Україна
Донецький окружний адміністративний суд
про залишення без розгляду позовної заяви
17 вересня 2021 р. Справа №200/5695/21
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Суддя Донецького окружного адміністративного суду Загацька Т.В., розглянувши у письмовому провадженні адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання дій незаконними та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) звернулася до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Костянтинівсько-Дружківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (ідентифікаційний код 42171400, 85113, Донецька область, м.Костянтинівка, вул.Ціолковоського, 25) про визнання дій незаконними та зобов'язання вчинити певні дії.
Ухвалою суду від 17.05.2021 відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Ухвалою суду від 11.06.2021 вирішено розгляд справи здійснювати в порядку загального позовного провадження; замінено засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням; призначено підготовче засідання на 06.07.2021; витребувано додаткові докази по справі.
Ухвалою суду від 06.07.2021 продовжено строк підготовчого провадження в адміністративній справі №200/5695/21 на тридцять днів з дня закінчення шістдесятиденного строку, визначеного ч.4 ст.173 КАС України; відкладено підготовче засідання на 03.08.2021; витребувано додаткові докази по справі.
Ухвалою суду від 03.08.2021 замінено відповідача - Костянтинівсько-Дружківського об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області на правонаступника - Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (код ЄДРПОУ 13486010, 84122, м. Слов'янськ, пл. Соборна, 3) у справі №200/5695/21.
Ухвалою суду від 03.08.2021 позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання дій незаконними та зобов'язання вчинити певні дії залишено без руху. Встановлено позивачу п'ятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви, протягом якого він має надати до суду заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду та докази поважності причин його пропуску.
19.08.2021 від позивача на адресу суду надійшло клопотання про поновлення строку звернення до суду вмотивоване тим, що позивач не змогла виїхати за межі тимчасово непідконтрольної території у жовтні 2019 року та 04.10.2019 звернулась до органів Пенсійного фонду із заявою про призначення пенсії. Крім того, при поданні заяви про призначення пенсії, була впевнена, що мається на увазі з дати досягнення пенсійного віку, та виплати з моменту призначення згідно поданої заяви від 18.11.2014, яку було подано до УПФУ в Микитинському району м.Горлівка. Оскільки у задоволенні заяви про призначення пенсії було відмовлено, позивач оскаржувала цю відмову в судовому порядку. На виконання рішення суду, відповідачем призначено пенсію з 04.10.2019. Позивач зазначає, що про не виплату пенсії за період з 01.11.2014 по 30.09.2019 дізналась лише після того, як пенсія була нарахована з 04.10.2019. Вважає, що вказані підстави є поважними та просить поновити пропущений строк для подання позову.
З 18.08.2021 по 30.08.2021 головуючий суддя Загацька Т.В. перебувала у щорічній основній відпустці та з 31.08.2021 по 14.09.2021 у щорічній додатковій відпустці.
Вирішуючи питання дотримання позивачем строку звернення до адміністративного суду з позовом, суд зазначає наступне.
Згідно з ч.ч.1,2 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Після отримання від відповідача відзиву та додаткових доказів в його обґрунтування, судом встановлено наступне.
Згідно даних електронного журналу звернень за ф 10 (ІКІС ПФУ Підсистеми “Звернення”) ОСОБА_1 зверталась із заявою про призначення пенсії 18.11.2014 до управління Пенсійного фонду України в Микитівському районі м.Горлівка Донецької області, яка залишилась без розгляду, так як Указом Президента України від 14.04.2014 №405/2014 введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13.04.2014 “Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України” та розпочато проведення АТО на території Донецької та Луганської областей.
ОСОБА_1 звернулась до Костянтинівсько-Дружківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області 04.10.2019 з заявою про призначення пенсії за віком по Списку №2, у задоволенні якої відповідачем відмовлено.
На виконанім рішення Донецького окружного адміністративного суду по справі №200/1849/20-а від 07.05.2020 управлінням повторно розглянуто заяву про призначення пенсії від 04.10.2019 та винесено рішення про відмову в призначенні пенсії від 25.09.2020.
На виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду по справі 200/10164/20-а від 03.12.2020 зараховано до пільгового стажу роботи за Списком №2 період роботи з 04.03.1989 по 07.07.1997 на посаді “лампівника” ДП “Шахта Кочегарка” та повторно розглянуто заяву про призначення пенсії від 04.10.2019.
Заборгованість за період з 04.10.2019 по 30.04.2021 нарахована в сумі 31847,65 та з 01.05.2021 здійснюється поточна виплата пенсії шляхом перерахування на розрахунковий рахунок, відкритий в AT “Ощадбанк”.
Пенсія за період з 01.11.2014 по 30.09.2019 не нараховувалась та не виплачувалась ОСОБА_1 , у зв'язку з тим, що була призначена лише з 04.10.2019.
Отже, підстави, що дають позивачу право на пред'явлення позовних вимог, виникли в жовтні 2019 року, проте до суду із даними позовом позивач звернулась 07.05.2021, тобто із пропуском 6-місячного строку звернення до суду.
В клопотанні про поновлення строку звернення до суду позивачем зазначено, що не могла знати про не нарахування та не виплату пенсії за період з 01.11.2014 по 30.09.2019.
Щодо викладених позивачем обґрунтувань поважності пропуску цього строку суд зазначає наступне.
Запроваджений в КАС України інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
Строки звернення до адміністративного суду з адміністративним позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними; після їх закінчення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом в ухвалах від 17.04.2018 року у справі № 9901/473/18, від 11.03.2019 року у справі № 9901/95/19 та від 08.04.2019 року у справі № 9901/138/19.
Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
У Рішенні по справі “Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії” від 25.01.2000 року Європейський Суд з прав людини зазначив про те, що строки позовної давності, яких заявники мають дотримуватися при поданні скарг, спрямовані на те, щоб забезпечити належне здійснення правосуддя і дотримання принципів правової певності. Сторонам у провадженні слід очікувати, що ці норми будуть застосовними.
Конституційний Суд України в Рішенні від 29.06.2010 року у справі за конституційним поданням Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо відповідності Конституції України (конституційності) абзацу восьмого пункту 5 частини першої статті 11 Закону України “Про міліцію” зазначив, що “одним із елементів верховенства права є принцип правової визначеності, у якому стверджується, що обмеження основних прав людини та громадянина і втілення цих обмежень на практиці допустиме лише за умови забезпечення передбачуваності застосування правових норм, встановлених такими обмеженнями” (абзац третій підпункту 3.1 пункту 3 мотивувальної частини).
Суд наголошує, що реалізація права позивача на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого. Позивач, необґрунтовано не дотримуючись такого порядку, позбавляє себе можливості реалізовувати своє право на звернення до суду в межах строків звернення до суду, а тому не реалізація цього права є наслідком його власної поведінки.
Встановлений КАС України строк звернення до суду обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Отже, при визначенні початку перебіг цього строку суд з'ясовує момент, коли особа фактично дізналася або мала реальну можливість дізнатися про порушення прав, а не коли вона з'ясувала для себе, що певні дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням.
Частинами 1 та 2 статті 122 КАС України передбачено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Таким чином, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Окрім того, Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (пункт 1 статті 32 зазначеної Конвенції), наголошує, що позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Застосування строків позовної давності має кілька важливих цілей, а саме: забезпечувати юридичну визначеність і остаточність, захищати потенційних відповідачів від прострочених позовів, та запобігати несправедливості, яка може статися в разі, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, що мали місце у далекому минулому, спираючись на докази, які вже, можливо, втратили достовірність і повноту із плином часу (пункт 51 рішення від 22.10.1996 за заявами №22083/93, 22095/93 у справі «Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства» , пункт 570 рішення від 20.09.2011 за заявою у справі «ВАТ «Нафтова компанія «Юкос» проти Росії» ).
Суд зазначає, що Верховним Судом у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного, останньою у часі практикою, сформовано правові висновки у постанові від 31 березня 2021 року по справі №240/12017/19 щодо строку звернення до адміністративного суду у спірних правовідносинах.
Відповідно до ч.2 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Так, Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав у вказаній постанові зазначає наступне:
"Верховний Суд наголошує на тому, що встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених КАС України, певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою соціальних спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
При вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття «дізнався» та «повинен був дізнатись».
Так, під поняттям «дізнався» необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24.12.2020 у справі №510/1286/16-а вказала на те, що у спорах, що виникають з органами Пенсійного фонду України, особа може дізнатися, що її права порушені, зокрема, при отриманні від органу Пенсійного фонду України відповіді (листа-відповіді, листа-роз'яснення) на надісланий запит щодо розміру пенсії, нормативно-правових документів (про правильність/помилковість нарахування розміру пенсії, своєчасність/несвоєчасність її перерахунку), на підставі яких був здійснений саме такий розрахунок.
Поняття «повинен був дізнатися» необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21.02.2020 №340/1019/19).
В свою чергу, суд наголошує на тому, що пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує. Така особа має реальну, об'єктивну можливість виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою отримання інформації про рішення, на підставі якого було здійснено призначення пенсії чи був здійснений її перерахунок, з яких складових вона складається, як обрахована та на підставі яких нормативно-правових актів був здійснений саме такий її розрахунок чи розрахунок її складових.
Отже, з дня отримання пенсійної виплати особою, якій призначена пенсія вона вважається такою, що повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи законних інтересів. Винятком з цього правила є випадок, коли така особа без зайвих зволікань, в розумний строк після отримання пенсійної виплати, демонструючи свою необізнаність щодо видів та розміру складових призначеної (перерахованої) їй пенсії звернулась до пенсійного органу із заявою про надання їй відповідної інформації. В такому випадку особа вважається такою, що дізналась про порушення її прав при отриманні від пенсійного органу відповіді на подану нею заяву."
Отже, підстави, що дають позивачу право на пред'явлення позовних вимог, виникли в жовтні 2019 року, проте до суду із даними позовом позивач звернулась 07.05.2021, тобто із пропуском 6-місячного строку звернення до суду.
Викладені у клопотанні про поновлення строків звернення до суду причини пропуску строку звернення до суду (як те, що відповідачем на виконання рішення суду позивачу призначено пенсію з 04.10.2019), суд не може вважати поважними причинам пропуску строку звернення до суду. Будь яких інших підстав для поновлення пропущеного позивачем строку звернення до суду судом не встановлено, а відтак клопотання позивача задоволенню не підлягає.
Резюмуючи все вищезазначене, суд доходить висновку, що позивачем значно пропущений строк звернення до суду, проте не наведено жодних обставин, котрі були об'єктивно непереборними, не залежали від волевиявлення позивача чи були пов'язані з дійсними істотними перешкодами або труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.
Частиною 3-4 ст.123 КАС України передбачено, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Відповідно до ч.ч.13, 15 ст.171 КАС України суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду.
Відповідно до п.8 ст.240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.
З огляду на викладене, суд вважає, що у задоволенні відповідної заяви про поновлення строку звернення до суду відмовити.
Оскільки позивачем у встановлений судом строк та спосіб недоліки позовної заяви не усунені, суд залишає позовну заяву без розгляду на підставі зазначених норм Закону.
Суд вважає за необхідне роз'яснити позивачу, що залишення позовної заяви без розгляду з зазначених підстав не позбавляє його права повторного звернення до адміністративного суду.
На підставі викладеного, керуючись приписами ст.ст. 121, 123, 240, 243, 248, 256, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду відмовити.
Позов ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (код ЄДРПОУ 13486010, 84122, м. Слов'янськ, пл. Соборна, 3) про визнання дій незаконними та зобов'язання вчинити певні дії залишити без розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала може бути оскаржена. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо справу було розглянуто в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
У відповідності до пп.15.5 п.15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.
Повний текст ухвали складено 17.09.2021.
Суддя Т.В.Загацька