18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua
09 вересня 2021 року м. Черкаси справа № 925/932/21
Господарський суд Черкаської області у складі: головуючого - судді Г.М.Скиби, за участю секретаря судового засідання Л.В.Романенко, у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження розглянув справу за позовом Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України, м. Київ, вул. Нижньоюрківська, 8-А
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ниви Черкащини», м. Черкаси, вул. Олексія Панченка, 13/2, офіс 4
про стягнення 76 176,00 грн пені,
за участю повноважних представників сторін:
позивача: Я.О.Сидорчук - за довіреністю;
відповідача: участі не брав.
Військова частина НОМЕР_1 Національної гвардії України звернулась в господарський суд Черкаської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ниви Черкащини» про стягнення 76176,00 грн штрафних санкцій за неналежне виконання умов Договору поставки товару №121/ВЗЗ-2020 від 28.08.2020, та відшкодування судових витрат.
Короткий опис руху справи:
Ухвалою господарського суду Черкаської області від 19.07.2021 відкрито провадження у справі. Справу вирішено розглядати у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін 19.08.2021.
Ухвала суду про відкриття провадження, направлена на юридичну адресу відповідача, повернулася до суду з відміткою про отримання.
Відповідач відзиву не надав, позовні вимоги не заперечив, у судове засідання свого представника не направляв.
Ухвалою господарського суду Черкаської області від 19.08.2021 розгляд справи було відкладено на 09.09.2021.
Судом розміщено оголошення на сайті суду про час і місце проведення засідання.
У судовому засіданні 09.09.2021:
Представник позивача вимоги підтримав.
Відповідач у судове засідання представника не направив, вимоги не заперечив, відзиву не надав.
Інших доказів чи клопотань від сторін не надходило.
За результатами судового розгляду 09.09.2021 оголошено вступну та резолютивну частини рішення відповідно до приписів ст. 240 ГПК України.
Судом встановлено та перевірено доказами такі взаємовідносини сторін та обставини:
28.08.2020 року між Військовою частиною НОМЕР_1 Національної гвардії України (позивач, замовник, кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Ниви Черкащини» (відповідач, учасник, боржник) укладено договір про поставку товару №121/В33-2020 (далі - Договір), згідно з пунктом 1.1 якого учасник зобов'язався у визначені Договором строки поставити замовникові якісний товар, зазначений у специфікації, яка є невід'ємною частиною цього Договору (додаток №1), а замовник - прийняти і оплатити такі товари (а.с. 10-23).
В п.1.2 Договору сторони вказали найменування (номенклатуру, асортимент) товару: вершкове масло - за кодом ДК 021:2015 - 15530000-2 (масло вершкове ) і кількість товару - 30000 кг.
Ціна Договору згідно з пунктом 4.1 складає 4761000,00 грн., у тому числі податок на додану вартість у сумі 793500,00 грн.
Пунктом 6.1 Договору встановлені такі умови поставки:
- дата та місце поставки товару зазначається в письмовій заявці. Строк поставки товару за цим Договором складає 14 календарних днів з моменту отримання учасником письмової заявки замовника, але не пізніше вказаної в ній дати;
- не пізніше 7 (сьомого) числа кожного місяця учасник (представник учасника) прибуває до замовника для отримання письмової заявки;
- заявка вручається під особистий підпис учасника (представника учасника) або в разі не прибуття вищезазначених осіб, надсилається учаснику рекомендованим листом із повідомленням про вручення чи цінним листом з описом вкладеного, направленим на адресу учасника, зазначену в розділі 14 Договору;
- у заявці зазначається найменування товару, місце поставки товару, кількість товару та інша необхідна інформація для поставки товару;
- у випадку коригування інформації, яка зазначена в заявці, замовник має право здійснити таке коригування засобами зв'язку з обов'язковим подальшим письмовим підтвердженням. В разі відсутності письмового підтвердження таке коригування вважається недійсним.
Згідно з пп. 7.3.1 та пп. 7.3.8 п. 7.3 Договору учасник зобов'язаний забезпечити поставку товару у строки та на умовах, передбачених цим Договором; забезпечити своєчасне отримання поштових відправлень (кореспонденції) за цим договором, у тому числі на відповідному об'єкті поштового зв'язку.
Пунктом 8.3 Договору його сторони встановили, що за порушення строку поставки товару, зазначеного в заявці, учасник сплачує замовнику пеню в розмірі 0,1% вартості товару, з якої допущено прострочення виконання за кожний день прострочення. За прострочення поставки понад 30 календарних днів додатково стягується штраф у розмірі 7% вартості недопоставленого товару. У випадку порушення строку поставки Замовник має право відмовитись від цього Договору у повному обсязі.
Відповідно до п. 8.7 Договору строк позовної давності у три роки застосовується для вимог про стягнення з учасника штрафних санкцій (неустойки, штрафу, пені).
Згідно з п. 8.8 Договору за прострочення виконання учасником зобов'язань за Договором нарахування штрафних санкцій (неустойки, штрафу, пені) припиняється через рік від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Пунктом 11.1. Договору встановлено, що він набирає чинності з дня його підписання сторонами і діє до 31.12.2020, а в частині взаєморозрахунків - до їх повного виконання.
Відповідно до п. 12.7 Договору дострокове його розірвання (відмова від цього Договору) може бути здійснене в односторонньому порядку з ініціативи замовника у випадках, передбачених цим Договором. Договір вважається розірваним на вимогу замовника на умовах, передбачених цим Договором, з дати розірвання, зазначеної замовником в повідомленні про розірвання Договору.
Згідно з п. 12.13 Договору усі повідомлення, будь-яке листування за цим Договором будуть вважатися зробленими належним чином, якщо вони письмово оформлені та надіслані відповідним листом (рекомендований лист, цінний лист з описом вкладення, передача листа кур'єром).
Сторони також підписали специфікацію як додаток №1 до Договору про поставку товару №121/В33-2020 від 28.08.2020, у якій вказали найменування товару (асортимент) -вершкове масло - за кодом ДК 021:2015 - 15530000-2 (масло вершкове); місце постачання товару - військова частина НОМЕР_1 Національної гвардії України, 04080, м. Київ, вул. Нижньоюрківська, 8-А з подальшим транспортуванням за рахунок учасника в м. Одеса, м. Харків, м. Маріуполь, м. Львів, м. Дніпро, смт Калинівка Вінницької області; одиницю виміру - кілограм, кількість товару - 30000 кг; ціну за одиницю з ПДВ - 158,70 грн. і загальну суму (з ПДВ) - 4761000,00 грн.
Додатком №2 до договору про поставку товару №121/В33-2020 від 28.08.2020 сторони узгодили технічний опис товару, який підлягає поставці відповідачем.
Додатком №3 до договору про поставку товару №121/В33-2020 від 28.08.2020 сторони узгодили між собою, що виробником товару, який постачається відповідачем, - є ДП «Старокостянтинівський молочний завод» (місцезнаходження: 31104, Хмельницька область, м. Старокостянтинів, вул. І.Франка, 47) (а.с. 24-26).
За твердженням позивача, він 07.10.2020 надіслав відповідачу рекомендованим листом від 01.10.2020 №78/5/7-2244 заявку на поставку за Договором всього - 20000 кг вершкового масла за місцем постачання:
смт. Калинівка, вул. Івана Мазепи, 46 - 2000 кг,
м. Запоріжжя, вул. Північне шосе, 113 - 3000 кг,
м. Одеса, вул. Люстдорфська Дорога, 7 - 3000 кг,
м. Дніпро, вул. Надії Алексієнко, 46 - 2000 кг,
м. Київ, вул. Нижньоюрківська, 8-А - 8000 кг,
м. Львів, вул. Стрийська, 146 - 2000 кг;
дата поставки товару товароодержувачам - 15.10.2020. Доставка товару здійснюється на склад замовника (в/ч 3078 НГУ м. Київ, вул. Нижньоюрківська, 8-А).
На підтвердження фактів надіслання 07.10.2020 відповідачу заявки від 01.10.2020 №78/5/7-2244 і одержання її відповідачем позивач надав господарському суду копію цієї заявки, копію фіскального чеку ВПЗ Київ 80 АТ «Укрпошта» про прийняття адресованого відповідачу рекомендованого листа з трек-кодом 0408031047373 (а.с. 27-29).
Статтею 79 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Позивач стверджує, що товар, визначений заявкою від 01.10.2020 №78/5/7-2244 відповідач на склад замовника поставив з порушенням строку поставки:
- 10000 кг товару було поставлено 09.11.2020, що підтверджується видатковою накладною №5455 від 09.11.2020;
- 10000 кг товару було поставлено 09.11.2020, що підтверджується видатковою накладною №5456 від 09.11.2020 (а.с. 30-31).
25.11.2020 Позивач направив відповідачу рекомендованим листом з повідомленням (штриховий ідентифікатор №0408031238977) Претензію №78/6-2748 від 23.11.2020 про сплату пені в розмірі 76176,00 грн за порушення строку поставки товару.
Відповіді на претензію відповідач не надав.
За порушення встановленого Договором про поставку товару №121/В33-2020 від 28.08.2020 і заявкою від 01.10.2020 №78/5/7-2244 строку поставки товару (видаткова накладна №5455 від 09.11.2020 - 10000 кг) позивач нарахував відповідачу до сплати передбачені п. 8.3 Договору пеню в розмірі 0,1% від вартості товару - 1587000,00 грн. за 24 днів прострочення з 15.10.2020 по 09.11.2020 - в сумі 38088 грн.
За порушення встановленого Договором про поставку товару №121/В33-2020 від 28.08.2020 і заявкою від 01.10.2020 №78/5/7-2244 строку поставки товару (видаткова накладна №5456 від 09.11.2020 - 10000 кг) позивач нарахував відповідачу до сплати передбачені п. 8.3 Договору пеню в розмірі 0,1% від вартості товару - 1587000,00 грн. за 24 днів прострочення з 15.10.2020 по 09.11.2020 - в сумі 38088 грн.
Відповідач в позасудовому порядку нараховані позивачем суми пені не сплатив, що стало причиною звернення позивача до суду для захисту порушеного права на своєчасне та повне отримання обумовленого товару, та примусового стягнення неустойки.
Відповідач вимоги не заперечив, доводи позивача не спростував, доказів правомірності своїх дій не надав.
Інших доказів сторонами не подано.
Оцінюючи зібрані докази в їх сукупності та за своїм внутрішнім переконанням, враховуючи письмові доводи та пояснення представника позивача, господарський суд дійшов висновку про повне задоволення позовних вимог з таких правових підстав та мотивів.
Згідно з постановою Пленуму Верховного суду України від 18.12.2009 №14 «Про судове рішення у цивільній справі», рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а також правильно витлумачив ці норми. Обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.
У відповідності з положеннями постанови пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 №6 «Про судове рішення» рішення з господарського спору повинно прийматись у відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.
Згідно ч. 3 ст. 5 Господарського кодексу України (далі - ГК України) суб'єкти господарювання та інші учасники відносин у сфері господарювання повинні здійснювати свою діяльність у межах встановленого правового господарського порядку, додержуючись вимог законодавства.
Частина 2 ст. 13 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачає зобов'язання особи при здійсненні своїх прав утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб.
Відповідно до частин 1, 2 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Частиною 1 ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту.
Статтею 530 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Стаття 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) визначає грошову суму або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до ч.1 ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Статтею 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Статтею 629 Цивільного кодексу України визначено, що договір є обов'язковим для виконання.
Відповідно до ч. 2 ст. 193, ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором; учасники господарських правовідносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Стаття 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у розумінні цього Кодексу визнає господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Частина 2 ст. 20 Господарського кодексу України передбачає право кожного суб'єкта господарювання на захист своїх прав і законних інтересів шляхом застосування штрафних санкцій.
З огляду на викладені вище обставини та норми чинного законодавства Господарський суд Черкаської області дійшов таких висновків.
Позивач є державним військовим формуванням, органом державної виконавчої влади, з визначенням видів діяльності, з внесенням даних ЄДРПОУ.
Відповідач є суб'єктом господарювання на ринку постачання продуктів харчування.
Відповідач не виконав зобов'язання щодо поставки товару позивачу в установлений Договором про поставку товару №121/В33-2020 від 28.08.2020 і заявкою від 01.10.2020 №78/5/7-2244 строк, чим порушив право позивача на своєчасне одержання товару.
Отже, позивач в порядку захисту своїх порушених прав вправі вимагати примусового стягнення з відповідача на свою користь передбачених п. 8.3 Договору пені у сумі 76176,00 грн.
Стягувана сума пені нарахована позивачем відповідно до умов Договору, фактичних обставин його невиконання відповідачем і вимог чинного законодавства, тобто нарахована правильно.
За таких обставин позов підлягає задоволенню у повному обсязі.
Відповідач позовні вимоги не спростував, заперечення до суду не подав.
Відповідно до ст.ст. 74, 76-79 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Обов'язок доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права.
Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України у зв'язку із задоволенням позову на відповідача слід покласти судовий збір в сумі 2270,00 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 129, 130, 232, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Ниви Черкащини» вул. Олексія Панченка, 13/2, офіс 4, м. Черкаси, 18034, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 38729191, номер рахунку в банку невідомий
на користь військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України, вул. Нижньоюрківська, 8-А, м. Київ, 04080, ідентифікаційний код ЄДРПОУ НОМЕР_2 , номер рахунку в банку невідомий
76176,00 грн. пені, 2270,00 грн. судового збору.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дня складення повного судового рішення. Сторони у справі протягом цього строку мають право подати апеляційну скаргу безпосередньо до суду апеляційної інстанції на вказане рішення.
Повне рішення складено 10.09.2021
Суддя Г.М.Скиба