Справа №320/479/21 Прізвище судді (суддів) першої інстанції: Дудін С.О., Суддя-доповідач Кобаль М.І.
16 вересня 2021 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого Кобаля М.І.,
суддів Бужак Н.П., Костюк Л.О.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 24 березня 2021 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання протиправною відмови та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 (далі по тексту - позивачка) звернулася до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області (далі по тексту - відповідач, ГУ ПФУ у Київській області) в якому просила:
- визнати протиправною відмову ГУ ПФУ у Київській області у перерахунку пенсії позивачки, відповідно до статей 39, 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», за період з 01.01.2014 року по 02.08.2014 року;
- зобов'язати ГУ ПФУ у Київській області здійснити перерахунок ОСОБА_1 додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 15% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», та щомісячної доплати до пенсії відповідно до ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за проживання на території радіоактивного забруднення, встановивши її на рівні однієї мінімальної заробітної плати в розмірах, визначених в Законах України про Державний бюджет України на відповідний рік, за період з 01.01.2014 по 02.08.2014, з урахуванням раніше виплачених сум.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 24 березня 2021 року значений адміністративний позов задоволено повністю.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
14.06.2021 року на адресу суду апеляційної інстанції надійшло клопотання апелянта про залишення позовної заяви без розгляду, у зв'язку з пропуском строку звернення до суду.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Частиною 2 статті 311 КАС України визначено, що якщо під час письмового провадження за наявними у справі матеріалами суд апеляційної інстанції дійде висновку про те, що справу необхідно розглядати у судовому засіданні, то він призначає її до апеляційного розгляду в судовому засіданні.
Колегія суддів, враховуючи обставини даної справи, а також те, що апеляційна скарга подана на рішення, перегляд якого можливий за наявними у справі матеріалами на підставі наявних у ній доказів, не вбачає підстав проведення розгляду апеляційної скарги за участю учасників справи у відкритому судовому засіданні.
В матеріалах справи достатньо письмових доказів для вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін у розгляді справи не обов'язкова.
З огляду на викладене, колегія суддів визнала можливим розглянути справу в порядку письмового провадження.
Відповідно до ч. 2 ст. 309 КАС України у виняткових випадках апеляційний суд за клопотанням сторони та з урахуванням особливостей розгляду справи може продовжити строк розгляду справи, але не більш як на п'ятнадцять днів, про що постановляє ухвалу.
Пунктом 1 статті 6 ратифікованої Законом України № 475/97-ВР від 17.07.1997 року Конвенції про захист прав людини та основних свобод закріплено право вирішення спірного питання упродовж розумного строку.
Згідно п. 26 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень ухвалення рішення в розумні строки відповідно до статті 6 Конвенції також можна вважати важливим елементом його якості. Проте можливе виникнення суперечностей між швидкістю проведення процесу та іншими чинниками, пов'язаними з якістю, такими як право на справедливий розгляд справи, яке також гарантується статтею 6 Конвенції. Оскільки важливо забезпечувати соціальну гармонію та юридичну визначеність, то попри очевидну необхідність враховувати часовий елемент слід також зважати й на інші чинники.
З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про продовження строку розгляду апеляційної скарги ГУ ПФУ у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 24 березня 2021 року на розумний строк.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги та клопотання про залишення без розгляду позовної заяви, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково, оскаржуване рішення скасувати, а позов залишити без розгляду, виходячи з наступного.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, ОСОБА_1 є особою, яка постійно проживає або постійно працює на території зони посиленого радіоекологічного контролю (категорії 4).
Зазначене підтверджується копією посвідчення серії НОМЕР_1 від 28.03.1997 року, видане Київською обласною державною адміністрацією (а.с.8).
Відповідно до довідки Таращанської міської ради від 05.01.2021 року № 54 ОСОБА_1 , починаючи з 25.07.2003 року по теперішній час проживає в м. Таращі, яке згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 23.07.1991 № 106 «Про організацію виконання постанов Верховної Ради Української РСР про порядок введення в дію законів Української РСР «Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи» та «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» віднесено до зони посиленого радіоекологічного контролю.
Позивачка є пенсіонеркою, що підтверджується пенсійним посвідченням № НОМЕР_2 від 11.06.2008, та отримує доплату за проживання на території радіоактивного забруднення у зоні посиленого радіоекологічного контролю та додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю, відповідно до статей 39 та 51 Закону № 796-XII.
Судом встановлено, що на виконання рішення Таращанського районного суду Київської області по справі № 2-а-2919/10 року від 18.11.2010 було видано виконавчий лист, яким зобов'язано управління Пенсійного фонду України в Таращанському районі Київської області провести позивачці з 01.05.2010 року перерахунок та виплату доплати до пенсії відповідно до ст. 39 Закону № 796-XII з розрахунку одна мінімальна заробітна плата та додаткової пенсії відповідно до ст. 51 Закону № 796-XII з розрахунку 15 % від мінімальної пенсії за віком, визначеної на підставі ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням фактично виплачених сум. Наведеним підтверджується право позивачки на доплату за проживання на території радіоактивного забруднення у зоні посиленого радіоекологічного контролю та додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю, відповідно до статей 39 та 51 Закону № 796-XII.
Наведеним судовим рішенням підтверджується право позивачки на отримання відповідних виплат.
Листом ГУ ПФУ у Київській області від 04.11.2020 року № 10627-14416/С-02/8-1000/20 повідомило ОСОБА_1 про те, що визначення порядку та розмірів виплат, передбачених Законом № 796-XII, право на отримання яких має позивачка, делеговано Кабінету Міністрів України (а.с.12).
Вважаючи протиправною вказану відмову відповідача, позивач звернувся з позовом до суду за захистом своїх прав та законних інтересів.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до частини 1 статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Частиною 2 статті 122 КАС України визначено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Колегія суддів звертає увагу, що позивачка звертається з позовними вимогами щодо перерахунку пенсії за період з 01.01.2014 року по 02.08.2014 року, тобто з пропущенням встановленого ст. 122 КАС України строку для звернення до адміністративного суду.
Наслідки пропущення строку звернення до суду закріплені у статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до частини 3 та 4 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду. Якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Відповідно до пункту 8 частини 1 статті 240 Кодексу адміністративного судочинства України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами 3 та 4 статті 123 цього Кодексу.
З огляду на те, що колегією суддів не встановлено підстав для поновлення строку звернення до суду та враховуючи дату подачі адміністративного позову (05.01.2021 згідно штампу Укрпошти), позовні вимоги підлягають залишенню без розгляду. Відповідно, клопотання ГУ ПФУ у Київській області від 14.06.2021 року про залишення позовної заяви без розгляду, у зв'язку з пропуском строку звернення до суду є обґрунтованим та підлягає задоволенню.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав, викладеної у постанові 31 березня 2021 року у справі №240/12017/19.
Так, у вищевказаній постанові Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав наголосила на тому, що «пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує. Така особа має реальну, об'єктивну можливість виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою отримання інформації про рішення, на підставі якого було здійснено призначення пенсії чи був здійснений її перерахунок, з яких складових вона складається, як обрахована та на підставі яких нормативно-правових актів був здійснений саме такий її розрахунок чи розрахунок її складових.
Отже, з дня отримання пенсійної виплати особою, якій призначена пенсія, вона вважається такою, що повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи законних інтересів. Винятком з цього правила є випадок, коли така особа без зайвих зволікань, в розумний строк після отримання пенсійної виплати, демонструючи свою необізнаність щодо видів та розміру складових призначеної (перерахованої) їй пенсії звернулась до пенсійного органу із заявою про надання їй відповідної інформації. В такому випадку особа вважається такою, що дізналась про порушення її прав при отриманні від пенсійного органу відповіді на подану нею заяву.
Посилання суду першої інстанції на положення статті 87 Закону № 1788-ХІІ та статті 46 Закону № 1058-IV є безпідставним, оскільки за змістом наведених норм строк давності не застосовується лише до вимог щодо нарахованих пенсій, в спірних же правовідносинах суми пенсії не були нараховані пенсійним органом. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24 грудня 2020 року у справі №510/1286/16-а дійшла висновку, що норми, зокрема статі 87 Закону №1788-ХІ та статті 46 Закону №1058-ІV (щодо необмеження будь-яким строком невиплаченої пенсіонерові суми пенсії), підлягають застосуванню у справах за позовами про оскарження бездіяльності, дій та/або рішень суб'єкта владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку пенсійних виплат виключно за наявності таких умов: 1) ці суми мають бути нараховані пенсійним органом; 2) ці суми мають бути невиплаченими саме з вини держави в особі пенсійного органу».
Правовими положеннями ч. 5 ст. 242 КАС України передбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Отже, з огляду на вищезазначене, колегія суддів апеляційної інстанції доходить висновку про наявність правових підстав для залишення адміністративного позову ОСОБА_1 до ГУ ПФУ у Київській області про визнання відмови протиправною та зобов'язання вчинити дії без розгляду.
Згідно п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 319 КАС України судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню повністю або частково в апеляційному порядку і позовна заява залишається без розгляду або провадження у справі закривається у відповідній частині з підстав, встановлених відповідно статтями 238, 240 цього Кодексу.
Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 238 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 3 ст. 123 КАС України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
На підставі викладеного, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку про те, що адміністративний позов ОСОБА_1 до ГУ ПФУ у Київській області про визнання відмови протиправною та зобов'язання вчинити дії підлягає залишенню без розгляду.
Керуючись ст.ст. 123, 238, 242, 308, 310, 315, 317, 319, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, Шостий апеляційний адміністративний суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області задовольнити частково.
Клопотання Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області від 14.06.2021 року про залишення позовної заяви без розгляду - задовольнити.
Рішення Київського окружного адміністративного суду від 24 березня 2021 року скасувати.
Ухвалити нову постанову, якою позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання протиправною відмови та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без розгляду.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України.
Головуючий суддя: М.І. Кобаль
Судді: Н.П. Бужак
Л.О. Костюк
Повний текст виготовлено 16.09.2021 року