Справа № 420/11967/21
17 вересня 2021 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Білостоцького О.В., розглянувши в порядку спрощеного провадження, визначеного ч. 5 ст. 262 КАС України, адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, Пенсійного фонду України про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, в якому позивач просить суд:
- визнати дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо відмови виконання положень Закону України №2050-ІІІ від 19.10.2000 року "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" неправомірними;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області сплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати в сумі 15987 грн. 90 коп., станом на липень 2021 року;
- стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на користь позивача компенсацію моральної шкоди, завданої діями відповідача в сумі 15987 грн. 90 коп.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що на виконання постанови Великомихайлівського районного суду Одеської області від 11 листопада 2016 року по справі №498/1263/16-а, пенсійним органом йому було здійснено перерахунок пенсії. Але виплату суми перерахованої пенсії у розмірі 58 222,20 грн. Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області позивачу було здійснено лише в березні 2021 року. Водночас відповідачем, в порушення вимог Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати», не було здійснено нарахування та виплати ОСОБА_1 суми компенсації втрати частини доходів через затримку виплати нарахованої пенсії.
Ухвалою суду від 19.07.2020 року позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області було прийнято до розгляду, у справі було відкрито спрощене позовне провадження без виклику сторін. Залучено в якості співвідповідача у справі Пенсійний фонд України. Відповідачам запропоновано в 15-денний строк з дня отримання ухвали надати відзив на адміністративний позов.
30.08.2020 року через канцелярію суду від Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області надійшов відзив на адміністративний позов, з якого вбачається, що відповідач позов не визнає та зазначає, що згідно ст. 2 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» від 19.10.2000 року №2050-ІІІ компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з дня набрання чинності цим Законом. При цьому під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії; соціальні виплати; стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення) та інші. Оскільки сума утвореної доплати виникла на підставі рішення суду та має разовий характер, у позивача відсутнє право на отримання компенсації втрати частини доходів.
01.09.2021 року через канцелярію суду від Пенсійного фонду України також надійшов відзив на позовну заяву, в якій відповідач зазначає, що повноваження Пенсійного фонду України та головних управлінь Пенсійного фонду України щодо виплати пенсій особам, які мають право на пенсійне забезпечення згідно із Законом № 2262 (крім пенсіонерів з числа військовослужбовців строкової служби і членів їх сімей), розмежовані наступним чином:
- Пенсійний фонд України забезпечує фінансування виплати пенсій за виплатними документами, сформованими головними управліннями Фонду в областях та місті Києві;
- головні управління Фонду в областях та місті Києві здійснюють виплату пенсій шляхом обчислення розмірів пенсійних виплат кожному одержувачу, оформлення та подання АТ Ощадбанк виплатних документів (списків на зарахування пенсії на поточні (карткові) рахунки одержувачів).
На підставі викладеного Пенсійний фонд України зазначає, що функції з виплати пенсій є повноваженнями головних управлінь Пенсійного фонду України. В свою чергу поняття «фінансування виплати пенсії» та «виплата пенсії» не є тотожними. Після набрання чинності Постановою № 1279 не відбулося передачі Пенсійному фонду України від головних управлінь Фонду повноважень здійснювати виплату нарахованої пенсії. Таким чином відповідач вважає, що зобов'язання Пенсійного фонду України здійснити виплату пенсії позивачу виходитиме за межі повноважень останнього.
06.09.2021 року від позивача до суду надійшла відповідь на відзив Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, заперечення на яку відповідачем надано не було.
Відповідно до ст.258 КАС України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Згідно частини 2 ст.262 КАС України розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п'ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.
Судом під час розгляду справи встановлено наступне.
Постановою Великомихайлівського районного суду Одеської області від 11 листопада 2016 року по справі №498/1263/16-а було задоволено адміністративний позов ОСОБА_1 . Визнано неправомірними дії управління Пенсійного фонду України в Великомихайлівському районі Одеської області щодо відмови в призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком із зниженням пенсійного віку відповідно до ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Зобов'язано управління Пенсійного фонду України в Великомихайлівському районі Одеської області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком із зменшенням пенсійного віку відповідно до ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», з 02 березня 2016 року.
Зазначена постанова набрала законної сили 31.01.2019 року.
14.03.2019 року ухвалою Великомихайлівського районного суду Одеської області по справі №498/1263/16-а було задоволено заяву Великомихайлівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області. Замінено боржника у виконавчому листі по справі №498/1263/16-а від 12.02.2019 року, з Управління Пенсійного фонду України у Великомихайлівському районі Одеської області на його правонаступника - Великомихайлівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області (код ЄДРПОУ 41250458).
Як вбачається з матеріалів адміністративної справи, зокрема з протоколу перерахунку пенсії від 18.04.2019 року, пенсійним органом на виконання постанови Великомихайлівського районного суду Одеської області від 11 листопада 2016 року по справі №498/1263/16-а було здійснено перерахунок пенсії позивачу.
Водночас перераховану суму пенсії у розмірі 58222, 20 грн. за період з 02.03.2016 року по 30.01.2019 року позивач отримав лише 17.03.2021 року.
05.05.2021 року позивач звернувся із заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (правонаступник Великомихайлівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області), в якій просив нарахувати та сплатити йому суму компенсації втрати частини доходів за період з 02.03.2016 року по 30.01.2019 року.
19.05.2021 року Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області листом №80189-8048/В-02/8-1500/21 відмовило позивачу у задоволенні його заяви, та зазначило, що відповідно до ст. 2 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати», компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з дня набрання чинності цим Законом. При цьому під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру, зокрема, пенсії. Враховуючи, що поточна пенсія нараховувалась та виплачувалась своєчасно, а позивач вимагає про виплату компенсації частини доходів, отримання яких вирішено в судовому порядку, законні підстави для компенсації втрати таких доходів відсутні.
Не погоджуючись із зазначеними діями Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо відмови йому у здійсненні нарахування та виплати компенсації втрати частини доходів, позивач звернувся за захистом своїх прав та інтересів до Одеського окружного адміністративного суду.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч.2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України).
Дослідивши адміністративний позов, відзив ГУ ПФУ в Одеській області, Пенсійного фонду України, інші письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному і об'єктивному дослідженні, проаналізувавши положення чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, суд доходить висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Згідно з ч.2 ст. 46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV від 9 липня 2003 року, нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів. Компенсація втрати частини пенсії у зв'язку з порушенням строків її виплати пенсіонерам здійснюється згідно із законом.
Спірні правовідносини між сторонами по даній справі щодо порядку та підстав для компенсації позивачу втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати регулюються правовими нормами Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» №2050-III від 19 жовтня 2000 року (далі - Закон №2050) та Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 року №159 (далі - Порядок №159).
Згідно зі ст. ст. 1, 2 Закону України №2050 підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи), така компенсація провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з дня набрання чинності цим Законом.
Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії, соціальні виплати, стипендії, заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.
Згідно із п.п. 3, 4 Порядку №159 компенсації підлягають грошові доходи разом із сумою індексації, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру, зокрема, пенсії (з урахуванням надбавок, доплат, підвищень до пенсії, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги на прожиття, щомісячної державної грошової допомоги та компенсаційних виплат).
Згідно з положеннями ст.ст. 3, 4, ч. 2 ст. 6 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати», сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується дохід, до уваги не береться).
Виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.
Виплата компенсації здійснюється за рахунок відповідного бюджету - підприємства, установи або організації, що фінансуються чи дотуються з бюджету.
Таким чином, дія зазначених нормативних положень поширюється на підприємства, установи та організації всіх форм власності і господарювання та застосовується у всіх випадках порушення встановлених термінів виплати грошових доходів, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи), та стосується усіх доходів, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру (пенсії, соціальні виплати, стипендія, заробітна плата).
Основною умовою для виплати особі передбаченої статтею 46 Закону №1058-IV, статтею 2 Закону №2050-ІІІ та Порядком №159 компенсації є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі пенсії).
При цьому, компенсація за порушення строків виплати такого доходу проводиться незалежно від порядку і підстав його нарахування: самим підприємством, установою чи організацією добровільно чи на виконання судового рішення.
Аналогічний підхід до застосування вказаних норм права викладено у постановах Верховного Суду від 19.09.2019 року по справі №522/9778/16-а, від 15.08.2019 року по справі №674/24/17, а також у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.05.2019 року по справі №759/9631/17.
Відповідно до статті 3 Закону №2050-III сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).
Пункти 1, 2 Порядку №159 відтворюють положення Законом України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» і лише конкретизують підстави та механізм виплати компенсацій.
Згідно до пункту 4 Порядку №159 сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100.
Індекс споживчих цін для визначення суми компенсації обчислюється шляхом множення місячних індексів споживчих цін за період невиплати грошового доходу. При цьому індекс споживчих цін у місяці, за який виплачується дохід, до розрахунку не включається. Щомісячні індекси споживчих цін публікуються Держкомстатом.
Сума компенсації виплачується громадянам у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць (пункт 5 Порядку № 159).
Відповідно до пункту 7 Порядку №159 компенсація проводиться за рахунок джерел, з яких здійснюються відповідні виплати, зокрема, коштів Пенсійного фонду.
Отже, нормативно передбачено різні джерела виплати компенсації. Щодо Пенсійного фонду України, то компенсації можуть виплачуватися як за рахунок коштів самого Фонду, так і за рахунок коштів, що спрямовуються на ці цілі з бюджету.
При цьому, правове значення має те, чи з порушенням строків був виплачений нарахований дохід, чи виплачений і коли цей платіж, чи не нараховувався і не виплачувався грошовий дохід, право на який визнано судовим рішенням. Саме ці події є тими юридичними фактами, з якими пов'язується виплата компенсації втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати.
Слід також зазначити, що кошти, які підлягають нарахуванню в порядку компенсації частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати, мають компенсаторний характер. Такі кошти спрямовані на забезпечення достатнього життєвого рівня та купівельної спроможності особи у зв'язку з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги.
Разом з тим, право на компенсацію втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати особа набуває незалежно від того, чи були такі суми їй попередньо нараховані, але не виплачені.
Так, матеріалами справи підтверджено, що постановою Великомихайлівського районного суду Одеської області від 11 листопада 2016 року по справі №498/1263/16-а було задоволено адміністративний позов ОСОБА_1 . Визнано неправомірними дії управління Пенсійного фонду України в Великомихайлівському районі Одеської області щодо відмови в призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком із зниженням пенсійного віку відповідно до ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Зобов'язано управління Пенсійного фонду України в Великомихайлівському районі Одеської області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком із зменшенням пенсійного віку відповідно до ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», з 02 березня 2016 року.
Учасниками справи не заперечується, що судове рішення про стягнення на користь позивача недовиплачених сум пенсії було фактично виконано відповідачем лише 17.03.2021 року, що свідчить про порушення строків здійснення такої виплати та наявність у позивача права на отримання компенсації втрати частини грошових доходів на підставі Закону №2050-ІІІ та Порядку №159.
За таких умов суд вважає обґрунтованими та такими що підлягають задоволенню позовні вимоги позивача щодо визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо відмови ОСОБА_1 листом від 19.05.2021 року №80189-8048/В-02/8-1500/21 у нарахуванні та виплати суми компенсації втрати частини доходів за період з 02.03.2016 року по 30.01.2019 року, у зв'язку із порушенням строків виплати суми недоотриманої пенсії в розмірі 58 222,20 грн.
При цьому, суд критично ставиться до посилання відповідача на те, що доплата в сумі 58222,20 грн. не є доходом в розумінні Закону України №2050-ІІІ, а має характер одноразової виплати, оскільки вказані кошти нараховані в результаті перерахунку підвищення до пенсії та відновлення прав позивача, порушених при виплаті пенсії у меншому розмірі. Тому, на думку суду, вказана сума є доходом, визначеним ст. 2 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати».
Щодо позовних вимог позивача про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області сплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати в сумі 15987 грн. 90 коп., станом на липень 2021 року; та стягнути з відповідача зазначену суму, суд зауважує наступне.
Так згідно Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи № R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11.03.1980 року на 316-й нараді, під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду - тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
Здійснюючи судочинство Європейський суд неодноразово аналізував наявність, межі, спосіб та законність застосування дискреційних повноважень національними органами, їх посадовими особами. Зокрема, в рішенні Європейського суду з прав людини від 17.12.2004 року у справі “Педерсен і Бодсгор проти Данії” зазначено, що здійснюючи наглядову юрисдикцію, суд, не ставлячи своїм завданням підміняти компетентні національні органи, перевіряє, чи відповідають рішення національних держаних органів, які їх винесли з використанням свого дискреційного права, положенням Конвенції та Протоколів до неї. Суд є правозастосовчим органом та не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржується, приймати замість нього рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону, та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які належать до компетенції такого суб'єкта владних повноважень.
Тобто, під дискреційним повноваженням слід розуміти компетенцію суб'єкта владних повноважень на прийняття самостійного рішення в межах, визначених законодавством, та з урахуванням принципу верховенства права.
Зміст компетенції органу виконавчої влади складають його повноваження - певні права та обов'язки органу діяти, вирішуючи коло справ, визначених цією компетенцією. В одних випадках це зміст прав та обов'язків (право діяти чи утримуватися від певних дій). В інших випадках органу виконавчої влади надається свобода діяти на свій розсуд, тобто оцінюючи ситуацію, вибирати один із кількох варіантів дій (або утримуватися від дій) чи один з варіантів можливих рішень.
Суд зазначає, що стягненню підлягають лише ті суми, які були нараховані але не виплачені.
При цьому з матеріалів адміністративної справи вбачається, що компенсація втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії позивачу не нараховувалася та не виплачувалася.
В даному випадку розрахунок суми такої компенсації є компетенцією відповідача як органу, який має повноваження та обов'язки на її виплату. Саме на відповідача та його відповідних фахівців, за наявності законних підстав, покладається обов'язок нарахувати позивачу компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії та здійснити її виплату. З цих підстав суд зазначає, що наданий позивачем до суду самостійно зроблений розрахунок суми компенсації не може бути прийнятий до уваги.
Враховуючи, що судом було встановлено протиправність дій Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо відмови ОСОБА_1 листом від 19.05.2021 року №80189-8048/В-02/8-1500/21 у нарахуванні та виплати суми компенсації втрати частини доходів, суд доходить висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню шляхом зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити розрахунок суми компенсації втрати частини доходів у зв'язку із порушенням строків виплати пенсії ОСОБА_1 за період з 02.03.2016 року по 30.01.2019 року у сумі 58222,20 грн., нарахувати та виплатити позивачу суму цієї компенсації.
В задоволенні іншої частини позовних вимог зобов'язального характеру слід відмовити.
Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 5 ст. 139 КАС України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з іншої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, що їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від сплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Приймаючи до уваги те, що позивача звільнено від сплати судового збору, а відповідачем судові витрати не понесені, суд вирішує розподіл судових витрат у справі №420/11967/21 не здійснювати.
Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Керуючись вимогами ст.ст. 2, 6-11, 12, 77, 90, 241-246, 255, 257, 258, 262, 291, 293, 295 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (65012, м. Одеса, вул. Канатна, 83), Пенсійного фонду України (01601, м.Київ, вул. Бастіонна, 9) про визнання протиправними дій, рішення, та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо відмови ОСОБА_1 листом від 19.05.2021 року №80189-8048/В-02/8-1500/21 у нарахуванні та виплати суми компенсації втрати частини доходів за період з 02.03.2016 року по 30.01.2019 року, у зв'язку із порушенням строків виплати суми недоотриманої пенсії в розмірі 58222,20 грн.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити розрахунок суми компенсації втрати позивачем частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати йому суми недоотриманої пенсії за період з 02.03.2016 року по 30.01.2019 року у розмірі 58222, 20 грн., а також нарахувати та виплатити ОСОБА_1 зазначену суму компенсації.
В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Розподіл судових витрат не проводити.
Рішення суду може бути оскаржене до П'ятого апеляційного адміністративного суду в порядку та строки, встановлені статтями 293, 295 та пп.15.5 п.15 ч.1 розділу VII «Перехідні положення» КАС України.
Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, встановлені ст. 255 КАС України.
Суддя О.В. Білостоцький