Справа № 640/32661/20 Суддя (судді) першої інстанції: Гарник К.Ю.
17 вересня 2021 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого-судді Лічевецького І.О., суддів - Мельничука В.П., Оксененка О.М., за участю секретаря - Рейтаровської О.С., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 червня 2021 року в справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій, зобов'язати вчинити дії,
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач) з адміністративним позовом до Військової частини НОМЕР_1 (далі - ВЧ НОМЕР_1 , відповідач) про визнання протиправними дій, зобов'язати вчинити дії, в якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо не проведення перерахунку розміру грошового забезпечення ОСОБА_1 з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за спеціальним званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2018 року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 01 січня 2020 року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України №704 від 30 серпня 2017 року "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", наказу командира військової частини НОМЕР_1 (з основної діяльності) від 26 березня 2018 року №35ДСК та не оформлення і не надання до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві оновленої довідки про розмір його грошового забезпечення станом на 01 березня 2018 року із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу, окладу за військове звання, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2018 року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 01 січня 2020 року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України №704 від 30 серпня 2017 року "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", а також процентної надбавки за вислугу років для проведення перерахунку пенсії з 01 січня 2018 року;
- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не проведення перерахунку розміру грошового забезпечення ОСОБА_1 з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за спеціальним званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2019 року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 01 січня 2019 року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України №704 від 30 серпня 2017 року "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", наказу командира військової частини НОМЕР_1 (з основної діяльності) від 26 березня 2018 року №35ДСК та не оформлення і не надання до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві оновленої довідки про розмір його грошового забезпечення станом на 01 січня 2019 року із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу, окладу за військове звання, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2019 року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 01 січня 2019 року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України №704 від 30 серпня 2017 року "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", а також процентної надбавки за вислугу років з 01 січня 2019 року та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії для проведення перерахунку основного розміру пенсії з 05 березня 2019 року;
- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не проведення перерахунку розміру грошового забезпечення ОСОБА_1 з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за спеціальним званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2020 року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 01 січня 2020 року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України №704 від 30 серпня 2017 року "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", наказу командира військової частини НОМЕР_1 (з основної діяльності) від 26 березня 2018 року №35ДСК та не оформлення і не надання до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві оновленої довідки про розмір його грошового забезпечення станом на 01 січня 2020 року із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу, окладу за військове звання, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2020 року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 01 січня 2020 року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України №704 від 30 серпня 2017 року "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", а також процентної надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії для проведення перерахунку пенсії з 01 січня 2020 року;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 підготувати оновлену довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 та включити в цю довідку наступні види грошового забезпечення для перерахунку пенсії:
1) з 01 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року згідно з Приміткою 1 Додатку 1 та Приміткою до додатку 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (посадовий оклад, визначений виходячи із розміру 50% мінімальної заробітної плати, встановленої згідно статті 8 Закону України «Про Державний бюджет на 2018 рік» від 07 грудня 2017 року №2246-VIIІ станом на 1 січня 2018 року), помноженої на відповідний тарифний коефіцієнт 5,6, встановлений для 58 тарифного розряду, згідно з наказом командира військової частини НОМЕР_1 (з основної діяльності) від 26 березня 2018 року №35ДСК та оклад за військове звання «генерал-майор», визначений виходячи з розміру: 50% мінімальної заробітної плати, встановленої згідно статті 8 Закону України «Про Державний бюджет на 2018 рік» станом на 01 січня 2018 року, помноженої на коефіцієнт 0,88, встановлений для військового звання «генерал-майор», а також процентну надбавку за вислугу років, та передати довідку про новий розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 для перерахунку з 01 січня 2018 року і виплати пенсії з урахуванням вже виплачених сум до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві;
2) з 01 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року згідно із Приміткою 1 додатку 1 та приміткою до додатку 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (посадовий оклад, визначений виходячи із розміру 50% мінімальної заробітної плати, встановленої згідно статті 8 Закону України «Про Державний бюджет на 2019 рік» від 23 листопада 2018 року №2629-VIIІ станом на 1 січня 2019 року), помноженої на відповідний тарифний коефіцієнт 5,6, встановлений для 58 тарифного розряду, згідно з наказом командира військової частини НОМЕР_1 (з основної діяльності) від 26 березня 2018 року №35ДСК та оклад за військове звання «генерал-майор», визначений виходячи з розміру: 50% мінімальної заробітної плати, встановленої згідно статті 8 Закону України «Про Державний бюджет на 2019 рік» станом на 01 січня 2019 року, помноженої на коефіцієнт 0,88, в становлений для військового звання «генерал-майор», а також процентну надбавку за вислугу років, та за період з 05 березня 2019 року також включити в довідку щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премію, та передати довідку про новий розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 для перерахунку і виплати пенсії за ці періоди з урахуванням вже виплачених сум до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві;
3) з 01 січня 2020 року згідно із Приміткою 1 додатку 1 та приміткою до додатку 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (посадовий оклад, визначений виходячи із розміру 50% мінімальної заробітної плати, встановленої згідно статті 8 Закону України «Про Державний бюджет на 2020 рік» від 14 листопада 2019 року №2000 станом на 1 січня 2020 року), помноженої на відповідний тарифний коефіцієнт 5,6, встановлений для 58 тарифного розряду, та оклад за військове звання «генерал-майор», визначений виходячи з розміру: 50% мінімальної заробітної плати, встановленої згідно статті 8 Закону України «Про Державний бюджет на 2020 рік» станом на 01 січня 2020 року, помноженої на коефіцієнт 0,88, встановлений для військового звання «генерал-майор», щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премію, та передати довідку про новий розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 для перерахунку і виплати пенсії з 01 січня 2020 року з урахуванням вже виплачених сум до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві.
На обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем після набрання законної сили рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва у справі №826/3858/18 та постанови Шостого апеляційного адміністративного суду у справі №826/6453/18 складено та направленого органу Пенсійного фонду довідку про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії.
Водночас, на переконання позивача, розмір грошового забезпечення зазначений у довідці обрахований неправильно та без урахування усіх його складових.
Ураховуючи зазначене, позивач звернувся до відповідача із заявою про виготовлення та надання до ГУ ПФУ в м. Києві нової довідки про розмір грошового забезпечення з перерахованим розміром посадового окладу та окладу за спеціальним званням, а також з урахування додаткових видів грошового забезпечення.
Проте, ВЧ НОМЕР_1 у задоволенні заяви позивача відмовила з посиланням на відсутність правових підстав для видачі нової довідки.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.06.2021 у задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Не погоджуючись із прийнятим рішенням, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій скаржник просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти постанову, якою позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
На думку апелянта суд першої інстанції, ухвалюючи оскаржуване рішення порушив норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Позивач, зокрема зазначає, що суд першої інстанції дійшов помилкових висновків про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
На переконання позивача, суд першої інстанції безпідставно не застосував до спірних правовідносин положення пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі - Постанова №704)у її первинній редакції.
Так, позивач уважає, що після скасування у судовому порядку пункту 6 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб», вказана норма втратила чинність з моменту її прийняття, тобто з 21.02.2018.
Таким чином, положення пункту 4 постанови №704 у своїй первинній редакції набули чинності з 01.03.2018, а тому підлягають застосуванню до цих правовідносин.
Окрім цього, позивач не погоджується з висновками суду першої інстанції щодо незастосування до розрахунку мінімальної заробітної плати, як розрахункової величини.
Відповідно до статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом попередньої інстанції норм процесуального права, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Як убачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, що ОСОБА_1 проходив військову службу і перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві, є пенсіонером, якому призначена пенсія за вислугу років відповідно до вимог Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09 квітня 1992 року №2262-ХІІ.
30 серпня 2017 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову №704, яка набрала чинності 01 березня 2018 року та якою затверджено тарифні сітки розрядів і коефіцієнтів посадових окладів, схеми тарифних розрядів, тарифних коефіцієнтів, додаткові види грошового забезпечення, розміри надбавки за вислугу років, пунктом 2 якої установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
21 лютого 2018 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову №103, пунктами 1, 2 якої встановлено перерахувати з 01 січня 2018 року пенсії, призначені згідно із Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» до 01 березня 2018 року (крім пенсій, призначених згідно із Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським), з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, організації, вищі навчальні заклади), що визначені станом на 01 березня 2018 року відповідно до постанови №704.
У зв'язку з чим, як зазначив позивач та що не спростовано відповідачем, Головним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві здійснено перерахунок пенсії, виходячи з таких складових грошового забезпечення, як посадовий оклад, оклад за військове звання, процентна надбавка за вислугу років.
05 березня 2019 року набрало законної сили рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 грудня 2018 року у справі № 826/3858/18, яким визнано протиправними та нечинними пункти 1, 2 постанови Кабінету Міністрів України №103 та зміни до пункту 5 і додатку 2 Порядку №45.
18 листопада 2020 року відповідачем складено та направлено до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві оновлену довідку про розмір грошового забезпечення позивача з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення.
Крім того, Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2020 року у справі №826/6453/18 визнано протиправним та скасовано пункт 6 постанови Кабінету Міністрів України №103, яким були внесені зміни до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України №704.
У зв'язку з чим позивач звернувся до військової частини НОМЕР_1 із заявою, в якій просив скласти та подати Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві довідки про розмір його грошового забезпечення, з урахуванням вірно визначених, на його думку, розмірів посадового окладу та окладу за спеціальним званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на відповідний календарний рік (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на відповідний календарний рік), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України №704 від 30 серпня 2017 року "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", для проведення перерахунку основного розміру його пенсії, починаючи з 2018 року по 2020 рік.
Листом від 26 листопада 2020 року №222/4/2936 відповідач повідомив позивача про те, що на даний час немає підстав для складання та надання до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві довідок про новий розмір грошового забезпечення.
Уважаючи зазначені дії відповідача протиправними, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що після прийняття постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2020 року у справі №826/6453/18 відповідачем уже була виготовлена та направлена до органів Пенсійного фонду оновлена довідка про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії позивача з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення. При цьому, помилковість здійснення відповідачем розрахунків розміру грошового забезпечення в оновленій довідці, на яку вказує позивач, не знайшла свого підтвердження під час розгляду справи.
Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей визначені Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20 грудня 1991 року № 2011-XII (далі - Закон №2011-XII), у статті першій якого, зокрема, встановлено, що соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.
За змістом частини першої статті 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25 березня 1992 року №2232-XII, військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України, іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній з обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.
Відповідно до частини першої статті 9 Закону №2011-ХІІ держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Частинами другою та третьою статті 9 Закону №2011-ХІІ установлено, що до складу грошового забезпечення входять посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення та індексація грошового забезпечення.
За приписами частини четвертої статті 9 Закону №2011-ХІІ, грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.
Відповідно до частини четвертої статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ (далі - Закон №2262-ХІІ), усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі, якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Пунктом 1 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року №45 передбачено, що пенсії, призначені відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», у зв'язку із підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
30 серпня 2017 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» № 704, якою, зокрема, затверджено тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу згідно з додатком 1; схему тарифних коефіцієнтів за військовим (спеціальним) званням військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу згідно з додатком 14.
Як установлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, відповідачем у 2018 році було направлено довідку про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії позивача з урахуванням окладів за посадою, військовим званням, відсотковою надбавкою за вислугу років, що визначення станом на 01 березня 2018 року, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704, в якій враховується для перерахунку пенсій, у порядку, визначеному рішенням Кабінету Міністрів України визначено, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103 розміру посадового окладу, окладу за військовим званням, відсоткової набавки за вислугу років за відповідною посадовою, за нормами, чинними на 01 березня 2018 року.
Разом з тим, вказана довідка не містила даних про розмір додаткових видів грошового забезпечення, які були враховані при призначенні позивачу пенсії.
У зв'язку із зазначеним, 18.11.2020 відповідачем було складено та направлено до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві оновлену довідку про розмір грошового забезпечення для здійснення перерахунку пенсії позивача з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення.
Отже, порушене право позивача було відновлене відповідачем самостійно, шляхом складання та направлення оновленої довідки з урахування усіх складових грошового забезпечення необхідних для розрахунку його пенсії.
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо відсутності підстав для задоволення позовних вимог про визнання бездіяльності відповідача щодо ненаправлення нової довідки протиправною.
Що стосується доводів апеляційної скарги з приводу здійснення відповідачем неправильного розрахунку розміру грошового забезпечення, колегія суддів уважає за необхідне зазначити наступне.
Так, апелянт зазначає, що постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 у справі №826/6453/18 попередні зміни пункту 4 Постанови №704 (в редакції Постанови Кабінету Міністрів України №103) скасовано та визнано протиправним, зокрема, пункт 6 Постанови №103, згідно з яким, було внесені зміни до пункту 4 Постанови №704.
Апелянт переконаний, що з 29.01.2020 (дня набрання законної сили рішення у справі №826/6453/18) діє редакція пункту 4 Постанови №704, яка діяла до зазначених змін, а тому розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 01 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт, згідно з додатками 1,12,13,14.
Проаналізувавши вказані доводи позивача, колегія суддів зазначає таке.
24 лютого 2018 року набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» (далі - Постанова №103), якою пункт 4 Постанови № 704 викладено в новій редакції, яка передбачає, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.
Станом на час прийняття Постанови №704 пункт 4 зазначеної Постанови передбачав, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 01 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.
Додатки 1, 12, 13, 14 до пункту 4 Постанови №704 містять примітки, у яких в якості розрахункової величини зазначений розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 01 січня календарного року).
У Додатках 1 та 14 до Постанови №704 у вигляді таблиці зазначені відповідні тарифні коефіцієнти. Вказані Додатки також мають примітки пояснювального характеру. Зокрема, у цих примітках наведена інформація щодо арифметичної дії (множення), яка застосовується при обчисленні розмірів посадових окладів та окладів за військовим (спеціальним) званням, в залежності від відповідних тарифних коефіцієнтів, та наведені правила округлення розрахунків. У цих примітках норми права не містяться.
Тобто, вказані додатки до пункту 4 Постанови №704 дублювали положення пункту 4 Постанови №704 в частині зазначення розрахункової величини - розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлений законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 01 січня календарного року).
В подальшому, Постановою №103 внесено зміни до Постанови №704 та пункт 4 викладено в новій редакції, а саме: виключено вимогу щодо обрахування посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями виходячи із розрахункової величини «розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 01 січня календарного року)», вказавши цю розрахункову величину як «розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року».
Однак, зміст приміток до додатків 1 та 14 до Постанови № 704 не було приведено у відповідність з нормою пункту 4 цієї постанови.
Проте, не приведення Кабінетом Міністрів України приміток до додатків 1, 12, 13, 14 Постанови №704 у відповідність до змін, що були внесені в пункт 4 цієї ж постанови, не може бути підставою для обчислення посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням з використанням у якості розрахункової величини «розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року)».
При цьому, вказані недоліки були виправлені постановою Кабінету Міністрів України від 28 жовтня 2020 року № 1038, яка застосовується з 01 жовтня 2020 року.
Примітки до додатка 1 викладено в такій редакції:
« 1.Посадові оклади за розрядами тарифної сітки визначаються в порядку, встановленому пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 № 704. У разі коли розмір окладу визначено у гривнях з копійками, цифри до 4,99 відкидаються, від 5 і вище заокруглюються до 10 гривень.
2.Посадові оклади осіб рядового, сержантського і старшинського (осіб рядового і молодшого начальницького) складу встановлюються за 1 - 12 розрядами.
Посадові оклади за окремими посадами осіб рядового, сержантського і старшинського (осіб рядового і молодшого начальницького) складу понад 12 тарифний розряд визначаються керівниками державних органів.»
Примітки до додатка 14 викладено в такій редакції:
« 1.Оклади за військовим (спеціальним) званням визначаються в порядку, встановленому пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704. У разі коли розмір окладу визначено у гривнях з копійками, цифри до 4,99 відкидаються, від 5 і вище заокруглюються до 10 гривень.
2.Виплата військовослужбовцям окладів за військовими званнями "генерал-полковник", які присвоєні до 1 жовтня 2020 року, зберігається за ними у розмірах, встановлених законодавством.
3.Виплата військовослужбовцям окладів за військовими званнями «старший прапорщик», «старший мічман», «прапорщик», «мічман», «старшина», «головний корабельний старшина», які присвоєні до 1 жовтня 2020 року, зберігається за ними до завершення проведення переатестації у розмірах, встановлених законодавством».
Разом з цим, колегія суддів зазначає, що примітки за своїм змістом та призначенням є такими, що лише роз'яснюють механізм (формулу) обчислення посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням.
Постановою Кабінету Міністрів України від 06 вересня 2005 року №870 були затверджені Правила підготовки проектів актів Кабінету Міністрів України (далі - Правила № 870), які визначають загальні підходи до підготовки проектів актів Кабінету Міністрів України (постанов і розпоряджень), їх форму, структуру та техніко-юридичні особливості розроблення з урахуванням нормопроектувальної техніки.
За змістом пункту 20 вказаних Правил у структурі проекту положення або іншого нормативно-правового акта, який передбачається затвердити постановою, в окремих випадках допускається, як виняток, застосування примітки (зноски) без нормативних положень.
Положеннями пункту 2.16 Порядку подання нормативно-правових актів на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України та проведення їх державної реєстрації, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 12 квітня 2005 року № 34/5, також передбачено, що включення до нормативно-правових актів приміток не допускається, за винятком випадків, якщо необхідно дати визначення будь-якого суміжного поняття або помістити короткий коментар, що допоможе точніше зрозуміти положення, викладені в структурній одиниці нормативно-правового акта. Примітки не повинні містити норм права.
Тобто, примітка до нормативно-правового акту носить інформаційний характер та не може містити норм права.
Крім того, пункт 3 розділу II «;Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України», який набрав чинності 01 січня 2017 року встановлено, що після набрання чинності цим Законом мінімальна заробітна плата не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат.
При цьому, згідно висновків Великої Палати Верховного Суду викладених у постанові від 11 грудня 2019 року у справі № 240/4946/18 щодо застосування пункту 3 розд. ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1774-VІІІ, у зв'язку з набранням чинності Законом №1774-VІІІ, яким установлено розрахункову величину для визначення посадових окладів, заробітної плати працівників та інших виплат і заборонено застосовувати мінімальну заробітну плату після набрання чинності цим Законом, положення статті 37 Закону № 796-XII щодо обчислення щомісячної грошової допомоги у процентному співвідношенні до мінімальної заробітної плати застосуванню не підлягають.
Оскільки, норма пункту 3 розділу ІІ Закону України від 06 грудня 2016 року №1774-VІІІ не втратила чинності і за юридичною силою є вищою за положення пункту 4 Постанови № 704, у редакції до внесення змін Постановою № 103, а також додатків 1, 12, 13, 14 Постанови №704, колегія суддів не вбачає правових підстав для обчислення розміру окладу за посадою позивача та окладу за військовим званням із використанням величини мінімальної заробітної плати, а не прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01 січня календарного року.
З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що згідно Постанови №704, розрахунковою величиною для визначення розмірів посадових окладів та окладів за спеціальним (військовим) званням, як складових грошового забезпечення військовослужбовців, що проходять військову службу є саме розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, визначений законом на 01 січня 2018 року, а мінімальна заробітна плата (чи її частина) для розрахунків розмірів цих окладів не застосовується.
Аналогічні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суд від 18 лютого 2021 року у справі №200/3775/20-а, від 11 лютого 2021 року у справі №240/11952/19, від 11 лютого 2021 року у справі № 200/3774/20-а та від 31 березня 2021 року у справі №520/2781/2020.
За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідач діяв правомірно, застосовуючи при обчисленні посадового окладу та окладу за військовим званням таку розрахункову величину як прожитковий мінімум для працездатних осіб, визначений законом на 01.01.2020, таким чином відсутні підстави для визнання протиправними дій відповідача, які полягають у не застосуванні п.1 Примітки Додатку 1 та Примітки Додатку 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» при обчисленні позивачу розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням з урахуванням 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на перше січня календарного року та зобов'язання вчинити відповідні дії.
Водночас апеляційна скарга не містить належних та обґрунтованих доводів, які б спростовували наведені висновки суду. У ній також не зазначено інших міркувань, які б не були предметом оцінки судом першої інстанції та щодо яких не наведено мотивів відхилення такого аргументу.
З огляду на викладене, колегія суддів не знаходить підстав для скасування судового рішення з мотивів наведених в апеляційній скарзі.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Суд враховує позицію Європейського суду з прав людини, сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (заява № 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).
Доводи апеляційної скарги висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що окружним адміністративним судом при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини чи порушено норми процесуального закону.
За правилами статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статтями 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 червня 2021 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та в силу частини 5 статті 328 КАС України оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя І.О.Лічевецький
Суддя В.П.Мельничук
Суддя О.М.Оксененко