Справа №577/3140/20 Головуючий у суді у 1 інстанції - ОСОБА_1
Номер провадження 11-кп/816/1060/21 Суддя-доповідач - ОСОБА_2
Категорія - Умисне тяжке тілесне ушкодження
Іменем України
10 вересня 2021 року колегія суддів Сумського апеляційного суду в складі:
судді-доповідача - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
з участю секретаря судового засідання - ОСОБА_5 ,
розглянула у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в залі суду в місті Суми кримінальне провадження № 577/3140/20 за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_6 на ухвалу Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 20.07.2021, якою обвинуваченому
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю та мешканцю АДРЕСА_1 , раніше судимому
продовжений строк тримання під вартою,
учасників судового провадження:
прокурора - ОСОБА_8 ,
обвинуваченого - ОСОБА_9 ,
захисника - адвоката ОСОБА_10 ,
установила:
В поданій апеляційній скарзі захисник обвинуваченого ОСОБА_9 - адвокат ОСОБА_10 просить змінити ухвалу суду та застосувати до ОСОБА_9 запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту із застосуванням засобів електронного контролю, оскільки суд першої інстанції безпідставно зазначив, що ОСОБА_9 не має тісних соціальних зв'язків, матеріально не забезпечений, не має джерел прибутку та постійного місця проживання, так як у нього є сім'я і до затримання та арешту він працював без офіційного працевлаштування. ОСОБА_9 вже перебуває під вартою більше, ніж цього буде заслуговувати за скоєне.
ОСОБА_9 пред'явлено обвинувачення у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 289, ч. 2 ст. 389, ч. 2 ст. 121 КК, а саме у таємному викраденні чужого майна вчиненого повторно за попередньою змовою осіб, поєднане з проникненням у інше приміщення; незаконним заволодінням транспортним засобом вчиненого повторно за попередньою змовою осіб; в ухиленні від відбування покарання у виді 240 годин громадських робіт; у спричиненні тяжких тілесних ушкоджень, що потягли смерть потерпілого.
09.09.2020 ухвалою Конотопського міськрайонного суду Сумської області ОСОБА_9 обраний запобіжний захід у виді тримання під вартою, який неодноразово продовжувався. Останній раз ухвалою Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 24.05.2021 строк дії запобіжного заходу продовжено до 24:00 22.07.2021.
Зважаючи, що судовий розгляд кримінального провадження щодо ОСОБА_9 в суді першої інстанції не завершений та прокурором подано клопотання про продовження ОСОБА_9 строку тримання під вартою, оскільки ризики, які існували під час обрання запобіжного заходу обвинуваченому, передбачені п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК, існують та не зменшилися.
Ухвалою Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 20.07.2021 відмовлено в задоволенні клопотання обвинуваченому ОСОБА_9 та захиснику ОСОБА_10 у зміні запобіжного заходу з тримання під вартою на більш м'який запобіжний захід у виді домашнього арешту та одночасно продовжений строк дії раніше обраного обвинуваченому ОСОБА_9 запобіжного заходу у виді тримання під вартою до 24:00 17.09.2021. Своє рішення суд першої інстанції умотивував тим, що жодних підстав для зміни обраного обвинуваченому запобіжного заходу у виді тримання під вартою на більш м'який запобіжний захід на даний час не має і учасниками судового провадження докази на підтвердження цих підстав суду надані не були; заявлені ризики, на підставі яких був обраний цей запобіжний захід, а саме те, що обвинувачений може переховуватися від суду та вчиняти інші кримінальні правопорушення, на що вказує тяжкість інкримінованих йому правопорушень та суворість визначеного законом покарання, відсутність постійного місця роботи, репутація, майновий стан та наявність судимостей, відсутність соціальних зв'язків за місцем проживання, наявність в Путивльському районному суді Сумської області іншого кримінального провадження за ч. 3 ст. 186 КК, на даний час не зменшились.
Вислухавши суддю-доповідача про зміст оскарженого судового рішення, доводи обвинуваченого ОСОБА_9 та його захисника ОСОБА_10 , які підтримали апеляційну скаргу, просили застосувати запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту із застосуванням засобів електронного контролю, доводи прокурора ОСОБА_8 про залишення ухвали суду без змін, а апеляційної скарги без задоволення, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи поданої апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
Відповідно ч. 2 ст. 331 КПК, вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу, а згідно ч. 4 ст. 199 (глава 18) КПК суд зобов'язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.
Ухваливши рішення щодо продовження строку тримання під вартою, суд першої інстанції цілком обґрунтовано дійшов такого висновку, при вирішенні зазначеного питання у повній мірі дотримався вимог ст. 176, 177, 178, 183, 194, 197, 199 і 331 КПК, а саме з'ясував і дослідив всі ті обставини, з якими кримінальний процесуальний закон пов'язує можливість продовження ОСОБА_9 строку тримання під вартою, зокрема, те, що судове провадження не завершене до спливу строку тримання під вартою обвинуваченого, а заявлені ризики не зменшилися, та які перешкоджають завершенню судового розгляду до закінчення дії попередньої ухвали, а також неможливості застосування інших, більш м'яких запобіжних заходів для запобігання встановленим ризикам.
ОСОБА_9 є особою, яка має у кримінальному провадженні процесуальний статус обвинуваченого, і обґрунтованість пред'явленого обвинувачення може бути вирішена виключно при ухваленні судом першої інстанції вироку чи іншого рішення, яким закінчується кримінальне провадження, а тому колегія суддів не уповноважена надавати оцінку дослідженим судом першої інстанції доказам у справі як сторони обвинувачення, так і сторони захисту, вирішувати наперед питання про винуватість або невинуватість ОСОБА_9 у вчиненні інкримінованих йому діянь та може з'ясовувати і встановлювати тільки наявність обставин, які перешкоджають завершенню судового розгляду кримінального провадження, а також передбачених ч. 1 ст. 177 КПК ризиків та необхідності (доцільності) тримання під вартою обвинуваченого для їх запобігання.
У свою чергу доцільність продовження застосування запобіжного заходу повинна відповідати ризикам та обставинам, що передбачені ст. 177-178 КПК, у їх співвідношенні з конкретними фактами, встановленими учасниками судового провадження.
Так, згідно ст. 177 КПК метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого обвинуваченого тощо у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується. При цьому відповідно положень ст. 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також судової практики ЄСПЛ обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. В кожному випадку, як підкреслює ЄСПЛ, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.
Визначення таких прав, як підкреслює ЄСПЛ, вимагає від суспільства більшої суворості в оцінці цінностей суспільства (рішення від 26.06.1991 у справі «Летельє проти Франції» (Letellier v. France), заява № 12369/86).
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що більш м'який запобіжний захід ніж тримання під вартою не забезпечить запобігання встановленим судом першої інстанції ризикам, що є виправданим та необхідним елементом і визначає потребу в триманні обвинуваченого під вартою. При цьому, вирішуючи питання про ув'язнення ОСОБА_9 , колегія суддів враховує і наявність об'єктивної потреби у цьому, зважуючи на всі обставини, що свідчать «за» і «проти» наявності справжнього публічного інтересу, який, з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи.
Щодо розумності строку тримання під вартою, то колегія суддів враховує рішення ЄСПЛ від 10.02.2011 у справі «Харченко проти України» (Kharchenko v. Ukraine), заява № 40107/02), де констатовано, що «розумність строку тримання під вартою не може оцінюватись абстрактно. Вона має оцінюватись в конкретному випадку залежності від особливостей конкретної справи, причин, про які йдеться у рішеннях національних судів, переконливості аргументів заявника, викладених у його клопотанні про звільнення. Продовження тримання під вартою може бути виправдано тільки за наявності конкретного суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, привалює над принципом поваги до свободи особистості».
Доводи апеляційної скарги захисника про те, що суд першої інстанції помилився у наданні ОСОБА_9 негативної характеристики не свідчать про існування достатньо міцних соціальних зв'язків, щоб забезпечити запобігання заявленим ризикам шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів, та не є тими безумовними обставинами, що унеможливлюють тримання його під вартою, і враховуються колегією суддів у сукупності з іншими наведеними вище обставинами кримінального провадження.
Про ризик вчинення нових кримінальних правопорушень об'єктивно свідчить попередня поведінка обвинуваченого, систематичне вчинення ним кримінальних правопорушень, у тому числі тяжких, наявність попередніх судимостей, стійке небажання стати на шлях виправлення.
Зважаючи на наявність ризиків переховування обвинуваченого від суду та вчинення нових кримінальних правопорушень, необхідність забезпечення швидкого, повного та неупередженого судового розгляду з тим, щоб до кожного учасника судового провадження була застосована належна правова процедура, колегія суддів вважає, що суспільний інтерес, що полягає у захисті прав потерпілого від кримінального правопорушення привалює над принципом поваги до свободи особистості і виправдовує саме на теперішній час подальше тримання обвинуваченого під вартою.
На підставі викладеного, ухвалу суду про продовження відносно ОСОБА_9 строку тримання під вартою, колегія суддів вважає законною, обґрунтованою та належним чином умотивованою, внаслідок чого вона підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга захисника - без задоволення.
Керуючись ст. 404, 405, 407, 418, 419, 422-1 КПК України,
постановила:
Ухвалу Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 20.07.2021 про продовження ОСОБА_7 строку тримання під вартою залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника ОСОБА_10 - без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4