Справа № 420/10290/21
17 вересня 2021 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі судді Іванова Е.А., розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні суду в м. Одесі адміністративну справу за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправною бездіяльність, зобов'язання вчинити певні дії та стягнення,-
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов позов Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправною бездіяльність відповідача щодо відображення в інтегрованій картці позивача суми недоїмки (на дату подання позову 181927,80 грн.), яку буде сформовано на дату набрання судовим рішенням законної сили (визнання її неузгодженою) за податковою вимогою від 06.03.2019 року №Ф-001 в сумі 191963,69 грн., що була скасована згідно судових рішень та зобов'язання відповідача відобразити в інтегрованій картці позивача облікові показники (операції) щодо виключення з картки суми такої недоїмки, а також стягнення з відповідача коштів за шкоду заподіяну його бездіяльністю у розмірі 6000,00 грн.
Ухвалою суду від 19.07.2021 року у справі відкрито позовне провадження та вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Від представника ГУ ДПС в Одеській області у відзиві на позовну заяву містилося клопотання про розгляд справи за обов'язковою участю представника контролюючого органу.
При цьому жодного обґрунтування щодо заявленого клопотання представником відповідача не наведено.
При вирішенні питання про доцільність розгляду справи у судовому засіданні з повідомленням сторін, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч.5 ст. 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Водночас, п.2 ч.6 ст.262 КАС України встановлено, що суд може відмовити у задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін, якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Одеський окружний адміністративний суд створив учасникам справи належні умови для ознайомлення з рухом справи №420/10290/21 шляхом надсилання процесуальних документів. Крім того, кожен з учасників справи може користуватися своїми процесуальними правами та обов'язками, визначеними статтею 44 КАС України.
Бажання сторони у справі викласти під час публічних слухань свої аргументи, які висловлені нею в письмових та додаткових поясненнях, не зумовлюють необхідності призначення до розгляду справи з викликом її учасників.
З огляду на обставини справи, предмет та підстави позову, склад учасників справи, суд дійшов висновку, що дана справа є такою, що не потребує проведення судового засідання для повного та всебічного встановлення обставин справи, а відтак, зважаючи на відсутність необхідності виклику учасників сторін для надання пояснень, суд не вбачає підстав для задоволення вказаного клопотання.
Додатково суд зазначає, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Докази суду надають особи, які беруть участь у справі. Суд може запропонувати надати додаткові докази або витребувати додаткові докази за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, або з власної ініціативи.
Відтак, сторони не позбавлені можливості подачі доказів на підтвердження своєї позиції або письмових пояснень.
Практика Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) з питань гарантій публічного характеру провадження в судових органах у контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не в кожному випадку (рішення ЄСПЛ від 08 грудня 1983 року у справі «Аксен проти Німеччини», заява № 8273/78; рішення ЄСПЛ від 25 квітня 2002 року у справі «Варела Ассаліно проти Португалії», заява № 64336/01). Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.
Такого ж висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду в ухвалі від 03.12.2020 року по справі №440/2722/20.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.12, 243, 248, 256, 262 КАС України, суд,-
У задоволенні клопотання представника Головного управління ДПС в Одеській області про розгляд справи за обов'язковою участю представника контролюючого органу відмовити.
Ухвала набирає законної сили відповідно до ст. 256 КАС України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Іванов Е.А.