ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
17.09.2021Справа № 910/10827/21
Господарський суд міста Києва у складі судді Алєєвої І.В., розглянувши справу у порядку спрощеного позовного провадження
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Дока Україна Т.О.В.»
до Товариства з додатковою відповідальністю «Науково - Виробниче Підприємство - Фірма «Будіндсервіс»
про стягнення 43 466, 87 грн.
Без виклику представників сторін.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Дока Україна Т.О.В.» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково - Виробниче Підприємство - Фірма «Будіндсервіс» про стягнення 43 466, 87 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем передбаченого договором обов'язку оплати орендних платежів за договором оренди майна від 02.10.2019 № 19.48.
Згідно з пунктом 1 частини 5 статті 12 Господарського процесуального кодексу України справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб є малозначними справами.
Частиною 1 статті 247 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що малозначні справи розглядаються у порядку спрощеного позовного провадження.
Відповідно до частини 1 статті 250 Господарського процесуального кодексу України питання про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.
Частиною 5 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.07.2021 позовну заяву прийнято судом до розгляду та відкрито провадження у справі. Приймаючи до уваги малозначність справи в розумінні частини 5 статті 12 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи ціну позову, характер спірних правовідносин та предмет доказування, господарським судом вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, у зв'язку з чим надано відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву, а позивачу - для подання відповіді на відзив. Вказану ухвалу суду сторони отримали 29.07.2021, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.
У строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, а саме протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі, відповідач не подав до суду відзив на позов, тобто не скористався наданим йому процесуальним правом, передбаченим статтею 178 Господарського процесуального кодексу України.
Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.
Враховуючи, що до суду не надходило клопотань учасників справи або одного з них в порядку частини 5 статті 252 Господарського процесуального кодексу України про розгляд справи з повідомленням (викликом) сторін, з огляду на відсутність у суду підстав для виклику сторін з власної ініціативи, господарський суд розглядає справу без проведення судового засідання.
Суддя Алєєва І.В. перебувала у відпустці з 09.08.2021 по 03.09.2021.
У відповідності до вимог п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід уважати строк, який необхідний для вирішення справи у відповідності до вимог матеріального та процесуального законів.
У частині 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.
Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Дослідивши матеріали справи, об'єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва,
02.10.2019 між позивачем (орендодавець) та відповідачем (орендар) укладено Договір оренди майна № 19.48, за яким орендодавець передає, а орендар приймає у тимчасове користування та за плату будівельну опалубку (надалі - «Майно»), асортимент, ціна та кількість якої визначені в Специфікаціях (Додатки до Договору), що є невід'ємними частинами цього Договору. Орендар зобов'язується прийняти зазначене майно та своєчасно здійснювати оплату орендних платежів. Вказане в п. 1.1. Договору майно передається у тимчасове користування орендарю для проведення будівельно-монтажних робіт (п. 1.1., .1.2. Договру)
Відповідно до п. 3.1. Договору загальний розмір платежів (вартість оренди) за тимчасове користування майном (орендна плата) становить суму, зазначену у всіх Специфікаціях (Додатках до Договору), за фактичний строк перебування майна в оренді, але в будь-якому разі не менше, ніж за 1 (один) календарний місяць (п. 2.4. Договору).
Згідно п. 3.6. Договору орендна плата (п.п.3.1.,3.2.) щомісяця перераховується орендарем на поточний рахунок орендодавця з урахуванням фактичної кількості майна, що перебуває в орендному користуванні орендаря, до 20-го числа кожного місяця, наступного за поточним місяцем орендних правовідносин. При цьому, орендар зобов'язується сплатити орендодавцю шляхом передоплати орендну плату у розмірі, передбаченому п. 3.1. Договору та у додаткових Специфікаціях, за перший місяць орендних правовідносин, протягом 3-х (трьох) банківських днів з моменту підписання цього Договору або додаткових Специфікацій до нього.
Відповідно до п. 3.10. Договору, щомісяця, протягом строку знаходження майна у тимчасовому платному орендному користуванні у орендаря за цим договором, орендодавець складає та направляє орендарю два примірники належним чином ним завіреного Акту наданих послуг по оренді Майна. Орендар не пізніше наступного робочого дня з моменту отримання від Орендодавця двох примірників Акту наданих послуг по оренді майна зобов'язаний підписати їх, завірити своєю основною печаткою та повернути орендодавцю один примірник Акту наданих послуг по оренді майна.
У випадку, якщо Акт наданих послуг по оренді майна не буде підписано та повернуто орендодавцю у встановлений п. 3.10 даного Договору строк, Акт наданих послуг вважається підписаним та прийнятим орендарем (п. 3.11. Договору).
Протягом фактичного строку перебування майна в орендному користуванні відповідачеві було нараховано орендні платежі в розмірі 137 629, 73 грн.
Користування відповідачем орендним майном на вказану суму підтверджується Актами наданих послуг: № 1035 від 31.10.19 за жовтень 2019 на суму 18 001, 91 грн, № 1271 від 30.11.2019 за листопад 2019 на суму 21 670, 48 грн, № 1430 від 31.12.2019 за грудень 2019 на суму 22 395, 78 грн, № 66 від 31.01.2020 за січень 2020 на суму 22 600, 87 грн, № 188 від 29.02.2020 за лютий 2020 на суму 22 272, 73 грн, № 329 від 31.03.20 за березень 2020 на суму 25 841, 29 грн та № 422 від 30.04.2020 за квітень 2020 на суму 4 846, 67 грн.
За твердженням позивача, відповідач частково виконав свої зобов'язання за договором щодо оплати орендних платежів за користування майном, а саме відповідачем було сплачено позивачу 96 162, 86 грн.
З урахуванням викладеного позивач просить стягнути з відповідача на користь позивача 43 466, 87 грн боргу за користування орендованим майном.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Статтею 11 ЦК України визначено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно із ст. 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 ЦК України).
Відповідно до ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у володіння та користування за плату на певний строк.
Вказана правова позиція передбачена ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України.
Частиною 1 ст. 762 ЦК України визначено, що за найм (оренду) майна з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.
Статтею 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Із змісту ст. 525 ЦК України випливає, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Аналогічна правова норма передбачена ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України.
Із приписів ч. 1 ст. 177 ЦК України випливає, що об'єктом цивільних прав є речі, у тому числі гроші.
Змістом взаємних договірних зобов'язань сторін є обов'язок позивача надати відповідачу в оренду майно, а відповідач зобов'язується сплатити за користування майном.
Матеріалами справи підтверджується, що за час користування орендованим майном відповідач зобов'язаний був сплатити позивачу 137 629, 73 грн, однак як стверджує позивач відповідачем було сплачено лише 96 162, 86 грн, у наслідок чого у відповідача перед позивачем утворився борг у розмірі 41 466, 87 грн (137 629, 73 грн - 96 162, 86 грн).
Відповідачем відзиву на позовну заяву, контррозрахунку суми позовних вимог та будь-яких заперечень по суті позовних вимог не подано, доводів позивача у встановленому законом порядку не спростовано, хоча про розгляд справи відповідачу відомо, оскільки ухвалу суду про відкриття провадження у справі отримав у встановленому законом порядку.
Враховуючи, що строк оплати за договором з орендних платежів за користування майном настав, відсутність в матеріалах справи доказів оплати, вимога позивача про стягнення заборгованості з відповідача підлягає частковому задоволені, а саме у розмірі 41 466, 87 грн.
Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Частиною 1 ст. 80 ГПК України учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.
Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
За таких обставин, суд оцінивши подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи, дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Судові витрати позивача по сплаті судового збору пропорційно розміру задоволених позовних вимог у відповідності до статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.
Керуючись ст. ст. 129, 236-238, 240, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд,
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «НАУКОВО-ВИРОБНИЧЕ ПІДПРИЄМСТВО - ФІРМА «БУДІНДСЕРВІС» (03058, місто Київ, ВУЛИЦЯ Т. ЯБЛОНСЬКОЇ, будинок 1, квартира 56, ідентифікаційний код 13694406) на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ З ІНОЗЕМНИМИ ІНВЕСТИЦІЯМИ «ДОКА УКРАЇНА Т.О.В.» (04210, місто Київ, ПРОСП. ГЕРОЇВ СТАЛІНГРАДА, будинок 20-А, ідентифікаційний код 30530955) заборгованість у розмірі 41 466 (сорок одна тисяча чотириста шістдесят шість) грн 87 коп. та витрати зі сплати судового збору у розмірі 2165 (дві тисячі сто шістдесят п'ять) грн 55 коп.
3. В іншій частині в задоволені позову відмовити.
4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя І.В. Алєєва