17 вересня 2021 року Справа № 160/8101/21
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Ількова В.В.,
при секретарі: Мартіросян Г.А.,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у місті Дніпрі адміністративну справу №160/8101/21 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії,-
І. ПРОЦЕДУРА
20.05.2021 року ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, у якій позивач, з урахуванням уточнень від 16.07.2021 року, просить суд:
- визнати дії Головного управління Пенсійного Фонду України в Дніпропетровській області в відмові зарахувати до пільгового стажу 7 років 6 місяці 16 днів його роботи за Списком №1 та перерахувати ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п «а» ст.13, ч.2 ст14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» - протиправними;
- зобов'язати ГУ Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області :
зарахувати ОСОБА_1 до пільгового Списку №1 періоди роботи:
з 30.12.2008 року по 31.12.2008 року; з 29.08.2008 року по 14.12.2015 року водієм всіх видів автомобілів в кар'єрі ПРАТ «Інгулецький гірничозбагачувальний комбінат»;
- зобов'язати ГУ ПФУ зарахувати ОСОБА_1 до Списку №1 періоди роботи з 03.07.2017 року по 31.07.2018 року слюсарем черговим та з ремонту устаткування кар'єру в ТОВ «Метінвест-промсервіс» філія №2 м Кривий Ріг;
- зобов'язати Головне управління пенсійного фонду України в Дніпропетровській області перерахувати ОСОБА_1 , пенсію з дня її призначення (03.08.2020 року) з виплатою недоплаченої позивачу суми пенсійних виплат.
Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу між суддями від 20.05.2021 року ця справа була розподілена судді Ількову В.В.
Ухвалою суду від 21.05.2021 року позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії, було залишено без руху на підставі ст.ст.161, 169, 171 КАС України та зобов'язано позивача у п'ятиденний строк, який обчислюється з дня отримання ним цієї ухвали, усунути недоліки позовної заяви шляхом надання до Дніпропетровського окружного адміністративного суду уточненої позовної заяви у відповідності до кількості учасників справи, в якій викласти свої вимоги щодо предмета спору, згідно вимог ст.5, п. 4 ч.5 ст.160, ст. 161, ст.245 КАС України та їх обґрунтування у відповідності до положень закону та із урахуванням висновків суду та доказів, що підтверджують виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги із зазначенням та відповідно наданням до суду доказів, що підтверджують вказані обставини; доказів, що підтверджують виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги із зазначенням та відповідно наданням до суду доказів, що підтверджують вказані обставини, згідно положень п.п.4,5 ст. 160 КАС України; належним чином завірених копій додатків, наданих до позовної заяви; відомостей про вжиття заходів досудового врегулювання спору; відомостей про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися.
Ухвалою суду від 10.06.2021 року продовжено ОСОБА_1 строк для усунення недоліків позовної заяви, що викладені в ухвалі суду від 21.05.2021 року на п'ять днів з дня отримання копії ухвали суду.
Позивачем, у строк, визначений в ухвалі суду, усунуті недоліки позовної заяви.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.07.2021 року відкрито спрощене позовне провадження по справі №160/8101/21, та призначено її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін в порядку положень ст.262 КАС України.
Також, ухвалою суду від 19.07.2021 року було витребувано у відповідача належним чином засвідчені копії таких документів:
- відомості інформацію щодо зарахування/незарахування позивачеві спірного періоду його роботи, а саме: з 30.12.2008 року по 31.12.2008 року; з 29.08.2008 року по 14.12.2015 року водієм всіх видів автомобілів в кар'єрі ПРАТ «Інгулецький гірничозбагачувальний комбінат» та періоду роботи з 03.07.2017 року по 31.07.2018 року слюсарем черговим та з ремонту устаткування кар'єру в ТОВ «Метінвест-промсервіс» філія №2 м Кривий Ріг;
- підстави незарахування спірного періоду роботи;
- заяву позивача щодо зарахування спірного періоду, здійснення перерахунку пенсії від 05.03.2021 року;
- лист/відмова відповідача від 07.04.2021 року за №11284-7957/П-01/8-0400/21 та інші наявні докази щодо суті спору.
26.08.2021 року від відповідача до канцелярії суду надійшов відзив на адміністративний позов разом із витребуваними судом доказами по справі.
Згідно з приписами статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно ч.5 ст.262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
У відповідності до вимог ст.258 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Отже, рішення у цій справі приймається судом 17.09.2021 року, тобто у межах строку встановленого ст.258 Кодексу адміністративного судочинства України.
ІІ. ДОВОДИ ПОЗИВАЧА
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та отримає пенсію призначену відповідно до п.1 ч.2 ст.114 Закону
України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від
09.07.2003 року № 1058-IV(надалі закон 1058), зі скороченням пенсійного віку на 6 років.
На думку позивача, таке рішення Пенсійного органу є протиправним, оскільки право на пільгову пенсію у нього виникло в 50 років - 2016 році.
Вважає, що для призначення пільгової пенсії наявні всі умови: вік, загальний стаж, необхідний пільговий стаж.
Позивач вказує, що його пільговий стаж за Списком №1 більше 13 років, тому, відповідно до п. «а» ст.13, ч.2 ст.14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до внесення змін законом він набув право на пільгову пенсію.
Між тим, при оформлені пенсії ГУ ПФУ в Дніпропетровській області не було взято до уваги прийняте Конституційним судом України рішення від 23.01.2020 року № 1-р/2020року, про те, що зміни внесені законом №213 від 02.03.2015 року до пенсійного законодавства про збільшення віку та стажу для пільгової пенсії - є неконституційні.
Вказує, що до квітня 2015 року його пільговий стаж становив більше 10 років, трудовий стаж більше 30 років, вік станом на 02.08.2016 року становив 50 років, а тому саме з 02.08.2016 року він набув право на пільгову пенсію за Списком №1 на підставі п.«а» ст. 13 ч.2 ст. 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» в редакції до 02.03.2015 року.
Отримавши усну відмову щодо призначення пенсії, позивач повторно звернувся письмово в червні 2019 року. У подальшому отримав рекомендації і до липня 2020 року збирав необхідні документи.
У довідці про розрахунок страхового стажу від 28.08.2020 року зазначено, що до пільгового списку №1 пенсійний фонд зарахував лише 6 років, натомість, на думку позивача його пільговий стаж за Списком №1 складає на день розрахунку пенсії (31.05.2020 року) 13 років 4 місяці 14 днів в календарному обчислені, що підтверджено записами в трудовій книжці, внесенням професій до Списку №1 затвердженими постановою КМ України №36 2003 року, № 461 від 24.06.2016 року, атестацією робочого місця.
Пільговий стаж за Списком №1 на ПРАТ «Інгулецький Гірничо-Збагачувальний Комбінат» - 10 років 06 місяців 12 днів, а зараховано лише - 4 роки 01 місяць 29 днів.
Отже, Пенсійним органом не було зараховано до пільгового стажу позивача - 6 років 4 місяців 13 днів.
Також вказує, що пільговий стаж роботи в ТОВ «Метінвест-промсервіс» філія №2 м.Кривий Ріг на дату розрахунку пенсії - 2 роки 10 місяців 02 дні, а зараховано лише 1 рік 10 місяців 01 день. Не зараховано до пільгового списку 1 рік о місяців 01 день.
Вказує, що за оскаржуваний період продовжував працювати за професією, що дає право на пільгову пенсію.
Заяву про призначення пенсії відповідачем було прийнято - 14.07.2020 року.
28.08.2020 року позивачеві видано оновлену довідку про розрахунок його страхового стажу, згідно якого йому стало відомо про те, що не всі періоди його роботи, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення, було зараховано до пільгового стажу за Списком №1.
На думку позивача, такі дії Пенсійного органу є протиправними, незаконними та такими, що порушують його права на належне соціальне забезпечення.
З огляду на викладене вище, звернувся до суду із цим позовом.
ІІІ. ДОВОДИ ВІДПОВІДАЧА
Відповідач заперечує проти позову. В обґрунтування своєї позиції зазначив, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та з 03.08.2020 року отримує пенсію за віком, призначену на пільгових умовах (робота за Списком №1) відповідно до норм Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"(Далі - Закон №1058). Згідно матеріалів пенсійної справи, загальний стаж ОСОБА_1 (зарахований по 31.05.2020 року) складає 38 років 02 місяці 21 день, в тому числі робота за Списком №1 - 06 років 28 днів.
Щодо вимоги позивача про зобов'язання відповідача зарахувати до пільгового стажу за Списком №1 період роботи з 30.12.2008 року по 31.12.2008 року водієм автотранспортних засобів, вказують, що згідно довідок уточнюючих особливий характер роботи або умов праці №109 від 18.03.2020 року та №371 від 23.09.2019 року, виданих ПрАТ "ІнГЗК", ОСОБА_1 працював повний робочий день на ІнГЗК у виробництві "Гірничі роботи": з 02.06.2005 року по 31.08.2009 року, що передбачено Списком №1 Розділ І, підрозділ 3, позиція 1.3-1 Постанови КМУ №36 від 16.01.2003 року.
У період з 02.06.2005 року по 31.12.2007 року за Списком №1 відпрацьовано: 02 роки 06 місяців 29 днів.
У період з 01.01.2008 року по 31.08.2009 року за Списком №1 відпрацьовано відповідно виборці: 2008рік - 11місяців 29 днів, 2009 рік - 07 місяців 28 днів.
Підприємство, на якому працював Позивач є спеціалізованим, на працівників якого розповсюджується дія пунктів 6 та 7 Порядку, тобто обчислення пільгового стажу проводиться з урахуванням фактично відпрацьованого часу в такому порядку: загальна кількість днів, протягом яких працівник повний робочий день був зайнятий на роботах із шкідливими умовами праці, ділиться на 21,2 - при п'ятиденному робочому тижні.
З урахуванням вищевказаного, адміністрацією ПрАТ "ІнГЗК" надано довідки №109 від 18.03.2020 року та №371 від 23.09.2019 року із вибіркою фактично відпрацьованого часу на роботах із шкідливими умовами праці за Списком №1, що становить у підсумку 04 роки 02 місяці 26 днів у період роботи з 02.06.2005 року по 31.08.2009 року.
Отже, вказують, що враховуючи той факт, що підприємством-роботодавцем позивачу підтверджено фактично відпрацьований час за Списком №1 лише як 04 роки 02 місяці 26 днів, підстави здійснювати зарахування наявного стажу в календарному обчисленні (з 2005 по 2009 рік) - відсутні.
У зв'язку з чим в розрахунку стажу позивача зазначені періоди з 02.06.2005 року по 31.12.2007 року (02 роки 07 місяців), з 01.01.2008 року по 29.12.2008 року (у 2008 році - 11 місяців 29 днів) та з 01.01.2009 року по 28.08.2009 року (у 2009 році - 07 місяців 28 днів) як пільгові за Списком №1, що становить саме - 04 роки 02 місяці 26 днів.
Тобто, період роботи Позивача з 02.06.2005 року по 31.08.2009 року (в тому числі період з 30.12.2008 по 31.12.2008 року) вже зараховано Головним управлінням до пільгового стажу за Списком №1 по виборці відпрацьованого часу як зазначено в уточнюючій довідці Підприємства, відповідно спір з приводу зарахування до пільгового стажу за Списком №1 періоду з 30.12.2008 року по 31.12.2008 року - взагалі відсутній.
Щодо вимоги позивача про зобов'язання відповідача зарахувати до пільгового стажу за Списком №1 період роботи з 01.09.2009 року по 14.12.2015 року водієм автотранспортних засобів, вказують наступне.
Так, в період роботи позивача з 01.09.2009 року по 14.12.2015 року водієм всіх видів автомобілів в ПрАТ "ІнГЗК" діяли Списки №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення, затверджені Постановою Кабінету Міністрів України від 16 січня 2003 року №36.
Так, згідно наказу №912 від 01.09.2009 ПрАТ "ІнГЗК" про результати проведення атестації робочих місць, водіям автотранспортних засобів, постійно зайнятих у кар'єрі на підвозці запчастин, матеріалів і обладнання підтверджено право на пільгове пенсійне забезпечення по Списку №2.
До Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області позивачем було надано уточнюючі довідки №109 від 18.03.2020 року та №371 від 23.09.2019 року про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, видані ПрАТ "ІнГЗК". Відповідно до зазначених довідок, позивач працював в ПрАТ "ІнГЗК" з 02.06.2005 року по 31.08.2009 року, що передбачено Списком №1 Розділ І, підрозділ 3, позиція 1.3-1.
У вказаних довідках зазначено, що Атестація робочих місць проведена: Наказ №912 від 01.09.2009 року - підтверджено право на пенсію по Списку №2.
Окрім того, у трудовій книжці позивача наявні штампи, які підтверджують пільгову роботу з 01.09.2009 року по 14.12.2015 року (дату звільнення), а саме відповідно до наказу №912 від 01.09.2009 року та наказу №556 від 14.08.2014 року підтверджено право на пенсійне забезпечення за Списком №2.
Таким чином, період роботи позивача у ПрАТ "ІнГЗК" з 01.09.2009 року по 14.12.2015 року водієм автотранспортних засобів, постійно зайнятим у кар'єрі на підвозці запчастин, матеріалів і обладнання зарахувати до пільгового стажу за Списком №1 не має підстав, оскільки зазначена професія відносяться до Списку №2.
Додатково вказують, що позивач в прохальній частині позову помилково вказує період роботи в ПрАТ "ІнГЗК" водієм автотранспортних засобів з 29.08.2008 року по 14.12.2015 року, хоча згідно документів, період роботи - з 19.08.2009 року, Наказ про атестацію від 01.09.2009 року.
Щодо вимоги позивача про зобов'язання відповідача зарахувати до пільгового стажу за Списком №1 період роботи з 03.07.2017 року по 31.07.2018 року слюсарем черговим та з ремонту устаткування.
Вказують, що згідно наданих до управління документів, зокрема уточнюючої довідки №980/199 від 07.07.2020 року, позивач працює повний робочий день у ТОВ "Метінвест-Промсервіс" Філія №2 м. Кривий Ріг: з 03.07.2017 року по теперішній час - слюсарем черговим та з ремонту устаткування, що передбачено Списком №1 Розділом І підрозділом 6, затвердженим постановою КМУ №461 від 24.06.2016 року.
Стаж роботи за Списком №1 за період з 03.07.2017 року по 07.07.2020 року складає 03 роки 08 дні.
Підстава для видачі: наказ №437 від 31.07.2018 року "Про результати позачергової атестації новостворених робочих місць за умовами праці працівників філії №2".
Відповідачем не зараховано період роботи ОСОБА_1 у період з 03.07.2017 року по 31.07.2018 року на підприємстві ТОВ "Метінвест-Промсервіс" Філія №2 м.Кривий Ріг до Списку №1.
Факт проведення атестації робочих місць (у період роботи позивача) на підприємстві ТОВ "Метінвест-Промсервіс" Філія №2 м. Кривий Ріг підтверджено Наказом №437 від 31.07.2018 "Про результати позачергової атестації новостворених робочих місць за умовами праці працівників філії №2".
Тобто, професія (посада) - слюсар черговий та з ремонту устаткування, за якою позивач працював у період - з 03.07.2017 року по 30.07.2018 року - не атестована.
Таким чином, на думку відповідача вимога позивача про зарахування періоду роботи в ТОВ "Метінвест-Промсервіс" Філія №2 м. Кривий Ріг з 03.07.2017 року по 31.07.2018 року до пільгового стажу є неналежною.
З огляду на викладене вище просили в позові відмовити.
ІV. ОБСТАВИНИ СПРАВИ ТА ЗМІСТ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що позивач, ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та з 03.08.2020 року отримує пенсію за віком відповідно до п.1 частини 2 статті 114 Закону України від 9 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058). Зі зниженням пенсійного віку на 6 років, так як позивач має 6 років стажу роботи на пільгових умовах за списком №1.
Згідно із записами у трудовій книжці позивача, ОСОБА_1 працював з 30.12.2008 року по 31.12.2008 року водієм автотранспортних засобів.
Згідно довідок уточнюючих особливий характер роботи або умов праці №109 від 18.03.2020 та №371 від 23.09.2019, виданих ПрАТ "ІнГЗК", ОСОБА_1 працював повний робочий день на ІнГЗК у виробництві "Гірничі роботи".
З 02.06.2005 року по 31.08.2009 року, що передбачено Списком №1 Розділ І, підрозділ 3, позиція 1.3-1 Постанови КМУ №36 від 16.01.2003 року.
У період з 02.06.2005 року по 31.12.2007 року за Списком №1 відпрацьовано - 02 роки 06 місяців 29 днів.
У період з 01.01.2008 року по 31.08.2009 року за Списком №1 відпрацьовано відповідно виборці: 2008 рік - 11 місяців 29 днів, 2009 рік - 07 місяців 28 днів.
Встановлено, що підприємство, на якому працював позивач є спеціалізованим, на працівників якого розповсюджується дія пунктів 6 та 7 Порядку, тобто обчислення пільгового стажу проводиться з урахуванням фактично відпрацьованого часу в такому порядку: загальна кількість днів, протягом яких працівник повний робочий день був зайнятий на роботах із шкідливими умовами праці, ділиться на 21,2 - при п'ятиденному робочому тижні.
ПрАТ "ІнГЗК" позивачеві надані довідки №109 від 18.03.2020 року та №371 від 23.09.2019 року із вибіркою фактично відпрацьованого часу на роботах із шкідливими умовами праці за Списком №1, що становить - 04 роки 02 місяці 26 днів у період роботи з 02.06.2005 року по 31.08.2009 року.
Згідно матеріалів пенсійної справи та розрахунку стажу позивача зазначені періоди з 02.06.2005 року по 31.12.2007 року (02 роки 07 місяців), з 01.01.2008 року по 29.12.2008 року (у 2008 році - 11 місяців 29 днів) та з 01.01.2009 року по 28.08.2009 року (у 2009 році - 07 місяців 28 днів) як пільгові за Списком №1, що становить саме - 04 роки 02 місяці 26 днів.
Період роботи позивача з 02.06.2005 року по 31.08.2009 року, у тому числі період з 30.12.2008 по 31.12.2008 року Пенсійним органом було зараховано до пільгового стажу за Списком №1 по виборці відпрацьованого часу як зазначено в уточнюючій довідці Підприємства.
Окрім цього, встановлено, що позивач у період з 01.09.2009 року по 14.12.2015 року працював водієм всіх видів автомобілів в ПрАТ "ІнГЗК".
Згідно наказу №912 від 01.09.2009 ПрАТ "ІнГЗК" про результати проведення атестації робочих місць, водіям автотранспортних засобів, постійно зайнятих у кар'єрі на підвозці запчастин, матеріалів і обладнання підтверджено право на пільгове пенсійне забезпечення по Списку №2.
У матеріалах справи містяться уточнюючи довідки №109 від 18.03.2020 року та №371 від 23.09.2019 року про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, видані ПрАТ "ІнГЗК".
Згідно цих довідок, позивач працював в ПрАТ "ІнГЗК" з 02.06.2005 року по 31.08.2009 року, що передбачено Списком №1 Розділ І, підрозділ 3, позиція 1.3-1.
У довідках зазначено, що Атестація робочих місць проведена: Наказ №912 від 01.09.2009 року - підтверджено право на пенсію по Списку №2.
У трудовій книжці позивача наявні штампи, які підтверджують пільгову роботу з 01.09.2009 року по 14.12.2015 року (дату звільнення), а саме відповідно до наказу №912 від 01.09.2009 року та наказу №556 від 14.08.2014 року підтверджено право на пенсійне забезпечення за Списком №2.
Окрім цього, згідно наданої позивачем трудової книжки, встановлено, що ОСОБА_1 також працював слюсарем черговим та з ремонту устаткування у період з 03.07.2017 року по 31.07.2018 року.
Згідно наданих уточнюючих довідок №980/199 від 07.07.2020 року, позивач працював повний робочий день у ТОВ "Метінвест-Промсервіс" Філія №2 м. Кривий Ріг: з 03.07.2017 року по теперішній час - слюсарем черговим та з ремонту устаткування, що передбачено Списком №1 Розділом І підрозділом 6, затвердженим постановою КМУ №461 від 24.06.2016 року.
Стаж роботи за Списком №1 за період з 03.07.2017 року по 07.07.2020 року складає 03 роки 08 дні.
05.03.2021 року позивач звернувся до Головного управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про підтвердження зазначених вище періодів роботи, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах.
Рішенням Головного управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, оформлене листом від 07.04.2021 року за №11284-7957/П-01/8-0400/21, було відмовлено у підтвердженні спірних періодів роботи позивача, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах.
Позивач вважає такі дії відповідача щодо протиправними, та такими, що порушують його права на належне соціальне забезпечення, що і стало підставою для звернення позивача із цим позовом до суду.
Вирішуючи спір по суті та надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить із такого.
V. ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН
Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Відповідно до пункту 6 статті 92 Конституції України виключно законами України визначаються, зокрема, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення.
Положенням статті 1 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 №1788-XII (далі Закон № 1788-XII) встановлено, що громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.
Статтею 2 Закону № 1788-XII визначені види пенсій: а) трудові пенсії: за віком; по інвалідності; в разі втрати годувальника; за вислугу років.
Звернення за призначенням пенсії може здійснюватися у будь-який час після виникнення права на пенсію.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел визначає Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-ІV (далі Закон № 1058-ІV), який набрав законної сили з 01.01.2004.
Статтею 8 Закону № 1058-IV передбачено право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.
Відповідно до частини 1 статті 114 Закону № 1058-ІV право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.
Пунктом 2 частини 2 статті 114 Закону № 1058-ІV встановлено, що працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Згідно до статті 62 Закону № 1788-XII основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
«Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записі у ній» затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 (далі - Порядок № 637).
За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Пунктом 3 Порядку № 637 встановлено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Відповідно до пункту 20 Порядку № 637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників
У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
Постановою правління Пенсійного фонду України від 10.11.2006 року №18-1 затверджено «Порядок підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років» (далі - Порядок №18).
Відповідно до пункту 2 Порядку № 18, дія цього Порядку поширюється на осіб, які працювали на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України (36-2003-п), на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, а також на осіб, яким призначено пенсію до набрання чинності цим Порядком (далі - робота, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років).
Пунктом 3 Порядку № 18 визначено, що підтвердження періодів роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років (далі - підтвердження стажу роботи), здійснюється комісіями з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років (далі - Комісії).
Згідно з пунктом 11 Порядку № 18 для підтвердження стажу роботи заявник подає до управління Пенсійного фонду України в районі, місті, районі у місті, об'єднаних управлінь за місцем проживання (реєстрації) такі документи:
1) заяву про підтвердження стажу роботи;
2) документи, які підтверджують факт припинення підприємства, установи, організації в результаті їх ліквідації (у тому числі архівні) - щодо підприємств, установ, організацій, ліквідованих до 01.07.2004 та/або щодо яких відсутні дані про проведення реєстраційних дій в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань (далі - Єдиний державний реєстр);
3) трудову книжку;
4) документи, видані архівними установами, зокрема:
а) довідку про заробітну плату;
б) копії документів про проведення атестації робочих місць;
в) копії документів про переведення на іншу роботу, на роботу з неповним робочим днем, надання відпусток без збереження заробітної плати (у разі відсутності - довідка про їх відсутність).
У разі необхідності заявник може подавати інші документи, які можуть підтверджувати виконання робіт, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років.
Відповідно до «Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.1992 № 442 (далі - Порядок № 442), пенсії за віком на пільгових умовах за списками виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, а також пенсії, що можуть встановлюватися підприємствами й організаціями за рахунок власних коштів працівникам інших виробництв, професій та посад залежно від умов праці, призначаються за результатами атестації робочих місць.
Атестація робочих місць за умовами (надалі - атестація) проводиться на підприємствах і організаціях незалежно від форм власності й господарювання, де технологічний процес, використовуване обладнання, сировина та матеріали є потенційними джерелами шкідливих і небезпечних виробничих факторів, що можуть несприятливо впливати на стан здоров'я працюючих, а також на їхніх нащадків як тепер, так і в майбутньому.
Основна мета атестації полягає у регулюванні відносин між роботодавцем і працівниками у галузі реалізації прав на здорові й безпечні умови праці, пільгове пенсійне забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.
Згідно з пунктом 4 Порядку № 442 періодичність проведення атестації робочих місць визначається безпосередньо колективним договором підприємства і проводиться не рідше одного разу на 5 років.
Результати атестації використовуються для розроблення заходів щодо покращення умов праці і оздоровлення працівників та під час визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах, пільг і компенсацій за рахунок підприємств, установ та організацій, обґрунтування пропозицій про внесення змін до списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.
Пунктом 3 «Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах», затвердженому наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 року № 383 (далі Порядок № 383) встановлено, що при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992 року.
Згідно з пунктом 4.2 Порядку № 383 результати атестації (як вперше проведеної, так і чергової) застосовуються при обчисленні стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, впродовж 5 років після затвердження її результатів, за умови, якщо впродовж цього часу на даному підприємстві не змінювались докорінно умов і характер праці (виробництво, робота, робоче місце), що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. У разі докорінної зміни умови і характеру праці для підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах має бути проведена позачергова атестація.
VІ. ОЦІНКА СУДУ
Пунктами 18, 20 Порядку № 637 встановлено що: за відсутності документів про наявний стаж роботи і неможливості одержання їх внаслідок ліквідації підприємства, установи, організації або відсутності архівних даних з інших причин, ніж ті, що зазначені в пункті 17 цього Порядку, трудовий стаж установлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній з ним роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі і мали документи про свою роботу за час, стосовно якого вони підтверджують роботу заявника; у разі відсутності правонаступника підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремих категорій працівників, здійснюється у порядку, визначеному Пенсійним фондом України за погодженням з Мінсоцполітики та Мінфіном.
Порядок № 18-1 визначає механізм підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремої категорії працівників у разі ліквідації підприємства, установи та організації без визначення правонаступника.
Таким чином, законодавством встановлено порядок підтвердження трудового стажу, зокрема:
- у разі відсутності документів про наявний стаж роботи і неможливості одержання їх внаслідок ліквідації підприємства, установи, організації або відсутності архівних даних з інших причин ніж ті, що зазначені в пункті 17 цього Порядку;
- у разі ліквідації підприємства, установи та організації без визначення правонаступника.
Суд зазначає, що своєчасно проведена атестація робочих місць за умовами праці є одним із заходів соціального захисту працівників, який має сприяти реалізації прав на здорові й безпечні умови праці, пільгове пенсійне забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.
Атестація має проводитися у передбачені пунктом 4 Порядку № 442 проведення атестації строки, а відповідальність за своєчасність та якість її проведення покладається на керівника підприємства, організації.
Отже, законодавцем покладено обов'язок проведення атестації робочих місць на керівників підприємств, а тому її несвоєчасне проведення або неповне проведення не може позбавити громадян їх конституційного права на соціальний захист.
За приписами пункту 20 Порядку № 637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників. Надання уточнюючої довідки підприємств, установ, організації або їх правонаступників потрібно виключно у разі відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.
Законодавством України встановлено пріоритетність записів у трудовій книжці перед відомостями у первинних документах.
Вирішуючи питання щодо зарахування спірних періодів роботи, слід зазначити про таке.
Трудова книжка позивача містить відомості про роботу ОСОБА_1 на займаними ним посадах.
Так, згідно із записами у трудовій книжці позивача, він працював з 30.12.2008 року по 31.12.2008 року водієм автотранспортних засобів.
Згідно довідок уточнюючих особливий характер роботи або умов праці №109 від 18.03.2020 року та №371 від 23.09.2019 року, виданих ПрАТ "ІнГЗК", ОСОБА_1 працював повний робочий день на ІнГЗК у виробництві "Гірничі роботи".
У період з 01.09.2009 року по 14.12.2015 року позивач працював водієм всіх видів автомобілів в ПрАТ "ІнГЗК".
Згідно наказу №912 від 01.09.2009 року ПрАТ "ІнГЗК" про результати проведення атестації робочих місць, водіям автотранспортних засобів, постійно зайнятих у кар'єрі на підвозці запчастин, матеріалів і обладнання підтверджено право на пільгове пенсійне забезпечення по Списку №2.
У матеріалах справи містяться уточнюючі довідки №109 від 18.03.2020 року та №371 від 23.09.2019 року про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, видані ПрАТ "ІнГЗК".
Згідно цих довідок, позивач працював в ПрАТ "ІнГЗК" з 02.06.2005 року по 31.08.2009 року, що передбачено Списком №1 Розділ І, підрозділ 3, позиція 1.3-1.
У довідках зазначено, що Атестація робочих місць проведена: Наказ №912 від 01.09.2009 року - підтверджено право на пенсію по Списку №2.
У трудовій книжці позивача наявні штампи, які підтверджують пільгову роботу з 01.09.2009 року по 14.12.2015 року (дату звільнення), а саме відповідно до наказу №912 від 01.09.2009 року та наказу №556 від 14.08.2014 року підтверджено право на пенсійне забезпечення за Списком №2.
Виконання вимог наказу затверджено список водіїв працюючих на автомобілях, які мають право на пенсію на пільгових умовах, відповідно до статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Встановлено, та підтверджено матеріалами справи професія позивача віднесена до Списку №2.
Інших доказів матеріли справи не містять.
Таким чином, відповідач повинен був вирішити питання зарахування або незарахування періоду роботи з 01.09.2009 року по 14.12.2015 року.
Спірний період роботи позивача з 30.12.2008 по 31.12.2008 року Пенсійним органом було зараховано до пільгового стажу за Списком №1 по виборці відпрацьованого часу як зазначено в уточнюючій довідці Підприємства, що також підтверджено матеріалами справи та не заперечується відповідачем.
Окрім цього, згідно наданої позивачем трудової книжки, встановлено, що ОСОБА_1 також працював слюсарем черговим та з ремонту устаткування у період з 03.07.2017 року по 31.07.2018 року.
Згідно наданих уточнюючих довідок №980/199 від 07.07.2020 року, позивач працював повний робочий день у ТОВ "Метінвест-Промсервіс" Філія №2 м. Кривий Ріг: з 03.07.2017 року по теперішній час - слюсарем черговим та з ремонту устаткування, що передбачено Списком №1 Розділом І підрозділом 6, затвердженим постановою КМУ №461 від 24.06.2016 року.
Як зазначено вище, законодавцем покладено обов'язок проведення атестації робочих місць на керівників підприємств.
Несвоєчасне проведення або неповне проведення не може позбавити громадян їх конституційного права на соціальний захист.
За приписами пункту 20 Порядку № 637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників. Надання уточнюючої довідки підприємств, установ, організації або їх правонаступників потрібно виключно у разі відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.
Законодавством України встановлено пріоритетність записів у трудовій книжці перед відомостями у первинних документах.
Також варто зазначити, що рішенням Конституційного Суду України від 23.01.2020 №1-р/2020 у справі №1-5/2018(746/15) за конституційним поданням 49 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень розділу I, пункту 2 розділу III "Прикінцеві положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 02.03.2015 №213-VIII: визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), статтю 13, частину другу статті 14, пункти "б"-"г" статті 54 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 № 1788-XII зі змінами, внесеними Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 02.03.2015 № 213-VIII.
Зазначеним рішенням Конституційного Суду України встановлено, що стаття 13, частина друга статті 14, пункти "б"-"г" статті 54 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 № 1788-XII зі змінами, внесеними Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 02.03.2015 №213-VIII, визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
Застосуванню підлягають стаття 13, частина друга статті 14, пункти "б"-"г" статті 54 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 № 1788-XII в редакції до внесення змін Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 02.03.2015 № 213-VIII для осіб, які працювали до 01.04.2015 на посадах, визначених у вказаних нормах, а саме:
«На пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи:
б) працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць:
чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах;
жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи чоловікам і за кожні 2 роки такої роботи - жінкам».
Відповідно до п. «а» ч.1 ст.13 ЗУ «Про пенсійне забезпечення» на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах. До досягнення віку, встановленого абзацом першим цього пункту, право на пенсію за віком на пільгових умовах мають жінки 1975 року народження і старші після досягнення ними такого віку: 45 років - по 31 березня 1970 року включно; 45 років 6 місяців - з 1 квітня 1970 року по 30 вересня 1970 року; 46 років - з 1 жовтня 1970 року по 31 березня 1971 року; 46 років 6 місяців - з 1 квітня 1971 року по 30 вересня 1971 року; 47 років - з 1 жовтня 1971 року по 31 березня 1972 року; 47 років 6 місяців - з 1 квітня 1972 року по 30 вересня 1972 року; 48 років - з 1 жовтня 1972 року по 31 березня 1973 року; 48 років 6 місяців - з 1 квітня 1973 року по 30 вересня 1973 року; 49 років - з 1 жовтня 1973 року по 31 березня 1974 року; 49 років 6 місяців - з 1 квітня 1974 року по 30 вересня 1974 року; 50 років - з 1 жовтня 1974 року по 31 грудня 1975 року. За відсутності стажу роботи, встановленого абзацом першим цього пункту, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності стажу роботи: з 1 квітня 2015 року по 31 березня 2016 року - не менше 20 років 6 місяців у чоловіків і не менше 15 років 6 місяців у жінок; з 1 квітня 2016 року по 31 березня 2017 року - не менше 21 року у чоловіків і не менше 16 років у жінок; з 1 квітня 2017 року по 31 березня 2018 року - не менше 21 року 6 місяців у чоловіків і не менше 16 років 6 місяців у жінок; з 1 квітня 2018 року по 31 березня 2019 року - не менше 22 років у чоловіків і не менше 17 років у жінок; з 1 квітня 2019 року по 31 березня 2020 року - не менше 22 років 6 місяців у чоловіків і не менше 17 років 6 місяців у жінок; з 1 квітня 2020 року по 31 березня 2021 року - не менше 23 років у чоловіків і не менше 18 років у жінок; з 1 квітня 2021 року по 31 березня 2022 року - не менше 23 років 6 місяців у чоловіків і не менше 18 років 6 місяців у жінок; з 1 квітня 2022 року по 31 березня 2023 року - не менше 24 років у чоловіків і не менше 19 років у жінок; з 1 квітня 2023 року по 31 березня 2024 року - не менше 24 років 6 місяців у чоловіків і не менше 19 років 6 місяців у жінок. Працівникам, які не мають стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого загального стажу роботи пенсії за віком на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування": чоловікам - на 1 рік за кожний повний рік такої роботи; жінкам - на 1 рік 4 місяці за кожний повний рік такої роботи. Зазначене зменшення пенсійного віку жінкам застосовується також у період збільшення віку виходу на пенсію по 31 грудня 2021 року.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону №1058-IV, на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
Таким чином, враховуючи наведені вище обставини, які свідчать про порушення прав позивача та неправомірність дій Пенсійного органу, суд вважає, що належним способом захисту порушеного права є: визнання протиправним та скасування рішення Головного управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, оформлене листом від 07.04.2021 року за №11284-7957/П-01/8-0400/21, про підтвердження періодів роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах; зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу роботи за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, зайнятість в яких надає право на пенсію за віком на пільгових умовах - періоди роботи з 01.09.2009 року по 14.12.2015 року водієм всіх видів автомобілів в кар'єрі ПРАТ «Інгулецький гірничозбагачувальний комбінат»; зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу роботи за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, зайнятість в яких надає право на пенсію за віком на пільгових умовах - періоди роботи з 03.07.2017 року по 31.07.2018 року слюсарем черговим та з ремонту устаткування кар'єру в ТОВ «Метінвест-промсервіс» філія №2 м Кривий Ріг та зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 03.08.2020 року з урахуванням проведених платежів та з урахуванням наданої судом у цьому рішенні правової оцінки.
Таким чином, з урахуваннями наведеного вище позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
VІІ. ВИСНОВКИ СУДУ
Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Закон України “Про судоустрій і статус суддів” встановлює, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.
Відповідно до статті 17 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини” суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
Так, Європейський суд з прав людини у рішенні по справі “Рисовський проти України” (№ 29979/04) визнав низку порушення пункту 1 статті 6 Конвенції, статті 1 Першого протоколу до Конвенції та статті 13 Конвенції у справі, пов'язаній із земельними правовідносинами; в ній також викладено окремі стандарти діяльності суб'єктів владних повноважень, зокрема, розкрито елементи змісту принципу “доброго врядування”.
Цей принцип, зокрема, передбачає, що у разі якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і послідовний спосіб (рішення у справах “Beyeler v. Italy” № 33202/96, “Oneryildiz v. Turkey” № 48939/99, “Moskal v. Poland” № 10373/05).
Крім того, в рішеннях Європейського суду з прав людини склалася практика, яка підтверджує, що дискреційні повноваження не повинні використовуватися свавільно, а суд повинен контролювати рішення, прийняті на підставі реалізації дискреційних повноважень, максимально ефективно (рішення у справі “Hasan and Chaush v. Bulgaria” №30985/96).
Згідно з ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про те, що відповідачем не було доведено належними та допустимими доказами щодо правомірної відмови позивачу у зарахуванні спірного періоду роботи до пільгового стажу роботи, що дає право на призначенні пільгової пенсії.
За вказаних обставин, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість та доведеність позовних вимог ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області в частині визнання протиправним та скасування рішення Головного управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, оформлене листом від 07.04.2021 року за №11284-7957/П-01/8-0400/21, про підтвердження періодів роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах; зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу роботи за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, зайнятість в яких надає право на пенсію за віком на пільгових умовах - періоди роботи з 01.09.2009 року по 14.12.2015 року водієм всіх видів автомобілів в кар'єрі ПРАТ «Інгулецький гірничозбагачувальний комбінат»; зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу роботи за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, зайнятість в яких надає право на пенсію за віком на пільгових умовах - періоди роботи з 03.07.2017 року по 31.07.2018 року слюсарем черговим та з ремонту устаткування кар'єру в ТОВ «Метінвест-промсервіс» філія №2 м Кривий Ріг та зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 03.08.2020 року з урахуванням проведених платежів та з урахуванням наданої судом у цьому рішенні правової оцінки.
Щодо розподілу судових витрат.
Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Частиною 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до приписів статті 139 КАС України, суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 681,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись статтями 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, оформлене листом від 07.04.2021 року за №11284-7957/П-01/8-0400/21, про підтвердження періодів роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу роботи за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, зайнятість в яких надає право на пенсію за віком на пільгових умовах - періоди роботи з 01.09.2009 року по 14.12.2015 року водієм всіх видів автомобілів в кар'єрі ПРАТ «Інгулецький гірничозбагачувальний комбінат».
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу роботи за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, зайнятість в яких надає право на пенсію за віком на пільгових умовах - періоди роботи з 03.07.2017 року по 31.07.2018 року слюсарем черговим та з ремонту устаткування кар'єру в ТОВ «Метінвест-промсервіс» філія №2 м Кривий Ріг.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 03.08.2020 року з урахуванням проведених платежів та з урахуванням наданої судом у цьому рішенні правової оцінки.
У іншій частині позовних вимог ОСОБА_1 - відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 681,00 гривень.
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код ОКПП НОМЕР_1 ).
Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м.Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26, код ЄДРПОУ 21910427).
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст рішення складено 17.09.2021 року.
Суддя В.В. Ільков