номер провадження справи 9/48/21
02.09.2021 Справа № 908/901/21
м. Запоріжжя
За позовом: Державного підприємства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” (01032, м. Київ, вул. Назарівська, буд. 3, код ЄДРПОУ 24584661) в особі Відокремленого підрозділу “Запорізька атомна електрична станція” Державного підприємства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” (71503, Запорізька область, м. Енергодар, вул. Промислова, буд. 133, код ВП 19355964)
до відповідача: Комунального підприємства “Тепловодоканал” Енергодарської міської ради, код ЄДРПОУ 42346158 (71052, Запорізька область, м. Енергодар, вул. Курчатова, буд.1, приміщення 8)
про стягнення суми
Суддя Боєва О.С.
при секретарі судового засідання Бичківській О.О.
За участю представників:
від позивача: Татаренко А.М.;
від відповідача: Сущенко П.Г.
До Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Державного підприємства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” в особі Відокремленого підрозділу “Запорізька атомна електрична станція” Державного підприємства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” до відповідача: Комунального підприємства “Тепловодоканал” Енергодарської міської ради, про стягнення суми 16900559,84 грн. боргу за послуги, надані на підставі договору № 20Т-20 від 27.12.2019, суми 1169991,12 грн. пені, суми 264715,80 грн. - 3 % річних, суми 309182,47 грн. інфляційних втрат, всього - загальної суми 18 644 449,23 грн.
Ухвалою суду від 09.04.2021 позовна заява прийнята до розгляду, відкрито провадження у справі № 908/901/21, присвоєний номер провадження 9/48/21, вирішено розглядати справу за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 06.05.2021. Ухвалою суду від 06.05.2021 продовжено строк підготовчого провадження на п'ятнадцять днів - до 23.06.2021 включно, підготовче засідання відкладено на 08.06.2021. Ухвалою суду від 08.06.2021 продовжено строк підготовчого провадження на п'ятнадцять днів - до 08.07.2021 включно, підготовче засідання відкладено на 05.07.2021. Ухвалою суду від 05.07.2021 закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті на 04.08.2021. Ухвалою суду від 04.08.2021 розгляд справи відкладено на 27.08.2021. В судовому засіданні 27.08.2021 оголошено перерву до 02.09.2021.
02.09.2021 справу розглянуто, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Від позивача 29.04.2021 до господарського суду надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог, відповідно до якої позивач зменшив розмір заявленої до стягнення суми боргу на 1 455 005,11 грн., збільшив розмір заявлених до стягнення сум пені та 3% річних, та просив стягнути з відповідача: суму 15 445 554,73 грн. боргу, суму 1 203 549,37 грн. пені, суму 268 550,65 грн. 3 % річних, суму 309 182,47 грн. інфляційних втрат.
05.05.2021 до суду надійшла заява в порядку ст. 46 ГПК України відповідно до якої позивач, зокрема, просив закрити провадження по справі в частині стягнення суми заборгованості 15 445 554,73 грн. у зв'язку з оплатою.
07.06.2021 до суду від позивача надійшла заява про збільшення розміру позовних вимог, у якій останній, зокрема, зазначив, що заборгованість відповідача відсутня; у в зв'язку із тим, що порушення строку оплати тривало після порушення провадження у справі №908/901/21 позивач збільшив розмір позовних вимог та додатково до раніше заявлених сум нарахував суму 420534,88 грн. пені, суму 97199, 36 грн. - 3% річних та суму 371332,79 грн. інфляційних втрат та просив стягнути з відповідача суму 1624084,25 грн. пені, суму 365750,01 грн. - 3 % річних, суму 680515,26 грн. інфляційних втрат, всього загальну суму 2670349,52 грн.
Судом прийняті до розгляду заяви позивача, які не суперечать приписам ст. 46 ГПК України, що відображено в ухвалі від 05.07.2021.
Таким чином предметом розгляду є позовні вимоги, з урахуванням вищевказаних заяв, а саме про стягнення: суми 15 445 554,73 грн. основного боргу, яка була сплачена під час розгляду справи в суді, суми 1624084,25 грн. пені, суми 365750,01 грн. - 3 % річних та суми 680515,26 грн. інфляційних втрат. Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем порушено строки оплати за відпущену теплову енергію згідно з підписаними сторонами двосторонніми актами за період: січень 2020 - грудень 2020 та обґрунтовано ст.ст. 509, 526, 610, 611, 622, 625 ЦК України, умовами договору № 20Т-20 від 27.12.2019.
Відповідач проти позову заперечив з підстав, викладених у відзивах, зазначивши, зокрема, про наступне. У заяві про зменшення розміру позовних вимог позивач змінив (збільшив) розмір штрафних санкцій, а саме: сума пені за прострочення оплати збільшилась з розміру 1 169 991,12 грн. до 1 203 549, 37 грн., сума 3% річних за прострочення оплати збільшилась з розміру 264 715, 80 грн. до 268 550, 65 грн. Але позивачем в обґрунтування своїх позовних вимог не було надано розрахунку нового розміру пені за прострочення оплати послуг (1 203 549, 37 грн.) та розміру 3% річних за прострочення оплати послуг (268 550, 65 грн.). Розрахунок пені за прострочення платежів виконаний позивачем з порушеннями умов договору. Основним джерелом надходження коштів до КП «Тепловодоканал» ЕМР є оплата населенням за отримані комунальні послуги. Протягом 2020-2021 року знизився рівень платіжної дисципліни населення щодо сплати отриманих комунальних послуг, які надаються КП «Тепловодоканал» ЕМР; заборгованість населення м. Енергодар складає 38993152,76грн., що об'єктивно унеможливлює своєчасне виконання КП «ТВК» ЕМР зобов'язань за Договором № 20Т-20 від 27.12.2019. На теперішній час комунальне підприємство опинилося у скрутному становищі через введення карантину на території України, при якому діє, зокрема, заборона щодо припинення/зупинення надання житлово-комунальних послуг громадянам України у разі їх несплати або оплати не в повному обсязі. Згідно чинного законодавства України, форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об'єктивно унеможливлюють виконання зобов'язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов'язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, зокрема, введення карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України. За таких обставин у КП «ТВК» ЕМР фактично склалися форс-мажорні обставини, які унеможливлюють своєчасне здійснення розрахунків за отримані послуги з постачання теплової енергії. Разом з тим, КП «ТВК» ЕМР докладає всіх зусиль задля недопущення невиконання своїх зобов'язань за укладеними договорами. Зобов'язання по Договору №20Т-20 від 27 грудня 2019 року перед позивачем на момент звернення до суду були виконані КП «Тепловодоканал» ЕМР у повному обсязі, з огляду на що відповідач вважає, що стягнення пені у розмірі 1 169 991,12 грн. не відповідає принципу розумності, як однієї із засад цивільного законодавства України. Також відповідач зазначив, що в частині 1 ст. 26 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» встановлено, що споживач зобов'язаний сплатити пеню в розмірі, встановленому в договорі, але не вище 0,01 відсотка суми боргу за кожен день прострочення. Загальний розмір сплаченої пені не може перевищувати 100 відсотків загальної суми боргу. Нарахування починається з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку внесення плати за житлово-комунальні послуги. Крім того, дію ч. 1 ст. 26 Закону України «Про житлово-комунальні послуги'зупинено до 01.07.2020 згідно з Законом № 533-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)», а саме: тимчасово з 18.03.2020 по 01.07.2020 нарахування пені за невнесення плати за житлово-комунальні послуги не повинно здійснюватись. Водночас згідно з Законом від 17.03.2020 № 530-ІХ на період дії карантину або обмежувальних заходів, пов'язаних із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19), та протягом 30 днів з дня його відміни забороняється, зокрема: нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені) за несвоєчасне здійснення платежів за житлово-комунальні послуги. На підставі викладеного, відповідач просив суд у задоволенні позову відмовити.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд
27.12.2019 між Державним підприємством “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” Відокремлений підрозділ “Запорізька АЕС” (Теплопостачальна організація, позивач у справі) та Комунальним підприємством “Тепловодоканал” Енергодарської міської ради (Споживач, відповідач у справі) укладений договір № 20Т-20/63-121-SD-19-08963 від 28.12.2019 (далі - договір № 20Т-20), відповідно до умов п. 1.1 якого, Теплопостачальна організація зобов'язується надавати Споживачеві послугу за кодом ДК 021:2015 - 09320000-8-Пара, гаряча вода та пов'язана продукція (послуги з постачання теплової енергії) відповідної якості та в обсязі відповідно до теплового навантаження (Додаток 1), а Споживач зобов'язується своєчасно та в повному обсязі оплачувати надану послугу в строки і на умовах, що визначені цим договором.
При цьому сторони керуються Законами України «Про теплопостачання» від 02.06.2005р. № 2633-ІV, «Правилами користування тепловою енергією», затвердженими Постановою КМУ від 03.10.2007р. №1198, галузевим керівним документом Міністерства палива та енергетики України ГКД 34.20.507-2003 «Технічна експлуатація електричних станцій і мереж. Правила», затвердженим наказом Міністерства палива та енергетики України від 13.06.2003р. № 296, «Правилами охорони праці під час експлуатації обладнання, що працює під тиском» НПАОП 0.00-1.81-18, затвердженими наказом Мінсоцполітики України від 05.03.2018р. №333, «Правилами технічної експлуатації теплових установок і мереж», затвердженими наказом Міністерства палива та енергетики України від 14.02.2007р. № 71.
Строк надання послуг: січень - грудень 2020 (п.1.2 договору).
Відповідно до п.1.3 договору Споживач зобов'язується своєчасно оплачувати спожиту теплову енергію по встановлених тарифах в строки, передбачені цим договором.
В пункті 3.2.26 договору передбачено, що по закінченні звітного місяця Споживач зобов'язаний підписати надані нарочно з боку Теплопостачальної організації акти на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання в 2-х примірниках на протязі 2-х робочих днів з моменту одержання та по 2 примірники актів повернути на адресу Теплопостачальної організації.
У випадку не підписання актів в 2-денний строк без поважних причин (відсутність мотивованої відмови), Теплопостачальна організація припиняє відпуск теплової енергії.
За змістом п.п. 6.1, 6.4 договору розрахунки за спожиту теплову енергію здійснюються Споживачем по факту спожитої теплової енергії на підставі оформлених двосторонніх актів про відпущену теплову енергію відповідно до діючого в звітний період тарифу на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання в розмірі, який встановлюється уповноваженим до відповідного законодавства органом, переглядається та вступає в дію в установленому діючим законодавством порядку .
По закінченні звітного місяця між Споживачем та теплопостачальною організацією підписуються двосторонні акти про відпуск теплової енергії, що включають вартість виробництва, транспортування та постачання теплової енергії (п. 6.4 договору).
Відповідно до п. 6.5 договору оплата за відпущену теплову енергію, її виробництво та транспортування здійснюється Споживачем щомісяця не пізніше останнього числа місця, наступного за звітним, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Теплопостачальної організації.
Матеріали свідчать, що позивачем та відповідачем, як сторонами договору №20Т-20 від 27.12.2019, були складені двосторонні Акти за надані послуги з виробництва, транспортування та постачання теплової енергії за період з січня по грудень 2020 включно, а саме:
- № 1/01 від 31.01.2020 на суму 6 859 899,07 грн.
- № 1/02 та № 2/02 від 29.02.2020 на суму 6 158 213,57 грн. та 1 593 244,22 грн.;
- № 1/03 та № 2/03 від 31.03.2020 на суму 5 075 264,74 грн. та 1 313 065,25 грн.;
- № 1/04 та № 2/04 від 30.04.2020 на суму 2 242 363,39 грн. та 580 141,06 грн.;
- № 1/05 та № 2/05 від 31.05.2020 на суму 1 267 839,65 грн. та 328 013,66 грн.;
- № 1/06 та № 2/06 від 30.06.2020 на суму 1 151 720,64 грн. та 297 971,52 грн.;
- № 1/07 та № 2/07 від 31.07.2020 на суму 1 041 875,14 грн. та 269 552, 45 грн.;
- № 1/08 та № 2/08 від 31.08.2020 на суму 1 122 602,11 грн. та 290 438,02 грн.;
- № 1/09 та № 2/09 від 30.09.2020 на суму 932 148,00 грн. та 241 164,00 грн.;
- № 1/10, 2/10 та № 3/10 від 31.10.2020 на суму 1 938 943,58 грн., 710 893,58 грн. та 18862,85 грн.;
- № 1/11, №2/11 та № 3/11 від 30.11.2020 на суму 5 311 312,85 грн., 1 947 337,85 грн. та 51670,66 грн.;
- № 1/12, № 2/12 та № 3/12 від 31.12.2020 на суму 6 354 913,06 грн., 2 329 963,06 грн. та 61823,23 грн.
Зазначені акти підписані Теплопостачальною організацією та Споживачем без претензій та зауважень, скріплені печатками підприємств.
Відповідно до ст. ст. 11, 509 ЦК України підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору є договір.
За приписами ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до вимог закону, умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічний припис містять п. п.1, 7 ст. 193 ГК України.
Згідно з ч. 1 ст. 901 та ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу. Якщо інше не встановлене договором. Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до положень ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Статтею 530 ЦК України також передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст. 598 глави 50 зазначеного Кодексу зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.
Згідно зі ст. ст. 599, 601 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.
Як встановлено судом, зобов'язання по оплаті наданих послуг за вищевказаними актами було виконано відповідачем частково та із порушенням встановлених договором строків оплати, що підтверджується копіями платіжних доручень, доданих до позовної заяви. Крім того, часткове погашення заборгованості здійснювалось на підставі відповідних заяв КП «Тепловодоканал» Енергодарської міської ради про припинення зобов'язання зарахуванням зустрічних однорідних вимог, копії яких також надано позивачем у матеріали справи.
Внаслідок цього, залишок заборгованості за надані послуги, який існував станом на час звернення позивача до суду з даним позовом (31.03.2021 позов направлено до суду засобами поштового зв'язку) складав 15 445 554,73 грн. (з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог), а саме за актами: № 1/11 від 30.11.2020 - залишок заборгованості 4751517,53 грн., №2/11 від 30.11.2020 на суму 1947337,85 грн., № 1/12 31.12.2020на суму 6354913,06 грн.,№ 2/12 31.12.2020 на суму 2329963,06 грн. та № 3/12 від 31.12.2020 на суму 61823,23 грн.
Після звернення позивача з позовом до суду, за яким відкрито провадження у даній справі № 908/901/21, відповідачем здійснено оплату заборгованості в розмірі 15 445 554,73 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 561 від 27.04.2021 на суму 4 751 517,53 грн.; № 562 від 27.04.2021 на суму 1 947 337,85 грн., № 563 від 27.04.2021 на суму 6 354 913,06 грн., № 564 від 27.04.2021 на суму 2 329 963,06 грн., №565 від 27.04.2021 на суму 61 823,23 грн.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
У зв'язку з цим, провадження у справі в частині вимог про стягнення з відповідача суми 15 445 554,73 грн. основного боргу підлягає закриттю на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України, за відсутністю предмета спору.
Позивачем також заявлено до стягнення з відповідача суму 1 624 084,25 грн. пені, суму 365 750,01 грн. - 3 % річних, суму 680515,26 грн. інфляційних втрат.
В цій частині позовні вимоги суд вважає такими, що підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст.ст. 610, 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст.612 Цивільного кодексу України).
Згідно з ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Неустойкою (штрафом, пенею) згідно зі ст. 549 ЦК України є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства (п. 2 ст. 551 ЦК України).
Відповідно до ст. ст. 1, 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
В пункті 6.6. договору сторони визначили, що у разі несвоєчасного здійснення платежів Споживач зобов'язаний сплатити пеню в розмірі, що не перевищує подвійну облікову ставку Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Нарахування штрафних санкцій здійснюється за весь час прострочення виконання зобов'язання. Нарахування пені починається з першого робочого дня, що настає за останнім днем граничного строку внесення плати за послугу.
Частиною 2 статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Заперечення відповідача щодо відсутності підстав для нарахування штрафних санкцій є необґрунтованими.
Так, дія Закону України «Про житлово-комунальні послуги» та відповідна заборона щодо нарахування та стягнення неустойки за несвоєчасне здійснення платежів за житлово-комунальні послуги на період дії карантину не поширюється на правовідносини сторін за договором № 20Т-20, предметом якого є надання позивачем відповідачу послуг з виробництва, транспортування та постачання теплової енергії. Заборона щодо нарахування неустойки в даному випадку стосується безпосередньо споживачів житлово-комунальних послуг - фізичних осіб (населення). Відповідач же в даному випадку не є споживачем таких послуг.
Факт наявності форс-мажорних обставин, що об'єктивно унеможливлюють виконання зобов'язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), засвідчується Торгово-промисловою палатою України (ТПП України) й уповноваженими нею регіональними ТПП, які видають відповідні сертифікат про такі обставини.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати України» торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб'єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб'єктів малого підприємництва видається безкоштовно.
В матеріалах справи відсутні відповідні документи, які засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили).
Відповідно до частини 2 статті 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
В частині 1 ст. 625 ЦК України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Згідно зі статтею 617 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів.
За таких обставин, суд вважає безпідставними та такими, що не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, викладені у відзиві доводи відповідача щодо відсутності вини у порушенні зобов'язання щодо строку оплати.
Факт порушення відповідачем грошового зобов'язання щодо оплати вартості отриманих послуг у визначений договором строк суд вважає доведеними.
Відповідач заявлені позовні вимоги не спростував, доказів належного виконання своїх зобов'язань за договором щодо здійснення своєчасної оплати наданих позивачем послуг, а також контррозрахунку в частині заявлених позивачем до стягнення позовних вимог суду не надав.
Разом із тим, вирішуючи спір в частині стягнення суми пені та 3% річних судом, при перевірці обґрунтованості наданих позивачем розрахунків, встановлено наступне.
В позовній заяві, яка була подана до суду, позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача суми 1 169 991,12 грн. пені та суми 264 715,80 грн. 3 % річних. До позовної заяви додано докладні розрахунки вказаних сум із зазначенням періодів нарахування по кожному з актів (починаючи з актів за лютий 2020) за якими здійснено нарахування, в тому числі з урахуванням усіх часткових оплат. Загальний період нарахування - з 01.04.2020 по 09.02.2021.
В заяві про зменшення розміру позовних вимог, яка надійшла до суду 29.04.2021, позивач зменшив розмір заявленої до стягнення суми боргу та збільшив розмір заявлених до стягнення сум пені та 3% річних, а саме: крім суми боргу просив стягнути з відповідача суму 1 203 549,37 грн. пені, суму 268 550,65 грн. - 3 % річних; сума інфляційних втрат не змінилась (309 182,47 грн.). При цьому обґрунтованих розрахунків сум в частині додатково заявлених сум пені (в розмірі 33 558,25 грн.) та 3% річних (в розмірі 3834,85 грн.), на які порівняно із первісно заявленими вимогами збільшились суми вимог в цій частині, в поданій позивачем заяві не наведено та до неї не додано. Тобто позивачем не обґрунтовано за якими саме актами, на які суми боргу та за які періоди здійснено нарахування, отже у вказаній частині позовні вимоги є недоведеними.
В подальшому, в заяві про збільшення розміру позовних вимог (надійшла до суду 07.06.2021), до раніше заявлених сум в цій частині позивач додатково нарахував суму 420534,88 грн. пені, суму 97199, 36 грн. - 3% річних та суму 371332,79 грн. інфляційних втрат. Так, в даній заяві наведено відповідні розрахунки на суми боргу по актам №№1/10, 3/10 від 31.10.2020, № 3/11 від 30.11.2021 - за період з 10.02.2021 по 15.02.2021 та по актам №№1/11, 2/11 від 30.11.2020, №№ 1/12, 2/12, 3/12 від 31.12.2020 - з 10.02.2021 по 26.04.2021. У зв'язку із цим позивач просив стягнути з відповідача загальну суму 1 624 084,25 грн. пені, суму 365 750,01 грн. - 3 % річних, суму 680515,26 грн. інфляційних втрат.
Враховуючи вищевикладене, судом задовольняються позовні вимоги про стягнення з відповідача суми 1 590 526,00 грн. пені та суми 361 915,16 грн. - 3 % річних, розрахунки яких додані до позовної заяви та викладені у заяві про збільшення розміру позовних вимог, та які перевірені судом і визнані правильними.
В частині ж позовних вимог про стягнення суми 33 558,25 грн. пені та суми 3834,85 грн. 3% річних судом відмовляється за їх недоведеністю через відсутність обґрунтованих розрахунків в цій частині, як то зазначено вище.
Враховуючи встановлений факт несвоєчасного виконання грошових зобов'язань, вимоги про стягнення суми 680515,26 грн. інфляційних втрат за заявлений позивачем період по кожному з актів, згідно з наданими позивачем розрахунками, які перевірені судом, є обґрунтованими та доведеними, тому підлягають задоволенню у заявленому обсязі.
Таким чином, в цілому, позовні вимоги задовольняються судом частково.
Від позивача до суду надійшло клопотання про повернення переплаченої суми судового збору.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок йогосплати, повернення і звільнення від сплати встановлюється законом.
Згідно з п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України “Про судовий збір” ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру встановлена в розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Судом встановлено, що позивач при зверненні до суду за платіжним дорученням сплатив загальну суму судового збору у розмірі 280 227,63 грн. (платіжне доручення №11560 від 14.09.2020 на суму 255710,61 грн. та платіжне доручення № 3488 від 01.03.2021 на суму 24517,02 грн.).
За змістом пунктів 1 та 5 ч. 1, ч. 2 статті 7 Закону України “Про судовий збір” сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду, зокрема, в разі: зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом; закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом).
У випадках, установлених пунктом 1 частини першої цієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми, в інших випадках, установлених частиною першою цієї статті, - повністю.
Враховуючи вищевикладене, у зв'язку із переплатою позивачу слід повернути суму 8489,07 грн. зайво сплаченого судового збору, у зв'язку закриттям провадження у справі (в частині стягнення суми 15 445 554,73 грн. основного боргу) - суму 231683,32 грн. судового збору, а всього - загальну суму 240 172,39 грн.
У зв'язку з цим, вказана сума судового збору підлягає поверненню позивачу з Державного бюджету України, про що буде постановлена відповідна ухвала.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 129 ГПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума 39494,34 грн. витрат зі сплати судового збору - пропорційно до обґрунтовано заявленого розміру позовних вимог.
Керуючись ст. 129, п. 2 ч. 1 ст. 231, ст.ст. 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов задовольнити частково.
Закрити провадження у справі № 908/901/21 в частині вимог про стягнення суми 15 445 554 грн. 73 коп. основного боргу за відсутністю предмета спору.
Стягнути з Комунального підприємства “Тепловодоканал” Енергодарської міської ради, код ЄДРПОУ 42346158 (71052, Запорізька область, м. Енергодар, вул. Курчатова, буд.1, приміщення 8) на користь Державного підприємства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” (код ЄДРПОУ 24584661) в особі Відокремленого підрозділу “Запорізька атомна електрична станція” Державного підприємства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” (71503, Запорізька область, м. Енергодар, вул. Промислова, буд. 133, код ВП 19355964) суму 1590526 (один мільйон п'ятсот дев'яносто тисяч п'ятсот двадцять шість) грн. 00 коп. пені, суму 361915 (триста шістдесят одна тисяча дев'ятсот п'ятнадцять) грн. 16 коп. - 3% річних, суму 680515 (шістсот вісімдесят тисяч п'ятсот п'ятнадцять) грн. 26 коп. інфляційних втрат, суму 39494 (тридцять дев'ять тисяч чотириста дев'яносто чотири) грн. 34 коп. витрат зі сплати судового збору.
У задоволенні іншої частини позову - відмовити.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Повний текст рішення складено та підписано 17.09.2021.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено впродовж двадцяти днів з дня складання повного судового рішення у порядку, встановленому ст. 257 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя О.С. Боєва