Справа № 640/4893/21 Суддя (судді) першої інстанції: Донець В.А.
15 вересня 2021 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді Парінова А.Б.,
суддів: Беспалова О.О.,
Ключковича В.Ю.,
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 травня 2021 р. у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Служби безпеки України про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії, -
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся адвокат Швачка С.В. з позовом в інтересах ОСОБА_1 до Служби безпеки України про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії.
Крім того, представник позивача просив суд стягнути зі Служби безпеки України на користь ОСОБА_1 в порядку розподілу судових витрат у справі судовий збір у сумі 908,00грн. та витрати на професійну правничу допомогу у сумі 10 000,00 грн.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 травня 2021 року задоволено заяву представника ОСОБА_1 про закриття провадження в адміністративній справі та закрито провадження в адміністративній справі №640/4893/21. Разом з цим, у задоволенні заяви представника ОСОБА_1 про стягнення судових витрат зі сплати судового збору в розмірі 908,00 грн. та витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 10000,00 грн. відмовлено.
Не погоджуючись з ухваленим судом першої інстанції рішенням в частині відмови у стягненні судових витрат зі сплати судового збору в розмірі 908,00 грн. та витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 10000,00 грн., представник позивача звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на невідповідність висновків суду дійсним обставинам справи, а також вимогам матеріального та процесуального права, просить скасувати ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 травня 2021 року в частині відмови у стягненні з відповідача на користь позивача судових витрат та постановити нове рішення у цій частині, яким стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати по сплаті судового збору у суді першої інстанції у розмірі 908,00 грн., витрати по сплаті судового збору з апеляційної скарги у розмірі 2270,00 грн., та витрати на професійну правничу допомогу у суді першої інстанції у розмірі 10 000,00 грн..
Вимоги апеляційної скарги обґрунтовані, зокрема, тим, що відповідачем фактично виконано позовні вимоги після подання позову, внаслідок чого представником позивача і було подано до суду заяву про відмову у задоволенні позовних вимог. Водночас, адвокатом позивачу надавалась правова допомога з підготовки позовної заяви, а також заяви про відмову від позовних вимог. Разом з цим, апелянт просить суд врахувати висновки Великої Палати Верховного Суду та Верховного суду та наголошує, що матеріали справи містять достатні докази понесення правничої допомоги позивачем у суді першої інстанції.
За наведених у апеляційній скарзі обставин, позивач вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку, що понесені позивачем судові витрати по оплаті правничої допомоги у розмірі 10 000,00 грн., належним чином не підтвердженні, в зв'язку з чим не підлягають відшкодуванню відповідачем.
Відповідачем подано відзив на апеляційну скаргу відповідно до змісту якого зазначає, що з доводами апеляційної скарги категорично не погоджується, вважає їх необґрунтованими, та безпідставними. Натомість, стверджує, що судом першої інстанції було правильно встановлено фактичні обставини справи та надано належну оцінку наявним у справі доказам, з дотриманням норм матеріального та процесуального права.
За наведених у відзиві обставин, відповідач просить суд апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
У судове засідання учасники судового процесу не з'явились та явку уповноважених представників до суду не забезпечили. Про дату, час та місце апеляційного розгляду справи були повідомлені належним чином. Причини неявки суду не повідомили та будь-яких заяв або клопотань до суду не надали.
За наведених обставин та керуючись положеннями ст. 313 КАС України колегія суддів дійшла висновку, що неявка учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає апеляційному розгляду справи та на підставі п. 2 ч. 1 ст. 311 КАС України вирішила розглянути дану справу у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
З метою повного та всебічного встановлення обставин справи, колегією суддів ухвалено рішення про продовження апеляційного розгляду даної справи на строк, що не перевищує п'ятнадцяти днів.
Переглядаючи справу за наявними доказами, перевіривши законність і обґрунтованість рішення (ухвали) суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів зазначає про таке.
Як було встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи у 24 лютого 2021 року адвокат позивача звернувся до суду з позовною заявою в якій просив суд, зокрема, зобов'язати Службу безпеки України підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві оновлену довідку про розмір грошового забезпечення позивача станом на 5 березня 2019 року із обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для здійснення обчислення та перерахунку з 01 квітня 2019 року основного розміру пенсії позивача.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 березня 2021 року відкрито провадження у справі № 640/9893/21.
29 березня 2021 року до суду першої інстанції надійшов відзив СБУ у якому останній зокрема, зазначив, що відповідно до звернення ОСОБА_1 від 25.02.2021 фінансово-економічним управлінням СБУ підготовлено та направлено до ГУ ПФУ в м.Києві та позивачу довідку про розмір грошового забезпечення від 22.03.2021 № 21/3/2-9/878-928 (копію якої долучено до матеріалів справи) згідно з постановою 704, встановленого за відповідною (аналогічною) посадою на день звільнення з СБУ, станом на 05.03.2019, для перерахунку основного розміру пенсії.
У зв'язку з зазначеними відповідачем обставинами, представником позивача 02 квітня 2021 року було подано до суду заяву про відмову від позовних вимог відповідно до змісту якої останній просив суд, прийняти його відмову від позову у повному обсязі та стягнути з відповідача на користь позивача в порядку розподілу судових витрат у справі судовий збір у сумі 908,00грн. та витрати на професійну правничу допомогу у сумі 10 000,00 грн.
Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні заяви представника позивача про стягнення судових витрат зі сплати судового збору в розмірі 908,00 грн. та витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 10000,00 грн. виходив зокрема, з того, що співмірною сумою за складення позовної заяви у зразковій справі та заяви про відмову від позову є 2000,00 грн. Водночас, з огляду на те, що Службою безпеки України не було вчинено протиправної бездіяльності відносно позивача щодо формування оновленої довідки про розмір грошового забезпечення станом на 05.03.2019, суд першої інстанції дійшов висновку, що судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 908,00 грн. та 2000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу не підлягають стягненню на користь позивача.
Переглядаючи справу за наявними у ній доказами та перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів зазначає про таке.
Відповідно до приписів ч. 1 ст. 240 КАС України суд закриває провадження у справі, зокрема, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято судом; щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо оскаржувані порушення були виправлені суб'єктом владних повноважень і при цьому відсутні підстави вважати, що повне відновлення законних прав та інтересів позивача неможливе без визнання рішень, дій або бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправними після такого виправлення.
Положеннями ч. 2 вказаної норми врегульовано, що про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету.
Відповідно до вимог ст. 140 КАС України у разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються із позивача, крім випадків, коли позивач звільнений від сплати судових витрат. Однак якщо позивач відмовився від позову внаслідок задоволення його відповідачем після подання позовної заяви, то суд за заявою позивача присуджує всі понесені ним у справі витрати із відповідача.
Згідно з приписами ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать зокрема, витрати: на професійну правничу допомогу
Положеннями ч. 1 ст. 142 КАС України у разі вирішення справи шляхом примирення, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу п'ятдесяти відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Аналогічна правова норма закріплена у ч. 3 ст. 7 ЗУ «Про судовий збір» відповідно до якої у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Отже, з аналізу наведених норм законодавства слідує, що вирішальним питанням під час розгляду клопотання позивача про стягнення судових витрат по сплаті судового збору в розмірі 908,00 грн. та витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 10000,00 грн. є встановлення обставин за яких судом було закрито провадження у справі, а саме: з якої підстави та до чи після початку розгляду справи по суті.
Вирішуючи відповідні питання, колегія суддів зазначає про таке.
Як було встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, представник позивача фактично одночасно звернувся до суду з даним позовом (25.02.2021), в якому зокрема, просив суд: зобов'язати Службу безпеки України підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві оновлену довідку про розмір грошового забезпечення позивача станом на 5 березня 2019 року із обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для здійснення обчислення та перерахунку з 01 квітня 2019 року основного розміру пенсії позивача, а також до відповідача (25.02.2021) з заявою в якій просив Службу Безпеки України підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві оновлену довідку про розмір грошового забезпечення позивача станом на 5 березня 2019 року із обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для здійснення обчислення та перерахунку з 01 квітня 2019 року основного розміру пенсії позивача.
При цьому, з матеріалів справи вбачається, що за результатом розгляду звернення позивача Службою Безпеки України у межах строків встановлених законодавством було вчинено відповідні дії, а саме направлено до ГУ ПФУ в. Києві довідку про розмір грошового забезпечення позивача станом на 5 березня 2019 року для перерахунку основного розміру пенсії.
Таким чином, з наведеного вбачається, що станом на час звернення позивача до суду з даним позовом та у подальшому, Службою Безпеки України не було допущено протиправної бездіяльності відносно позивача, а саме: не підготовки та не надання до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві оновленої довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 5 березня 2019 року.
З огляду на зазначене, суд першої інстанції встановивши відповідні обставини, зокрема, те що відповідачем не було вчинено протиправної бездіяльності відносно позивача, що становить предмет даного спору, дійшов помилкового висновку, що підставою для закриття провадження у даній справі є п. 8 ч. 1 ст. 238 КАС України.
Колегія суддів зазначає, що за встановлених обставин справи, фактичною підставою для закриття провадження у справі є відмова позивача від позову.
Як вже зазначалось, відповідно до вимог ст. 140 КАС України у разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються.
З огляду на зазначене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що понесені позивачем судові витрати, а саме по сплаті судового збору у розмірі 908,00 грн. та на правову допомогу у розмірі 10000,00 грн. відшкодуванню за рахунок бюджетних відшкодувань суб'єкта владних повноважень на користь позивача не підлягають.
За наведених обставин, колегія суддів не вбачає за необхідне надавати правову оцінку іншим доводам апеляційної скарги, зокрема, щодо обґрунтованості понесених позивачем судових витрат на правову допомогу у розмірі 10000,00 грн.
Водночас, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що відповідно до вимог ч. 1 ст. 142 КАС України суд першої інстанції повинен був вирішити питання про повернення позивачу п'ятдесяти відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Відповідно до приписів ч. 5 ст. 7 ЗУ «Про судовий збір» повернення сплаченої суми судового збору здійснюється в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної фінансової політики.
З огляду на зазначене, колегія суддів роз'яснює апелянту, що позивач не позбавлений права звернутись до суду першої інстанції з заявою про повернення йому судом п'ятдесяти відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Проте, зазначені обставини не спростовують правильності висновків суду першої інстанції щодо відсутності правових підстав для відшкодування відповідачем позивачу понесених останнім судових витрат по сплаті судового збору та витрат на правову допомогу адвоката.
Відповідно до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Разом з цим, колегією суддів встановлено, що судом першої інстанції було у повній мірі встановлено обставини справи, яким надано належну правову оцінку із дотриманням діючих норм матеріально та процесуального права.
За правилами ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на зазначене, та враховуючи, що колегією суддів не встановлено порушень судом першої інстанції під час вирішення питання про зміну способу виконання судового рішення, які відповідно до ст. 317 КАС України є підставою для його скасування, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а оскаржуваної ухвали суду першої інстанції - без змін.
Керуючись ст. 242-243, 315-316, 321-322, 325, 328-329, 378 КАС України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 травня 2021 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя А.Б. Парінов
Судді: О.О. Беспалов
В.Ю. Ключкович