16 вересня 2021 року ЛуцькСправа № 140/6201/21
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Волдінера Ф.А.,
розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Полісся-Захід» до Головного управління ДПС у Волинській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити дії,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Полісся-Захід» (далі - ТзОВ «Полісся-Захід», позивач) звернулося з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Волинській області (далі - ГУ ДПС Волинській області, відповідач 1), Державної податкової служби України (далі - ДПС України, відповідач 2) про визнання протиправним та скасування рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Волинській області від 23.03.2021 № 21561 та зобов'язання Головного управління ДПС у Волинській області виключити товариство з обмеженою відповідальністю «Полісся-Захід» з переліку ризикових платників податку; визнання протиправними та скасування рішень Комісії Головного управління ДПС у Волинській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних: від 25.05.2021 № 2683909/43614866, від 02.06.2021 № 2722648/43614866, №2722649/43614866, № 2722650/43614866, та зобов'язання Державної податкової служби України зареєструвати Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні від 20.04.2021 № 22, від 23.04.2021 № 146 та № 147, від 11.05.2021 № 3.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що рішенням № 21561 від 23.03.2020 ТзОВ «Полісся-Захід» включено до ризикових платників податку як такий, що відповідає пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку, та зупинено реєстрацію всіх подальших податкових накладних, що значно ускладнює ведення господарської діяльності. Позивач зазначає, що приводом до віднесення позивача до ризикових платників податків є наявність ознак участі підприємства в схемах мінімізації ПДВ та формуванні безтоварного податкового кредиту з ПДВ СГД реального сектору економіки. Службовими особами ТзОВ «Полісся-Захід» здійснено накопичення ліміту в СЕА ПДВ, у зв'язку із сплатою ПДВ митним органам при митному оформленні транспортних засобів. Подальша реалізація імпортованих транспортних засобів здійснюється без ідентифікації номерних агрегатів та через розукомплектування автомобілів.
Позивач з таким рішенням відповідача 1 не погоджується, вважає його протиправним, оскільки у контролюючого органу відсутні будь-які конкретні факти та будь-які належні і допустимі докази, які дають йому правові підстави не тільки обґрунтувати, а навіть припустити, що ТзОВ «Полісся-Захід» підпадає під критерії ризикових платників податку на додану вартість. Вказує, що саме пункт 8 Критеріїв ГУ ДПС у Волинській області і кладе в обґрунтування свого рішення, яким зупиняє реєстрацію фактично всіх податкових накладних.
Відсутність конкретних фактів та належних і допустимих доказів, які обґрунтовують рішення від 23.03.2021 за № 21561, свідчить про безпідставну і надуману позицію ГУ ДПС у Волинській області, яка створює реальні перешкоди господарській діяльності товариства.
Також ТзОВ «Полісся-Захід» вказує, що відповідно до вимог статті 201 Податкового кодексу України (далі - ПК України) за фактом здійснення господарської операції із ПАТ «Теплицьке автотранспортне підприємство 10553» було складено та відправлено в електронній формі на реєстрацію до ЄРПН податкову накладну № 22 від 20.04.2021, за фактом здійснення господарської операції із ТзОВ «Кожухар» було складено та відправлено в електронній формі на реєстрацію до ЄРПН податкову накладну № 146 від 23.04.2021, за фактом здійснення господарської операції із ТзОВ «Траст Лео Трейдінг» було складено та відправлено в електронній формі на реєстрацію до ЄРПН податкову накладну № 147 від 23.04.2021, а також за фактом здійснення господарської операції із ТзОВ «Діалог-Турбо» було складено та відправлено в електронній формі на реєстрацію до ЄРПН податкову накладну № 3 від 11.05.2021. Згідно із квитанціями реєстрація вказаних податкових накладних в ЄРПН була зупинена на підставі пункту 201.16 статті 201 ПК України у зв'язку із тим, що платник податку, яким подано для реєстрації податкову накладну/розрахунок коригування в ЄРПН, відповідає пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку.
Позивач вказує, що з метою реєстрації зупинених податкових накладних від 20.04.2021 № 22, від 23.04.2021 № 146 та № 147, від 11.05.2021 № 3 ТзОВ «Полісся-Захід» надіслало у встановленому порядку повідомлення про подання пояснень та надало документи на підтвердження реальності здійснення господарських операцій. Однак за результатами розгляду вказаних документів Комісії Головного управління ДПС у Волинській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних прийняті рішення від 25.05.2021 № 2683909/43614866, від 02.06.2021 № 2722648/43614866, №2722649/43614866, № 2722650/43614866 з підстав ненадання платником податку копій документів, а саме: первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання й транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси.
Позивач вказує на те, що сформована Комісією регіонального рівня пропозиція щодо надання документів є загальною та формальною, яка за своїм змістом дублює припис підпункту 3 пункту 11 Порядку №1165, така пропозиція не є конкретизованою, що може свідчити про наявність у платника податків вільного розсуду щодо переліку документів, які слід надати.
Позивач вважає, що подані ним документи в повній мірі підтверджують дійсність та реальність господарської операції, за результатами якої ним було подано на реєстрацію податкові накладні.
Проте, контролюючим органом не враховано подані документи та безпідставно відмовлено у реєстрації податкових накладних.
Також зазначив, що задоволення позовних вимог щодо зобов'язання ДПС України зареєструвати в ЄРПН податкові накладні від 20.04.2021 № 22, від 23.04.2021 № 146 та № 147, від 11.05.2021 № 3 є дотриманням судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений.
З наведених підстав позивач просив позов задовольнити.
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду 13.07.2021 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у даній справі, ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Представник відповідачів у відзивах на позовну заяву з позовними вимогами позивача не погоджується та зазначає, що підставою для зупинення Комісією ГУ ДПС у Волинській області реєстрації податкових накладних від 20.04.2021 № 22, від 23.04.2021 № 146 та № 147, від 11.05.2021 № 3 стала відповідність позивача пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку. За результатами розгляду Комісією ГУ ДПС у м. Києві повідомлень позивача про надання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено, було прийняті рішення від 25.05.2021 № 2683909/43614866, від 02.06.2021 № 2722648/43614866, №2722649/43614866, № 2722650/43614866 про відмову у реєстрації в ЄРПН податкових накладних від 20.04.2021 № 22, від 23.04.2021 № 146 та № 147, від 11.05.2021 № 3 з підстав ненадання платником податку первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання й транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів.
Відтак, відповідачі дійшли висновку, що ТзОВ «Полісся-Захід» не було виконано вимоги ПК України та Порядку № 520 щодо підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної, і саме з цих підстав контролюючий орган відмовив у реєстрації податкової накладної.
Щодо позовних вимог про зобов'язання Державної податкової служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкові накладні днем їх подання представник відповідача зазначив, що згідно пункту 20 Порядку № 1246, у разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.
Виходячи зі змісту вказаної норми, що контролюючий орган зобов'язаний провести повторну перевірку всіх документів, визначених пунктом 12 цього Порядку, у разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили.
Крім того, представник відповідачів у відзиві на позовну заяву просив розгляд справи проводити за участі представника.
Відповідно до приписів частин п'ятої та шостої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін, якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Частиною шостою статті 12 КАС України визначено перелік справ незначної складності. Відповідно до пункту 10 вказаної норми справами незначної складності є інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.
Частиною четвертою статті 257 КАС України встановлено перелік категорій справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження. Дана адміністративна справа не підпадає під вказаний перелік.
Таким чином, з огляду на характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі, дана адміністративна справа є справою незначної складності, а тому, беручи до уваги, що відповідачем було надано суду відзив на адміністративний позов з достатніми доказами, суд не вбачає підстав для розгляду справи в судовому засіданні з повідомленням сторін.
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 16 вересня 2021 року замінено первісного відповідача на його правонаступника - Головне управління ДПС у Волинській області (43010, Волинська область, місто Луцьк, Київський майдан, будинок 4, ідентифікаційний код відокремленого підрозділу 44106679).
Дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з огляду на наступне.
Судом встановлено, що ТзОВ «Полісся-Захід» зареєстроване як юридична особа 07.05.2020, види діяльності товариства (згідно кодів КВЕД): 45.11 Торгівля автомобілями та легковими автотранспортними засобами (основний); 45.19 Торгівля іншими автотранспортними засобами; 45.31 Оптова торгівля деталями та приладдям для автотранспортних засобів; 45.32 Роздрібна торгівля деталями та приладдям для автотранспортних засобів; 46.49 Оптова торгівля іншими товарами господарського призначення; 78.30 Інша діяльність із забезпечення трудовими ресурсами; 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля; 47.19 Інші види роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах; 52.29 Інша допоміжна діяльність у сфері транспорту; 66.22 Діяльність страхових агентів і брокерів; 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна; 69.20 Діяльність у сфері бухгалтерського обліку й аудиту; консультування з питань оподаткування (а. с. 9-11).
23.03.2021 Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних прийнято рішення № 21561 про відповідність ТзОВ «Полісся-Захід» критеріям ризиковості платника податку на додану вартість, а саме пункту 8 Критеріїв ризиковості на підставі податкової інформації: здійснення операцій, що мають ознаки ризиковості. У контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування (лист ГУ ДФС у волинській області від 18.03.2021 № 1145/10/03-97-04-05-04) (а. с. 13).
Як вбачається з матеріалів справи, з метою здійснення одного з видів своєї діяльності ТзОВ «Полісся-Захід» на підставі договору купівлі-продажу № 21-04-385 від 20.04.2021 передало ПАТ «Теплицьке автотранспортне підприємство 10553» автобус пасажирський VOLKSVAGEN GRAFTER WV1ZZZ2EZ96031255 на загальну суму 218 220,00 грн.
Оплата товару була здійснена ПАТ «Теплицьке автотранспортне підприємство 10553» 20.04.2021, що підтверджується платіжним дорученням № 33.
На дану господарську операцію позивачем було виписано та надано на реєстрацію в Єдиний реєстр податкових накладних податкову накладну № 22 від 20.04.2021 на загальну суму 218 220,00 грн з ПДВ.
Також, з матеріалів справи слідує, що з метою здійснення одного з видів своєї діяльності між ТзОВ «Полісся-Захід» (продавець) та ТзОВ «Кожухар» (покупець) було укладено договір купівлі-продажу транспортного засобу № 21-04-473 від 23.04.2021, згідно якого продавець зобов'язується передати у власність покупця, а покупець прийняти у власність транспортний засіб, який має такі характеристики: марка VOLKSVAGEN, модель TOUAREG, 2014 року випуску, номер кузова НОМЕР_1 на загальну суму 360 000, 00 грн та виписано видаткову накладну № 21-04-473 від 23.04.2021.
Оплата товару була здійснена ТзОВ «Кожухар» 27.04.2021, що підтверджується платіжними дорученнями № 98 та № 96.
Також, судом встановлено, що з метою здійснення одного з видів своєї діяльності між ТзОВ «Полісся-Захід» (постачальник) та ТзОВ «Траст Лео Трейдінг» (покупець) було укладено договір купівлі-продажу транспортного засобу № 21-04-483 від 23.04.2021, згідно якого продавець зобов'язується передати у власність покупця, а покупець прийняти у власність транспортний засіб, який має такі характеристики: сідельний тягач DAF, модель CF 440 FT, 2016 року випуску, номер кузова НОМЕР_2 на загальну суму 698 700,00 грн та виписано видаткову накладну № 21-04-483 від 23.04.2021.
Оплата товару була здійснена ТзОВ «ТЛТ» 28.04.2021 в розмірі 166 307,94 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 158.
Крім того, судом встановлено, що з метою здійснення одного з видів своєї діяльності між ТзОВ «Полісся-Захід» (продавець) та ТзОВ «Діалог-Турбо» (покупець) було укладено договір купівлі-продажу транспортного засобу № 21-05-137 від 11.05.2021, згідно якого продавець зобов'язується передати у власність покупця, а покупець прийняти у власність транспортний засіб, який має такі характеристики: марка VOLKSVAGEN, модель TOUAREG, 2016 року випуску, номер кузова НОМЕР_3 на загальну суму 439 640,00 грн та виписано видаткову накладну № 21-05-137 від 11.05.2021.
Оплата товару була здійснена ТзОВ «Діалог-Турбо» 11.05.2021 в розмірі 439 640,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 18502.
Однак, відповідно до квитанцій реєстрація зазначених податкових накладних від 20.04.2021 № 22, від 23.04.2021 № 146 та № 147, від 11.05.2021 № 3 була зупинена на підставі пункту 201.16 статті 201 ПK України, у зв'язку із тим, що платник податку, яким подано для реєстрації ПН в ЄРПН відповідає пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку. У квитанціях позивачу запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних .
Для підтвердження реєстрації податкових накладних від 20.04.2021 № 22, від 23.04.2021 № 146 та № 147, від 11.05.2021 № 3 платником подано повідомлення від 28.05.2021 № 6, від 20.05.2021 № 3, від 28.05.2021 № 7, від 28.05.2021 № 8 про надання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування реєстрація яких зупинено з додатками.
Однак, Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних прийнято рішення від 25.05.2021 № 2683909/43614866, від 02.06.2021 № 2722648/43614866, №2722649/43614866, № 2722650/43614866 про відмову в реєстрації в ЄРПН податкових накладних від 20.04.2021 № 22, від 23.04.2021 № 146 та № 147, від 11.05.2021 № 3 відповідно у зв'язку з ненаданням платником податку первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює ПК України.
Відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПК України (тут, і надалі в редакції, чинні на момент виникнення спірних правовідносин) на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Згідно з пункту 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.
Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.
Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.
Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.
Згідно з пунктом 201.16 статті 201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі (далі - комісії контролюючих органів), права та обов'язки їх членів визначає Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 року № 1165 (далі - Порядок № 1165, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до пункту 2 Порядку №1165 автоматизований моніторинг відповідності податкової накладної/розрахунку коригування критеріям оцінки ступеня ризиків - сукупність заходів та методів, що застосовуються контролюючим органом для виявлення ознак наявності ризиків порушення норм податкового законодавства за результатами проведення автоматизованого аналізу наявної в інформаційних системах контролюючих органів податкової інформації;
критерій оцінки ступеня ризиків, достатній для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, - визначений показник автоматизованого моніторингу, що характеризує ризик;
ризик порушення норм податкового законодавства - ймовірність складення та надання податкової накладної/розрахунку коригування для реєстрації в Реєстрі з порушенням норм підпункту «а» або «б» пункту 185.1 статті 185, підпункту «а» або «б» пункту 187.1 статті 187, абзацу першого пунктів 201.1, 201.7, 201.10 статті 201 ПК України за наявності об'єктивних ознак неможливості здійснення операції з постачання товарів/послуг, дані про яку зазначено в такій податковій накладній/розрахунку коригування, та/або ймовірності уникнення платником податку на додану вартість (далі - платник податку) виконання свого податкового обов'язку.
Відповідно до пункту 3 Порядку №1165 податкові накладні/розрахунки коригування (крім розрахунків коригування, складених у разі зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, та розрахунків коригування, складених на неплатника податку), що подаються для реєстрації в Реєстрі, перевіряються щодо відповідності ознакам безумовної реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування (далі - ознаки безумовної реєстрації).
Згідно з пунктом 4 Порядку №1165, у разі коли за результатами перевірки податкової накладної/розрахунку коригування визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування відповідають одній з ознак безумовної реєстрації, визначених у пункті 3 цього Порядку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування не зупиняється в Реєстрі.
Пунктом 5 Порядку №1165 встановлено, що платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2). Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).
Додатком 1 до Порядку №1165 установлено наступні Критерії ризиковості платника податку на додану вартість:
1. Платника податку на додану вартість (далі - платник податку) зареєстровано (перереєстровано) на підставі недійсних (втрачених, загублених) та підроблених документів згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах.
2. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами з подальшою передачею (оформленням) у володіння чи управління неіснуючим, померлим, безвісти зниклим особам згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах.
3. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами, що не мали наміру провадити фінансово-господарської діяльності або здійснювати повноваження, згідно з інформацією, наданою такими особами.
4. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) та ним проваджено фінансово- господарську діяльність без відома і згоди його засновників і призначених у законному порядку керівників згідно з інформацією, наданою такими засновниками та/або керівниками.
5. Платник податку - юридична особа не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах Казначейства (крім бюджетних установ).
6. Платником податку не подано контролюючому органу податкової звітності з податку на додану вартість за два останніх звітних (податкових) періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України.
7. Платником податку на прибуток підприємств не подано контролюючому органу фінансової звітності за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України.
8. У контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.
Згідно з пунктом 6 Порядку №1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.
Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.
У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення. Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення (додаток 4).
У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Комісією регіонального рівня розглядається питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, у разі виявлення обставин та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку та/або отримання інформації та копій відповідних документів від платника податку, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
У разі виявлення обставин та/або отримання інформації, визначених абзацом сьомим цього пункту, та прийняття комісією регіонального рівня рішення про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку платник податку отримує таке рішення в електронному кабінеті в день його прийняття (додаток 4). Інформація та копії документів подаються платником податку до ДПС в електронній формі засобами електронного зв'язку з урахуванням вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронні довірчі послуги» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого Мінфіном.
Відповідно до пункту 25 Порядку № 1165 комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Комісія регіонального рівня діє в межах повноважень, визначених цим Порядком та Порядком прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим Мінфіном. Комісія центрального рівня діє в межах повноважень, визначених цим Порядком (пункт 26 Порядку № 1165).
Під час засідання секретарем комісії контролюючого органу ведеться протокол, в якому фіксуються прийняті рішення та надані доручення (абзац 8 пункту 40 Порядку 1165).
Матеріали засідання комісії контролюючого органу зберігаються десять років (пункт 43 Порядку № 1165).
У додатку 4 до Порядку №1165 зазначено, що рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку
Аналізуючи вищевикладене, суд зазначає, що положеннями Порядку №1165 передбачено певний алгоритм дій контролюючого органу, за результатом виконання якого ним може бути прийнято рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку.
Так, згідно з пунктом 5 наведеного Порядку визначено, що перевірці відповідності критеріям ризиковості платника податку показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, підлягає тільки той платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації.
Тобто, процедура перевірки особи щодо її відповідності критеріям ризиковості платника податку ініціюється лише після подання таким платником податків для реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації.
Право комісії регіонального рівня щодо розгляду питання про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку самостійно ініціювати процедуру розгляду вказаного питання лише з підстав наявності податкової інформації Порядком №1165 не передбачено.
При цьому відповідно до пункту 6 Порядку №1165 виявлення обставин та/або отримання інформації може бути самостійною підставою тільки для розгляду комісією регіонального рівня питання виключення платника податку з переліку платників, а не щодо включення його до такого переліку.
Крім того, Додатком №4 до Порядку №1165 затверджено бланк рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку.
Згідно з Додатком 4 Порядку №1165 в рішенні про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку обов'язково зазначається підстава його прийняття, зокрема, відповідний пункт критеріїв ризиковості платника податку та у разі відповідності пункту 8 критеріїв ризиковості платника податку розшифровується, яка саме податкова інформація.
Загальними вимогами, які висуваються до акту індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.
Як вбачається з оскаржуваного позивачем рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку № 21561 від 23.03.2021, у ньому міститься розшифровка податкової інформації, що слугувала підставою для віднесення товариства до переліку ризикових платників податку, а саме: у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування (лист ГУ ДФС у волинській області від 18.03.2021 № 1145/10/03-97-04-05-04).
Відповідачем до матеріалів справи надана узагальнена податкова інформація щодо ТзОВ «Полісся-Захід» за звітний період декларування ПДВ лютий 2021 року. Дана таблиця містить лише найменування товару, який продавався, інформація про земельні ресурси і т.д.
Разом з тим інших доказів на підтвердження обставин, зазначених у даному рішенні, представником відповідачів до відзиву не подано.
Отже, оскаржуване рішення не містить обґрунтувань підстав віднесення позивача до ризикових платників податків відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості платників податку.
Суд зазначає, що оскаржуване рішення є підставою для автоматичного зупинення реєстрації усіх без винятку податкових накладних в Єдиному державному реєстрі податкових накладних і це створює перешкоди в здійсненні господарських операцій. Наявність запису в базах даних ДПС України про ТзОВ «Полісся-Захід» як «ризикове підприємство» порушує права та охоронювані законом інтереси платника, оскільки не дозволяє виконувати покладений на останнього обов'язок щодо реєстрації податкових накладних, що, у свою чергу, фактично позбавляє можливості ТзОВ «Полісся-Захід» належним чином проводити свою господарську діяльність.
Приписами частини другої статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
У відповідності до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово підкреслював особливу важливість принципу «належного урядування». Цей принцип передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (дивитися рішення у справах «Беєлер проти Італії» [ВП] (Beyeler v. Italy [GC]), заява № 33202/96, пункт 120, ECHR 2000-I, «Онер'їлдіз проти Туреччини» [ВП] (Oneryildiz v. Turkey [GC]), заява № 48939/99, пункт 128, ECHR 2004-XII, «Megadat.com S.r.l. проти Молдови» (Megadat.com S.r.l. v. Moldova), заява № 21151/04, пункт 72, від 8 квітня 2008 року, і «Москаль проти Польщі» (Moskal v. Poland), заява № 10373/05, пункт 51, від 15 вересня 2009 року). Зокрема, на державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах «Лелас проти Хорватії» (Lelas v. Croatia), заява № 55555/08, пункт 74, від 20 травня 2010 року, і «Тошкуце та інші проти Румунії» (Toscuta and Others v. Romania), заява № 36900/03, пункт 37, від 25 листопада 2008 року).
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ТзОВ «Полісся-Захід» в частині визнання протиправним та скасування спірного рішення від 23.03.2021 № 21561 підлягають задоволенню.
Разом з тим, відповідачем 1 не вказано, що надані до повідомлення первинні документи, що підтверджують господарські операції ТОВ «Полісся-Захід» містять недоліки та/чи не підтверджують такі господарські операції. Також ні в оскаржуваному рішенні, ні у відзиві на позовну заяву представником відповідачів не вказано, які саме документи позивачу необхідно було надати та яким чином дані документи спростують віднесення позивача до переліку ризикових.
При цьому суд враховує, що прийняття контролюючим органом рішення про присвоєння особі ознаки ризикового платника податків змінює правовий режим реєстрації податкових накладних в Реєстрі, з абсолютною невідворотністю призводить до зупинення реєстрації будь-якої складеної цією особою податкової накладної в Реєстрі.
Отже, оскаржуване рішення саме по собі значно погіршує правове становище платника податків, покладаючи на платника додатковий тягар у наданні пояснень і документів у виправдання правомірності реєстрації податкової накладної до Комісії регіонального рівня. Окрім того, прийняття такого рішення суб'єктом владних повноважень впливає на ділову та господарську репутацію позивача, адже контрагенти позивача будучи обізнаними про віднесення позивача до переліку ризикованих платників уникатимуть господарських правовідносин з таким платником, що значно може відобразитися на фінансово економічному стані платника.
Суд зауважує, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.
Така правова позиція узгоджується із висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 08.11.2019 по справі № 227/3208/16-а.
Суд звертає увагу на те, що статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 29.06.2006 у справі «Пантелеєнко проти України» зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.
У рішенні від 31.07.2003 у справі «Дорани проти Ірландії» Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття «ефективний засіб» передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.
Під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.
Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам та виключати подальше звернення особи до суду за захистом порушених прав.
Враховуючи вищенаведене, позовні вимоги про зобов'язання Головного управління ДПС у Волинській області виключити ТзОВ «Полісся-Захід» з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості також слід задовольнити.
Щодо позовних вимог про визнання протиправними та скасування рішень комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 25.05.2021 № 2683909/43614866, від 02.06.2021 № 2722648/43614866, №2722649/43614866, № 2722650/43614866 та зобов'язання Державної податкової служби України зареєструвати Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні від 20.04.2021 № 22, від 23.04.2021 № 146 та № 147, від 11.05.2021 № 3 на реєстрацію, суд зазначає наступне.
Механізм прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України, визначає Порядок прийняття рішень про реєстрацію/ відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджений Наказом Міністерства фінансів України 12.12.2019 №520 (далі - Порядок №520).
Відповідно до пункту 5 Порядку №520 перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати:
договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;
договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;
первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;
розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;
документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.
Суд зазначає, що пункт 5 Порядку №520 визначає перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, який не є вичерпним та не передбачає необхідності надання платником податку усіх документів згідно такого переліку. Крім того, суд зазначає, що конкретний перелік таких документів може залежати, зокрема від змісту операції з постачання, суб'єктного складу її учасників, їх податкової поведінки.
Тобто, наданню підлягають лише ті документи, які безпосередньо стосуються предмета розгляду господарської операції, згідно якої оформлено ПН чи РК.
Відповідно до пункту 9 Порядку №520 письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня.
Згідно з пунктом 11 Порядку №520 комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі:
ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі;
та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку;
та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.
Аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що рішення Комісії повинно містити чітку підставу для відмови в реєстрації податкової накладної.
Як було встановлено судом реєстрація податкових накладних від 20.04.2021 № 22, від 23.04.2021 № 146 та № 147, від 11.05.2021 № 3 була зупинена на підставі пункту 201.16 статті 201 ПK України, у зв'язку з тим, що платник податку, яким подано для реєстрації ПН в ЄРПН відповідає пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку. У квитанції позивачу запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Разом з цим, у квитанціях про зупинення реєстрації спірних податкових накладних не було вказано конкретного переліку документів, яких було б достатньо для прийняття рішення про реєстрацію вказаних податкових накладних, що свідчить про невідповідність сформованих квитанцій вимогам до таких, що визначені пунктом 11 Порядку №1165.
Суд зауважує, що у випадку не конкретизації переліку документів у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної платник податків перебуває у стані правової невизначеності, що позбавляє його можливості надати контролюючому органу необхідний в розумінні суб'єкта владних повноважень пакет документів, а для контролюючого органу, відповідно, створюються передумови для можливого прояву негативної дискреції - прийняття рішення про відмову у реєстрації податкової накладної.
Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 22.07.2019 по справі №815/2985/18.
Відповідно до пункту 4 Порядку №520 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.
ТзОВ «Полісся-Захід» були подані повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування реєстрація яких зупинено, а саме:
1) 28.05.2021 подано повідомлення про подання пояснень та копії документів щодо підтвердження реєстрації в ЄРПН податкових накладних № 6 по податковій накладній № 22 від 20.04.2021, зокрема: акт прийому-передачі транспортних засобів від 03.03.2021, акт огляду реалізованого транспортного засобу № 7689/21/006057 від 29.04.2021, видаткова накладна № 03-30 від 03.03.2021, МД UA305130/2020/026170, договір купівлі-продажу транспортного засобу № 03-30 від 03.03.2021, платіжне доручення № 33 від 20.04.2021, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_4 ;
2) 20.05.2021 подано повідомлення про подання пояснень та копії документів щодо підтвердження реєстрації в ЄРПН податкових накладних № 3 по податковій накладній № 146 від 23.04.2021, зокрема: МД UA204020/2021/222162, акт огляду реалізованого транспортного засобу № 7994/21/001749 від 23.04.2021, акт прийому-передачі транспортних засобів від 23.04.2021, видаткова накладна №21-04-473 від 23.04.2021, договір купівлі-продажу транспортного засобу №21-04-473 від 23.04.2021, платіжні доручення № 96 та № 98 від 27.04.2021, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_5 ;
3) 28.05.2021 подано повідомлення про подання пояснень та копії документів щодо підтвердження реєстрації в ЄРПН податкових накладних № 7 по податковій накладній № 147 від 23.04.2021, зокрема: акт огляду реалізованого транспортного засобу № 7994/21/001754 від 23.04.2021, акт прийому-передачі транспортних засобів від 23.04.2021, видаткова накладна №21-04-483 від 23.04.2021, МД №UA204080/2021/010398, договір купівлі-продажу транспортного засобу № 21-04-483 від 23.04.2021, контракт № 03-20 від 30.12.2020, платіжне доручення № 158 від 28.04.2021, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_6 ;
4) 28.05.2021 подано повідомлення про подання пояснень та копії документів щодо підтвердження реєстрації в ЄРПН податкових накладних № 8 по податковій накладній № 3 від 11.05.2021, зокрема: акт огляду реалізованого транспортного засобу № 7994/21/002064 від 11.05.2021, акт прийому-передачі транспортних засобів від 11.05.2021, видаткова накладна № 21-05-137 від 11.05.2021, МД UA204020/2021/228749, договір купівлі-продажу транспортного засобу № 21-05-137 від 11.05.2021, контракт № 001-20, платіжне доручення № 18502 від 11.05.2021, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_7 .
Слід зазначити, що конкретний перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН визначено пунктом 5 Порядку №520, може залежати, зокрема від змісту операції з постачання, суб'єктного складу її учасників, їх податкової поведінки.
В той же час, недотримання принципу правової визначеності під час зупинення реєстрації податкової накладної призвело до необізнаності платника податків щодо вичерпного переліку необхідних документів, які він повинен був надати контролюючому органу.
Пунктом 9 Порядку №520 передбачено, що письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня.
Згідно пункту 3 Порядку №520, комісія регіонального рівня протягом п'яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу.
Відповідно до пункту 11 Порядку №520, комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі в разі: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі; та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку; та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.
Як установлено судом, рішенням комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН від 07.05.2021 №2637986/39693858 та №2637985/39693858, від 11.05.2021 №2640403/39693858, №2640404/39693858, №2640405/39693858, №2640406/39693858 відмовлено у реєстрації в ЄРПН податкових накладних від 20.04.2021 № 22, від 23.04.2021 № 146 та № 147, від 11.05.2021 № 3 відповідно в ЄРПН у зв'язку із ненаданням платником податку копій документів, а саме: документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів. В графі «додаткова інформація» відсутня будь-яка інформація.
Проте в порушення вимог щодо форми рішення, встановленої додатком до Порядку №520, спірні рішення Комісії ГУ ДПС у Волинській області не містять підкреслень за найменуваннями первинних документів, яких не надав платник. Наведене дає підстави для неоднозначного розуміння прийнятого суб'єктом владних повноважень рішення та не дозволяє встановити, неподання яких саме документів не дало можливості прийняти рішення про реєстрацію податкової накладної в ЄРПН. Невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.
Суд звертає увагу, що головною рисою індивідуальних актів є їхня конкретність (гранична чіткість), а саме: чітке формулювання конкретних юридичних волевиявлень суб'єктами адміністративного права, які видають такі акти; розв'язання за їх допомогою конкретних, а саме індивідуальних, справ або питань, що виникають у сфері державного управління; чітка визначеність адресата, конкретної особи або осіб; виникнення конкретних адміністративно-правових відносин, обумовлених цими актами; чітка відповідність такого акту нормам чинного законодавства.
Натомість, оскаржувані рішення контролюючого органу не відповідають наведеним вище вимогам щодо чіткості та зрозумілості, та породжує їх неоднозначне трактування, що в свою чергу впливає на не можливість реалізації свого права або обов'язку платником податків щодо виконання юридичного волевиявлення суб'єкта владних повноважень.
Враховуючи вищезазначене, подані позивачем документи для реєстрації податкових накладних від 20.04.2021 № 22, від 23.04.2021 № 146 та № 147, від 11.05.2021 № 3 підтверджують факт здійснення господарських операцій та є достатніми для прийняття комісією ГУ ДПС у Волинській області рішення про реєстрацію вказаних податкових накладних в ЄРПН. Крім того, суд враховує те, що підставою для зупинення реєстрації податкових накладних було виключно віднесення ТзОВ «Полісся-Захід» до переліку ризикових платників податків, а не сумніви податкового органу щодо реальності здійсненої операції.
Відповідачами не надано належних та допустимих доказів, які б ставили під сумнів реальність здійснених позивачем вищевказаних господарських операцій, свідчили б про невідповідність цих операцій дійсному економічному змісту, або засвідчили б наявність інших обставин, що підтверджують недобросовісність позивача як платника податків.
Відповідно до вимог частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
В даному випадку, під час розгляду справи відповідач 1, як суб'єкт владних повноважень, не надав суду доказів, які спростовували б твердження позивача, та не навів обґрунтованих мотивів законності прийняття оскаржуваних рішень, яким відмовлено в реєстрації податкових накладних від 20.04.2021 № 22, від 23.04.2021 № 146 та № 147, від 11.05.2021 № 3.
Крім того, суд зазначає, що приймаючи рішення про реєстрацію податкової накладної, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарської операції позивача на предмет її реальності. Змістовна оцінка господарської операції може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки, підстави та порядок проведення якої визначено нормами Податкового кодексу України. У свою чергу, при реєстрації податкової накладної фактично проводиться моніторинг операції чи платника податків лише за зовнішніми (формальними) критеріями.
Здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Здійснення моніторингу не повинне підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу.
Така правова позиція вже неодноразово викладалась Верховним Судом, зокрема у постановах від 28.11.2019 у справі №1640/2650/18, від 23.10.2018 у справі №822/1817/18, від 21.05.2019 у справі №0940/1240/18.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про обґрунтованість та необхідність задоволення позовної вимоги позивача про визнання протиправними та скасування рішень комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН ГУ ДПС у м.Києві від 25.05.2021 № 2683909/43614866, від 02.06.2021 № 2722648/43614866, №2722649/43614866, № 2722650/43614866 про відмову в реєстрації в ЄРПН податкових накладних від 20.04.2021 № 22, від 23.04.2021 № 146 та № 147, від 11.05.2021 № 3.
Щодо позовної вимоги в частині зобов'язання ДПС України зареєструвати вказані податкові накладні в ЄРПН датою їх подання на реєстрацію, суд зазначає наступне.
Відповідно до вимог пунктів 201.1, 201.10 статті 201 ПК України реєстрацію податкової накладної в ЄРПН віднесено до обов'язків платника податків.
У той же час, наведені норми розраховані на відсутність спірних правовідносин, оскільки у випадку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування механізм її подальшої реєстрації в ЄРПН є іншим.
Так, згідно із нормами пунктів 19, 20 Порядку ведення ЄРПН, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246, податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення); неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.
У разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.
Отже, реєстрація в ЄРПН податкової накладної/розрахунку коригування, реєстрацію якої попередньо було зупинено, є повноваженням ДПС України. У випадку зупинення реєстрації податкової накладної та прийняття відповідною комісією рішення про відмову в її реєстрації така податкова накладна реєструється у день набрання чинності судовим рішення про реєстрацію податкової накладної.
Відповідно до частини третьої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов'язати суб'єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
Таким чином, з метою відновлення прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, та з метою дотримання судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений, суд дійшов висновку про необхідність зобов'язання ДПС України зареєструвати в ЄРПН податкові накладні від 20.04.2021 № 22, від 23.04.2021 № 146 та № 147, від 11.05.2021 № 3 датою їх подання на реєстрацію.
Зазначений висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постановах від 28.11.2019 по справі №1640/2650/18, від 22.07.2019 року по справі №815/2985/18.
За наведених вище обставин справи та положення чинного законодавства, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в цій частині шляхом визнання протиправним та скасування рішень комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН ГУ ДПС у Волинській області від 25.05.2021 № 2683909/43614866, від 02.06.2021 № 2722648/43614866, №2722649/43614866, № 2722650/43614866 про відмову в реєстрації податкових накладних від 20.04.2021 № 22, від 23.04.2021 № 146 та № 147, від 11.05.2021 № 3та зобов'язання ДПС України зареєструвати в ЄРПН вказані податкові накладні датою їх подання на реєстрацію.
Крім того, відповідно до вимог статті 244 КАС України суд під час ухвалення рішення вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.
Частиною першою статті 139 КАС України обумовлено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Позивач просив стягнути з відповідача понесені ним судові витрати, які складаються з витрат зі сплати судового збору у сумі 2 270,00 грн, а також витрат на професійну правничу допомогу у сумі 6 000,00 грн.
Частинами першою, третьою статті 132 КАС України визначено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.
Відповідно до частин першої, другої статті 134 КАС України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Згідно із частинами третьою - п'ятою статті 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Як передбачено частинами шостою, сьомою статті 134 КАС України, у разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідно до частин сьомої, дев'ятої статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов'язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Виходячи з аналізу вищевказаних правових норм, слід дійти висновку про те, що склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі. Сторона, яка хоче компенсувати судові витрати, повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона може подати заперечення щодо не співмірності розміру таких витрат.
Відповідно до частин другої, третьої статті 30 Закону України від 05 липня 2012 року №5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Так, з матеріалів справи слідує, що 10.05.2021 між Адвокатом Боярчуком Петром анатолійовичем та ТзОВ «Полісся-Захід» був укладений договір про надання правової допомоги № 21/05-10.
Згідно видаткового касового ордеру від 11.06.2021 оплата за надання правової допомоги згідно договору № 21/05-10 була здійснена у розмірі 7 000,00 грн.
За загальним правилом зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим на виконання робіт. Разом із тим, частина дев'ята статті 139 КАС України визначає критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл судових витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення. При цьому на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат та виходити з реальності цих витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру залежно від конкретних обставин справи. Надані послуги повинні бути обґрунтованими, тобто повинно бути доведено доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справи.
При вирішенні питання щодо розподілу витрат, пов'язаних з правничою допомогою адвоката, суд враховує те, що справа про визнання протиправним та скасування рішення про відмову у реєстрації податкової накладної в ЄРПН є спором немайнового характеру незначної складності, а предметом дослідження у справі були господарські операції лише за однією податковою накладної, у реєстрації якої було відмовлено контролюючим органом; спірні правовідносини регулюється нормами ПК України та великої кількості підзаконних нормативно-правових актів, які підлягають дослідженню адвокатом і застосуванню, не передбачають.
Оцінивши наявні в матеріалах справи докази складу та розміру витрат, пов'язаних з оплатою правничої допомоги адвоката, перевіривши їх розумну необхідність для цієї справи та відповідність наданих послуг видам правової допомоги, визначеним статтями 19, 20 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», а також враховуючи предмет спору, значення справи для сторін та конкретні обставини справи, суті виконаних послуг, суд вважає, що сума, заявлена до відшкодування у розмірі 7 000,00 грн є співмірною з фактичним обсягом наданих адвокатом послуг, а тому підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Крім того, звертаючись до суду, позивач також сплатив судовий збір у сумі 11 350,00 грн, що підтверджується платіжними дорученнями від 17.06.2021 № 315 та від 08.07.2021 № 344 (а. с. 8, 83).
Водночас суд зауважує, що у даному спорі є два відповідача, однак тягар по відшкодуванню судових витрат слід покласти на відповідача 1 - Головне управління ДПС у Волинській області, позаяк саме комісія останнього прийняла спірні рішення, які в подальшому судом визнані протиправними та скасовані. Тобто, вина у виникненні даних спірних правовідносин лежить лише на відповідачу 1, в той час як відповідач 2 у даному спорі не приймав будь-яких рішень та не вчиняв жодних дій чи бездіяльності, а його обов'язком є лише реєстрація податкових накладних.
Тому, судові витрати у вигляді сплаченого судового збору та витрати на правову допомогу, понесені позивачем, підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача 1 в розмірі 18 350,00 грн.
Керуючись статтями 139, 243, 245, 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Податкового кодексу України, суд
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Волинській області від 23 березня 2021 № 21561 про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку.
Зобов'язати Головне управління ДПС у Волинській області виключити товариство з обмеженою відповідальністю «Полісся-Захід» (ідентифікаційний код юридичної особи 43614866) з переліку ризикових платників податку.
Визнати протиправними та скасувати рішень Комісії Головного управління ДПС у Волинській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 25 травня 2021 року № 2683909/43614866, від 02 червня 2021 року № 2722648/43614866, від 02 червня 2021 року №2722649/43614866, від 02 червня 2021 року № 2722650/43614866.
Зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні від 20 квітня 2021 року № 22, від 23 квітня 2021 року № 146 та № 147, від 11 травня 2021 року № 3.
Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Полісся-Захід» за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Волинській області судові витрати у сумі 18 350 (вісімнадцять тисяч триста п'ятдесят) гривень 00 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Полісся-Захід» (43023, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Вахтангова, будинок 10-В, ідентифікаційний код юридичної особи 43614866).
Відповідач 1: Головне управління ДПС у Волинській області, (43010, Волинська область, місто Луцьк, Київський майдан, 4, ідентифікаційний код відокремленого підрозділу 44106679).
Відповідач 2: Державна податкова служба України (04053, місто Київ, Львівська площа, 8, ідентифікаційний код юридичної особи 43005393).
Суддя Ф.А. Волдінер