Справа №591/6071/20 Головуючий у суді у 1 інстанції - ОСОБА_1
Номер провадження 11-кп/816/1144/21 Суддя-доповідач - ОСОБА_2
Категорія - Сексуальне насильство
Іменем України
13 вересня 2021 року колегія суддів Сумського апеляційного суду в складі:
судді-доповідача - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
з участю секретаря судового засідання - ОСОБА_5 ,
розглянувши у закритому судовому засіданні у залі суду в м. Суми питання доцільності продовження тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_6 у кримінальному провадженні № 591/6071/18 за апеляційними скаргами захисника ОСОБА_7 та обвинуваченого ОСОБА_6 на вирок Зарічного районного суду м. Сум від 20.07.2021, за яким
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець та мешканець АДРЕСА_1 , раніше судимий
визнаний винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 153 КК України,
учасників судового провадження:
прокурора - ОСОБА_9 ,
обвинуваченого - ОСОБА_10 ,
захисника - адвоката ОСОБА_11 ,
установила:
У провадженні апеляційного суду знаходиться кримінальне провадження за апеляційними скаргами захисника ОСОБА_11 та обвинуваченого ОСОБА_10 на вирок Зарічного районного суду м. Сум від 20.07.2021, за яким ОСОБА_10 визнаний винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 153 КК, і йому призначене покарання у виді позбавлення волі строком 5 років. Запобіжний захід у виді тримання під вартою продовжений до 17.09.2021.
Вислухавши суддю-доповідача, доводи прокурора, яка просила продовжити ОСОБА_10 строк тримання під вартою, доводи обвинуваченого ОСОБА_10 і його захисника ОСОБА_11 , які вважали можливим застосувати більш м'який запобіжний захід, перевіривши матеріали кримінального провадження, колегія суддів вважає, що обвинуваченому ОСОБА_10 необхідно продовжити строк тримання під вартою з таких підстав.
Відповідно ч. 1 ст. 405 КПК, апеляційний розгляд здійснюється згідно з правилами судового розгляду в суді першої інстанції з урахуванням особливостей, передбачених главою 31, а згідно ч. 2 ст. 331 цього Кодексу вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
Незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку знаходження його під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців (ч. 3 ст. 331 КПК).
Вирішуючи питання доцільності продовження обвинуваченому ОСОБА_12 строку тримання під вартою колегія суддів, дотримавшись вимог ст. 183, 194, 197 і 199 КПК, з'ясувавши і дослідивши всі ті обставини, з якими кримінальний процесуальний закон пов'язує можливість продовження строку тримання під вартою, дійшла висновку про те, що наявні у кримінальному провадженні ризики не зменшилися, а також, що існують об'єктивні обставини, які перешкоджають завершенню судового провадження до закінчення встановленого у вироку суду першої інстанції строку тримання обвинуваченого під вартою.
Так, вироком Зарічного районного суду м. Сум від 20.07.2021 ОСОБА_10 визнаний винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 153 КК України, і йому призначене покарання у виді позбавлення волі строком 5 років.
Таким чином, ОСОБА_10 є обвинуваченим у кримінальному провадженні, а обґрунтованість цього обвинувачення на даний момент вже вирішена судом першої інстанції при ухваленні вироку, тому на стадії продовження запобіжного заходу до апеляційного перегляду цього судового рішення по суті, колегія суддів не уповноважена давати оцінку дослідженим доказам і може вирішувати питання тільки щодо наявності передбачених ч. 1 ст. 177 КПК ризиків, а також необхідності (доцільності) тримання обвинуваченого під вартою для їх запобігання.
Встановлені судом першої інстанції ризики, передбачені п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК, є слушними і повністю обґрунтованими, так як зважаючи на тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_10 у разі набрання вироком законної сили, яким він визнаний винуватим у пред'явленому обвинуваченні за ч. 3 ст. 153 КК, та фактичні обставини вчиненого злочинного діяння, які визнані судом першої інстанції доведеними, обвинувачений може переховуватися від суду і впливати на потерпілу.
Урахування тяжкості кримінального правопорушення у цьому випадку має свій раціональний зміст, так як свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за вчинені кримінальні правопорушення підвищує ризик того, що обвинувачений може ухилитися від суду та іншим чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні, що узгоджується з правовою позицією ЄСПЛ, згідно якої небезпека ризику переховування від суду може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з інформацією про матеріальний, соціальний стан особи та інше.
Згідно положень ст. 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практики ЄСПЛ, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. В кожному випадку, як підкреслює ЄСПЛ, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, у цьому кримінальному провадженні права та інтереси сторони захисту.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що більш м'який запобіжний захід ніж тримання під вартою не забезпечить запобіганню встановленим ризикам, що є виправданим та необхідним елементом і визначає потребу перебування обвинуваченого під вартою. При цьому, вирішуючи питання про продовження ОСОБА_10 запобіжного заходу, колегія суддів враховує і наявність об'єктивної потреби у цьому, зважуючи на всі обставини, що свідчать «за» і «проти» наявності справжнього публічного інтересу, який, з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи.
На підставі викладеного, колегія суддів вважає за необхідне продовжити обвинуваченому ОСОБА_10 строк тримання під вартою, але не більше, як на 60 днів.
Керуючись ст. 183, 193, 194, 196, 197, 199, 331, 405 КПК України, -
постановила:
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_13 строк тримання під вартою на 60 днів до 11.11.2021 включно.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4