ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
15.09.2021Справа № 910/12528/21
Суддя Господарського суду міста Києва Чинчин О.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження справу
за позовом Акціонерного товариства «ТАСКОМБАНК» (01032, місто Київ, ВУЛИЦЯ СИМОНА ПЕТЛЮРИ, будинок 30)
до проТовариства з обмеженою відповідальністю «СОФІЇВСЬКА ГРУПА» (04050, місто Київ, ВУЛИЦЯ ГЛИБОЧИЦЬКА, будинок 53) стягнення заборгованості у розмірі 24 606 грн. 39 коп.
Представники: без повідомлення представників сторін
Акціонерне товариство «ТАСКОМБАНК» (надалі також - «Позивач») звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «СОФІЇВСЬКА ГРУПА» (надалі також - «Відповідач») про стягнення заборгованості у розмірі 24 606 грн. 39 коп.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням Відповідачем його зобов'язань за Кредитним договором №ID8560567 від 29.09.2020 року.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.08.2021 року відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін відповідно до частини 5 статті 252 Господарського процесуального кодексу України.
Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
З метою повідомлення Сторін про розгляд справи Судом на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України ухвала суду про відкриття провадження у справі від 06.08.2021 року була направлена на адреси Сторін, що підтверджується поверненням на адресу суду рекомендованого повідомлення про вручення 16.08.2021 року уповноваженій особі Позивача ухвали суду та поверненням на адресу суду поштового конверту у зв'язку з відсутністю адресата за вказаною адресою, надісланого на адресу Відповідача.
Згідно з ч. 4 ст. 89 Цивільного кодексу України відомості про місцезнаходження юридичної особи вносяться до Єдиного державного реєстру.
За приписами частини 1 статті 7 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.
Відповідно до інформації розміщеної на веб-сайті Міністерства юстиції України, місцезнаходженням Товариства з обмеженою відповідальністю «СОФІЇВСЬКА ГРУПА» є 04050, місто Київ, ВУЛИЦЯ ГЛИБОЧИЦЬКА, будинок 53.
Суд зазначає, що Ухвала Господарського суду міста Києва у справі №910/12528/21 була направлена рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю «СОФІЇВСЬКА ГРУПА, зазначену на веб-сайті Міністерства юстиції України.
Відповідно до статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є:
1) день вручення судового рішення під розписку;
2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи;
3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення;
4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду;
5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Крім того, за приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.
Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.
Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").
Враховуючи вищевикладене, Суд зазначає, що Відповідач має доступ до судових рішень та мав можливість ознайомитись з ухвалою суду у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).
Відповідно до статті 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Приймаючи до уваги, що Відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданим йому процесуальними правами, враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, Суд вважає, що справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 165 Господарського процесуального кодексу України.
Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -
29.09.2020 року між Акціонерним товариством «ТАСКОМБАНК» (Банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю «СОФІЇВСЬКА ГРУПА» (Позичальник) було укладено Заяву-договір №ID8560567 про приєднання до Правил обслуговування корпоративних клієнтів в АТ "Таскомбанк" (продукт "Кредитний ліміт на поточний рахунок"), відповідно до якого за умови наявності вільних коштів банк зобов'язується надати позичальникові кредит у розмірі та на умовах, встановлених цим договором, а позичальник зобов'язується прийняти, належним чином використати та повернути кредит і сплатити проценти за користування кредитом, а також інші платежі, відповідно до умов договору. (п. 1.1 Договору) (а.с.10-18)
За змістом п. 1.2 Договору кредит надається у формі овердрафту на поточний рахунок № НОМЕР_1 , відкритий у АТ "Таскомбанк", з цільовим призначенням на поповнення оборотних коштів і здійснення поточних платежів Позичальника, в межах встановленого ліміту.
У розділі 2 Договору сторони погодили умови надання кредиту та визначили: розмір кредиту - 20 000,00 грн; розмір процентної ставки за користування кредитом: - 23% річних; розмір комісійної винагороди - 0,50% від суми максимального дебетового сальдо, яке існувало на поточному рахунку за розрахунковий місяць; тип процентної ставки - фіксована; період сплати процентів: з 01 по 10 число кожного місяця; період сплати комісії: з 01 по 10 число кожного місяця; строк кредиту - 12 місяців з дати укладення договору.
Згідно з п. 3.1 Договору позичальник забезпечує наявність на своєму поточному рахунку грошових коштів у сумі, необхідної для сплати процентів та комісії у період сплати визначений у пп.2.5, 2.6.
У п. 3.2 Договору вказано, що остаточне погашення за кредитом позичальник повинен здійснити не пізніше дати, зазначеної в п. 2.8 цього Договору.
Цей договір, правила обслуговування корпоративних клієнтів в АТ "Таскомбанк" та цінові параметри продукту є кредитним договором (пункт 4.1 Договору).
У пунктах 4.2, 4.2.1, 4.2.2 договору визначено, що цей договір є договором приєднання у визначенні ст. 634 Цивільного кодексу України, у зв'язку із чим, зокрема: його умови визначаються банком та доводяться до загалу шляхом розміщення його на офіційному сайті банку http://www.tascombank.com.ua та укладається лише шляхом приєднання до договору в цілому; особа, що виявила намір укласти договір, не може запропонувати банку внести зміни до запропонованих умов договору або запропонувати включення до договору своїх умов.
Відповідно до Заяви-договору №ID8560567 про приєднання до Правил обслуговування корпоративних клієнтів в АТ "Таскомбанк" (продукт "Кредитний ліміт на поточний рахунок") позичальник підтвердив свою обізнаність (ознайомленість) та поінформованість відносно запропонованих банком умов надання зазначених банківських послуг (в т.ч. кредитних) та надав відповідну згоду, що засвідчив електронним цифровим підписом 29.09.2020 року.
Таким чином, до відома клієнта протягом всього періоду обслуговування в АТ "ТАСКОМБАНК" регулярно доводилась вся необхідна інформація про банківські послуги та, зокрема, зміст Правил обслуговування корпоративних клієнтів в АТ "Таскомбанк", до яких позичальник приєднався шляхом укладенням Заяви-договору №ID8560567 від 29.09.2020 року.
Згідно з п. 18.1.13 Правил обслуговування корпоративних клієнтів в АТ "Таскомбанк" (надалі - Правила), у редакції, чинній станом на дату підписання відповідачем Заяви-договору №ID8560567 від 29.09.2020 року про приєднання до Правил обслуговування корпоративних клієнтів в АТ "Таскомбанк", встановлено, що при укладанні договорів та угод, або вчинення інших дій, що свідчать про приєднання клієнта до цих правил (у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк/інтернет клієнт-банк "ТАС24/БІЗНЕС", або у формі обміну паперовою/електронною інформацією, або в будь-якій іншій формі), банк і клієнт допускають використання підписів клієнта у вигляді електронно-цифрового підпису та/або підтвердження через пароль, спрямований банком через верифікований номер телефону, який належить уповноваженій особі клієнта з правом "першого" підпису. Підписання договорів та угод таким чином прирівнюється до укладання договорів та угод у письмовій формі.
29.09.2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю «СОФІЇВСЬКА ГРУПА» скористалось своїм правом та на підставі Закону України "Про електронний цифровий підпис" вчинило правочин, підписавши Заяву-договір №ID8560567 про приєднання до Правил обслуговування корпоративних клієнтів в АТ "ТАСКОМБАНК" (продукт "Кредитний ліміт на поточний рахунок") електронним цифровим підписом, що підтверджується копією відповідного електронного сертифікату, сформованого на сайті https://czo.gov.ua та відображенням ЕЦП на самому договорі. (а.с.10-11)
Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов Заяви - договору №ID8560567 від 29.09.2020 року Позивач перерахував Відповідачу кредитні кошти у розмірі 20 000 грн. 00 коп., що підтверджується випискою з банківського рахунку відповідача за період з 29.09.2020 по 26.05.2021. (а.с.30-42)
28.05.2021 року Позивач надіслав на адресу Відповідача вимогу №8989/70.1.1 від 27.05.2021 року про сплату заборгованості по кредиту, що підтверджується копією списку згрупованих поштових відправлень. (а.с.23-25)
Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, Позивач зазначає, що він свої зобов'язання виконав в повному обсязі, надавши Відповідачу кредитні кошти. Проте у зв'язку з непогашенням кредиту, у Відповідача виникла заборгованість перед Акціонерним товариством «ТАСКОМБАНК» в розмірі 24 606 грн. 39 коп.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Суд вважає, що позовні вимоги Акціонерного товариства «ТАСКОМБАНК» підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Внаслідок укладення Заяви - договору №ID8560567 від 29.09.2020 року між сторонами згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України, виникли цивільні права та обов'язки.
Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.
Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.
Згідно зі статтею 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 Цивільного кодексу України).
Частиною 1 статті 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства
Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).
Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (частина 7 статті 193 Господарського кодексу України).
Стаття 181 Господарського кодексу України передбачає загальний порядок укладання господарських договорів. Частина 1 зазначеної статті визначає, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.
Відповідно до норм статті 639 Цивільного кодексу України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.
Згідно із ст. 634 Цивільного кодексу України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Частиною 1 статті 1054 Цивільного кодексу України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно зі статтями 73, 74 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
Судом встановлено, що 29.09.2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю «СОФІЇВСЬКА ГРУПА» скористалось своїм правом та на підставі Закону України "Про електронний цифровий підпис" вчинило правочин, підписавши Заяву-договір №ID8560567 про приєднання до Правил обслуговування корпоративних клієнтів в АТ "ТАСКОМБАНК" (продукт "Кредитний ліміт на поточний рахунок") електронним цифровим підписом, що підтверджується копією відповідного електронного сертифікату, сформованого на сайті https://czo.gov.ua та відображенням ЕЦП на самому договорі. (а.с.10-11)
Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов Заяви - договору №ID8560567 від 29.09.2020 року Позивач перерахував Відповідачу кредитні кошти у розмірі 20 000 грн. 00 коп., що підтверджується випискою з банківського рахунку відповідача за період з 29.09.2020 по 26.05.2021. (а.с.30-42)
Судом встановлено, що у Відповідача перед Позивачем утворилась заборгованість по поверненню кредитних коштів за Заявою-договором №ID8560567 від 29.09.2020 року в розмірі 19 982 грн. 00 коп., що підтверджується детальним розрахунком заборгованості станом на 26.05.2021 року, наданим Позивачем. (а.с.5-6)
У розділі 2 Договору сторони погодили строк кредиту - 12 місяців з дати укладення договору.
Право на дострокове стягнення передбачено умовами кредитного договору, зокрема, в п. 4.2.1 зазначено, що умови цього договору визначаються банком та доводяться до загалу шляхом розміщення його на офіційному сайті банку та укладається лише шляхом приєднання до договору в цілому.
Так, відповідно до п. 18.2.2.2.5 Правил, клієнт доручає банку списувати кошти з усіх своїх поточних рахунків у валюті кредиту для виконання зобов'язань з погашення кредиту, сплати комісії за його використання, а також з усіх своїх поточних рахунків у гривні для виконання зобов'язань з погашення штрафів та неустойки, в межах сум, що підлягають сплаті банку, при настанні строку здійснення платежу згідно з Законом (здійснювати договірне списання). Списання грошових коштів здійснюється відповідно до встановленого порядку, при цьому оформлюється меморіальний ордер. У разі відсутності на поточних рахунках клієнта суми коштів достатньої для оплати чергового платежу за кредитом, клієнт доручає банку встановити овердрафт на поточний рахунок на суму, необхідну для сплати чергового платежу або використати кошти надані банком згідно та у порядку зазначеному в розділі 18.1. цих Правил.
Однак, Суд звертає увагу на те, що до матеріалів справи не було додано належних, допустимих та достовірних доказів в розумінні статей 76, 77, 78, 79, 91 Господарського процесуального кодексу України на підтвердження сплати Товариством з обмеженою відповідальністю «СОФІЇВСЬКА ГРУПА» Акціонерному товариству «ТАСКОМБАНК» заборгованості по кредиту за Заявою-договором №ID8560567 від 29.09.2020 року в розмірі 19 982 грн. 00 коп.
Таким чином, Відповідач, в порушення вищезазначених норм Цивільного кодексу України та умов Договору, не здійснив своєчасне погашення заборгованості за кредитом у передбачений договором строк, тобто не виконав свої зобов'язання належним чином, а тому позовні вимоги щодо стягнення 19 982 грн. 00 коп. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до п. 18.1.16.2 Правил, Клієнт зобов'язаний сплатити проценти та інші види винагороди банку за весь час фактичного користування кредитом згідно із п. 18.1.20.
У розділі 2 Договору сторони погодили умови надання кредиту та визначили: розмір кредиту - 20 000,00 грн; розмір процентної ставки за користування кредитом: - 23% річних; розмір комісійної винагороди - 0,50% від суми максимального дебетового сальдо, яке існувало на поточному рахунку за розрахунковий місяць; тип процентної ставки - фіксована; період сплати процентів: з 01 по 10 число кожного місяця; період сплати комісії: з 01 по 10 число кожного місяця; строк кредиту - 12 місяців з дати укладення договору.
Згідно з п. 3.1 Договору позичальник забезпечує наявність на своєму поточному рахунку грошових коштів у сумі, необхідної для сплати процентів та комісії у період сплати визначений у пп.2.5, 2.6.
Сума нарахованих та несплачених відсотків за неповернення кредитних коштів, згідно з приведеним банком та перевіреного судом розрахунком заборгованості складає 3 026 грн. 07 коп. і при відсутності доказів погашення заборгованості за кредитом, підлягає стягненню з Відповідача на користь Позивача.
З огляду на матеріали справи, через порушення зобов'язань по поверненню кредиту, Відповідачу здійснено нарахування комісії в сумі 199 грн. 82 коп., а тому через непогашення Відповідачем зазначеної суми грошових коштів, позовні вимоги Позивача в цій частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Позивачем також заявлено про стягнення з Відповідача пені за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором за загальний період прострочення виконання Відповідачем його договірного грошового зобов'язання з 25.11.2020 року по 25.05.2021 року у розмірі 1 398 грн. 50 коп.
Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені законом або договором.
Штрафними санкціями є господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (частина 1 статті 230 Господарського кодексу України).
Згідно із ч. 1-2 статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Стаття 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" передбачає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
У відповідності до ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного Банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Пунктом 3.3 Договору передбачено, що у випадку порушення Позичальником будь-якого із грошових зобов'язань та при реалізації права Банку Позичальник сплачує Банку пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, за кожен календарний день прострочення.
Пунктом 18.1.11 Правил передбачено, що при порушенні клієнтом будь-якого з грошових зобов'язань, клієнт сплачує банку пеню, в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми залишку непогашеної заборгованості - за кожний день прострочення, починаючи з першого дня виникнення простроченої заборгованості та по останній день існування такої заборгованості включно. Положення цього пункту договору мають поновлювальний характер та можуть застосовуватися протягом всього строку дії цього Договору.
Приймаючи до уваги встановлення Судом факту порушення позичальником зобов'язання з повернення кредиту, сплати процентів та комісії, з огляду на погодження сторонами такого виду відповідальності, як пеня, Суд вважає обґрунтованими вимоги позивача в частині стягнення пені, нарахованої за прострочення повернення кредиту.
Водночас, Суд не може погодитись з визначеним позивачем періодом нарахування пені з огляду на положення пункту 15 розділу Прикінцевих та Перехідних положень Цивільного кодексу України, яким визначено, що у разі прострочення позичальником у період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби COVID-19, або/та у тридцятиденний строк після дня завершення дії такого карантину виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від обов'язків сплатити на користь кредитодавця (позикодавця) неустойку, штраф, пеню за таке прострочення.
Аналогічні приписи містяться і у пункті 8 розділу 9 Прикінцевих положень Господарського кодексу України, згідно яких у разі прострочення позичальником у період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби COVID-19, або/та у тридцятиденний строк після дня завершення дії такого карантину виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від обов'язків сплатити на користь кредитодавця (позикодавця) неустойку, штраф, пеню за таке прострочення.
Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19" на всій території України з 12.03.2020 по 22.05.2020 встановлено карантин.
Дію карантину, встановленого цією постановою, продовжено на всій території України згідно з постановами Кабінету Міністрів України від 20.05.2020 №392, від 17.06.2020 №500, від 22.07.2020 №641, від 26.08.2020 №760, від 13.10.2020 №956, від 09.12.2020 № 1236, від 17.02.2021 № 104, № 405 від 21.04.2021, № 611 від 16.06.2021.
Так, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 16.06.2021 року №611 карантин продовжено до 01.10.2021.
При цьому, частиною 2 статті 5 Цивільного кодексу України визначено, що акт цивільного законодавства не має зворотної дії у часі, крім випадків, коли він пом'якшує або скасовує цивільну відповідальність особи.
В рішенні Конституційного Суду України від 09.02.1999 у справі №1-7/99 зазначено, що надання зворотної дії в часі законам та іншим нормативно-правовим актам може бути передбачено шляхом прямої вказівки про це в законі або іншому нормативно-правовому акті. Тобто, вказаний вище Закон має зворотню дію в часі.
Враховуючи наведені положення Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, строки повернення кредиту та те, що постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 №211 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19" на усій території України встановлено з 12 березня 2020 карантин, суд дійшов висновку, що починаючи з 12.03.2020 позичальника звільнено від обов'язку сплати пені за прострочення повернення тіла кредиту та процентів, з огляду на що кінцевою датою нарахування пені в даному випадку є - 11.03.2020.
Відтак, зважаючи на вищенаведені приписи чинного законодавства, які обмежують період нарахування штрафних санкцій, в тому числі і пені, що підлягає стягненню із суб'єкта господарювання у зв'язку з порушенням ним господарського зобов'язання в період карантину, Суд дійшов висновку, що позовні вимоги Акціонерного товариства «ТАСКОМБАНК» в частині стягнення з Відповідача пені за загальний період прострочення виконання Відповідачем його договірного грошового зобов'язання з 25.11.2020 року по 25.05.2021 року у розмірі 1 398 грн. 50 коп. задоволенню не підлягають.
За таких підстав, з Товариства з обмеженою відповідальністю «СОФІЇВСЬКА ГРУПА» на користь Акціонерного товариства «ТАСКОМБАНК» підлягає стягненню заборгованість за кредитом у розмірі 19 982 грн. 00 коп., заборгованість за відсотками у розмірі 3 026 грн. 07 коп., заборгованість по комісії у розмірі 199 грн. 82 коп.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі викладеного, керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236 - 242, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
1. Позов Акціонерного товариства «ТАСКОМБАНК» - задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «СОФІЇВСЬКА ГРУПА» (04050, місто Київ, ВУЛИЦЯ ГЛИБОЧИЦЬКА, будинок 53, Ідентифікаційний код юридичної особи 38687911) на користь Акціонерного товариства «ТАСКОМБАНК» (01032, місто Київ, ВУЛИЦЯ СИМОНА ПЕТЛЮРИ, будинок 30, Ідентифікаційний код юридичної особи 09806443) заборгованість за кредитом у розмірі 19 982 (дев'ятнадцять тисяч дев'ятсот вісімдесят дві) грн. 00 коп., заборгованість за відсотками у розмірі 3 026 (три тисячі двадцять шість) грн. 07 (сім) коп., заборгованість по комісії у розмірі 199 (сто дев'яносто дев'ять) грн. 82 (вісімдесят дві) коп. та судовий збір у розмірі 2 140 (дві тисячі сто сорок) грн. 98 (дев'яносто вісім) коп.
3. В іншій частині позову - відмовити.
4. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.
5. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Північного апеляційного господарського суду через Господарський суд міста Києва до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
6. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Дата складання та підписання повного тексту рішення: 15 вересня 2021 року
Суддя О.В. Чинчин