевірки особою, яка здійснювала розрахункові операції, платником податків та/або його представниками та посадовими особами контролюючого органу, які проводили перевірку здійснюється за місцем проведення перевірки або у приміщенні контролюючого органу. Як вбачається з акта перевірки та акта про відмову від підпису, такі складені за адресою: село Калини, а перевірка згідно з направленнями на перевірку проводилась на ТОВ «КВАРЦСОЛЮТ», юридичною адресою якого є смт. Дубове.
Таким чином, неознайомлення платника податків або його законного представника із актом перевірки та ненадання такого акта для підписання призвело до порушення прав платника податків на подання зауважень і, відповідно, на спростування висновків акта перевірки.
З огляду на вищенаведене, апеляційний суд приходить до висновку, що контролюючий орган не дотримався встановленої податковим законодавством процедури проведення перевірки, в тому числі, ознайомлення платника податків з її результатами.
Апеляційний суд також наголошує на тому, що суд першої інстанції, зазначаючи про відсутність у позивача заперечень по суті встановлених актом порушень, залишив поза увагою обставини відсутності будь-яких доказів таких порушень та невідповідності предмета та мети фактичної перевірки суті встановленого порушення.
Так, відповідно до п. 128-1.3 ст. 128-1 Податкового кодексу України незабезпечення з вини розпорядника акцизного складу своєчасного подання до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового, тягне за собою накладення штрафу в розмірі 1000 гривень за кожний неподаний електронний документ.
Підпунктом 230.1.3 п. 230.1 ст. 230 Податкового кодексу України, за порушення якої позивача притягнуто до відповідальності, передбачено, що розпорядники акцизних складів зобов'язані на кожному акцизному складі щоденно (крім днів, в які акцизний склад не працює) формувати дані про фактичні залишки пального на початок та кінець звітної доби та про добові фактичні обсяги отриманого та реалізованого пального (далі у цьому розділі - обсяг обігу пального) у розрізі кодів товарних підкатегорій згідно з УКТ ЗЕД у літрах, приведених до температури 15° С.
Дані про залишки пального та про обсяг обігу пального подаються електронними засобами зв'язку у формі електронних документів, яка затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Електронні документи заповнюються автоматично шляхом передачі до них даних з витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників (під час виходу з ладу, проведення повірки або калібрування рівнеміра-лічильника або витратоміра-лічильника - заповнюються відповідальною особою розпорядника акцизного складу). В електронних документах також зазначаються відповідальною особою розпорядника акцизного складу дані про обсяги залишків пального, що знаходяться на акцизному складі в тарі, балонах, упаковці, про добовий обсяг реалізованого пального в тарі, балонах, упаковці, а також інформація про дні, в які акцизний склад не працює.
Таким чином, вищенаведеними нормами Податкового кодексу України встановлено, що дані (інформація) про фактичні залишки пального є електронними і подаються до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, електронними засобами зв'язку у формі електронних документів.
Як зазначено в акті фактичної перевірки ( а.с.40-43 ), зокрема, у підрозділі 2.2.13 описової частини акта, яка носить назву «Додаткова інформація про факти, встановлені в ході перевірки», до кінця перевірки документи, що містять дані про своєчасне подання до центрального органу виконавчої влади (ГУ ДПС у Закарпатській області) фактичних даних про залишки та обсяг обігу пального не надано.
Колегія суддів зазначає, що такі дані апріорі не можуть міститися на будь-яких паперових документах, а лише на електронних носіях, тому така обставина не може бути встановлена під час фактичної перевірки, предметом і метою якої, як вже зазначалося вище, є дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами). Відповідно, така перевірка здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника.
Апеляційний суд звертає увагу, що висновок про допущені позивачем порушення ГУ ДПС у Закарпатській області зробило виключно на підставі інформації, викладеної у акті фактичної перевірки, без будь-яких доказів щодо встановлення факту порушення, без встановлення належного відповідального розпорядника акцизного складу та його вини, без з'ясування усіх обставин порушення.
Відтак, отримана відповідачем при проведенні фактичної перевірки податкова інформація сама по собі не могла бути підставою для притягнення платника податків до відповідальності.
З огляду на порушення процедури проведення перевірки та необгрунтованість винесеного на підставі акта перевірки рішення, судом першої інстанції зроблено безпідставний висновок про відмову у позові.
Відповідно до статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.78 КАС України. У адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Апеляційний суд прийшов до висновку, що відповідач як суб'єкт владних повноважень не довів правомірність, підставність, справедливість, обґрунтованість винесеного ним податкового повідомлення-рішення, у зв'язку з чим позовні вимоги є обґрунтованими, а тому позов слід задовольнити.
За наведених обставин, оскільки судом першої інстанції допущено неправильне застосування норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, то відповідно до пункту 4 частини першої статті 317 Кодексу адміністративного судочинства України це є підставою для скасування рішення суду першої інстанції та прийняття постанови про задоволення позову.
Згідно з частиною шостою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.
Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Як встановлено апеляційним судом з матеріалів справи, позивач за подання позовної заяви, виходячи з ціни позову, сплатив судовий збір 2102 грн та за подання апеляційної скарги - 3153 грн судового збору.
Враховуючи викладене, а також те, що заявлений ТзОВ «КВАРЦСОЛЮТ» позов є підставним та підлягає задоволенню, апеляційний суд приходить до висновку про необхідність стягнення на його користь за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС у Закарпатській області судових витрат в розмірі 5255 грн.
Керуючись статтями 310, 315, 317, 321, 322, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «КВАРЦСОЛЮТ» задовольнити.
Рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 26 лютого 2021 року у справі № 260/3695/20 скасувати та прийняти постанову, якою позов Товариства з обмеженою відповідальністю «КВАРЦСОЛЮТ» до Головного управління ДПС у Закарпатській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Закарпатській області від 21 жовтня 2020 року № 0004980706.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Закарпатській області (код ЄДРПОУ 39393632, місцезнаходження: вул. А. Волошина, 52, м. Ужгород, 88000) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КВАРЦСОЛЮТ» (код ЄДРПОУ 40404152, місцезнаходження: вул. Гагаріна, 66, смт. Дубове, Тячівський район, Закарпатська область, 90531) судові витрати в розмірі 5255 (п'ять тисяч двісті п'ятдесят п'ять) грн.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя Л. П. Іщук
судді Н. М. Судова-Хомюк
Р. Б. Хобор
Повне судове рішення складено 16.09.2021