ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, , вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
14.08.2021Справа № 910/8920/21
Господарський суд міста Києва у складі судді Ягічевої Н. І., розглянувши у спрощеному провадженні без виклику сторін господарську справу За позовом Приватного акціонерного товариства "ПРОСТО-страхування" (вул. Герцена 10, Київ, 04050, код ЄДРПОУ 24745673) до Товариства з додатковою відповідальністю "СТРАХОВА КОМПАНІЯ "Ю.ЕС.АЙ." (проспект Героїв Сталінграда, буд. 4, корпус 6А, Київ, 04210, код ЄДРПОУ 32404600) про відшкодування шкоди 21 400, 43 грн
Приватне акціонерне товариство "ПРОСТО-страхування" (далі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва із позовною заявою до Товариства з додатковою відповідальністю "СТРАХОВА КОМПАНІЯ "Ю.ЕС.АЙ." (далі - відповідач) про стягнення 21 400, 43 грн. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем на підставі договору страхування серії PKS № 2000317 від 13.02.2020 внаслідок настання страхової події - дорожньо-транспортної пригоди (надалі - ДТП) виплачено страхове відшкодування власнику автомобіля марки "Mitsubishi ASХ" державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , у зв'язку з чим позивачем отримано право вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду, якою є відповідач про стягнення 21400, 43 грн. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.06.2021 відкрито провадження у справі та ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, відповідачу визначено строк для подання відзиву на позов - протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали для подання заперечень на відповідь на відзив (якщо така буде подана) - протягом 5 днів з дня отримання відповіді на відзив, позивачу визначити строк для подання відповіді на відзив протягом 5 днів з дня його отримання.
У зв'язку з тим, що суддя Господарського суду міста Києва Ягічева Н.І. перебувала у відпустці, розгляд справи здійснюється після виходу судді з відпустки.
09.07.2021 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Моторно-транспортного страхового бюро України надійшла інформація з єдиної централізованої бази даних МТСБУ щодо страхового полісу серія АО 1758945.
28.07.2021 року через канцелярію суду представником відповідача подано письмові пояснення, в яких відповідач не погоджується із заявленою сумою позивачем у розмірі 5000,00 грн судових витрат, пов'язаних із оплатою професійної правничої допомоги. У зв'язку з чим просить суд відмовити ПрАТ «ПРОСТО-страхування» в задоволенні вимог щодо стягнення судових витрат.
Будь-яких інших заяв, клопотань або заперечень від сторін не надходило.
Сторони належним чином повідомлені про розгляд справи, що підтверджується наявними в матеріалах справи рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення, так позивач ухвалу суду від 14.06.2021 отримав - 30.06.2021, відповідач - 30.06.2021.
Згідно положень ст. 248 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Разом з цим суд зазначає, що у відповідності до вимог Господарського процесуального кодексу України, відповідачу був встановлений строк для подання відзиву на позовну заяву протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
Відповідач своїм правом на подання відзиву на позов у визначений у відповідності до положень Господарського процесуального кодексу України строк не скористався.
За таких обставин, справа підлягає вирішенню за наявними матеріалами з огляду на приписи ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України.
Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Таким чином, суд, враховуючи належне повідомлення сторін про розгляд справи, визначений процесуальний строк для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, вбачає за можливе здійснити розгляд справи за наявними матеріалами.
Відповідно до ч. 4 ст. 240 ГПК України, у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Частиною третьою статті 252 Господарського процесуального кодексу України, передбачено, що якщо до розгляду справи у порядку спрощеного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Дослідивши матеріали справи, розглянувши подані документи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -
13.02.2020 року між Приватним акціонерним товариством «ПРОСТО-страхування» (далі-позивач, страховик) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Телерадіокомпанія «Всесвітня інформаційна служба» укладено договір страхування «ПРОСТО-КАСКО ПЛЮС» серії PKS № 2000317, предметом якого є майнові інтереси страхувальника, що не суперечать чинному законодавству України, пов'язані з експлуатацією наземного транспортного засобу, а саме автомобіля марки «Mitsubishi ASX», реєстраційний номер НОМЕР_1 .
Строк дії договору встановлено з 15.02.2020 по 14.02.2021 рік.
28.05. 2020 року в місті Києві на бульварі Академіка Вернадського відбулась дорожньо- транспортна пригода за участю транспортних засобів: автомобіля «ГАЗ 33021», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , яким керував ОСОБА_1 ; автомобіля «Opel Astra», державний реєстраційний номер НОМЕР_3 ; та автомобіля «Mitsubishi ASX», реєстраційний номер НОМЕР_1 , яким керував ОСОБА_2 .
В результаті дорожньо-транспортної пригоди вищевказані автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками.
Згідно постанови Святошинського районного суду міста Києва від 19.06.2020 року у справі №759/9025/20 вищевказана дорожньо-транспортна пригода сталася в результаті порушення водієм автомобіля «ГАЗ 33021», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , яким керував ОСОБА_1 вимог.п.п.10.9, п. 13.1 Правил дорожнього руху України.
У результаті цієї пригоди був пошкоджений автомобіль страхувальника.
Вищевказаною постановою ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Майнові інтереси, пов'язані з експлуатацією автомобіля марки: автомобіля «ГАЗ 33021», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , були застраховані згідно полісу АО1758945 діючий до 16.07.2020 року в Товаристві з додатковою відповідальністю "СТРАХОВА КОМПАНІЯ "Ю.ЕС.АЙ".
Страховик несе відповідальність за шкоду, завдану застрахованою ним особою в межах страхової суми, при цьому відповідно до абз. 2 п. 12.1 ст. 12 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи.
Як зазначається у статті 9 Закону України "Про страхування", франшиза - це частина збитків, що не відшкодовується страховиком.
На час скоєння вищевказаної ДТП цивільно-правова відповідальність власника автомобіля «ГАЗ 33021», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 , застрахована відповідачем на підставі полісу серії АО1758945 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну становить - 100000 грн, франшиза - 0 грн, діючий станом на 16.07.2020.
На підставі складеного Акту виконаних робіт № 000009765 від 22 червня 2020 року та рахунку-фактури №00000600 від 01.06.2020 вартість відновлювального ремонту транспортного засобу «Mitsubishi ASX», реєстраційний номер НОМЕР_1 , становить 31 716,00 гривень.
Зазначена вище подія, відповідно до норм чинного законодавства України, була визнана страховим випадком, відповідно до умов Договору страхування ПрАТ «ПРОСТО-страхування» (далі-позивач) здійснило виплату страхового відшкодування у відповідності за відновлювальний ремонт автомобіля марки «Mitsubishi ASX», реєстраційний номер НОМЕР_1 , у розмірі 31 716, 00 грн, що підтверджується страховим актом №145096 від 19.06.2020 року та платіжним дорученням №10241від 22.06.2020 року.
Відповідно до Висновку експертного автотоваризнавчого дослідженя № 36-D/83/15 від 01 липня 2020 року, складений експертом В.В. Яремчуком, вартість матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу: автомобіля марки «Mitsubishi ASX», реєстраційний номер НОМЕР_1 , становить 21 400, 43 грн.
Статтею 27 Закону України «Про страхування» та статтею 993 Цивільного кодексу України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
10.07.2020 року в порядку досудового розслідування, позивач направив заяву про страхове відшкодування вих.№04-1882 в порядку суброгації, разом із документами визначеними ст. 35 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».
31.07.2020 року Товариство з додатковою відповідальністю "СТРАХОВА КОМПАНІЯ "Ю.ЕС.АЙ." надіслав на адресу позивача лист щодо розгляду заяви на виплату страхового відшкодування в порядку регресу вих.№51-4520 в якому відповідач не погоджувався із сумою регрес ним вимог та вказав, що сума страхового відшкодування, яка має бути сплачена в порядку регресу становить 22 810, 32 грн.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, розглянувши надані документи і матеріали, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти позовних вимог, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, з наступних підстав.
Дослідивши зміст укладеного між сторонами Договору, суд дійшов висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором страхування.
Згідно зі статтею 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 Цивільного кодексу України). Дослідивши зміст укладеного між позивачем та відповідачем Договору, суд прийшов до висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором страхування, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання, в тому числі Глави 67 Цивільного кодексу України та Закону України "Про страхування».
Згідно з частиною 1 статті 16 Закону України "Про страхування" договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.
Дана норма кореспондується із статтею 979 Цивільного кодексу України, якою визначено, що за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Відповідно до статті 980 Цивільного кодексу України предметом договору страхування можуть бути майнові інтереси, які не суперечать закону і пов'язані з: життям, здоров'ям, працездатністю та пенсійним забезпеченням (особисте страхування); володінням, користуванням і розпоряджанням майном (майнове страхування); відшкодуванням шкоди, завданої страхувальником (страхування відповідальності).
Згідно зі статтею 20 Закону України "Про страхування" страховик зобов'язаний при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк.
Статтею 9 Закону України "Про страхування" визначено, що страховою виплатою є грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку. При цьому, розмір страхової суми та (або) розміри страхових виплат визначаються за домовленістю між страховиком та страхувальником під час укладання договору страхування або внесення змін до договору страхування, або у випадках, передбачених чинним законодавством. Вказаною статтею також визначено, що страхове відшкодування - страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку. Страхове відшкодування не може перевищувати розміру прямого збитку, якого зазнав страхувальник.
У відповідності до частини 1 статті 25 Закону України "Про страхування" здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
За ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Статтею 1 Закону України "Про страхування" страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів громадян та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати громадянами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.
Відповідно до пунктів 1, 3 частини 1 статті 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою, а за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.
Таким чином, за змістом вказаних норм, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципі вини.
Вина особи, яка керувала забезпеченим транспортним засобом автомобіля «ГАЗ 33021», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , яким керував ОСОБА_1 встановлена у судовому порядку.
Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок виконання обов'язку боржника третьою особою.
Згідно з нормами статті 514 Цивільного кодексу України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
У зв'язку з виплатою страхового відшкодування страхувальнику, Приватне акціонерне товариство «Українська пожежно-страхова компанія» набуло право вимоги до особи відповідальної за заподіяний збиток, оскільки відповідно до статті 993 Цивільного кодексу України та статті 27 Закону України "Про страхування" до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Таким чином, до позивача у межах фактичних витрат і суми страхового відшкодування перейшло право вимоги, яке страхувальник мав до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Так як цивільно-правова відповідальність водія транспортного засобу: «ГАЗ 33021», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , станом на дату вчинення дорожньо-транспортної пригоди 28.05.2020 року була застрахована у Товариства з додатковою відповідальністю "СТРАХОВА КОМПАНІЯ "Ю.ЕС.АЙ." за полісом №АО1758945 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів відповідно до положень Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", що підтверджується витягом із єдиної централізованої бази даних МТСБУ.
Статтею 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" встановлено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.
Відповідно до ремонтної калькуляції №145096 від 28.05.2020, фактична вартість відновлюваного ремонту пошкодженого автомобіля складає 31 739, 07 грн.
Проведення оцінки майна є обов'язковим для визначення збитків або розміру відшкодування у випадках, встановлених законом (абз. 10 частини 2 статті 7 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні"
Норма ч. 1 ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", яка передбачає відшкодування страховиком саме оціненої шкоди, не встановлює імперативного обов'язку щодо проведення такої оцінки саме суб'єктом оціночної діяльності відповідно до Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні", а отже така оцінка може бути здійснена на підставі рахунку СТО чи акту виконаних робіт.
Таким чином, проведення оцінки завданої шкоди суб'єктом оціночної діяльності є необхідним лише у випадку наявності підстав для вирахування коефіцієнту фізичного зносу у випадках і порядку, передбаченому Методикою товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів (затверджена наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24 листопада 2003 року №142/5/2092).
Таким чином, фактичні витрати AT «ПРОСТО-страхування», пов'язані з цим страховим випадком складають 31 716,00 гривень.
Згідно з умовами Договору та з Правилами добровільного страхування засобів наземного транспорту, позивач здійснив виплату страхового відшкодування за відновлювальний ремонт пошкодженого автомобіля марки "Mitsubishi ASХ" державний реєстраційний номер НОМЕР_1 у розмірі 31716, 00 грн, що підтверджується страховим актом №145096 та платіжним дорученням № 10241 від 22.06.2020, належним чином засвідчена копія якого наявна в матеріалах справи.
Статтею 27 Закону України «Про страхування» та статтею 993 Цивільного кодексу України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок виконання обов'язку боржника третьою особою.
Згідно з нормами статті 514 Цивільного кодексу України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
У зв'язку з виплатою страхового відшкодування страхувальнику, Приватне акціонерне товариство «ПРОСТО-страхування» (далі-позивач) набуло право вимоги до особи відповідальної за заподіяний збиток, оскільки відповідно до статті 993 Цивільного кодексу України та статті 27 Закону України "Про страхування" до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Таким чином, до позивача у межах фактичних витрат і суми страхового відшкодування перейшло право вимоги, яке страхувальник мав до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Обов'язок відшкодувати шкоду замість винуватця у заподіянні такої шкоди несе страховик (відповідач) в межах встановлених лімітів відповідальності та за вирахуванням франшизи (постанова Верховного Суду України від 15.04.2015 у справі № 910/7163/14).
Відповідач не надав суду належних та допустимих доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги та свідчили про відсутність у нього обов'язку сплатити заявлену до стягнення суму страхового відшкодування.
Враховуючи те, що заявлена до стягнення сума страхового відшкодування підтверджена належними та допустимими доказами, наявними в матеріалах справи, а відповідач на момент прийняття рішення не надав документів на підтвердження сплати позивачу зазначеної суми або обґрунтованих заперечень щодо розміру страхового відшкодування, суд дійшов висновку про законність та доведеність позовних вимог Приватного акціонерного товариства «ПРОСТО-страхування» з позовом до Товариства з додатковою відповідальністю "СТРАХОВА КОМПАНІЯ "Ю.ЕС.АЙ." про стягнення сплаченого страхового відшкодування на суму 21 400, 43 грн, а тому вони підлягають задоволенню в повному обсязі.
Також, позивачем заявлено про стягнення з відповідача витрат пов'язаних із оплатою професійної правової допомоги в розмірі 5 000,00 грн.
Вирішуючи питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 5000, 00 грн, суд зазначає наступне.
Статтею 123 Господарського процесуального кодексу України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, зокрема належать витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ст. 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Частиною 2 ст. 126 ГПК України закріплено, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Відповідно до ч. 3 ст. 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Частиною 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співрозмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N 19336/04).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
На підтвердження понесених витрат, позивач долучив до матеріалів справи: 1) Ордер адвоката серія АІ №1116322; 2) копію Договору про надання правничої допомоги № 1 від 02.01.2020; 3) копію рахунку №8 від 01.04.2021; 4) Детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних для надання правової допомоги від 30.04.2021; 5) Платіжне доручення №8770 від 21.05.2020.
Відповідно до п. 1.1. Договору про надання правової допомоги №110119 від 11.01.2019 року вбачається, що адвокат бере на себе зобов'язання надавати правову допомогу в обсязі та на умовах, передбачених цим Договором, а Довіритель зобов'язаний оплатити замовлення у порядку та строки обумовлені Сторонами.
У п. 3.1. даного Договору передбачено, що за правову допомогу Довіритель сплачує Адвокату винагороду в розмірі визначеною додатком № 1 до цього Договору.
Відповідно до акту виконаних робіт, вартість послуг, наданих адвокатом складає 1000 грн за одну годину роботи.
Так, з доданих до матеріалів справи доказів вбачається, що позивачем фактично понесено витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5000, 00 грн.
Відповідач у своїх письмових поясненнях щодо розміру витрат на професійну правничу допомогу, зазначає, що заявлена сума витрат на професійну правничу допомогу є неспівмірною з огляду на розумну необхідність витрат для цієї справи, зважаючи на складність справи, обсяг наданих адвокатських послуг, оскільки оцінка дій, що полягали у вивченні судової практики та законодавства, підготовці процесуальних документів, юридичному аналізі, не відповідає критеріям обґрунтованості та пропорційності до предмета спору з урахуванням ціни позову у розумінні приписів частини 5 ст. 129 Господарського процесуального кодекс України. А відтак, заявлені позивачем витрати на правничу допомогу в розмірі 5000, 00 грн не є співрозмірним, а навпаки значно завищеним, а тому вимога щодо стягнення відповідача судових витрат пов'язаних зі сплатою професійної правничої допомоги, задоволенню не підлягає.
За змістом статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Стаття 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" визначає, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Отже, при вирішенні питання про розмір суми, яка підлягає відшкодуванню стороні за послуги адвоката, має бути врахована як ціна позову, яку вказав позивач у позовній заяві, так і критерії об'єктивного визначення розміру суми послуг адвоката.
При цьому, розмір відшкодування названих витрат, крім судового збору, не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним. За таких обставин суд з урахуванням обставин конкретної справи, зокрема, ціни позову може обмежити цей розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Як вбачається з детального опису робіт від 30.04.2021 року, надані послуги адвокатом було окремо включені такі види послуг як: визначення підсудності розгляду позовної зави, визначення правової норми, яка підлягає застосуванню до спірних правовідносин з врахуванням висновків щодо застосування відповідних норм права, виконані в постановах Верховного Суду, аналіз судової практики, написання, підготовка, копіювання, зшивання та надсилання позовної заяви з додатками, не можуть бути віднесені до жодного з видів правничої допомоги, які передбачені в ст.1, 19 закону №5076-VI а тому витрати на здійснення вказаних видів робіт не можуть бути відшкодовані як витрати на професійну правничу допомоги.
Крім того суд звертає увагу на те, що спір між сторонами не є складним, оскільки, розглядався за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін, а відповідно подана представником позивача позовна заява та надані до неї документи не свідчать про витрачення адвокатом чотирьох годин часу для її написання та подання.
Враховуючи вищевикладене стосовно витраченого адвокатом часу на наданні інших послуг суд, виходячи з предмету спору, вважає співмірною у цій справі компенсацією вартості виконаної роботи у сумі 2 000, 00 грн.
Оскільки позов задоволено повністю, понесені по справі судові витрати, відповідно до вимог статті 129 ГПК України покладаються на відповідача.
Враховуючи вкладене та керуючись ст.ст. 73-74, 76-77, 86, 129, 232, 233, 237- 238, 240, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов задовольнити повністю. 2. Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю "СТРАХОВА КОМПАНІЯ "Ю.ЕС.АЙ." (проспект Героїв Сталінграда, буд. 4, корпус 6А, м. Київ, 04210, код ЄДРПОУ 32404600) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Арсенал Страхування" вул. Борщагівська, б.154, м. Київ, 03056, код ЄДРПОУ 33908322) суму страхового відшкодування у розмірі 55768 ( п'тдесят пять тисяч сімсот шістдесят вімім) грн, 78 коп, судовий збір у розмірі 2 270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн, 00 коп та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2 000 (дві тисячі) грн, 00 коп. 3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення може бути оскаржене у строки та порядку, встановленому розділом ІV ГПК України.
Повний текст рішення складено та підписано 09.09.2021
Суддя Н.І. Ягічева