вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"14" вересня 2021 р. м. Київ Справа № 911/1255/21
Господарський суд Київської області у складі судді Антонової В.М., за участю секретаря судового засідання Борисюк В.В., розглянув за правилами загального позовного провадження матеріали справи за позовом Акціонерного товариства “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України” до Комунального підприємства “Києво-Святошинська тепломережа” Київської обласної ради про стягнення 9761619,37 грн
за участю представників сторін:
від позивача: Єгоров В.С. (довіреність №14-14 від 15.01.2021);
від відповідача: не прибув
Акціонерне товариство “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України” (далі - позивач) подало до суду позов про стягнення з Комунального підприємства “Києво-Святошинська тепломережа” Київської обласної ради 9761619,37 грн,з яких 8696937,42 грн - основного боргу, 194178,10 грн - пені, 264734,74 грн - 3% річних, 605769,11 грн - інфляційних втрат.
В обгрунтування позовних вимог позивач посилається на невиконання відповідачем грошових зобов'язань, відповідно до Договору постачання природного газу №5234/1920-ТЕ-17/41 від 30.09.2019.
Ухвалою від 05.05.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, призначено справу до підготовчого засідання на 01.06.2021, встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву та доказів відправки копії відзиву позивачу у строк, передбачений ч. 8 ст. 165 ГПК України - протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання ухвали про відкриття провадження у справі.
Ухвалою від 01.06.2021 судом продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів, відкладено підготовче засідання на 08.07.2021 о 11:40. Встановлено позивачу строк для подання до суду та відповідачу відповіді на відзив до 18.06.2021 включно.Встановлено відповідачу строк для подання до суду та позивачу заперечень на відповідь на відзив до 01.07.2021 включно.
08.07.2021 протокольною ухвалою судом відкладено підготовче засідання на 03.08.2021 о 14:30.
03.08.2021 пртокольною ухвалою судом закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 14.09.2021 о 15:00.
В судове засідання 14.09.2021 з'явився представник позивача, представник відповідача не з'явився, про час, дату та місце судового засідання повідомлений належним чином.
В судовому засіданні представник позивача заявлені вимоги підтримав у повному обсязі.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач правом на подання відзиву на позов не скористався.
Згідно з ч. 9 ст. 165 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд
30.09.2021 між Акціонерним товариством “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України” (постачальник) та Комунальним підприємством “Києво-Святошинська тепломережа” Київської обласної ради (споживач) укладено договір № 5234/1920-ТЕ-41 постачання природного газу (далі - Договір), відповідно до п. 1.1 якого постачальник зобов'язується поставити споживачеві природний газ, а споживач зобов'язується прийняти його та оплатити на умовах цього Договору.
Як передбачено п. 1.2 Договору, природний газ, що постачається за цим договором, використовується споживачем виключно для виробництва теплової енергії для надання послуг з опалення та постачання гарячої води населенню.
Пунктом 1.3 Договору визначено, що за цим договором може бути поставлений природний газ (за кодом згідно з УКТЗЕД 2711 21 00 00) власного видобутку (природний газ, видобутий на території України) та/або імпортований природний газ, ввезений Акціонерним товариством «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» на митну територію України.
Постачальник передає споживачу у жовтні 2019 - квітні 2020 року замовлений споживачем обсяг (об'єм) природного газу в кількості 1464, 082 тис. куб. метрів, в тому числі по місяцях (далі - розрахункові періоди) (тис. куб. м): жовтень 2019 року - 92,843; листопад 2019 року - 229,935; грудень 2019 року - 284,589; січень 2020 року - 325,607; лютий 2020 року - 264,630; березень 2020 року - 256,717; квітень 2020 року - 1464,082 (п. 2.1 Договору).
Згідно з п. 3.8 Договору, приймання-передача газу, переданого постачальником споживачеві у відповідному розрахунковому періоді, оформлюється актом приймання-передачі газу. Споживач в акті приймання-передачі природного газу зазначає виключно той обсяг, який відповідає обсягам газу, які були використані споживачем в той період (періоди), коли споживач був включений до Реєстру постачальника, що підтверджується споживачем в акті приймання-передачі газу. В акті приймання-передачі природного газу ціна на природний газ має відповідати ціні, зазначеній в Прейскуранті на відповідний період, також має бути врахований тариф на послуги транспортування природного газу для внутрішньої точки виходу з газотранспортної системи.
У відповідності до п. 4.2 Договору, ціна за 1000 куб. м природного газу визначається сторонами щомісяця шляхом підписання додаткової угоди на підставі прейскуранту.
Загальна вартість цього Договору дорівнює вартості фактично використаного за цим Договором природного газу з урахуванням вартості послуг його транспортування (п. 4.4 Договору).
Пунктом 5.1 Договору сторонами погоджено, що оплата за природний газ здійснюється споживачем виключно коштами шляхом 100-відсоткової поточної оплати протягом розрахункового періоду. Остаточний розрахунок за фактично переданий природний газ здійснюється до 25 числа (включно) місяця, наступного за місяцем постачання газу.
Договір набирає чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення підпису постачальника печаткою і діє в частині постачання природного газу до 30.04.2020 (включно), а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення (п. 11.1 Договору).
Додатковою угодою № 1 від 24.10.2019 до Договору сторони, зокрема, доповнили п. 4.2 Договору підпунктом 4.2.1 у наступній редакції: « 4.2.1. Ціна за 1000 куб. м природного газу з 01.10.2019 по 31.10.2019 (включно) за цим Договором складає 4272,7604 грн, крім того податок на додану вартість (ПДВ) - 20%, усього разом з ПДВ - 5127,3125 грн. До ціни на природний газ додається тариф на послуги транспортування природного газу для внутрішньої точки виходу з газотранспортної системи (розподіл потужності), встановлений постановою НКРЕКП від 21.12.2018 № 2001 - 157,19 грн за 1000 куб. м на добу без ПДВ, крім того ПДВ - 20%, всього з ПДВ - 188,63 грн за 1000 куб. м на добу. Споживач зобов'язується сплатити за використаний у період з 01.10.2019 по 31.10.2019 (включно) природний газ з урахуванням тарифу на послуги транспортування - 4429,9504 грн за 1000 куб. м без ПДВ, крім того ПДВ - 20%, всього з ПДВ - 5315,9405 грн за 1000 куб. м.».
Додатковою угодою № 2 від 12.11.2019 до Договору сторони доповнили п. 4.2 Договору підпунктом 4.2.2 у наступній редакції: « 4.2.2. Ціна за 1000 куб. м природного газу з 01.11.2019 по 30.11.2019 (включно) за цим Договором складає 4899,00 грн, крім того податок на додану вартість (ПДВ) - 20%, усього разом з ПДВ - 5878,80 грн. До ціни на природний газ додається тариф на послуги транспортування природного газу для внутрішньої точки виходу з газотранспортної системи (розподіл потужності), встановлений постановою НКРЕКП від 21.12.2018 № 2001 - 157,19 грн за 1000 куб. м на добу без ПДВ, крім того ПДВ - 20%, всього з ПДВ - 188,63 грн за 1000 куб. м на добу. Споживач зобов'язується сплатити за використаний у період з 01.11.2019 по 30.11.2019 (включно) природний газ з урахуванням тарифу на послуги транспортування - 5056,19 грн за 1000 куб. м без ПДВ, крім того ПДВ - 20%, всього з ПДВ - 6067,43 грн за 1000 куб. м.».
Додатковою угодою № 3 від 09.12.2019 до Договору сторони доповнили п. 4.2 Договору підпунктом 4.2.3 у наступній редакції: « 4.2.3. Ціна за 1000 куб. м природного газу з 01.12.2019 по 31.12.2019 (включно) за цим Договором складає 4276,6958 грн, крім того податок на додану вартість (ПДВ) - 20%, усього разом з ПДВ - 5132,035 грн. До ціни на природний газ додається тариф на послуги транспортування природного газу для внутрішньої точки виходу з газотранспортної системи (розподіл потужності), встановлений постановою НКРЕКП від 21.12.2018 № 2001 - 157,19 грн за 1000 куб. м на добу без ПДВ, крім того ПДВ - 20%, всього з ПДВ - 188,63 грн за 1000 куб. м на добу. Споживач зобов'язується сплатити за використаний у період з 01.12.2019 по 31.12.2019 (включно) природний газ з урахуванням тарифу на послуги транспортування - 4433,8858 грн за 1000 куб. м без ПДВ, крім того ПДВ - 20%, всього з ПДВ - 5320,663 грн за 1000 куб. м.».
Додатковою угодою № 4 від 02.01.2020 до Договору сторони доповнили п. 4.2 Договору підпунктом 4.2.4 у наступній редакції: « 4.2.4. Ціна за 1000 куб. м природного газу з 01.01.2020 по 31.01.2020 (включно) за цим Договором складає 5500,00 грн, крім того податок на додану вартість (ПДВ) - 20%, усього разом з ПДВ - 6600,00грн. До ціни на природний газ додається тариф на послуги транспортування природного газу для внутрішньої точки виходу з газотранспортної системи (розподіл потужності), встановлений постановою НКРЕКП від 21.12.2018 № 2001 - 157,19 грн за 1000 куб. м на добу без ПДВ, крім того ПДВ - 20%, всього з ПДВ - 188,63 грн за 1000 куб. м на добу. Споживач зобов'язується сплатити за використаний у період з 01.01.2020 по 31.01.20 (включно) природний газ з урахуванням тарифу на послуги транспортування - 5657,19 грн за 1000 куб. м без ПДВ, крім того ПДВ - 20%, всього з ПДВ - 6788,63 грн за 1000 куб. м.».
Додатковою угодою № 5 від 28.01.2020 до Договору сторони, зокрема, виклали з 01.01.2020 п. 4.2 Договору у наступній редакції: « 4.2. Ціна за 1000 куб. м природного газу з 01.01.2020 по 31.01.2020 (включно) за цим Договором складає 4650,00 грн, крім того податок на додану вартість (ПДВ) - 20%, усього разом з ПДВ - 5580,00 грн. До ціни на природний газ додається тариф на послуги транспортування природного газу для внутрішньої точки виходу з газотранспортної системи (розподіл потужності), встановлений постановою НКРЕКП від 24.12.19 № 3013 - 124,16 грн за 1000 куб. м на добу без ПДВ, крім того ПДВ - 20%, усього разом з ПДВ - 148,99 грн. Споживач зобов'язується сплатити за використаний у період з 01.01.2020 по 31.01.2020 (включно) природний газ з урахуванням тарифу на послуги транспортування - 4774,16 грн за 1000 куб. м без ПДВ, крім того ПДВ - 20%, усього разом з ПДВ - 5728,99 грн.».
Додатковою угодою № 6 від 24.02.2020 до Договору сторони виклали з 01.02.2020 п. 4.2 Договору у наступній редакції: « 4.2. Ціна за 1000 куб. м природного газу з 01.02.2020 по 29.02.2020 (включно) за цим Договором складає 3498,00 грн, крім того податок на додану вартість (ПДВ) - 20%, усього разом з ПДВ - 4737,60 грн. До ціни на природний газ додається тариф на послуги транспортування природного газу для внутрішньої точки виходу з газотранспортної системи (розподіл потужності), встановлений постановою НКРЕКП від 24.12.19 № 3013 - 124,16 грн за 1000 куб. м на добу без ПДВ, крім того ПДВ - 20%, усього разом з ПДВ - 148,99 грн. Споживач зобов'язується сплатити за використаний у період з 01.02.2020 по 29.02.2020 (включно) природний газ з урахуванням тарифу на послуги транспортування - 4072,16 грн за 1000 куб. м без ПДВ, крім того ПДВ - 20%, усього разом з ПДВ - 4886,59 грн.».
Додатковою угодою № 7 від 23.03.2020 до Договору сторони виклали з 01.03.2020 п. 4.2 Договору у наступній редакції: « 4.2. Ціна за 1000 куб. м природного газу з 01.03.2020 по 31.03.2020 (включно) за цим Договором складає 3396,00 грн, крім того податок на додану вартість (ПДВ) - 20%, усього разом з ПДВ - 4075,20 грн. До ціни на природний газ додається тариф на послуги транспортування природного газу для внутрішньої точки виходу з газотранспортної системи (розподіл потужності), встановлений постановою НКРЕКП від 24.12.19 № 3013 - 124,16 грн за 1000 куб. м на добу без ПДВ, крім того ПДВ - 20%, усього разом з ПДВ - 148,99 грн. Споживач зобов'язується сплатити за використаний у період з 01.03.2020 по 31.03.2020 (включно) природний газ з урахуванням тарифу на послуги транспортування - 3520,16 грн за 1000 куб. м без ПДВ, крім того ПДВ - 20%, усього разом з ПДВ - 4224,19 грн.».
Додатковою угодою № 8 від 23.04.2020 до Договору сторони, зокрема, виклали з 01.04.2020 п. 4.2 Договору у наступній редакції: « 4.2. Ціна за 1000 куб. м природного газу з 01.04.2020 по 30.04.2020 (включно) за цим Договором складає 2897,00 грн, крім того податок на додану вартість (ПДВ) - 20%, усього разом з ПДВ - 3476,40 грн. До ціни на природний газ додається тариф на послуги транспортування природного газу для внутрішньої точки виходу з газотранспортної системи (розподіл потужності), встановлений постановою НКРЕКП від 24.12.19 № 3013 - 124,16 грн за 1000 куб. м на добу без ПДВ, крім того ПДВ - 20%, усього разом з ПДВ - 148,99 грн. Споживач зобов'язується сплатити за використаний у період з 01.04.2020 по 30.04.2020 (включно) природний газ з урахуванням тарифу на послуги транспортування - 3021,16 грн за 1000 куб. м без ПДВ, крім того ПДВ - 20%, усього разом з ПДВ - 3625,39 грн.».
Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договору позивач поставив протягом жовтня-грудня 2019, січня-квітня 2020 року, а відповідач прийняв природний газ, доказом чого є акти приймання - передачі природного газу від 31.10.2019 на суму 150573,01 грн, 30.11.2019 на суму 1698061,70 грн, 31.12.2019 на суму 1827691,42 грн, 31.01.2020 на суму 1951446,50 грн, 29.02.2020 на суму 1470913,50 грн, 31.03.2020 на суму 1257565, 96 грн, 30.04.2020 на суму 340685,33 грн.
Вказані акти приймання-передачі природного газу підписані представниками позивача та відповідача, а також скріплені їх печатками.
Як зазначає позивач, станом на 31.03.2021 року Відповідач не виконав зобов'язання щодо оплати вартості використаного природного газу, сума боргу становить 8696937,42 грн.
Предметом спору у даній справі є стягнення з відповідача вартості поставленного позивачем за договором природного газу та застосування до відповідача відповідальності, встановленої договором, а також чинним законодавством за порушення зобов'язання.
Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України, що визначено ст. 175 ГК України.
Згідно до ч.1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.
Так, в силу ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Частиною першою ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Отже, не дотримуючись строків проведення розрахунків за поставлений природний газ, відповідач допустив порушення зобов'язань.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач свої зобов'язання по оплаті поставленого природного газу у строки та в порядку, передбаченому договором, не виконав, чим заборгував позивачу 8696937,42 грн вартості спожитого газу.
Оскільки відповідачем не виконані взяті на себе зобов'язання з оплати поставленого природного газу, що відповідачем не спростовано шляхом подання доказів зворотного, суд вважає заявлені вимоги в частині основного боргу обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у розмірі .
Також, позивач просить суд стягнути з відповідача 264734,74 грн - 3% річних та 605769,11 грн - інфляційних втрат.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
За положеннями зазначеної норми наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та трьох процентів річних є способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним коштами, належними до сплати кредиторові.
Перевіривши надані позивачем розрахунки 3% річних та втрат від інфляції, суд зазначає, що здійснені позивачем розрахунки є арифметично вірними, у зв'язку з чим вимоги у відповідній частині підлягають задоволенню у заявленому позивачем розмірі.
Крім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача 194178,10 грн - пені.
В силу ч. ст. 216, ч. 1 ст. 218 ГК України підставою господарсько-правової відповідальності у вигляді застосування господарських санкцій є вчинене учасником господарських відносин правопорушення у сфері господарювання; одним з видів господарських санкцій, згідно ч.2 ст.217 ГК України, є штрафні санкції, до яких віднесені, у т.ч. штраф та пеня (ч.1 ст.230 ГК України).
Відповідно до ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
В силу чч. 2, 3 вказаної статті штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Як визначено ст. 343 ГК України, платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Пунктом 7.2 Договору сторонами погоджено, що у разі прострочення Споживачем оплати згідно пунктів 5.1, 5.6 цього Договору він зобов'язується сплатити Постачальнику пеню в розмірі 17,8% річних (14.2 % з 01.01.2020 ДУ № 5), але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, розраховану від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.
Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені, суд зазначає, що він є арифметично вірним, відповідає положенням ст.4 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" та здійснений у межах строку, встановленого ч.6 ст.232 ГК України.
Відповідно до п. 1 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для справи.
Пунктами 1 та 3 статті 74 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Зазначені норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 13 ГПК України, згідно змісту якої судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.
Враховуючи викладене, господарський суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, заявленими у відповідності до вимог чинного законодавства, підтвердженими належними доказами, які є в матеріалах справи, та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Суду як джерело права.
Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
Відповідно до ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Таким чином, витрати на оплату позову судовим збором, понесені позивачем, підлягають відшкодуванню йому за рахунок відповідача у розмірі 146424,29 грн.
Керуючись ст.ст. 74-79, 129, 232, 233, 236- 238, 240, 241 ГПК України, господарський суд,
1. Позов Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" до Комунального підприємства “Києво-Святошинська тепломережа” Київської обласної ради про стягнення 9761619,37 грн задовольнити.
2. Стягнути з Комунального підприємства “Києво-Святошинська тепломережа” Київської обласної ради (08150, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, м. Боярка, вул. Незалежності, буд. 9, код ЄДРПОУ 23576122) на користь Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (01601, м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, будинок 6, код ЄДРПОУ 20077720) 8696937,42 грн (вісім мільйонів шістсот дев'яносто шість тисяч дев'ятсот тридцять сім гривень сорок дві коп) основного боргу, 194178,10 грн (сто дев'яносто чотири тисячі сто сімдесят вісім гривень десять коп) пені, 264734,74 грн (двісті шістдесят чотири тисячі сімсот тридцять чотири гривні сімдесят чотири коп) - 3% річних, 605769,11 грн (шістсот п'ять тисяч сімсот шістдесят дев'ять гривень одинадцять коп) інфляційних втрат та 146424,29 грн (сто сорок шість тисяч чотириста двадцять чотири гривні двадцять дев'ять коп) судового збору.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається: (http://court.gov.ua/fair/).
Повний текст рішення складено 17.09.2021.
Суддя В.М. Антонова