Справа № 560/7586/20
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Божук Д.А.
Суддя-доповідач - Біла Л.М.
16 вересня 2021 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Білої Л.М.
суддів: Курка О. П. Гонтарука В. М. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Північного офісу Держаудитслужби в особі управління Північного офісу Держаудитслужби у Вінницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 05 квітня 2021 року у справі за адміністративним позовом Служби автомобільних доріг у Хмельницькій області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Приватне акціонерне товариство "Хмельницьке шляхово-будівельне управління №56" до Північного офісу Держаудитслужби в особі управління Північного офісу Держаудитслужби у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування висновку, зобов'язання вчинити дії,
В листопаді 2020 року Служба автомобільних доріг у Хмельницькій області звернулася до суду з позовом до Північного офісу Держаудитслужби в особі Управління Держаудитслужби у Вінницькій області, в якому просила визнати протиправним та скасувати висновок про результати моніторингу закупівлі: "Поточний середній ремонт автомобільної дороги державного значення Н-03 Житомир - Чернівці на ділянці км 209 + 000 - км 211 + 775".
Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 29 грудня 2020 року залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Приватне акціонерне товариство "Хмельницьке шляхово-будівельне управління №56".
Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 05 квітня 2021 року позовні вимоги задоволено в повному обсязі.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове, яким в задоволені позовних вимог відмовити в повному обсязі.
Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги апелянт посилається на порушення судом першої інстанції, при прийнятті рішення, норм матеріального та процесуального права, також неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, з обставин і обґрунтувань, викладених в апеляційній скарзі.
У письмовому відзиві на апеляційну скаргу позивач заперечив доводи відповідача та просив відмовити в задоволенні вимог апеляційної скарги, обгрунтувавши власні доводи висновками суду першої інстанції, що містяться в оскаржуваному рішенні.
Третя особа правом подання відзиву на апеляційну скаргу не скористалась.
Оскільки предметом оскарження є рішення суду першої інстанції ухвалене у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження у відповідності до п. 3 ч. 2 ст. 311 КАС України.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено з матеріалів справи, за результатами відкритих торгів на закупівлю: Поточний середній ремонт автомобільної дороги державного значення Н-03 Житомир - Чернівці на ділянці км 258+700 - км 267+180 (з розробкою проектної документації) (45230000-8 Будівництво трубопроводів, ліній зв'язку та електропередач, шосе, доріг, аеродромів і залізничних доріг; вирівнювання поверхонь), найбільш економічно вигідною ціновою пропозицією позивачем визначена пропозиція ПрАТ "Хмельницьке ШБУ №56".
На вебпорталі Уповноваженого органу оприлюднене повідомлення про намір укласти договір з переможцем торгів.
30.09.2020 року між Службою автомобільних доріг у Хмельницькій області (Замовник) та ПрАТ "Хмельницьке ШБУ №56" (Підрядник) укладено договір №239/20 з виконання поточного середнього ремонту автомобільної дороги державного значення Н-03 Житомир - Чернівці на ділянці км 258+700 - км 267+180 (з розробкою проектної документації) (45230000-8 Будівництво трубопроводів, ліній зв'язку та електропередач, шосе, доріг, аеродромів і залізничних доріг; вирівнювання поверхонь).
Згідно наказу від 12.10.2020 №60 Управлінням Північного офісу Держаудитслужби в Вінницькій області розпочато моніторинг закупівель, зокрема, Служби автомобільних доріг у Хмельницькій області.
03.11.2020 на вебпорталі Уповноваженого органу з питань закупівель був оприлюднений висновок Держаудитслужби про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2020-07-02-003835-a, а саме по предмету закупівлі: Поточний середній ремонт автомобільної дороги державного значення Н-03 Житомир - Чернівці на ділянці км 258+700 - км 267+180 (з розробкою проектної документації) (45230000-8 Будівництво трубопроводів, ліній зв'язку та електропередач, шосе, доріг, аеродромів і залізничних доріг; вирівнювання поверхонь).
Висновком про результати моніторингу процедури закупівлі від 03.11.2020 зафіксовано, що за результатами аналізу питання повноти відображення інформації в оголошенні про проведення відкритих торгів установлено порушення вимог пункту 9 частини 2 статті 21 Закону України "Про публічні закупівлі". За результатами аналізу питання щодо розгляду тендерних пропозицій встановлено порушення вимог пункту 1 частини 1 статті 31 та пункту 2 частини 2 статті 32 вказаного Закону.
Так, за результатами моніторингу установлено, що на порушення вимог пункту 9 частини 2 статті 21 Закону України "Про публічні закупівлі" оголошення про проведення відкритих торгів (UA-2020-07-02-003835-a) не містить інформації про умови надання забезпечення тендерних пропозицій. Поряд з цим, замовником у додатку №2 тендерної документації установлено вимогу щодо надання учасниками довідки про наявність техніки (транспортних засобів, основних будівельних (дорожніх) машин, механізмів, обладнання та устаткування) із підтвердженням зазначеної у ній інформації, зокрема у разі якщо техніка не є власністю учасника, то на всю вказану у даній довідці техніку (транспортні засоби, будівельні (дорожні) машини, механізми, обладнання та устаткування) надати копії договорів, що посвідчують право користування, акт (акти) приймання-передачі або інший (інші) документи, що підтверджують факт отримання учасником транспортних засобів, будівельних машин, механізмів, обладнання та устаткування до договорів (якщо вимогами чинного законодавства та/або умовами зазначених договорів передбачено їх складання). При цьому, учасником ПрАТ "Хмельницьке ШБУ №56" у складі своєї тендерної пропозиції в електронну систему закупівель завантажено інформаційну довідку про обладнання (файл 12.2.1 «Довідка про обладнання»), в якій у позиціях за №№7.7-7.15, 8.2-8.4, 9.2 відображена інформація щодо 15 котків дорожніх із правом користування згідно із договором оренди механізмів від 02 січня 2020 року №0201/3. На підтвердження вищезазначеної інформації учасником ПрАТ "Хмельницьке ШБУ №56" завантажено договір оренди механізмів від 02 січня 2020 року №0201/3, укладений із ПП «Аграрна компанія 2004», та додатки (від 02 січня 2020 року №1, №2, від 06 березня 2020 року №3, від 23 квітня 2020 року №4) й акти приймання-передачі до нього (від 02 січня 2020 року, від 06 березня 2020 року, від 23 квітня 2020 року), згідно із даними яких загальна кількість переданих котків дорожніх складає 14 одиниць. Враховуючи зазначене, тендерна пропозиція учасника торгів ПрАТ "Хмельницьке ШБУ №56" не відповідає вимогам додатку №2 тендерної документації, в частині невідповідності кваліфікаційному критерію щодо наявності в учасника процедури закупівлі обладнання та матеріально-технічної бази.
З огляду на встановлене порушення законодавства у сфері закупівель відповідачем зобов'язано позивача здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень, зокрема в межах законодавства вжити заходів щодо розірвання договору та протягом п'яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушень законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку або аргументовані заперечення до висновку або інформацію про причини неможливості усунення виявлених порушень.
Не погодившись з таким висновком, позивач звернувся до суду з позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, та задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що встановлені відповідачем порушення носять формальний та несуттєвий характер, оскільки не пов'язані із неможливістю забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвитком добросовісної конкуренції.
Колегія суддів, надаючи оцінку висновкам суду першої інстанції та доводам апеляційної скарги, відзначає наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Частиною 1, 2 статті 5 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" визначено, що контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель здійснюється шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому Законом України "Про публічні закупівлі", проведення перевірки закупівель, а також під час державного фінансового аудиту та інспектування. Порядок та підстави проведення органом державного фінансового контролю перевірок закупівель встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об'єднаних територіальних громад визначені Законом України "Про публічні закупівлі" (далі - Закон №922-VIII).
Відповідно до частини першої статті 8 Закону №922-VIII моніторинг процедури закупівлі здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його міжрегіональні територіальні органи (далі - органи державного фінансового контролю).
За результатами моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу процедури закупівлі (далі - висновок), що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником. Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання (ч. 6 ст. 8 Закону №922-VIII).
Згідно з ч. 7 ст. 8 Закону №922-VIII у висновку обов'язково зазначаються:
1) найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код замовника в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, щодо якого здійснювався моніторинг процедури закупівлі;
2) назва предмета закупівлі із зазначенням коду за Єдиним закупівельним словником (у разі поділу на лоти такі відомості повинні зазначатися щодо кожного лота) та назви відповідних класифікаторів предмета закупівлі і частин предмета закупівлі (лотів) (за наявності) та його очікувана вартість;
3) унікальний номер оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі, присвоєний електронною системою закупівель, та/або унікальний номер повідомлення про намір укласти договір про закупівлю у разі застосування переговорної процедури закупівлі;
4) опис порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявленого за результатами моніторингу процедури закупівлі;
5) зобов'язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.
У висновку може зазначатися додаткова інформація, визначена органом державного фінансового контролю.
Суд зазначає, що зміст спірного висновку, який є індивідуально-правовим актом та породжує права і обов'язки для позивача, встановлений Держаудитслужбою, не відповідає критеріям, встановленим частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.
Як вбачається зі змісту спірного висновку, відповідач зобов'язує здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень в установленому законодавством порядку, зокрема в межах законодавства вжити заходів щодо розірвання договору відповідно до законодавства, та протягом п'яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушення законодавства у сфері публічних закупівель, викладеного у висновку, або аргументовані заперечення до висновку, або інформацію про причини неможливості усунення виявленого порушення", однак, відповідач не конкретизував яких саме заходів має вжити позивач, не визначив спосіб усунення виявлених під час моніторингу порушень, що свідчить про його нечіткість та невизначеність.
Разом з тим, колегія суддів заважує, що можливість усунення виявлених порушень прямо залежить від чіткого визначення суб'єктом владних повноважень конкретного заходу (варіанту поведінки), яких слід вжити уповноваженій особі замовника для усунення порушень.
Спонукання позивача самостійно визначити на підставі невизначених норм, які саме заходи слід вжити для усунення виявлених порушень, в свою чергу, може призвести до нового можливого порушення позивачем чинного законодавства. Зазначене є порушенням вимог закону в частині змісту висновку як акту індивідуальної дії. Суд визнає, що зобов'язальний характер вимоги щодо усунення правопорушення свідчить як про встановлення цього порушення, так і про визначення імперативного обов'язкового способу його усунення.
Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення суб'єктом владних повноважень конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.
Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 11 червня 2020 року с справі №160/6502/19.
Подібні висновки також викладені у постановах Верховного Суду від 10.12.2019 у справі №160/9513/18, від 05.03.2020 у справі №640/467/19.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, оскаржуваним висновком відповідачем зобов'язано позивача здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень, проте не конкретизовано яких саме заходів має вжити позивач, які саме дії та на підставі яких положень закону повинен здійснити для усунення виявлених порушень, відтак такий висновок є неконкретизованим, не містить чітких вимог або рекомендацій щодо способу усунення виявлених під час моніторингу порушень.
При цьому, колегія суддів звертає увагу, що ні у оскаржуваному висновку, ні у відзиві на адміністративний позов, ні у апеляційній скарзі, відповідач не надає пояснення з посиланням на нормативно-правові акти, на підставі яких замовник зобов'язаний або має право розірвати укладений договір.
А тому, з урахуванням встановлених обставин та норм чинного законодавства, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо невідповідності висновку як акта індивідуальної дії критеріям обґрунтованості та вмотивованості.
Ухвалюючи дане судове рішення, колегія суддів враховує, що у пункті 58 рішення Європейського суду з прав людини по справі "Серявін та інші проти України", суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
Пунктом 41 Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Підсумовуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, а доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають правових підстав для скасування оскаржуваного судового рішення.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу Північного офісу Держаудитслужби в особі управління Північного офісу Держаудитслужби у Вінницькій області залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 05 квітня 2021 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. 325 КАС України.
Головуючий Біла Л.М.
Судді Курко О. П. Гонтарук В. М.