Справа №592/9878/20 Головуючий у суді у 1 інстанції - ОСОБА_1
Номер провадження 11-кп/816/284/21 Суддя-доповідач - ОСОБА_2
Категорія - Справи в порядку виконання судових рішень у кримінальних провадженнях
Іменем України
08 вересня 2021 року колегія суддів Сумського апеляційного суду в складі:
судді-доповідача - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
з участю секретаря судового засідання - ОСОБА_5 ,
розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Суми кримінальне провадження № 592/9878/20 за апеляційною скаргою засудженого ОСОБА_6 на ухвалу Ковпаківського районного суду м. Суми від 28.09.2020 про відмову у задоволенні його клопотання про зарахування строку попереднього ув'язнення у строк покарання,
учасників судового провадження:
прокурора - ОСОБА_7 ,
захисника - адвоката ОСОБА_8 ,
установила:
В поданій апеляційній скарзі засуджений ОСОБА_9 просить скасувати ухвалу суду та постановити нову ухвалу, якою направити матеріали кримінального провадження на новий судовий розгляд, оскільки ухвала є незаконною, необґрунтованою, невмотивованою, істотно порушує кримінально-процесуальний закон, Конституцію України та Європейську конвенцію з прав людини.
28.08.2020 до Ковпаківського районного суду м. Суми надійшло клопотання від засудженого ОСОБА_9 про зарахування судом строку попереднього ув'язнення в період з 27.09.2005 до 19.10.2006 в строк покарання відповідно ч. 5 ст. 72 КК (в ред. ЗУ № 838-VІІІ від 26.11.2015 з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі, яка обґрунтована тим, що вироком Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 31.01.2018 він визнаний винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК, і йому призначене покарання у виді 2 років позбавлення волі. На підставі ст. 71 КК, за сукупністю вироків, шляхом часткового приєднання невідбутого покарання у виді 2 років позбавлення волі за вироком Апеляційного суду Сумської області від 26.06.2006, призначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки. Вирок суду від 26.06.2006 набрав законної сили 19.10.2006, проте з 27.09.2005 до нього був застосований запобіжний захід у виді тримання під вартою.
Ухвалою Ковпаківського районного суду м. Суми від 28.09.2020 у задоволенні вказаного клопотання відмовлено. Своє рішення суд першої інстанції умотивував тим, що засуджений ОСОБА_9 не підпадає під дію положень ч. 5 ст. 72 КК (в ред. ЗУ № 838-VІП від 26.11.2015), оскільки 13.02.2015 ОСОБА_9 був умовно-достроково звільнений від відбування призначеного покарання за вироком Апеляційного суду Сумської області від 26.06.2006 за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених п. 6 ч. 2 ст. 115, ч. 4 ст. 187, ч. 3 ст. 289 КК, у межах якого до засудженого і було застосовано попереднє ув'язнення у виді тримання під вартою.
До початку апеляційного розгляду від засудженого ОСОБА_9 надійшла письмова заява про розгляд кримінального провадження у його відсутність, а тому колегія суддів, враховуючи положення ст. 401 і 405 КПК, позицію прокурора та захисника, вважає за можливе здійснити апеляційний розгляд кримінального провадження у відсутність засудженого ОСОБА_9 .
Вислухавши суддю-доповідача про зміст оскарженого судового рішення, доводи захисника ОСОБА_8 , яка просила скасувати ухвалу суду та постановити нову ухвалу, якою направити матеріали кримінального провадження на новий судовий розгляд, доводи прокурора ОСОБА_7 про залишення ухвали суду без змін, а апеляційної скарги без задоволення, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи поданої апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
Відмовляючи у задоволенні клопотання засудженого, суд першої інстанції цілком обґрунтовано дійшов висновку про те, що ОСОБА_9 не підпадає під дію положень ч. 5 ст. 72 КК (в ред. ЗУ № 838-VІП від 26.11.2015).
Вироком Апеляційного суду Сумської області від 26.06.2006 ОСОБА_9 засуджено за п. 6 ч. 2 ст. 115, ч. 4 ст. 187, ч. 3 ст. 289 КК до позбавлення волі строком 13 років, а 13.02.2015 ОСОБА_9 був умовно-достроково звільнений від відбування призначеного покарання за цим вироком апеляційного суду на невідбутий строк 3 роки 7 місяців 22 дні.
Вироком Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 31.01.2018 ОСОБА_9 визнаний винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК, і йому призначене покарання у виді позбавлення волі строком 2 роки. На підставі ст. 71 КК, за сукупністю вироків, до призначеного цим вироком покарання частково приєднана невідбута частина покарання за вироком Апеляційного суду Сумської області від 26.06.2006 у виді 2 років позбавлення волі і призначене остаточне покарання - 4 роки позбавлення волі. Вирок набрав законної сили 03.03.2018.
Відповідно ст. 1 ЗУ «Про попереднє ув'язнення», попереднє ув'язнення є запобіжним заходом, який у випадках, передбачених КПК, застосовується щодо підозрюваного, обвинуваченого (підсудного) та засудженого, вирок щодо якого не набрав законної сили.
Таким чином, попереднє ув'язнення означає перебування особи за умов ізоляції від суспільства до набрання вироком законної сили. У разі засудження особи до покарання у виді позбавлення волі, попереднє ув'язнення зараховується судом у строк покарання за правилами, встановленими ч. 5 ст. 72 КК. При цьому ч. 5 ст. 72 КК (в ред. ЗУ від 26.11.2015 № 838-VІІІ «Про внесення зміни до Кримінального кодексу України щодо удосконалення порядку зарахування строку попереднього ув'язнення у строк покарання») було визначено правило зарахування строку попереднього ув'язнення у строк покарання з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.
Положення згаданої норми Закону передбачали таке зарахування лише в межах того самого кримінального провадження.
Разом з тим, 13.02.2015 ОСОБА_9 було умовно-достроково звільнено від відбування покарання за вироком Апеляційного суду Сумської області від 26.06.2006, в межах кримінального провадження якого до нього було застосовано попереднє ув'язнення у виді тримання під вартою, що унеможливлює застосування до ОСОБА_9 положень ч. 5 ст. 72 КК (в ред. ЗУ № 838-VІІІ від 26.11.2015), оскільки його було звільнено від відбування призначеного покарання.
В період з 13.02.2015 до 30.05.2018 ОСОБА_9 не перебував в умовах ізоляції від суспільства і лише 30.05.2018 його було затримано у іншому кримінальному провадженні, за наслідками розгляду якого 31.01.2018 Шосткинським міськрайонним судом Сумської області був ухвалений вирок, яким ОСОБА_9 був засуджений до покарання у виді позбавлення волі за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК і яке мало 22.08.2017, коли ч. 5 ст. 72 КК (в ред. ЗУ № 838-VІІІ від 26.11.2015) втратила чинність.
Таким чином, оскаржене судове рішення є законним, обґрунтованим та умотивованим, внаслідок чого підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга - без задоволення.
Керуючись ст. 404, 405, 407, 418 і 419 КПК України,
постановила:
Ухвалу Ковпаківського районного суду м. Суми від 28.09.2020 відносно засудженого ОСОБА_10 залишити без змін, а його апеляційну скаргу на цю ухвалу - без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4