Справа № 320/10217/20
про залишення апеляційної скарги без руху
17 вересня 2021 року м. Київ
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі судді-доповідача Черпіцької Л.Т. та суддів Пилипенко О.Є., Собківа Я.М. перевіривши апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від "25" січня 2021 р. у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії ,
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від "25" січня 2021 р. позов задоволено.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку.
Апеляційна скарга не може бути прийнята до апеляційного провадження та підлягає залишенню без руху, оскільки не відповідає вимогам ст. 295 КАС України.
Відповідно до ч. 3 ст. 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Відповідно до ст. 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
Як вбачається з матеріалів справи, рішення суду першої інстанції ухвалено 25 січня 2021 року.
Апеляційну скаргу подано 28 квітня 2021 року, що підтверджується поштовим конвертом, в якому апеляційна скарга надіслана до суду, тобто з пропуском строку на апеляційне оскарження.
В апеляційній скарзі скаржником заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Київського окружного адміністративного суду від 25 січня 2021 року, яке не підлягає задоволенню, оскільки скаржником не наведено жодних підстав для його поновлення, окрім того, що скарга подана в межах строку звернення до суду.
За таких обставин підстави для задоволення клопотання про поновлення строків на апеляційне оскарження відсутні.
Обставини зазначені у клопотанні не є підставою вважати пропуск строку поважним, адже не є такими, що не залежать від волі особи, яка подає апеляційну скаргу, і не надає такій особі права у будь-який необмежений після спливу строку апеляційного оскарження час реалізовувати право на оскарження судових рішень.
З урахуванням викладеного, апеляційна скарга підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення вказаного недоліку шляхом надання клопотання/заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням інших поважних підстав для його поновлення.
Крім того, апеляційна скарга не може бути прийнята до апеляційного провадження та підлягає залишенню без руху, оскільки не відповідає вимогам статті 296 КАС України.
Разом з апеляційною скаргою відповідачем заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору, яке обґрунтовано відсутністю коштів для сплати судового збору.
Розглянувши подане клопотання, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Водночас, згідно ч. 2 ст. 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Порядок відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати регламентовано статтею 8 Закону України «Про судовий збір», приписи якої не містять підстав та умов для звільнення суб'єктів владних повноважень від сплати судового збору, зменшення його розміру, відстрочення або розстрочення.
Таким чином, суд приходить до висновку, що викладені скаржником у клопотанні про відстрочення сплати судового збору обставини не можуть бути підставою для його задоволення в силу положень ст. 8 Закону України «Про судовий збір».
Крім того, скаржником не надано доказів на підтвердження майнового стану, який зумовлює неможливість сплати судового збору у розмірі, визначеному Законом, колегія суддів приходить до висновку, що підстави для прийняття рішення про відстрочення або розстрочення сплати судового збору відсутні.
Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" від 8 липня 2011 року №3674-VI (далі - Закон №3674-VI) судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до пп. 1 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону №3674-VI за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, ставка судового збору складає 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Прожитковий мінімум для працездатних осіб встановлено Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік", який на 01.01.2020 становив 2102 грн.
Згідно з пп. 2 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону №3674-VI в чинній на час подачі апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції редакції, за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні, зокрема позовної заяви, але не більше 15 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Отже, скаржник оскаржує вимогу немайнового характеру, у зв'язку з чим за подачу апеляційної скарги останній мав сплатити судовий збір у сумі 1261,20 грн. ((2102 х 0,4) х 150%).
Ураховуючи, що скаржником до апеляційної скарги не додано документ про сплату судового збору, наявні підстави для залишення апеляційної скарги без руху та надання скаржнику строку для усунення визначених у вказаній ухвалі недоліків шляхом надання документа про сплату судового збору у розмірі 1261,20 грн. на такі реквізити: отримувач коштів - УК у Печер.р-ні/Печер. р-н; код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37993783; банк отримувача - Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача - UA638999980313171206081026007; код класифікації доходів бюджету - 22030101.
На підставі вищевикладеного та керуючись статтями 169, 295, 296, 298, 321, 325, 328 КАС України, суд
У задоволенні клопотання Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про відстрочення сплати судового збору відмовити.
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області - залишити без руху.
Надати скаржнику строк для усунення недоліків апеляційної скарги - десять днів з дня отримання копії вказаної ухвали.
Ухвала набирає законної сили з дати її підписання та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддяЛ.Т. Черпіцька
СуддіО.Є. Пилипенко
Я.М. Собків