Іменем України
07 вересня 2021 року м. Чернігівсправа № 927/602/21
Господарський суд Чернігівської області у складі судді Шморгуна В. В., розглянувши матеріали справи у відкритому судовому засіданні за участю секретаря судового засідання Дубини О. М.
Позивач: ОСОБА_1 ,
РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1
Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство "Агродім",
код ЄДРПОУ 32659577, вул. Перемоги, буд. 79, с. Городище, Бахмацький р-н, Чернігівська область, 16520
Треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача:
1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Прогресивні інвестиційні стратегії",
код 38870645, провул. Шевченка Тараса, буд. 3, м. Київ, 01001
2. ОСОБА_2 ,
АДРЕСА_2
Предмет спору: про визнання недійсним рішення загальних зборів,
від позивача: не з'явився;
від відповідача: Крищенко Л. В., адвокат, ордер;
від відповідача: Буряк О. І., ордер;
від третьої особи-1: Крищенко Л. В., адвокат, ордер;
від третьої особи-2: не з'явився,
ОСОБА_1 звернулася до Господарського суду Чернігівської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство "Агродім" про визнання недійсним рішення загальних зборів Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство "Агродім", оформлене протоколом №122 від 05.06.2020 яким, зокрема, вирішено:
" 2. Припинення повноважень членів наглядової ради товариства.
3. Обрання членів наглядової ради товариства, укладення з ними цивільно-правових договорів та призначення голови наглядової ради."
Дії суду, пов'язані з розглядом справи
Ухвалою суду від 14.06.2021 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, призначено підготовче засідання на 29.06.2021 о 14:00, залучено до участі у справі, у якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Прогресивні інвестиційні стратегії" та ОСОБА_2 .
Також ухвалою суду від 14.06.2021 зобов'язано позивача у дводенний строк з дня отримання ухвали надіслати копію позовної заяви з доданими до неї документами третім особам з наданням відповідних доказів суду у цей же строк та встановлено відповідачу п'ятнадцятиденний строк з дня отримання ухвали для подання до суду та іншим учасникам справи відзиву на позов з доданими до нього документами та третім особам - п'ятиденний строк з дня отримання позовної заяви або відзиву для подання до суду та іншим учасникам справи письмових пояснень щодо позову та відзиву, відповідно.
Відповідно до поштових повідомлень про вручення ухвалу суду від 14.06.2021 позивач отримав 24.06.2021, відповідач - 16.06.2021, а третя особа-2 - 23.06.2021.
Ухвала суду від 14.06.2021, направлена на юридичну адресу третьої особи-1, повернулась неврученою на адресу суду з відміткою відділення поштового зв'язку «для уточнення; неправильно зазначена адреса», проте представник третьої особи-1 отримала копію вказаної ухвали суду особисто у приміщенні Господарського суду Чернігівської області 07.07.2021.
У зв'язку з перебуванням судді Шморгуна В. В. у відпустці, судове засідання, призначене на 29.06.2021, не відбулось.
Ухвалою суду від 12.07.2021 підготовче засідання призначено на 22.07.2021 о 12:00 та повідомлено учасників справи про час та місце його проведення.
Третя особа-2 була належним чином повідомлена про дату, час та місце проведення судового засідання, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення, але у підготовче засідання 22.07.2021 не з'явилась, про причини неявки не повідомила.
Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
За таких обставин, підготовче засідання 22.07.2021 проводилось за відсутності третьої особи-2 (її представника).
У підготовчому засіданні 22.07.2021 суд розглянув заяви та клопотання учасників справи, які надійшли до його початку.
У встановлений судом строк позивач на виконання вимог ухвали суду від 14.06.2021 направив третім особам копію позовної заяви з доданими до неї документами, про що подав до суду заяву про долучення відповідних доказів до матеріалів справи.
У підготовчому засіданні 22.07.2021 суд долучив вказані докази до матеріалів справи.
До початку підготовчого засідання 25.06.2021 від позивача надійшло клопотання про відкладення судового засідання, призначеного на 29.06.2021.
Оскільки підготовче засідання 29.06.2021 не відбулось, суд у підготовчому засіданні 22.07.2021 залишив подане клопотання без розгляду, як таке, що вичерпало свою дію.
До початку підготовчого засідання, у встановлений судом строк, від відповідача надійшов відзив на позов з доданими до нього документами, у тому числі доказами їх направлення іншим учасникам справи.
У підготовчому засіданні 22.07.2021 суд долучив до матеріалів справи відзив на позов з доданими до нього документами, як такий, що поданий у порядку та строк, встановлені Господарським процесуальним кодексом України та судом, а тому спір вирішується з їх урахуванням.
До початку підготовчого засідання від позивача надійшла заява про залучення громадянина України ОСОБА_3 до участі у справі як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача.
Подана заява обґрунтована тим, що ОСОБА_3 згідно з протоколом №122 від 05.06.2020 брав участь у загальних зборах учасників товариства та голосував по всіх питаннях порядку денного, а тому позивач вважає, що рішення суду у даній справі може вплинути на його права та обов'язки.
Також до початку підготовчого засідання від позивача надійшла заява про залучення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Косенко О.О. до участі у справі як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача.
Подана заява обґрунтована тим, що приватний нотаріус Косенко О. О. засвідчувала справжність підписів на спірному протоколі зборів загальних учасників товариства, а тому позивач вважає, що рішення суду у даній справі може вплинути на її права та обов'язки.
Відповідно до ч. 1-4 ст. 50 Господарського процесуального кодексу України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов'язки щодо однієї із сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи.
Якщо суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до розгляду встановить, що рішення господарського суду може вплинути на права та обов'язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору.
У заявах про залучення третіх осіб і у заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити до участі у справі.
Про залучення третіх осіб до участі у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначає, на які права чи обов'язки такої особи та яким чином може вплинути рішення суду у справі.
Розглянувши подані заяви, суд дійшов висновку про відсутність підстав залучення зазначених осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача, оскільки позивачем не обґрунтовано, яким чином рішення у справі безпосередньо вплине на права та обов'язки цих осіб.
Щодо предмета спору суд зазначив, що участь цих осіб у певних обставинах спірних взаємовідносин не є підставою для їх залучення до участі у справі відповідно до норм ст. 50 ГПК України. Суд також звернув увагу, що ОСОБА_3 наразі не є учасником товариства, власником корпоративних прав та права на участь в управлінні. Таким чином, скасування оскаржуваного рішення зборів та, як наслідок, зміна складу наглядової ради, вже жодним чином не вплине на його права, обов'язки у подальшому.
Зважаючи на наведене, суд у підготовчому засіданні 22.07.2021 відмовив у задоволенні заяв представника позивача про залучення ОСОБА_3 та приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Косенко О. О. до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача.
До початку підготовчого засідання від позивача надійшла заява про зміну підстав позову шляхом їх доповнення, до якої додано докази її направлення разом з додатками іншим учасникам справи.
У поданій заяві про зміну підстав позову позивач, окрім викладених у позовній заяві обставин, посилається на корпоративний договір від 07.05.2019, відповідно до якого третя особа-1 та третя особа-2 зобов'язались голосувати з питань припинення повноважень та призначення членів наглядової ради виключно таким чином, як учасники ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , а також зазначає, що загальні збори учасників товариства 05.06.2020 були проведені не за місцезнаходженням товариства або місцезнаходженням (місцем проживання) одного з його учасників.
Відповідно до ч. 3 ст. 46 Господарського процесуального кодексу України до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви.
Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів: предмета і підстави позову. Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Відтак зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача.
Зі змісту поданої заяви вбачається, що позивач фактично доповнив підстави позову новими обставинами, що само по собі не є зміною підстав позову.
Відтак суд розцінив заяву про зміну підстав позову лише як заяву про доповнення підстав позову новими обставинами та долучив її до матеріалів справи, як таку, що подана відповідно до норм Господарського процесуального кодексу України, а тому спір вирішується з її урахуванням.
У підготовчому засіданні 22.07.2021 суд постановив ухвалу, якою встановив учасникам справи п'ятиденний строк з дня отримання цієї заяви для подання додаткових заперечень у виді відзиву на такі нові обставини.
У підготовчому засіданні 22.07.2021 суд дійшов висновку про актуальність призначення у справі почеркознавчої експертизи, з огляду на доводи позивача про відсутність її на спірних зборах, проте для надання можливості подати додаткові заперечення щодо доповнення підстав позову, з'ясування питання проведення судової почеркознавчої експертизи, а саме: отримання оригіналу спірного документа; питань, які мають бути поставленні експерту; установи, яка буде проводити експертне дослідження; оплати експертизи тощо, потрібен додатковий час, у зв'язку з чим суд відклав вирішення цього питання до наступного судового засідання.
У підготовчому засіданні 22.07.2021 суд зобов'язав позивача як ініціатора цього позову і особи, яка стверджує про недійсність спірного документу, у наступному судовому засіданні подати суду відповідні пояснення щодо всіх доводів та заперечень інших учасників, у т.ч. відповідача.
Також, у підготовчому засіданні 22.07.2021 суд постановив ухвалу, якою зобов'язав позивача для підтвердження достовірності підпису ОСОБА_1 письмово повідомити суд про органи, установи, організації куди подавались ОСОБА_1 документи з особисто вчиненими нею підписами, у т.ч. державні органи, банки, інші установи, діяльність цієї особи з якими прямо не пов'язана та відсутній спільний інтерес, у кількості приблизно 30 документів у час, наближений до дати складання цього спірного документу; повідомити про наявність умовно-вільних зразків цього підпису відповідно до Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та відповідних Рекомендацій; надати в порядку ст. 80, 81 ГПК України оригінал спірного протоколу.
До початку судового засідання від позивача надійшло клопотання про забезпечення доказів, у якому позивач просить забезпечити докази шляхом допиту свідків: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Косенко О. О.
У поданому клопотанні позивач зазначив, що 05.06.2020 загальними зборами учасників товариства прийнято рішення, оформлене протоколом № 122 від 05.06.2020. За змістом протоколу №122 згідно з порядком денним було прийнято, зокрема, рішення про припинення повноважень членів наглядової ради товариства та про обрання членів наглядової ради товариства, укладення з ними цивільно-правових договорів та призначення голови наглядової ради.
Подане клопотання обґрунтоване тим, що до предмета доказування у справі, що розглядається судом, належить встановлення всіх обставин щодо прийняття участі позивачем в загальних зборах, обставини за яких були скликані та яким чином проходили загальні збори, що відбувалось на цих зборах, обставини підписання протоколу № 122 та нотаріального засвідчення підписів учасників товариства. Зокрема підлягають встановленню обставини чи була присутня позивач на загальних зборах, як довідалась про їх скликання, де проходили, яким чином відбувались загальні збори, ким та коли було складено протокол № 122, чи дійсно позивач підписувала протокол № 122, обставини нотаріального посвідчення підписів учасників загальних зборів. Ці обставини можуть бути підтверджені свідченнями свідків, зокрема: ОСОБА_3 ; ОСОБА_4 (щодо обставин скликання загальних зборів, повідомлення позивача та інших учасників про призначення загальних зборів, подання заяви про припинення його повноважень як Голови Наглядової Ради); ОСОБА_5 (щодо обставин скликання загальних зборів, повідомлення позивача та інших учасників про призначення загальних зборів, подання заяви про припинення її повноважень як члена Наглядової Ради, тощо); приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Косенко О.О. щодо обставин за яких відбувались загальні збори, підписання протоколу №122 та засвідчення підписів учасників загальних зборів.
Ухвалою від 22.07.2021 відмовлено у задоволенні клопотання позивача про забезпечення доказів шляхом допиту свідків; продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів; відкладено підготовче засідання на 03.08.2021 об 11:00; викликано у це підготовче засідання позивача; явка інших учасників справи обов'язковою не визнавалась.
Позивач особисто та третя особа-2 у підготовче засідання 03.08.2021 не з'явилась.
У зв'язку з відсутністю фінансування на оплату поштових послуг, копії ухвал суду від 22.07.2021 та від 26.07.2021 про виправлення описки були направлені на електронну адресу третьої особи-2 - ІНФОРМАЦІЯ_1, з якої на електронну адресу суду надійшло повідомлення про отримання вказаних ухвал суду.
Отже, третя особа-2 була належним чином повідомлена про час та місце проведення підготовчого засідання 03.08.2021, проте будь-яких заяв та клопотань від неї не надходило.
Згідно з п. 2 ч. 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України підготовче засідання 03.08.2021 проводилось за відсутності третьої особи-2 (її представника).
У підготовчому засіданні 03.08.2021 суд розглянув заяви та клопотання учасників справи, які надійшли до його початку.
До початку підготовчого засідання від представника відповідача електронною поштою надійшов підписаний ЕЦП відзив на нові обставини, викладені позивачем, з доданими до нього документами.
У підготовчому засіданні 03.08.2021 представник відповідача подала клопотання про долучення до матеріалів справи доказів направлення копії відзиву на нові обставини іншим учасникам справи, яке задоволено судом.
Суд у підготовчому засіданні 03.08.2021 долучив до матеріалів справи відзив відповідача на нові обставини, викладені позивачем, з доданими до нього документами, як такий, що поданий у строк, встановлений судом, а спір вирішується з їх урахуванням.
До початку підготовчого засідання від представника позивача надійшла відповідь на відзив з доданими до нього документами, у тому числі доказами їх направлення іншим учасникам справи.
Представник позивача у підготовчому засіданні 03.08.2021 пояснила, що це відповідь на первісний відзив і вона була подана до встановлення судом строку на її подання.
Оскільки судом ще не встановлювався строк для подання такої заяви по суті, її подання раніше та використання позивачем такого права не є порушенням норм ГПК України, а відтак суд долучив її до матеріалів справи, а спір вирішується з її урахуванням.
До початку підготовчого засідання від представника позивача надійшла заява, у якій вона просить витребувати у відповідача оригінал протоколу загальних зборів учасників ТОВ «СП «Агродім» №122 від 05.06.2020.
Подана заява обґрунтована тим, що ухвалою суду від 22.07.2021 було зобов'язано позивача надати оригінал вказаного протоколу, проте такий оригінал у неї відсутній, оскільки перебуває на зберіганні у наглядовій раді Товариства. Позивач вказує, що самостійно він не може отримати оригінал вказаного протоколу, враховуючи ненадання навіть його копії на подані запити.
Викладаючи свою думку з приводу заяви позивача про витребування доказів, представник відповідача та третьої особи-1, зокрема, зазначила, що оригінал спірного документа є у відповідача, але позивачем не дотримано процедуру, встановлену ст. 81 ГПК України, оскільки вона не зверталась до відповідача з відповідним клопотанням про його надання.
Згідно з ч. 1-2 ст. 81 Господарського процесуального кодексу України учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 80 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.
У клопотанні про витребування судом доказів повинно бути зазначено:
1) який доказ витребовується (крім клопотання про витребування судом групи однотипних документів як доказів);
2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати;
3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа;
4) заходи, яких особа, яка подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу;
5) причини неможливості отримати цей доказ самостійно особою, яка подає клопотання.
Позивач у поданій заяві не зазначив заходів, вжитих для отримання оригіналу спірного протоколу самостійно та не надав доказів вжиття таких заходів.
Разом з тим, відповідно до ч. 6 ст. 91 Господарського процесуального кодексу України якщо подано копію (електронну копію) письмового доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал письмового доказу.
Оскільки оригінал спірного протоколу потрібен для можливого проведення судової почеркознавчої експертизи, а відкладення вирішення цього питання з підстави незвернення позивача до відповідача з проханням надати саме оригінал вказаного протоколу може викликати лише затягування судового процесу, суд вважає за необхідне задовольнити клопотання позивача про витребування оригіналу протоколу загальних зборів учасників ТОВ "СП "Агродім" № 122 від 05.06.2020 та витребувати у відповідача цей оригінал.
У підготовчому засіданні 03.08.2021 суд постановив ухвалу, якою зобов'язав відповідача надати суду оригінал протоколу загальних зборів учасників ТОВ "СП "Агродім" № 122 від 05.06.2020 до наступного судового засідання.
Під час оголошеної у підготовчому засіданні 03.08.2021 перерви представник позивача подала клопотання про долучення до матеріалів справи доказів, а саме: копії договору № 407/08-21 на проведення експертизи від 03.08.2021, укладеного між Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз та адвокатом Резвін Дариною Вікторівною.
Представник позивача у підготовчому засіданні 03.08.2021 пояснила, що позивачем замовлено проведення почеркознавчої експертизи справжності підпису ОСОБА_1 на спірному протоколі та зазначила, що лист-звернення до Київського науково-дослідного інституту судових експертиз, доданий до відповіді на відзив, було надано суду з метою повідомлення про наміри проведення такої експертизи, а пізніше, після її проведення, суду буде надано висновок експерта.
Разом з тим, суд у минулому підготовчому засіданні, з огляду на викладені обставини та заперечення позивача щодо підписання спірного документу, дійшов висновку про необхідність вирішення питання проведення почеркознавчої експертизи спірного протоколу саме судом, у зв'язку з чим було зобов'язано позивача надати певні пояснення, докази, письмову інформацію, зокрема, про органи, установи, організації куди подавались документи з особисто вчиненими нею підписами. Також було зобов'язано позивача повідомити про наявність умовно-вільних зразків цього підпису та надати оригінал протоколу загальних зборів учасників ТОВ "СП "Агродім" № 122 від 05.06.2020.
Відповідно до ч. 1 ст. 18 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Представник позивача витребуваної судом інформації та документів не надала, а у підготовчому засіданні 03.08.2021 пояснила, що судом було надано недостатньо часу на виконання вимог суду, оскільки позивач є літньою людиною, перед цим помер її син, а тому їй важко згадати, куди саме вона могла подавати документи у період, наближений до часу проведення 05.06.2020 загальних зборів учасників.
Разом з тим, представник позивача зазначила, що позивач достеменно пам'ятає, що участі у загальних зборах учасників товариства 05.06.2020 вона не брала.
Відповідно до ч. 8 ст. 81 Господарського процесуального кодексу України особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов'язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п'яти днів з дня вручення ухвали.
Позивач не повідомив суд про неможливість надати витребувані інформацію та документи у встановлений ч. 8 ст. 81 ГПК України строк, а саме бажання позивача провести експертизу на його замовлення відповідно до ст. 101 ГПК України не може знівельовувати та відміняти вимоги суду і спростовувати це питання.
Суд не вважає зазначені представником позивача причини невиконання вимог суду поважними, оскільки у позивача є два представника (адвоката) і нею не було повідомлено суд у п'ятиденний строк про неможливість виконання вимог суду.
Також суд звернув увагу представника позивача, що доводи про те, що позивач точно пам'ятає про відсутність її на загальних зборах учасників товариства 05.06.2020 і про непідписання спірного протоколу, проте не може згадати інших значимих її дій у наближений до цього, тобто значно ширший, період часу можуть викликати обґрунтований сумнів у достовірності тверджень позивача про наявність чи відсутність певних спірних подій.
Таким чином, суд дійшов висновку про невиконання позивачем вимог ухвали суду, постановленої у підготовчому засіданні 22.07.2021, без поважних на те причин.
У підготовчому засіданні 03.08.2021 суд повторно зобов'язав позивача надати інформацію, документи, докази щодо місцезнаходження, тобто органів, установ, організацій (державні органи, банки), діяльність цієї особи з якими прямо не пов'язана та/або відсутній спільний інтерес, куди подавались документи з оригіналами підписів ОСОБА_1 , у кількості приблизно 30 документів, підписаних у час, наближений до дати складання цього спірного протоколу; повідомити про наявність, місцезнаходження умовно-вільних зразків цього підпису у розумінні Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень і надати інші пояснення, доводи, докази щодо питань, які мають бути з'ясовані, у разі призначення такої експертизи, до наступного судового засідання з обов'язковим, завчасним направленням відповідних витребуваних документів, доказів іншим учасникам, а не в день судового засідання, для уникнення затягування судового процесу та дотримання процесуальних прав цих учасників.
У зв'язку з викладеним, суд у підготовчому засіданні 03.08.2021 постановив ухвалу про відкладення підготовчого засідання до 31.08.2021 до 11:00.
Ухвалою суду від 03.08.2021 викликано у підготовче засідання 31.08.2021 учасників справи.
Позивач особисто та третя особа-2 у підготовче засідання 31.08.2021 не з'явилась.
Ухвала суду про виклик від 03.08.2021, направлена на адресу третьої особи-2, повернулась неврученою на адресу суду з відміткою відділення поштового зв'язку «адресат відсутній за вказаною адресою». Днем проставлення у поштовому повідомленні вказаної відмітки є 06.08.2021.
Відповідно до п. 4, 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що днем вручення судового рішення є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Крім того, копія ухвали суду про виклик від 03.08.2021 була направлена на електронну адресу третьої особи-2 - ІНФОРМАЦІЯ_1 , з якої на електронну адресу суду надійшло повідомлення про отримання вказаної ухвали суду.
Отже, третя особа-2 була належним чином повідомлена про час та місце проведення підготовчого засідання 31.08.2021, проте будь-яких заяв та клопотань від неї не надходило.
Згідно з п. 2 ч. 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України підготовче засідання 31.08.2021 проводилось за відсутності третьої особи-2 (її представника).
У підготовчому засіданні 31.08.2021 суд розглянув заяви та клопотання учасників справи, які надійшли до його початку.
До початку підготовчого засідання від представника позивача надійшли письмові пояснення щодо доводів відповідача, викладених у відзиві на нові обставини, та стосовно інформації про документи зі зразками підписів позивача, до яких додані: заява свідка ОСОБА_4 від 20.08.2021, копія протоколу наглядової ради ТОВ «СП «Агродім» №37 від 05.06.2020; копію листа адвоката Галюти М. Г. від 28.08.2021 №28-08/1, адресованого ОСОБА_1 , щодо надання інформації; докази направлення зазначених документів іншим учасникам справи.
У підготовчому засіданні 31.08.2021 представник позивача зазначила, що подані пояснення щодо доводів відповідача, викладених у відзиві на нові обставини, фактично є відповіддю на відзив.
Оскільки судом ще не встановлювався строк для подання такої заяви по суті, її подання раніше та використання позивачем такого права не є порушенням норм ГПК України.
Щодо доданої до письмових пояснень (відповіді на відзив) заяви свідка ОСОБА_4 .
Відповідно до ч. 2 ст. 80 ГПК України докази подаються, зокрема, позивачем разом із поданням позовної заяви, а стаття 166 ГПК України передбачає можливість подання заперечень та відповідних доказів з посиланням на приписи ст. 165 ГПК України щодо спростування обставин, наведених відповідачем у відзиві, про наявність спору щодо яких не мало бути відомо за звичайних обставин позивачу.
Як вбачається зі змісту заяви свідка, у ній зазначено про те, що ОСОБА_1 не була присутньою 05.06.2020 на засіданні наглядової ради та на загальних зборах учасників товариства, а тому не виступала і не підтримувала жодних пропозицій.
Отже, заява свідка подана на підтвердження обставин, викладених у позовній заяві, а тому мала бути подана позивачем разом з позовом.
Згідно з п. 8 ч. 3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності).
Частиною 4 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.
Позивач у позовній заяві не зазначив про неможливість подання заяви свідка ОСОБА_4 разом з поданням позовом.
У підготовчому засіданні 31.08.2021 представник позивача пояснила, що вказану заяву свідка вона не могла подати раніше, оскільки у позивача були відомості лише щодо телефонного номера ОСОБА_4 , на який вона не могла додзвонитися.
При цьому доказів на підтвердження цього представник позивача суду не надала.
Також представник позивача зазначила, що нею подавалось клопотання про забезпечення доказів шляхом допиту свідків, у тому числі ОСОБА_4 , але суд відмовив у задоволенні цього клопотання.
Суд звернув увагу представника позивача, що однією з підстав відмови у задоволенні вказаної заяви було неподання відповідних заяв свідків, які позивач повинен був надати разом з позовом, та неподання заяви щодо неможливості їх подання в межах строку, встановленого для подання доказів.
Отже, суд дійшов висновку, що представником позивача не надано належних обґрунтувань та доказів неможливості отримання і подання цього доказу разом з позовною заявою у встановлений ст. 80, 81 ГПК України строк та порядку.
Відповідно до ч. 8 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.
За приписами ст. 118 Господарського процесуального кодексу України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.
Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Згідно з ч. 1, 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Крім того, позивач у позовній заяві зазначила, що 27.05.2020 вона дізналась про зменшення її частки у статутному капіталі відповідача зі 100% до 12%, після чого її стало відомо про спірний протокол.
Разом з тим, із позовом про визнання недійсними рішень спірних загальних зборів ОСОБА_1 звернулась до суду лише 07.06.2021, тобто в останній день строку позовної давності, про що позивач також зазначила у позовній заяві.
Тобто суд вважає, що з моменту, коли позивач довідалась про існування спірного протоколу та до моменту подання позову до суду, ОСОБА_1 мала достатньо часу (близько року) для з'ясування спірних обставин та збирання доказів.
Проте жодних доказів вчинення або неможливості вчинення нею дій, спрямованих на отримання заяви свідка ОСОБА_4 , як і інших доказів, щодо яких суд висловлювався раніше, весь цей час суду не надала.
Суд розцінює такі дії позивача виключно як його суб'єктивну поведінку, пов'язану з неналежною підготовкою до подання позову та розгляду справи.
За наведених вище обставин, суд у підготовчому засіданні 31.08.2021 не прийняв до розгляду подану представником позивача свідка ОСОБА_4 .
У підготовчому засіданні 31.08.2021 суд долучив до матеріалів справи письмові пояснення щодо доводів відповідача, викладених у відзиві на нові обставини, та стосовно інформації про документи зі зразками підписів позивача.
До початку підготовчого засідання від представника позивача надійшло клопотання про зупинення провадження у справі №927/602/21 до набрання законної сили рішенням у справі №927/911/21.
Подане клопотання обґрунтовано тим, що ОСОБА_1 звернулась до Господарського суду Чернігівської області з позовною заявою про визнання недійсним договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі від 07.05.2019 та акту приймання-передачі частки в статутному капіталі Товариства від 07.05.2019, на підставі яких з власності позивача у власність ТОВ "Компанія з управління активами "Прогресивні інвестиційні стратегії" вибуло 24,9% корпоративних прав, та стягнення частки у статутному капіталі у розмірі 24,9%, що становить 1 867 500,00 грн. Поданий позов обґрунтований тим, що вибуття з власності 24,9% корпоративних пав відбулось поза її волею. Представник позивача зазначає, що ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 27.08.2021 відкрито провадження у справі №927/911/21 за вказаним позовом.
На думку представника позивача, при розгляді справи №927/602/21 суд виходитиме з того, що третя особа-1 та третя особа- 2 є власниками часток Товариства, але у разі визнання недійсними договору та акту від 07.05.2019, вони будуть недійсними з моменту їх вчинення і не будуть породжувати для їх сторін прав та обов'язків.
Позивач вважає, що у справі №927/602/21, з огляду на відсутність у третьої особи-1 корпоративних прав на 24,9% статутного капіталу та фактичну відсутність позивача на загальних зборах учасників 05.06.2020, будуть підстави для задоволення позову на підставі відсутності кворуму для прийняття відповідних рішень, оформлених спірним протоколом №122.
Представники відповідача та третьої особи-1 заперечили проти поданого клопотання про зупинення провадження та вважають, що таке зупинення призведе до затягування розгляду справи.
За змістом п. 5 ч. 1 ст. 227 ГПК України господарський суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у випадку об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі.
Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 229 ГПК України провадження у справі зупиняється у випадку, встановленому пунктом 5 частини першої статті 227 цього Кодексу - до набрання законної сили судовим рішенням, від якого залежить вирішення справи; суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
Метою зупинення провадження у справі до розгляду іншої справи є виявлення обставин, підстав, фактів тощо, які не можуть бути з'ясовані та встановлені у цьому процесі, проте які мають значення для справи, провадження у якій зупинено. Для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарський суд у кожному випадку повинен з'ясовувати чим обумовлюється неможливість розгляду справи.
Під неможливістю розгляду зазначеної справи слід розуміти неможливість для цього господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, - у зв'язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи цьому господарському суду, одночасністю розгляду двох пов'язаних між собою справ різними судами або з інших причин.
Пов'язаною із цією справою є така інша справа, в якій інший суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на подання та оцінку доказів у цій справі; в тому числі йдеться про факти, які мають преюдиціальне значення (ч. 4, 6 ст. 75 ГПК України).
Відповідно до ст. 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Станом на дату проведення підготовчого засідання 31.08.2021 оскаржуваний договір купівлі-продажу частки у статутному капіталі від 07.05.2019 недійсним не визнано, а відомості щодо розмірів часток учасників відповідача внесені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Представник позивача у заяві про зупинення провадження посилається на те, що у разі визнання недійсним договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі від 07.05.2019, буде встановлено відсутність у третьої особи-1 права брати участь у спірних загальних зборах учасників товариства та приймати рішення, а відтак і відсутності кворуму, враховуючи твердження позивача про відсутність на зборах і позивача.
Разом з тим, суд зазначає, що наслідком недійсності такого правочину буде повернення корпоративних прав у розмірі 24,9% позивачу.
Отже, у даному спорі важливим є встановлення саме участі у спірних зборах ОСОБА_1 , участь якої з часткою корпоративних прав у попередньому розмірі буде свідчити про наявність кворуму цих зборів.
Тобто у будь-якому випадку - хоч за легітимності участі третьої особи-1 у зборах, хоч за участі ОСОБА_1 одноособово, кворум буде мати місце.
Таким чином, визначальним для встановлення та оцінки відповідних обставин, у тому числі, які є підставами позову, буде встановлення та оцінка судом обставин порядку скликання та проведення спірних загальних зборів, участь та прийняття відповідного рішення у них позивачем. Суд вважає, що встановити та оцінити такі обставини є можливим за наявними у цій справі матеріалами.
За наявності інших обґрунтувань та обставин, пов'язаних з розглядом справи № 927/911/21 та, що можуть вплинути на рішення у цій справі, позивач не позбавлений можливості звернутись до суду з заявою про перегляд рішення за нововиявленими обставинами.
Крім того, за приписами ст. 129 Конституції України, ст. 2 ГПК України одним із завдань судочинства є своєчасний розгляд справи, що відповідає положенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), згідно з якою кожен має право на справедливий розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) неодноразово наголошував, що це роль національних судів організовувати судові провадження таким чином, щоб вони були без затримок та ефективними (рішення ЄСПЛ у справі «Шульга проти України»).
Національним судам належить функція керування провадженнями таким чином, щоб вони були швидкими та ефективними. Держави-учасниці мають організувати правові системи таким чином, щоб їх суди могли гарантувати право кожного на отримання остаточного рішення у справах, що стосуються цивільних прав і обов'язків упродовж відповідного терміну (рішення ЄСПЛ у справах «Скордіно проти Італії», «Сюрмелі проти Німеччини»).
Відповідно до практики ЄСПЛ питання про те, чи є розумним строк розгляду справи, повинно оцінюватись в контексті конкретних обставин справи і з урахуванням критеріїв, встановлених практикою Суду, зокрема, складність справи, дій заявника й учасників справи, а також важливості можливого результату судового процесу для заявника (рішення ЄСПЛ у справі «Кудла проти Польщі» («Kudla v. Poland»).
Ст. 6 Конвенції закріплено право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального звинувачення.
Таке право кореспондується з обов'язком добросовісного використання як сторонами, так і судом, своїх процесуальних прав та необхідністю утримуватися від дій, що зумовлюють затягування судового процесу та вживати наданих процесуальним законом заходів до скорочення періоду судового провадження. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 Конвенції (рішення ЄСПЛ у справах «Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії» («Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain»), «Смірнова проти України»).
Натомість, необґрунтоване зупинення провадження у справі призводить до затягування строків її розгляду і перебування в стані невизначеності учасників процесу, що свідчить про порушення положень ч. 1 ст. 6 Конвенції, що покладає на національні суди обов'язок здійснити швидкий та ефективний розгляд справ упродовж розумного строку.
Враховуючи вищевикладене, суд у підготовчому засіданні 31.08.2021 відмовив у задоволенні заяви представника позивача про зупинення провадження у справі.
До початку підготовчого засідання від представника позивача надійшла заява про доповнення підстав позову з доказами її направлення іншим учасникам справи.
У підготовчому засіданні 31.08.2021 суд відклав вирішення питання щодо прийняття вказаної заяви представника відповідача до наступного судового засідання, у зв'язку з необхідністю надати можливість відповідачу для подання своїх пояснень щодо цієї заяви.
Представник позивача у підготовчому засіданні 31.08.2021 заявила усне клопотання про продовження строку підготовчого провадження, оскільки для призначення експертизи у цій справі потрібен час.
Суд відмовив у задоволенні заявленого представником позивача клопотання, оскільки для проведення експертизи, як вже зазначалось судом, необхідно виконання умов, зокрема, наявність оригіналу документу, який буде досліджуватись, наявність вільних, умовно-вільних та експериментальних зразків підпису особи.
Відповідач заявив про готовність надати оригінал спірного протоколу, проте позивач неодноразові вимоги суду щодо надання відповідної інформації та явки у судове засідання для надання експериментальних зразків не виконує без поважних причин, у зв'язку з чим суд позбавлений можливості отримати відповідні матеріали для проведення експертизи.
Також суд не вбачає підстав відкладати підготовче засідання зважаючи, зокрема, на обмежені строки підготовчого провадження.
Крім того, суд вважає, що дії позивача свідчать про ухилення від проведення експертизи (явки у судове засідання), ненадання інформації щодо умовно-вільних зразків підпису.
Зазначення позивачем інформації про звернення у період, наближений до дати проведення спірних загальних зборів, лише до однієї установи - Носівського відділення Акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» викликає у суду сумнів щодо достовірності зазначених даних, зважаючи на значну кількість значимих для позивача подій у цей же період (про що сама та її представник повідомляли суд), таких як передача позивачем у цей період корпоративних прав (укладення правочинів), виникнення спадкових правовідносин тощо, та які потребували особистого підпису та участі, у тому числі відповідних взаємовідносин з юридичної допомоги, регулювання фінансових та інших питань.
Представник позивача у підготовчому засіданні 31.08.2021 заявила усне клопотання про відкладення підготовчого засідання та зазначила, що позивач є літньою людиною, мала погане самопочуття, а тому не з'являлась у судові засідання.
Доказів на підтвердження зазначених доводів представник позивача суду взагалі не надала.
Суд відмовив у задоволенні заявленого клопотання з мотивів, наведених раніше у цьому судовому засіданні.
За наведених обставин у їх сукупності суд не вбачав можливості проведення експертизи за відповідних умов і дійшов висновку про відсутність підстав для подальшого відкладення судового розгляду.
Представник позивача у підготовчому засіданні 31.08.2021 заявила усне клопотання про відкладення підготовчого засідання, оскільки до матеріалів справи додано докази самостійного звернення позивача до експертної установи.
Суд відмовив у задоволенні заявленого клопотання, оскільки таке звернення позивача не є підставою для відкладення підготовчого засідання та продовження підготовчого провадження, зважаючи також на те, що Господарським процесуальним кодексом України передбачено можливість продовження підготовчого провадження лише на 30 днів і таке право вже було використано судом.
У підготовчому засіданні 31.08.2021 суд постановив ухвалу, якою встановив відповідачу триденний строк з моменту проголошення цієї ухвали для подання до суду та іншим учасникам справи заперечень на відповідь на відзив.
У підготовчому засіданні 31.08.2021 суд постановив ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до розгляду по суті на 07.09.2021 на 14:00.
Ухвалою суду від 31.08.2021 повідомлено учасників справи про час та місце проведення судового засідання з розгляду справи по суті 07.09.2021. Ця ухвала була отримана представниками позивача, відповідача, третьої особи-1 особисто у приміщенні Господарського суду Чернігівської області.
Третій особі-2 копія ухвали суду від 31.08.2021 була направлена на її електронну адресу - ІНФОРМАЦІЯ_1, з якої на електронну адресу суду надійшло повідомлення про отримання вказаної ухвали суду.
Отже, позивач та третя особа-2 були належним чином повідомлені про час та місце проведення судового засідання 07.09.2021, проте в це судове засідання не з'явились, про причини неявки суду не повідомили.
Згідно з п. 1, 2 ч. 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України судове засідання з розгляду справи по суті 07.09.2021 проводилось за відсутності позивача та третьої особи-2 (їх представників).
До початку судового засідання 07.09.2021 представником позивача подана заява про відвід судді Шморгуна В. В.
Ухвалою суду від 07.09.2021 залишено без розгляду заяву представника позивача про відвід судді Шморгуна В. В.
До початку судового засідання від відповідача надійшли заперечення щодо доповнення підстав позову та на відповідь на відзив позивача з доказами їх направлення іншим учасникам справи.
Заперечення на відповідь на відзив подані у встановлений судом строк, а тому прийняті судом до розгляду і спір вирішується з їх урахуванням.
У судовому засіданні 07.09.2021 суд розглянув питання щодо прийняття до розгляду заяви представника позивача про доповнення підстав позову, вирішення якого було відкладено у минулому судовому засіданні.
Зі змісту поданої представником позивача заяви про доповнення підстав позову випливає, що позивач зазначає у ній та вважає додатковими підставами (обставинами) позову: недійсність корпоративних прав третьої особи-1 та третьої особи-2 під час проведення спірних загальних зборів, а відтак і відсутність, через таку недійсність, кворуму.
Як вбачається з матеріалів справи, а саме позовної заяви та заяви про зміну підстав позову, яка подавалась раніше та була розцінена судом як доповнення позову новими обставинами та прийнята до розгляду, позивач вже зазначав про те, що не передавав свої корпоративні права цим учасникам, випадково довідався, після смерті сина, про таку передачу, оскаржує таку передачу. Тобто позивач вже зазначав, що вважає недійсними ці корпоративні права третіх осіб.
Оскільки вказані у заяві від 30.08.2021 обставини вже зазначались у попередніх заявах по суті, вони не можуть вважатись додатковими підставами позову. Зазначення в такій заяві терміну "відсутність кворуму", нібито як додаткової обставини та підстави позовних вимог, суд розцінив лише, як певний логічний висновок (підсумок) відповідних обставин, а саме відсутності права у цих осіб брати участь у загальних зборах через недійсність їх корпоративних прав і, як наслідок, висновок про відсутність кворуму.
Таким чином, використання такого терміну не може вважатись додатковими підставами позову.
Відповідно до ст. 161 ГПК України заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення. Крім того, відповідно до ч. 5 ст. 161 ГПК України під розуміння заяв по суті підпадають додаткові пояснення щодо окремого питання, яке виникло при розгляді справи, якщо суд визнає це необхідним.
За наведених обставин, мотивів, зазначених судом раніше, суд розцінив подану заяву лише як додаткові пояснення щодо окремого питання, яке виникло при розгляді справи, - недійсності корпоративних прав третіх осіб, внаслідок чого був відсутній кворум, та вважав за необхідне надати дозвіл позивачу на їх подання, а відтак прийняв їх до розгляду.
З огляду на викладене, суд прийняв до розгляду заперечення відповідача щодо цієї заяви (додаткових пояснень щодо певних обставин) і спір вирішується з їх урахуванням.
Також суд зазначив, що ГПК України не передбачено подання усіх заяв, обумовлених ч. 2 ст. 161 ГПК України, щодо таких пояснень, тому відсутні підстави для встановлення відповідних строків. При цьому безумовним правом спростувати або надати якісь заперечення щодо цих пояснень має безпосередньо відповідач, який відповідно до загальних засад судочинства має право на захист від певних пред'явлених до нього вимог, у тому числі за принципом останнього слова.
Підсумовуючи викладене, суд не вважав порушенням ані господарсько-процесуальних норм, ані процесуальних прав позивача через невстановлення йому додаткових строків для надання своїх аргументів на подані відповідачем заперечення.
У судовому засіданні 07.09.2021 суд дослідив оригінал спірного протоколу загальних зборів № 122 від 05.06.2020 та порівняв його з копіями, наявними в матеріалах справи. При візуальному огляді суд не встановив невідповідності копій оригіналу за формою, зовнішніми ознаками, змістом.
У судовому засіданні 07.09.2021 суд зазначив, що у підготовчому провадженні суд вбачав необхідність проведення у цій справі судової почеркознавчої експертизи, з огляду на доводи позивача про відсутність її на цих зборах та непідписання спірного протоколу, у зв'язку з чим неодноразово зобов'язував позивача надати необхідну інформацію та документи для її проведення, з'явитись у судове засідання для вирішення питання про відібрання експериментальних зразків її підпису.
Згідно з частинами 1-4 статті 102 ГПК України матеріали, необхідні для проведення експертизи, експерту надає суд, якщо експертиза призначена судом, або учасник справи, якщо експертиза проводиться за його замовленням. При призначенні експертизи суд з урахуванням думки учасників справи визначає, які саме матеріали необхідні для проведення експертизи. Суд може також заслухати призначених судом експертів з цього питання. Копії матеріалів, що надаються експерту, можуть залишатися у матеріалах справи.
Експерт не має права з власної ініціативи збирати матеріали для проведення експертизи, розголошувати відомості, що стали йому відомі у зв'язку з проведенням експертизи, або повідомляти будь-кому, крім суду та учасника справи, на замовлення якого проводилася експертиза, про її результати. Призначений судом експерт не має права спілкуватися з учасниками судового процесу поза межами судового засідання.
При визначенні матеріалів, що надаються експерту чи експертній установі, суд у необхідних випадках вирішує питання про витребування відповідних матеріалів за правилами, передбаченими цим Кодексом для витребування доказів.
У разі ухилення учасника справи від подання суду на його вимогу необхідних для проведення експертизи матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, що перешкоджає її проведенню, суд залежно від того, яка особа ухиляється, а також яке ця експертиза має значення, може визнати встановленою обставину, для з'ясування якої експертиза була призначена, або відмовити у її визнанні.
Відповідно до пункту 2.3 розділу ІІ Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 N 53/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 26.12.2012 N 1950/5), зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 02.01.2013 за N 1/22533 (далі - Інструкція) експерту забороняється самостійно збирати матеріали, які підлягають дослідженню, а також вибирати вихідні дані для проведення експертизи, якщо вони відображені в наданих йому матеріалах неоднозначно.
Згідно з пунктом 1.3 розділу І Науково-методичних рекомендації з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 08.10.98 N 53/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 26.12.2012 N 1950/5) (далі - Науково-методичні рекомендації) для проведення досліджень орган (особа), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), повинен(на) надати експерту вільні, умовно-вільні та експериментальні зразки почерку (цифрових записів, підпису) особи, яка підлягає ідентифікації. Вільними зразками є рукописні тексти, рукописні записи (літерні та цифрові), підписи, достовірно виконані певною особою до відкриття кримінального провадження, провадження у справах про адміністративні правопорушення, цивільних, адміністративних чи господарських справах і не пов'язані з їх обставинами; умовно-вільними є зразки почерку та (або) підпису, виконані певною особою до відкриття провадження у справі, але пов'язані з обставинами цієї справи або виконані після відкриття провадження у справі та є як пов'язаними зі справою, так і не пов'язаними з її обставинами; експериментальні зразки почерку та (або) підпису, що виконані за завданням органу (особи), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), у зв'язку з призначенням такої експертизи.
Перед приєднанням вільних та умовно-вільних зразків до матеріалів справи орган (особа), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), має пред'явити їх особі, яка підлягає ідентифікації. У документі, що є підставою для проведення експертизи, орган (особа), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), зобов'язаний (зобов'язана) зазначити документи, у яких містяться вільні, умовно-вільні зразки почерку та (або) підпису особи. У разі неможливості пред'явити зазначені зразки (смерть виконавця, від'їзд тощо) як зразки слід надавати документи або інші папери, на яких рукописні тексти (підписи) достовірно виконані особою, щодо якої ставиться питання з ідентифікації її як виконавця досліджуваного рукопису (наприклад, заяву про отримання паспорта (форма N 1), паспорт, різного роду посвідчення, на яких є власноручний підпис, тощо) (пункт 1.4 розділу І Науково-методичних рекомендацій).
Вільні, так і експериментальні зразки буквеного або цифрового письма бажано надавати не менше ніж на 15 аркушах. Чим коротший досліджуваний текст (запис), тим більша потреба у вільних зразках. Вільні зразки підпису надаються по змозі не менше ніж на 15 документах, експериментальні - у кількості не менше 5 - 8 аркушів (пункт 1.8 розділу І Науково-методичних рекомендацій).
Позивач не виконав вимог ухвал суду, постановлених у підготовчих засіданнях 22.07.2021, 03.08.2021 без виходу до нарадчої кімнати, щодо надання відповідної інформації та документів, необхідних для призначення судової почеркознавчої експертизи, особисто у судові засіданні не з'явилась.
Враховуючи невиконання позивачем вимог постановлених судом ухвал без поважних причин, суд у судовому засіданні 31.08.2021 дійшов висновку про ухилення позивача від подання суду на його вимогу необхідних для проведення експертизи матеріалів, документів, що перешкоджає її проведенню.
Зважаючи на те, що судова почеркознавча експертиза необхідна для з'ясування участі у спірних зборах позивача та підписання/непідписання нею спірного протоколу, тобто встановлення обставин, які є підставою поданого позову, та ухилення позивача від її проведення, суд у судовому засіданні 07.09.2021 відповідно до ч. 4 ст. 102 Господарського процесуального кодексу України визнав встановленою обставиною підписання спірного протоколу саме ОСОБА_1 .
Щодо проведення почеркознавчої експертизи на замовлення позивача суд зазначив наступне.
Представник позивача надала суду копію договору на проведення експертизи №407/08-21 від 03.08.2021 (далі - Договір від 03.08.2021), укладеного між Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз Міністерства юстиції України (далі - Сторона-1) та адвокатом Резвін Дариною Вікторівною (далі - Сторона-2), яка, як стверджує представник позивача, є представником ОСОБА_1 .
Відповідно до п. 1.1 Договору від 03.08.2021 Сторона-2 доручає, а Сторона-1 бере на себе з проведення експертизи №24735/24736/21-32 згідно зі звернення Сторони-2 відповідно до профілю діяльності інституту.
Експертиза згідно з цим Договором виконується з додержанням вимог чинного законодавства, зокрема Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень (затверджена наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 N 53/5, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 03.11.1998, зі змінами) (п. 1.2 Договору від 03.08.2021).
Згідно з п. 1.3 Договору від 03.08.2021 строки проведення експертизи визначаються у відповідності до наведеної вище Інструкції з урахуванням обсягу досліджень та експертного навантаження фахівців Сторони-1.
За умовами п. 3.2, 3.3 Договору від 03.08.2021 ціна послуг, що є предметом Договору становить 7 413,55 грн. Розрахунки за Договором виконуються шляхом перерахування Стороною-2 за вказаними у рахунку банківськими реквізитами Сторони-1 коштів протягом 45 днів після отримання рахунку.
Отже, передумовою для проведення експертизи є сплата виставленого рахунку.
Відповідно до п. 1.13 Інструкції строк проведення експертизи встановлюється керівником експертної установи (або заступником керівника чи керівником структурного підрозділу) і не повинен перевищувати 90 календарних днів.
У разі значного завантаження експерта (за наявності у нього на виконанні одночасно понад десять експертиз, у тому числі комісійних та комплексних) більший розумний строк установлюється за письмовою домовленістю з органом (особою), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), після попереднього вивчення експертом наданих матеріалів.
У разі невиконання клопотань експерта щодо надання додаткових матеріалів, несплати вартості експертизи протягом 45 календарних днів з дня направлення клопотання в порядку, передбаченому чинним законодавством, незабезпечення прибуття експерта, безперешкодного доступу до об'єкта дослідження, а також належних умов для його роботи (учинення перешкод з боку сторін, що беруть участь у справі, в обстеженні об'єкта) матеріали справи повертаються органу (особі), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), із зазначенням мотивованих причин неможливості її проведення.
Пунктом 1.1 розділу І Науково-методичних рекомендацій встановлено, що для проведення почеркознавчих досліджень рукописних записів та підписів надаються оригінали документів.
Позивач не надав суду жодних доказів, обґрунтувань можливості виконання Договору від 03.08.2021 щодо проведення експертизи справжності підпису ОСОБА_1 на спірному протоколі, зважаючи на відсутність у позивача оригіналу цього протоколу.
Крім того, позивач не надав суду рахунку на оплату експертизи та доказів його оплати, а отже не довів початку проведення експертизи та можливість її закінчення у строки, встановлені для розгляду цієї справи.
За таких обставин, у суду відсутні будь-які підстави вважати поважними причини неподання результатів такої експертизи до цього судового засідання та необхідності відкладення судового засідання для їх отримання.
У судовому засіданні 07.09.2021 на підставі ч. 6 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України суд проголосив вступну та резолютивну частини рішення.
Короткий зміст позовних вимог та узагальнені доводи учасників справи.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 05.06.2020 відбулись загальні збори учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Сільськогосподарське підприємство «Агродім», на яких було прийнято, зокрема, рішення про:
« 2. Припинення повноважень членів наглядової ради товариства.
3. Обрання членів наглядової ради товариства, укладення з ними цивільно-правових договорів та призначення голови наглядової ради.».
Вказані рішення оформлені протоколом №122 від 05.06.2020, у якому вказано про участь у цих зборах ОСОБА_1 , а справжність підписів присутніх учасників засвідчена приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Косенко О. О.
Як зазначає позивач, вона впевнена, що не була присутньою на вказаних зборах, не брала участі в обговоренні порядку денного, не приймала жодних рішень, не голосувала та навіть у цей період не була у м. Києві, де проводились ці збори.
Також позивач вказує, що вона 27.05.2020 дізналась про зменшення її частки у статутному капіталі відповідача зі 100% до 12%, у зв'язку з чим оскаржує усі угоди з відчуження своїх корпоративних прав, внаслідок чого її стало відомо і про спірний протокол.
Оскільки відчуження ОСОБА_1 часток третій особі-1 та третій особі-2, за твердженням позивача, відбулось поза межами її волі, володіння частками третіх осіб є протиправним, а відтак позивач вважає, що збори відбулись за відсутності кворуму.
З другого та третього питання порядку денного зазначено, що учасники ОСОБА_2 та ТОВ «Компанія з управління активами «Прогресивні інвестиційні стратегії» голосуватимуть за пропозицію «за умови, що учасники товариства ОСОБА_1 та ОСОБА_3 підтримують цю пропозицію».
На думку позивача, з тексту спірного протоколу складається враження, що позивач має за даними ЄДР лише 12%, але впливає на голосування інших учасників Товариства, які мають більші частки, і нібито саме вона приймала рішення, які оформлені протоколом №122.
Крім того, позивач зазначає, що статутом Товариства передбачено проведення загальних зборів учасників за місцезнаходженням Товариства або місцезнаходженням (місцем проживання) одного із учасників Товариства.
Зазначена у спірному протоколі адреса проведення зборів - проспект Соборності, 15, м. Київ не співпадає ані з місцезнаходженням Товариства, ані з місцезнаходженням (місцем проживання) жодного із учасників Товариства.
Враховуючи наведене, позивач вважає, що було порушено порядок скликання та проведення загальних зборів Товариства, збори відбулись за відсутності «кворуму» (відсутність ОСОБА_1 , недійсність корпоративних прав третіх осіб), і це є підставою для визнання недійсними відповідних рішень загальних зборів.
Відповідач проти позову заперечує та просить відмовити у задоволенні позовних вимог. У відзиві на позов відповідач вказує, що позивач не надала доказів, які свідчать про її відсутність на спірних зборах, а підпис її на протоколі та засвідчення такого підпису нотаріусом, який перед вчиненням нотаріальної дії встановлює особу, що звернулась за її вчиненням, підтверджують, що підпис зроблено саме ОСОБА_1 , а відтак і участь її у цих зборах.
Щодо місця проведення спірних загальних зборів відповідач вказує, що п. 10.8.6 статуту відповідача передбачена можливість проведення зборів за місцем, визначеним наглядовою радою Товариства, і таке місце ( проспект Соборності, 15, м. Київ ) було визначено на засіданні наглядової ради Товариства 05.06.2020, яке було оформлене протоколом №37.
Стосовно «кворуму» спірних зборів відповідач зазначає, що участь у зборах взяли усі учасники Товариства, які у сукупності володіють 100 відсотками голосів, і це свідчить про наявність кворуму.
Також відповідач посилається на презумпцію правомірності правочинів, відповідно до яких ОСОБА_1 відчужила частку своїх корпоративних прав, оскільки вони на теперішній час не визнані судом недійсними.
У відповіді на відзив позивач вказує, що відповідач не надав доказів повідомлення ОСОБА_1 про скликання спірних загальних зборів; зміст спірного протоколу про участь позивача на спірних зборів не є підтвердження такої участі; згідно з корпоративним договором від 07.05.2019 учасники Товариства - третя особа-1 та третя особа-2 не беруть участі в управлінні Товариства та зобов'язуються не ініціювати загальні збори учасників з питань припинення повноважень та призначення членів наглядової ради, а також голосувати виключно таким чином, як учасники ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , а отже присутність та голосування ОСОБА_1 на спірних зборах було вирішальним. Відтак позивач вважає, що її права на вирішальну участь в управлінні Товариством порушені.
Також позивач зазначає про те, що засідання наглядової ради, на якому було прийнято рішення про визначення проведення спірних зборів учасників, було проведено за 30 хвилин до проведення цих загальних зборів, а отже вважає, що належного повідомлення про скликання спірних зборів на 05.06.2020 позивачу не надсилалось.
У своїх запереченнях відповідач посилається на те, що ОСОБА_1 була присутньою на засіданні наглядової ради 05.06.2020 та обізнана із місцем проведення загальних зборів учасників 05.06.2020, про що свідчить її підпис на протоколі №37 від 05.06.2020, який засвідчений нотаріально.
Письмових пояснень третіх осіб та відповіді на такі пояснення до суду не надходило.
Обставини, які є предметом доказування у справі. Докази, якими сторони підтверджують або спростовують наявність кожної обставини, яка є предметом доказування у справі.
14.09.2004 державним реєстратором проведено державну реєстрацію включення відомостей про юридичну особу - ТОВ «Сільськогосподарське підприємство «Агродім», що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (далі - ЄДР).
Згідно з витягом з ЄДР станом на 26.04.2019 учасником відповідача є ОСОБА_1 ; розмір внеску до статутного фонду 7 500 000,00 грн, що становить 100% (т. 1 а.с. 12-16).
Рішенням одноосібного учасника Товариства №4 від 06.05.2019 затверджено статут ТОВ «Сільськогосподарське підприємство «Агродім» (далі - Статут) (т. 1 а.с. 25-44).
Відповідно до п. 6.1 Статуту учасники Товариства мають право, зокрема, брати участь в управлінні справами Товариства; висувати на розгляд органів управління Товариства пропозиції з питань діяльності Товариства; обирати та бути обраними до органів управління Товариства (т. 1 а.с. 25-44).
Згідно з п. 6.2.8 Статуту учасники Товариства зобов'язані безпосередньо або через представника брати участь у Загальних зборах Учасників.
Органами управління Товариства є: вищий орган Товариства - Загальні Збори Учасників Товариства; Наглядова Рада Товариства - в межах компетенції, визначеної цим Статутом, контролює та регулює діяльність Директора Товариства; виконавчий орган Товариства - Директор Товариства (п. 10.1 Статуту).
Пунктами 10.6.1, 10.6.2 Статуту передбачено, що Загальні Збори складаються з Учасників (їх представників) Товариства або одного Учасника (його представника) Товариства, якщо Товариство має тільки одного учасника. Загальні Збори мають право приймати рішення з усіх питань діяльності Товариства, у тому числі і з тих, які належать до компетенції інших органів Товариства.
Усі повідомлення, що передбачені у цій статті 10.6, повинні бути надіслані в один із способів, передбачених у статті 19.1 (п. 10.6.5 Статуту).
Загальні Збори скликаються Наглядовою Радою у випадках, передбачених чинним законодавством України або Статутом, серед іншого, з ініціативи Наглядової Ради (п. 10.6.6 Статуту).
Відповідно до п. 10.6.12, 10.6.13 Статуту Загальні Збори можуть прийняти рішення з будь-якого питання без дотримання вимог, встановлених законом і цим Статутом щодо порядку скликання Загальних Зборів та щодо повідомлень, якщо в таких Загальних Зборах взяли участь усі Учасники Товариства та всі вони надали згоду на розгляд питань.
Про проведення Загальних Зборів Учасників Товариства Учасники повідомляються письмово із зазначенням часу і місця проведення Загальних Зборів Учасників Товариства та порядку денного. Повідомлення повинно бути зроблено не менше ніж за 10 днів до скликання Загальних Зборів Учасників Товариства.
Згідно з п. 10.6.5 Статуту Учасники Загальних Зборів, які беруть участь в Загальних Зборах, реєструються з зазначенням кількості голосів, яку має кожний Учасник. Цей перелік підписується Головою Загальних Зборів.
Загальні Збори передбачають спільну присутність Учасників в одному місці для обговорення питань порядку денного або можуть проводитись у режимі відеоконференції між Учасниками (п. 10.6.21 Статуту).
До виключної компетенції Загальних Зборів Учасників Товариства належить обрання та припинення повноважень Наглядової Ради Товариства (в тому числі відсторонення) або окремих членів Наглядової Ради (крім випадків заміни члена Наглядової Ради, який є представником Учасника Товариства), встановлення розміру винагороди членам Наглядової Ради Товариства (п. 10.7.23 Статуту).
Рішення Загальних Зборів з питань, передбачених п. 10.7.22-10.7.23 цього Статуту, приймаються 76% голосів усіх Учасників, які мають право голосу з відповідних питань.
Відповідно до п. 10.8.3 Статуту рішення Загальних Зборів Учасників оформлюється протоколом. Протокол Загальних зборів підписує Голова зборів або інша уповноважена Загальними Зборами особа. Кожен Учасник, який взяв участь у Загальних Зборах, може підписати протокол Загальних Зборів. Протокол Загальних Зборів не пізніш як через три робочих дні після закінчення Загальних Зборів Учасників Товариства передається Наглядовій Раді для зберігання та виконання. Відповідальним за збереження протоколів Загальних Зборів Учасників Товариства є Наглядова Рада.
Пунктом 10.8.6 Статуту визначено, що Загальні Збори проводяться за місцезнаходженням Товариства, місцезнаходженням (місцем проживання) одного із Учасників чи за місцем, визначеним Наглядовою Радою Товариства.
Згідно з п. 10.9.1-10.9.3 Статуту при проведенні Загальних зборів Учасники проходять обов'язкову реєстрацію, яка здійснюється Секретарем Зборів або спеціально уповноваженою особою.
За результатами реєстрації Учасників складається Реєстр Учасників Загальних Зборів у двох оригінальних примірниках, один із яких зберігається у місці, визначеному Загальними Зборами Учасників Товариства.
Зазначені у розділі 10.9 положення не застосовуються у випадку проведення Загальних Зборів у вигляді відеоконференції або опитування, а також у випадку, коли на Загальних Зборах присутні усі Учасники Товариства, які висловили бажання і спільно підписали протокол Загальних Зборів.
Відповідно до п. 19.1 Статуту будь-яке повідомлення, передбачено Статутом, повинно вважатись таким, що було належним чином отримано після особистого вручення, доставки поштою (у тому числі рекомендованим листом), доставки за допомогою міжнародного визнаного перевізника експрес-пошти або іншим способом, а також успішного надсилання по факсу, електронною поштою або іншими засобами електронного зв'язку. Правила цієї статті застосовуються також до порядку передачі бюлетенів для опитування, протоколів чи інших документів, якщо така передача передбачена Статутом. Кожен Учасник, Товариство, Директор та члени Наглядової Ради повинні інформувати один одного (в письмовій формі) про свої адреси, телефони, електронні адреси або факси, а також їхню зміну.
07.05.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Прогресивні інвестиційні стратегії», що діє від свого імені, в інтересах та за рахунок Пайового закритого недиверсифікованого венчурного інвестиційного фонду «Девелопмент Агро» (далі - Учасник-1), ОСОБА_2 (далі - Учасник-2), ОСОБА_1 (далі - Учасник-3) та ОСОБА_3 (далі - Учасник-4) укладено корпоративний договір стосовно ТОВ «СП «Агродім» (далі - Корпоративний договір) (т. 1 а. с. 127-156).
У Корпоративному договорі зазначено, що він укладений між сторонами, зокрема, у зв'язку:
- п. (Е): з метою забезпечення та контролю за виконанням зобов'язань Товариства за Договором позики і Маркеб Еуражиан Груп Лимитед за Форвардним контрактом, Учасник 3 продав частину своїх часток (як цей термін визначений нижче) в статутному капіталі Товариства Учаснику -1 та Учаснику-2 за умови, якщо у разі виконання Товариством зобов'язань за Договором позики і Маркеб Еуражиан Груп Лимитед за Форвардним контрактом, Учасник-1 та Учасник-2 зобов'язуються продати назад свої частки Учаснику-3 и Боджано Лимитед (як цей термін визначений нижче);
- п. (F): Учасник-3 та Учасник-4 бажають зберегти операційний контроль над бізнесом Товариства, в той час як Учасник-1 та Учасник-2 бажають мінімально залучатися до управління бізнесом Товариства.
У розділі 1 Корпоративного договору наведено визначення термінів, які використовуються у цьому договорі, зокрема:
- «дефолт» -будь-яка дія або подія, передбачена п. 7.2 Договору позики;
- «контроль» означає, у тому числі пряме або опосередковане володіння повноваженням давати вказівки або забезпечувати керівництво по відношенню управління і політики будь-якої особи (шляхом права власності на голосуючі цінні папери, на підставі договору або іншим способом).
Відповідно до п. п. (а), (b) п. 4.1 Корпоративного договору питання потребує погодження Загальних Зборів відповідно до ст. 4, якщо таке питання визначається Статутом Товариства або Законодавством, яке підлягає застосуванню, як питання виключної компетенції Загальних Зборів або включається до порядку денного будь-ким із Учасника-3 або Учасника-4.
Право будь-кого із Учасника-1 або Учасника-2 включати до порядку денного Загальних Зборів питання, передбачені статтями 4.1 (d)(xx)-4.1(d)(xxi), зокрема призначення та припинення повноважень (у тому числі відсторонення) Наглядової Ради або окремих членів Наглядової ради (крім, як в межах заміни члена Наглядової Ради, який є представником Учасника), встановлення розміру винагороди членам Наглядової Ради, а також питання обрання (персонального призначення) і відкликання (звільнення, переводу, відсторонення тощо) Директора виникає не раніше, ніж в момент настання Дефолту. З метою запобігання сумнівам, якщо Учасник ставить будь-яке з вищенаведених питань на голосування Загальних Зборів до моменту настання Дефолту, Учасник-1 та Учасник-2 зобов'язуються голосувати по такому ж питанню так само, як Учасник-3 та Учасник-4.
Згідно з п. 4.4 Корпоративного договору з урахуванням статті 4.3 (Застосована процедура), Учасникам надається письмове повідомлення, як мінімум за 10 календарних днів до Загальних Зборів, за винятком випадків, коли: (а) кожний Учасник погоджує більш короткий строк повідомлення; або (b) усі Учасники представлені на зборах.
Підпунктом (c) п. 4.6 Корпоративного договору визначено, що Учасник-1 і Учасник-2 зобов'язуються не виносити на голосування Загальних Зборів питання, передбачене статтею 4.1(d)(xvii), протягом строку дії даного Договору.
Учасники можуть прийняти рішення без проведення Загальних Зборів, якщо усі Учасники підпишуть документ або в письмовому вигляді зазначать про свою згоду відносно того, що вони підтримують рішення, викладене в такому документі. Документ може бути складений у декількох екземплярах, підписаних або погоджених одним чи декількома Учасниками, а також може надаватись електронною поштою (п. 4.7 Корпоративного контракту).
Відповідно до п.п. (b) п. 5.1 Корпоративного договору усі члени Наглядової Ради призначаються Загальними Зборами строком на 5 років. При цьому Сторони підтверджують та погоджуються, що у Учасника-3 та Учасника-4 є спільне право номінувати трьох кандидатів у члени Наглядової Ради. Сторони погоджуються сприяти і не вчиняти будь-яких дій, які перешкоджають призначенню до Наглядової Ради кандидатів, що були номіновані відповідно до даної статті 5.1.
Учасник-3 та Учасник-4 можуть замінити члена Наглядової Ради, який був номінований ними, без погодження із Загальними Зборами. Член Наглядової Ради може бути замінений такими учасниками у будь-який момент (п.п. (а) п. 5.2 Корпоративного договору).
Договору позики, про який йде мова у Корпоративному договорі, суду не надано.
05.06.2020 об 11:00 відбулось засідання наглядової ради ТОВ «Сільськогосподарське підприємство «Агродім», на якому було ухвалено рішення, зокрема з пункту 4 порядку денного: визначити місце проведення загальних зборів учасників товариства, які скликані на 05.06.2020 об 11:30, за адресою: проспект Соборності, 15, м. Київ .
Вказане рішення наглядової ради оформлене протоколом № 37 від 05.06.2020 (далі - Протокол № 37) (т. 1 а.с. 222-223).
Відповідно до Протоколу № 37 на засіданні були присутні:
- голова наглядової ради товариства - ОСОБА_4 ;
- член наглядової ради - ОСОБА_5 ;
- член наглядової ради - ОСОБА_6 ;
· запрошені особи:
- учасник товариства - ОСОБА_1 ;
- учасник товариства - ОСОБА_3 ;
- учасник товариства - ОСОБА_2 ;
- учасник товариства - Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Прогресивні інвестиційні стратегії», що діє від свого імені, в інтересах та за рахунок Пайового закритого недиверсифікованого венчурного інвестиційного фонду «Девелопмент Агро», в особі директора ОСОБА_7 ;
- директор товариства - ОСОБА_8 ;
- кандидат на посаду директора товариства - ОСОБА_9 .
Місцем проведення засідання у Протоколі №37 вказано: проспект Соборності, 15, м. Київ.
Протокол №37 підписаний головою та членами наглядової ради, а справжність їх підписів засвідчена приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Косенко О. О. (зареєстровано в реєстрі за №1336, №1337, №1338).
Також на протоколі №37 міститься відмітка про ознайомлення з протоколом 05.06.2020, під якою вказано прізвища, у тому числі ОСОБА_1 , та проставлений її підпис.
Доказів визнання недійсними рішень, прийнятих на засіданні наглядової ради та оформлених Протоколом №37, суду не надано.
05.06.2020 об 11:30 відбулись загальні збори учасників ТОВ «Сільськогосподарське підприємство «Агродім», на яких були прийняті наступні рішення:
1. Обрати головою загальних зборів учасника товариства ОСОБА_3 з покладенням на нього обов'язків секретаря зборів;
2. Припинити повноваження членів наглядової ради товариства - ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 з 05.06.2020 за угодою сторін;
3. Обрати членами наглядової ради товариства з 05.06.2020 строком на 5 років ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 ; укласти з членами наглядової ради цивільно-правові угоди на умовах, що викладені у проекті договору, який додається до цього протоколу, зокрема зі ОСОБА_12 укласти безоплатний договір; з ОСОБА_11 - оплатний, з оплатою за період з 06.06.2020 по 30.06.2020 - 61 тис грн, починаючи з 01.07.2020 - 66 тис грн на місяць; з ОСОБА_10 - оплатний, з оплатою за період з 06.06.2020 по 30.06.2020 - 44 тис грн, починаючи з 01.07.2020 - 47,5 тис грн на місяць; уповноважити директора товариства підписати від імені товариства такі договори з членами наглядової ради товариства.
Вказані рішення загальних зборів учасників відповідача оформлені протоколом № 122 від 05.06.2020 (далі - Протокол № 122) (т. 1 а.с. 10-11).
Відповідно до Протоколу № 122 на зборах були присутні учасники:
- ОСОБА_1 , яка є власником частки у статутному капіталі товариства у розмірі 12% та має 12% голосів на загальних зборах учасників товариства;
- ОСОБА_3 , який є власником частки у статутному капіталі товариства у розмірі 12% та має 12% голосів на загальних зборах учасників товариства;
- ОСОБА_2 , яка є власником частки у статутному капіталі товариства у розмірі 51,1% та має 51,1% голосів на загальних зборах учасників товариства;
- Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Прогресивні інвестиційні стратегії», що діє від свого імені, в інтересах та за рахунок Пайового закритого недиверсифікованого венчурного інвестиційного фонду «Девелопмент Агро», в особі директора ОСОБА_7 , яке є власником частки у статутному капіталі товариства у розмірі 24,9% та має 24,9% голосів на загальних зборах учасників товариства.
Місце проведення загальних зборів у Протоколі №122 вказано: проспект Соборності, 15, м. Київ.
Відповідно до відомостей, вказаних у Протоколі №122, загальні збори скликані за ініціативою голови наглядової ради товариства ОСОБА_4 ; на зборах присутні учасники, що володіють у сукупності 100% голосів; учасники підтверджують, що вони належними чином повідомлені про проведення загальних зборів та були ознайомлені із порядком денним; участь у голосуванні по кожному з питань порядку денного брали усі присутні учасники, а рішення прийняті одноголосно.
У Протоколі №122 зазначено, що з другого питання порядку денного виступили: ОСОБА_1 , яка підтримала пропозицію голови зборів ( ОСОБА_3 ) щодо припинення повноважень членів наглядової ради товариства; ОСОБА_2 та ТОВ «Компанія з управління активами «Прогресивні інвестиційні стратегії» в особі директора ОСОБА_7 , які вказали, що голосуватимуть за внесену головою пропозицію за умови, що учасники товариства ОСОБА_1 та ОСОБА_3 підтримують цю пропозицію. З третього порядку денного щодо обрання членів наглядової ради вказані аналогічні виступи учасників товариства, тобто підтримання ОСОБА_1 пропозиції ОСОБА_3 щодо запропонованих членів наглядової ради та намір ОСОБА_13 та ТОВ «Компанія з управління активами «Прогресивні інвестиційні стратегії» голосувати з цього питання, у разі його підтримання ОСОБА_1 та ОСОБА_3 .
На Протоколі №122 містяться підписи усіх учасників товариства, які брали участь у загальних зборах, у тому числі ОСОБА_1 , а справжність підписів засвідчена приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Косенко О. О. (зареєстровано в реєстрі за №1342-1345).
Позивач заперечує проти своєї присутності на загальних зборах учасників 05.06.2020 та підписання нею Протоколу №122, посилаючись на те, що вона в цьому впевнена та навіть в цей період не була у м. Києві. Також позивач зазначає про відсутність відповідного повідомлення її про призначення спірних загальних зборів.
Доказів перебування 05.06.2020 (в час проведення загальних зборів учасників) в іншому місті позивач суду не надала.
Відповідач доказів отримання позивачем відповідного повідомлення про призначення спірних загальних зборів суду не надав, наголосивши на те, що вона 05.06.2020 була особисто присутня як на засіданні наглядової ради, так і на спірних загальних зборах, про що вказано у Протоколі №37 та Протоколі №122.
Оцінка суду.
Частиною 1 статті 15 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.
Статтею 16 Цивільного кодексу України, положення якої кореспондуються з положеннями ст. 20 Господарського кодексу України, встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
За змістом ч. 2 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Тобто підставою для звернення до суду є наявність порушеного права, і таке звернення здійснюється особою, котрій це право належить, і саме з метою його захисту. Відсутність обставин, які б підтверджували наявність порушення права особи, за захистом якого вона звернулася, є підставою для відмови у задоволенні такого позову.
Згідно зі ст. 167 Господарського кодексу України корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами. Під корпоративними відносинами маються на увазі відносини, що виникають, змінюються та припиняються щодо корпоративних прав.
Під корпоративними відносинами розуміють відносини, що виникають, змінюються та припиняються щодо корпоративних прав.
При вирішенні корпоративного спору господарський суд повинен встановити наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або законного інтересу, на захист якого подано позов, а також з'ясувати питання про наявність чи відсутність факту їх порушення або оспорювання.
Відповідно до ст. 29 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» загальні збори учасників є вищим органом товариства.
Кожен учасник товариства має право бути присутнім на загальних зборах учасників, брати участь в обговоренні питань порядку денного і голосувати з питань порядку денного загальних зборів учасників.
Кожен учасник товариства на загальних зборах учасників має кількість голосів, пропорційну до розміру його частки у статутному капіталі товариства, якщо інше не передбачено статутом.
Згідно з ч. 1 та 4 ст. 98 Цивільного кодексу України загальні збори учасників товариства мають право приймати рішення з усіх питань діяльності товариства, у тому числі і з тих, що належать до компетенції інших органів товариства. Порядок скликання загальних зборів визначається в установчих документах товариства.
Відповідно до ст. 116 Цивільного кодексу України учасники господарського товариства мають право у порядку, встановленому установчим документом товариства та законом, зокрема, брати участь в управлінні товариством у порядку, визначеному в установчому документі, крім випадків, встановлених законом.
Аналогічні положення містить і ст. 5 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю».
Компетенція загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю визначена у статті 30 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю". Відповідно до зазначеної норми загальні збори учасників можуть вирішувати будь-які питання діяльності товариства. Питання, передбачені частиною другою цієї статті, та інші питання, віднесені законом до компетенції вищого органу товариства, не можуть бути віднесені до компетенції інших органів товариства, якщо інше не випливає з цього Закону. До виключної компетенції загальних зборів учасників статутом товариства також може бути віднесено вирішення інших питань.
Рішення загальних зборів учасників (акціонерів) та інших органів господарського товариства є актами, оскільки ці рішення зумовлюють настання правових наслідків, спрямованих на регулювання господарських відносин, і мають обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин.
Підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів акціонерів (учасників) господарського товариства можуть бути:
- порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів товариства;
- позбавлення акціонера (учасника) товариства можливості взяти участь у загальних зборах;
- порушення прав чи законних інтересів акціонера (учасника) товариства рішенням загальних зборів.
Однак не всі порушення законодавства, допущені під час скликання та проведення загальних зборів юридичної особи, є підставами для визнання недійсними прийнятих ними рішень.
Безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів у зв'язку з порушенням прямих вказівок закону є: прийняття загальними зборами рішення за відсутності кворуму для проведення загальних зборів чи прийняття рішення або у разі неможливості встановлення наявності кворуму; прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного загальних зборів товариства; відсутність протоколу загальних зборів.
Права учасника (акціонера, члена) юридичної особи можуть бути визнані порушеними внаслідок недотримання вимог закону про скликання і проведення загальних зборів, якщо він не зміг взяти участь у загальних зборах, належним чином підготуватися до розгляду питань порядку денного, зареєструватися для участі у загальних зборах тощо.
Під час вирішення питання про недійсність рішень загальних зборів у зв'язку з іншими порушеннями, допущеними під час їх скликання та проведення, господарський суд повинен оцінити як ці порушення вплинули на прийняття загальними зборами відповідного рішення.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 21.01.2020 у справі №916/495/19, від 22.01.2020 у справі №915/99/19.
Щодо визнання недійсними рішень, прийнятих загальними зборами учасників відповідача і оформлених протоколом № 122 від 05.06.2020.
Порядок скликання та проведення загальних зборів учасників юридичної особи визначений законодавством України (Цивільним та Господарським кодексами України, а також, зокрема, Законом України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю»), за положеннями якого учасники юридичної особи мають бути до початку загальних зборів повідомлені про дату, місце, час проведення та порядок денний таких зборів. Такий порядок скликання загальних зборів вищого органу управління юридичної особи є загальноприйнятим та таким, що гарантує забезпечення права учасника юридичної особи на участь в управлінні нею.
Частиною 1 ст. 31 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» передбачено, що загальні збори учасників скликаються у випадках, передбачених цим Законом або статутом товариства, а також:
1) з ініціативи виконавчого органу товариства;
2) на вимогу наглядової ради товариства;
3) на вимогу учасника або учасників товариства, які на день подання вимоги в сукупності володіють 10 або більше відсотками статутного капіталу товариства.
За приписами ч. 1-5 ст. 32 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» загальні збори учасників скликаються виконавчим органом товариства. Статутом товариства може бути визначений інший орган, уповноважений на скликання загальних зборів учасників.
Виконавчий орган товариства скликає загальні збори учасників шляхом надсилання повідомлення про це кожному учаснику товариства.
Виконавчий орган товариства зобов'язаний повідомити учасників товариства не менше ніж за 30 днів до запланованої дати проведення загальних зборів учасників, якщо інший строк не встановлений статутом товариства.
Повідомлення, передбачене частиною третьою цієї статті, надсилається поштовим відправленням з описом вкладення. Статутом товариства може бути встановлений інший спосіб повідомлення.
У повідомленні про загальні збори учасників зазначаються дата, час, місце проведення, порядок денний. Якщо до порядку денного включено питання про внесення змін до статуту товариства, до повідомлення додається проект запропонованих змін.
За змістом положень п. 10.6.6, 10.6.13, 19.1 Статуту відповідача про проведення загальних зборів учасників товариства, які можуть скликатись з ініціативи наглядової ради, учасники повідомляються письмово із зазначенням часу і місця їх проведення та порядку денного не менше ніж за 10 днів до скликання таких зборів. Таке повідомлення вважається таким, що було належним чином отримано після особистого вручення, доставки поштою (у тому числі рекомендованим листом), доставки за допомогою міжнародного визнаного перевізника експрес-пошти або іншим способом, а також успішного надсилання по факсу, електронною поштою або іншими засобами електронного зв'язку.
Тобто Статутом відповідача передбачено надсилання письмового повідомлення учаснику товариства про скликання загальних зборів засобами поштового або електронного зв'язку.
Доказів направлення письмового повідомлення позивачу про проведення спірних загальних зборів учасників товариства суду не надано.
Разом з тим, п. 10.6.12 Статуту передбачено, що загальні збори можуть прийняти рішення з будь-якого питання без дотримання вимог, встановлених законом і цим Статутом щодо порядку скликання загальних зборів та щодо повідомлень, якщо в таких загальних зборах взяли участь усі учасники Товариства та всі вони надали згоду на розгляд питань.
Аналогічне положення міститься у п. 4.4 Корпоративного договору.
Як вбачається з Протоколу №122, на загальних зборах 05.06.2020 були присутні усі учасники товариства, які у сукупності володіють 100% голосів, у тому числі ОСОБА_1 . Також у цьому протоколі зазначено про підтвердження учасниками повідомлення їх належним чином про проведення загальних зборів та ознайомлення з порядком денним.
Спірний протокол підписаний усіма учасниками відповідача, а справжність їх підписів була засвідчена приватним нотаріусом.
Позивач зі свого боку заперечує проти її участі у спірних загальних зборах учасників та вказує про її відсутність у цей час у м. Києві, де проходили збори.
Крім того, у відповіді на відзив позивач зазначила, що прийнятими на спірних загальних зборах рішеннями були порушені її права на суттєву та вирішальну участь в управлінні Товариством, з огляду на положення п. 4.1 Корпоративного договору.
Так, позивач вказує, що відповідно до цих положень Корпоративного договору, не зважаючи на те, що вона на час проведення спірних зборів мала лише 12% голосів, інші учасники - ОСОБА_2 та ТОВ «Компанія з управління активами «Прогресивні інвестиційні стратегії» з питань, що стосуються припинення повноважень та призначення членів наглядової ради, повинні були голосувати так само, як позивач та ОСОБА_14 , а отже участь і голосування ОСОБА_1 у цих зборах було вирішальним.
Відповідно до ч. 1, 3 ст. 7 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» (у редакції, чинній на час укладення Корпоративного договору) договір, за яким учасники товариства зобов'язуються реалізовувати свої права та повноваження певним чином або утримуватися від їх реалізації (далі - корпоративний договір), є безвідплатним і вчиняється в письмовій формі. Корпоративний договір, який не відповідає цим вимогам, є нікчемним. Корпоративний договір може передбачати умови або порядок визначення умов, на яких учасник має право або зобов'язаний купити або продати частку у статутному капіталі (її частину), а також визначати випадки, коли таке право або обов'язок виникає.
З аналізу положень Корпоративного договору вбачається, що з метою забезпечення та контролю за виконанням зобов'язань Товариства за Договором позики і Маркеб Еуражиан Груп Лимитед за Форвардним контрактом, Учасник-3 (позивач) продав частину своїх часток в статутному капіталі Товариства Учасникам -1, -2 (третім особам) до моменту виконання Товариством своїх зобов'язань за вказаними договорами.
При цьому Учасник-3 та Учасник-4 ( ОСОБА_3 ) зберігають операційний контроль над бізнесом, який полягає, зокрема, у прямому або опосередкованому володінні повноваженням давати вказівки або забезпечувати керівництво по відношенню управління і політики будь-якої особи.
Так, право включати до порядку денного загальних зборів учасників Товариства питання, що підлягають вирішенню, належать Учасникам -3, -4, а право Учасників -1, -2 включати до порядку денного загальних зборів питання, передбачені статтями 4.1 (d)(xx)-4.1(d)(xxi), зокрема щодо призначення та припинення членів наглядової ради, встановлення розміру винагороди членам Наглядової Ради, виникає не раніше, ніж в момент настання Дефолту. До моменту настання Дефолту Учасник-1 та Учасник-2 зобов'язались голосувати по такому питанню так само, як Учасник-3 та Учасник-4.
У свою чергу, у разі належного виконання своїх зобов'язань за наведеними договором позики і форвардним контрактом мало було б відбутись повернення корпоративних прав ОСОБА_1 до первісного стану шляхом зворотного продажу відповідних часток третіми особами позивачу.
Отже, з даних правовідносин вбачається, що продаж ОСОБА_1 частини своєї частки у статутному капіталі Товариства є специфічною формою забезпечення виконання зобов'язань і таке забезпечення є тимчасовим, оскільки пов'язується з настанням певних подій - виконання Товариством своїх зобов'язань за договорами та Дефолтом.
Хоча позивач і зазначала про підписання Корпоративного договору поза її волею, проте жодних доказів на підтвердження цього суду не надала; доказів визнання Корпоративного договору недійсним або принаймні його оскарження у судовому порядку матеріал справи не містять.
Суд не оцінює правомірність вчинення такого правочину, умови та обставини виконання зазначених договорів, оскільки це не входить до предмету доказування у даному спорі.
Разом з тим, як наявність в Учасника-3 (позивача) і Учасника-4 реального вирішального голосу (операційного контролю) шляхом встановлення обов'язку Учасників-1, -2 до моменту настання Дефолту голосувати так само, так і взагалі укладення позивачем відповідних договорів-купівлі продажу частки у статутному капіталі, є цілком логічним та зрозумілим.
Відповідно до приписів ст. 13, 74 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Водночас, згідно з ч. 4 ст. 13 названого Кодексу, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Передбачивши право учасникам спору на подання своїх доводів та підтверджуючих певні обставини доказів, законодавець встановлює й процесуальні обов'язки таких учасників шляхом визначення певного процесуального порядку реалізації відповідних прав, у разі недотримання яких без поважних причин настають відповідні негативні наслідки для такого учасника у вигляді неприйняття судом його аргументів, оскільки неподання відповідних доказів найчастіше пояснюється неналежною підготовкою сторони до розгляду справи.
Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ч. 1 ст. 14 ГПК України). Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ч. 1 ст. 74 ГПК України). Вичерпний перелік підстав звільнення від доказування закріплює ст. 75 ГПК України.
Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов'язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний (див. постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 2 жовтня 2018 року у справі № 910/18036/17, від 23 жовтня 2019 року у справі № 917/1307/18(пункт 41)). Тобто, певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс (див. пункт 43 постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 23 жовтня 2019 року у справі № 917/1307/18).
Такі правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц.
Жодних доказів, що підтверджують перебування ОСОБА_1 в іншому місті на час проведення спірних зборів або неможливості її бути присутньою на них, суду не надано, а доводи позивача про її відсутність на зборах ґрунтуються лише на її «впевненості» в цьому.
До того ж, з метою встановлення обставин участі позивача або її відсутності на спірних зборах суд під час підготовчого провадження дійшов висновку про необхідність призначення у справі судової почеркознавчої експертизи, у зв'язку з чим неодноразово витребовував у позивача необхідні для її проведення інформацію та докази, а також визнавав обов'язковою явку позивача (особисто) у судові засідання для відібрання експериментальних зразків її підпису.
Оскільки позивач не виконав вимог суду, ані в частині надання витребуваних документів та інформації, ані в частині особистої явки ОСОБА_1 у судове засідання, без поважних причин, що унеможливило призначення судом почеркознавчої експертизи, суд дійшов висновку про ухилення позивача від її проведення, а тому на підставі ч. 4 ст. 102 Господарського процесуального кодексу України визнав встановленою обставиною підписання ОСОБА_1 . Протоколу №122, що свідчить про її участь у спірних зборах.
Крім того, відповідно до положень ст. 78 Закону України «Про нотаріат» нотаріус засвідчує справжність підпису на документах. Нотаріус, засвідчуючи справжність підпису, не посвідчує факти, викладені у документі, а лише підтверджує, що підпис зроблено певною особою.
Згідно зі ст. 43 Закону України «Про нотаріат» не допускається вчинення нотаріальної дії у разі відсутності осіб - її учасників або їх уповноважених представників.
При вчиненні нотаріальної дії нотаріуси, посадові особи, які вчиняють нотаріальні дії, встановлюють особу учасників цивільних відносин, які звернулися за вчиненням нотаріальної дії.
Встановлення особи здійснюється за паспортом громадянина України або за іншими документами, які унеможливлюють виникнення будь-яких сумнівів щодо особи громадянина, який звернувся за вчиненням нотаріальної дії (паспорт громадянина України, паспорт громадянина України для виїзду за кордон, дипломатичний чи службовий паспорт, посвідчення особи моряка, посвідчення члена екіпажу, посвідка на проживання особи, яка мешкає в Україні, національний паспорт іноземця або документ, що його замінює, посвідчення особи з інвалідністю чи учасника Другої світової війни, посвідчення, видане за місцем роботи фізичної особи). Посвідчення водія, особи моряка, особи з інвалідністю чи учасника Другої світової війни, посвідчення, видане за місцем роботи фізичної особи, не можуть бути використані громадянином України для встановлення його особи під час укладення правочинів.
За приписами ст. 44 Закону України «Про нотаріат» під час посвідчення правочинів визначається обсяг цивільної дієздатності фізичних осіб, які беруть у них участь.
Визначення обсягу цивільної дієздатності фізичної особи здійснюється за паспортом громадянина України або іншими документами, передбаченими статтею 43 цього Закону (крім посвідчення водія, особи моряка, особи з інвалідністю чи учасника Другої світової війни, посвідчення, виданого за місцем роботи фізичної особи), які унеможливлюють виникнення будь-яких сумнівів щодо обсягу цивільної дієздатності фізичної особи, яка звернулася за вчиненням нотаріальної дії. У разі потреби нотаріусу надається довідка про те, що особа не страждає на психічний розлад, який може вплинути на її здатність усвідомлювати свої дії та (або) керувати ними.
Аналогічні положення щодо необхідності встановлення нотаріусом особи, яка звернулися за вчиненням нотаріальної дії, та визначення її обсягу цивільної дієздатності містяться у Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України 22.02.2012 № 296/5.
На Протоколі №122 міститься напис нотаріуса щодо встановлення осіб, які підписали документ, у тому числі й особи ОСОБА_1 , перевірки їх дієздатності.
Жодних доказів, які підтверджують вчинення приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Косенко О. О. нотаріальної дії - засвідчення справжності підпису ОСОБА_1 на спірному протоколі за відсутності позивача, у тому числі встановлення органами досудового розслідування порушень чинного законодавства у діях нотаріуса, суду не надано.
За наведених обставин у їх сукупності, суд доходить висновку, що позивач не довів належними доказами відсутність її на спірних зборах та непідписання нею спірного протоколу загальних зборів, а відтак відхиляє доводи позивача у цій частині.
При цьому відсутність доказів повідомлення ОСОБА_1 про проведення спірних загальних зборів не є підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів учасників відповідача, які оформлені протоколом №122 від 05.06.2020, з огляду на її особисту присутність на зборах та положення п. 10.6.12 Статуту відповідача, п. 4.4 Корпоративного договору.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 28.03.2018 у справі №910/22291/16.
Крім того, відповідно до розділу 10.9 Статуту положення щодо здійснення обов'язкової реєстрації учасників загальних зборів та складення реєстру учасників справи не застосовуються у випадку присутності на зборах усіх учасників, які висловили бажання та спільно підписали протокол.
Щодо доводів позивача про проведення спірних загальних зборів не за місцезнаходженням Товариства або одного із його учасників суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 7 ст. 33 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» загальні збори учасників проводяться за місцезнаходженням товариства, якщо інше не встановлено статутом товариства.
Пунктом 10.8.6 Статуту відповідача встановлено, що загальні збори проводяться не тільки за місцезнаходженням Товариства, місцезнаходженням (місцем проживання) одного із учасників, як зазначає позивач, а й можуть проводитись за місцем, визначеним наглядовою радою Товариства.
Відповідач надав суду рішення наглядової ради відповідача, прийняте на засіданні 05.06.2020 та оформлене Протоколом №37, яким визначено місце проведення загальних зборів учасників товариства, що скликані на 05.06.2020 об 11:30, за адресою: проспект Соборності, 15, м. Київ .
Як вбачається з Протоколу №37, на засіданні наглядової ради була присутня ОСОБА_1 , яка була ознайомлена з цим протоколом, про що міститься відповідна відмітка на ньому.
Жодних доказів, що підтверджують відсутність ОСОБА_1 на вказаному засіданні наглядової ради 05.06.2020, суду не надано, що також підтверджує її обізнаність із датою, часом та місцем проведення спірних загальних зборів.
Доказів визнання недійсним рішення наглядової ради, оформленого Протоколом №37, матеріали справи не містять.
Таким чином, суд доходить висновку, що проведення спірних загальних зборів за адресою: проспект Соборності, 15, м. Київ , визначеній рішенням наглядової ради від 05.06.2020, відповідає положенням п. 10.8.6 Статуту та не є порушенням порядку їх проведення, а тому відхиляє доводи позивача у цій частині.
Також позивач вказує на відсутність «кворуму» загальних зборів, оскільки вважає, що учасники - ОСОБА_2 , яка мала на зборах 51,1% голосів, та ТОВ «Компанія з управління активами «Прогресивні інвестиційні стратегії», яке мало на зборах 24,9% голосів, незаконно набули частки у цьому товаристві у розмірах, що відповідають кількості їх голосів.
Так позивач зазначає, що частки у вказаних розмірах треті особи набули на підставі договорів купівлі-продажу, які були вчинені поза волею позивача, у зв'язку з чим один з них оскаржується у судовому порядку.
Відповідно до положень ст. 30, 34 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» рішення загальних зборів учасників з питань обрання та припинення повноважень наглядової ради товариства або окремих членів наглядової ради, встановлення розміру винагороди членам наглядової ради товариства, приймаються більшістю голосів усіх учасників товариства, які мають право голосу з відповідних питань. Статутом товариства може встановлюватися інша кількість голосів учасників товариства (але не менше, ніж більшість голосів), необхідна для прийняття рішень з питань порядку денного загальних зборів учасників, крім рішень, які відповідно до цього Закону приймаються одностайно. Відповідні положення можуть бути внесені до статуту, змінені або виключені з нього одностайним рішенням загальних зборів учасників, у яких взяли участь всі учасники товариства.
Пунктом 10.7.27 Статуту відповідача встановлено іншу кількість голосів, необхідних для прийняття рішення з питань обрання та припинення повноважень членів наглядової ради товариства, встановлення розміру винагороди, а саме 76% голосів усіх учасників, які приймають участь у голосуванні.
З Протоколу №122 вбачається, що усі рішення на спірних зборах були прийняті одноголосно, тобто 100% голосами.
Доказів відсутності у третіх осіб підстав брати участь у голосуванні (відсутності у них корпоративних прав), у тому числі визнання недійсними правочинів щодо відчуження позивачем своїх часток, суду не надано.
Крім того, позивач у поданих заявах, які містяться в матеріалах справи, неодноразово зазначав про те, що про відчуження частини своєї частки у статутному капіталі вона дізналася 27.05.2020, проте протягом року не вчинила жодних заходів щодо визнання таких правочинів недійсними.
З огляду на викладене, суд доходить висновку, що рішення на спірних зборах прийняті з необхідною кількістю голосів.
Крім того, як вважає суд, навіть визнання недійсними правочинів щодо відчуження корпоративних прав позивача третім особам буде свідчити саме про збільшення кількості голосів позивача на спірних зборах, а не про нелегітимність таких зборів.
Безпосередня участь у зборах і прийняття відповідного рішення позивачем за наведених вище висновків суду жодним чином не вплине на кінцеві результати цих зборів.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для визнання недійсними рішень загальних зборів учасників відповідача, оформлених протоколом №122 від 05.06.2020.
Висновки суду.
Доказами у справі, відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами:
1) письмовими, речовими і електронними доказами;
2) висновками експертів;
3) показаннями свідків (ч. 2 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Згідно з ч. 1 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до ст. 78 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.
Згідно зі ст. 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Оцінивши усі наявні докази у їх сукупності, суд дійшов висновку, що надані відповідачем докази на підтвердження викладених ним обставин є більш вірогідними, ніж докази, надані позивачем.
Інші докази та пояснення учасників справи судом до уваги не приймаються, оскільки не спростовують вищевикладені висновки суду.
За змістом п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень та висновків Європейського суду з прав людини, викладених у рішеннях у справах "Трофимчук проти України", "Серявін та інші проти України" обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Судом було вжито усіх заходів для забезпечення реалізації сторонами своїх процесуальних прав та з'ясуванні усіх питань, винесених на його розгляд.
За наведених у їх сукупності обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Щодо судових витрат.
Оскільки у позові відмовлено, судові витрати, понесені позивачем, стягненню з відповідача не підлягають.
Керуючись ст. 13, 14, 42, 73-80, 86, 129, 165, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
В позові відмовити повністю.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду, з урахуванням п. 17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України, у строки, визначені ст. 256 цього Кодексу.
Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень: http://reyestr.court.gov.ua/.
Повне рішення складено 17.09.2021.
Суддя В. В. Шморгун