Номер провадження: 33/813/896/21
Номер справи місцевого суду: 521/10431/20
Головуючий у першій інстанції Старіков О.О.
Доповідач Сєвєрова Є. С.
27.08.2021 м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі судді Сєвєрової Є.С.,
за участю секретаря- Чепрас А.І.,
розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Малиновського районного суду м. Одеси від 23 жовтня 2020 року у справі про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 483 Митного Кодексу України ОСОБА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
встановив:
Постановою Малиновського районного суду м. Одеси від 23 жовтня 2020 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 483 Митного Кодексу України та накладено га нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 100% вартості товару, а саме 1 603 361,60грн на користь держави.
03.10.2019 року у пункті пропуску «Визирка» митного поста «Південний» Одеської митниці ДФС, через митний кордон України у режимі експорт переміщено товар «Олія соняшникова нерафінована з насіння соняшника врожаю 2018 року», наливом, вагою 90320 кг., вартістю 1603631 гривень 60 копійок. При цьому, до Одеської митниці ДФС були подані наступні документи: рахунок-проформа від 01.10.2019 року №01/10-7, виписаний ТОВ «ГІДРОТОРГСЕРВІС» в особі директора ОСОБА_1 на ім'я покупця «SUNOIL TRADE LTD»; доручення щодо завантаження експортного товару №139-11 від 25.09.2019 року; вантажна відомість від 02.10.2019 року №1; коносамент №14RS від 02.10.2019 року. В подальшому на зазначений товар було подано додаткову митну декларацію №UA500170/2019/024074 від 05.10.2019 року. Із відповіді митних органів Великобританії встановлено, що Департамент міжнародної торгівлі та податків Британії підтверджує, що компанія «SUNOIL TRADE LTD» розпущена 10.09.2019 року та не здійснює зовнішньоекономічну діяльність. Таким чином, рахунок-проформа від 01.10.2019 року №01/10-7, виписаний ТОВ «ГІДРОТОРГСЕРВІС» в особі директора ОСОБА_1 на ім'я покупця «SUNOIL TRADE LTD» містить неправдиві відомості щодо отримувача товару. За даним фактом співробітниками Одеської митниці ДФС відносно ОСОБА_1 було складено протокол №0513/50000/20 від 30.04.2020 року про порушення митних правил, передбачене ч.1 ст. 483 МК України.
Не погодившись з вказаною постановою суду, ОСОБА_1 звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати постанову та прийняти нову, якою закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення.
Апеляційна скарга мотивована тим, що у діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, що передбачене ч.1 ст. 483 МК України. Суд першої інстанції не взяв до уваги обставину того, що строки притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності сплили ще до моменту направлення справи до суду першої інстанції. Протокол про адміністративне правопорушення складений з грубими порушеннями Митного кодексу України та без участі особи, що притягується до адміністративної відповідальності. Суд першої інстанції порушив право ОСОБА_1 на доступ до правосуддя.
Перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд вважає, що апеляційна скарга повинна бути залишена без задоволення, а постанова суду першої інстанції без змін, виходячи з наступного.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.8 МК України державна митна справа здійснюється на основі принципів законності та презумпції невинуватості.
Згідно з ч.1 ст.318 МК України митному контролю підлягають усі товари, транспортні засоби комерційного призначення, які переміщуються через митний кордон України.
Під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України декларант, уповноважена ним особа або перевізник подає митному органу документи та відомості, необхідні для митного контролю, передбачені ст.335 МК України.
Згідно положень ч.8 ст.264 МК України з моменту прийняття митним органом митної декларації вона є документом, що засвідчує факти, які мають юридичне значення, а декларант або уповноважена ним особа несе відповідальність за подання недостовірних відомостей, наведених у цій декларації.
Так, відповідно до ст.458 МК України порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред'явлення їх митним органам для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на митні органи цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.
Підставою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність в її діях складу адміністративного правопорушення - сукупності юридичних ознак (об'єктивних і суб'єктивних), що визначаються вчинене протиправне діяння як конкретне адміністративне правопорушення.
Відповідно до ч.7 ст.294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу у межах апеляційної скарги.
Згідно із вимогами ст.487 МК України, провадження у справі про порушення митних правил здійснюється відповідно до цього Кодексу, а в частині, що не регулюється ним, - відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення.
Відповідно до ст.486 МК України, завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.8 МК України державна митна справа здійснюється на основі принципів законності та презумпції невинуватості.
Згідно з ч.1 ст.318 МК України митному контролю підлягають усі товари, транспортні засоби комерційного призначення, які переміщуються через митний кордон України.
Під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України декларант, уповноважена ним особа або перевізник подає митному органу документи та відомості, необхідні для митного контролю, передбачені ст.335 МК України.
Згідно положень ч.8 ст.264 МК України з моменту прийняття митним органом митної декларації вона є документом, що засвідчує факти, які мають юридичне значення, а декларант або уповноважена ним особа несе відповідальність за подання недостовірних відомостей, наведених у цій декларації.
Так, відповідно до ст.458 МК України порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред'явлення їх митним органам для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на митні органи цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.
Відповідно до вимог ст.489 МК України при розгляді справи про порушення митних правил суд зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення; чи винна дана особа в його вчиненні; чи підлягає вона адміністративній відповідальності; чи є обставини, що пом'якшують та/або обтяжують відповідальність; чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення від адміністративної відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Висновок місцевого суду про наявність в діях ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.483 МК України, відповідає фактичним обставинам справи та підтверджуються належно дослідженими і оціненими судом доказами у їх сукупності.
Так, винуватість ОСОБА_1 підтверджується протоколом про порушення митних правил №0513/50000/20 від 30.04.2020, митною декларацією, листами та письмовими поясненнями, доповідними записками в.о. заступника начальника митниці.
Дані докази, на думку апеляційного суду, є належними та допустимими, оскільки отримані в порядку, передбаченому законом, та підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню, а також інших обставин, які мають значення для справи.
В частині 2 статті 459 МК України вказано, що суб'єктами адміністративної відповідальності за порушення митних правил можуть бути громадяни, які на момент вчинення такого правопорушення досягли 16-річного віку, а при вчиненні порушень митних правил підприємствами - посадові особи цих підприємств.
Отже, вказаними доказами повністю спростовуються доводи апеляційної скарги про те, що ОСОБА_1 не причетний до порушення митних правил за обставин, які ставляться йому у провину.
Посилання апелянта на те, що протокол про адміністративне правопорушення складений без його участі з порушеннями МК України спростовуються матеріалами справи.
Складення протоколу про порушення митних правил за відсутності особи, яка притягується до відповідальності, можливо, коли цю особу викликано до митного органу запрошенням, однак вона не з'явилась, не повідомивши про причини.
В матеріалах справи наявні копії запрошення ОСОБА_1 від 17.04.2020(а.с.37), 22.04.2020(а.с.38), 28.04.2020(а.с.39) прибути до Одеської митниці Держмитслужби.
Відповідно до ч.3 ст.494 МК України протокол підписується посадовою особою, яка його склала. Якщо при складенні протоколу була присутня особа, яка притягується до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, протокол підписується і цією особою, а за наявності свідків - і свідками.
Виходячи з вищенаведеного, зауваження до протоколу про порушення митних правил безпідставні.
Доводи апеляційної скарги про те, що строки притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності сплили ще до моменту направлення справи до суду першої інстанції не знайшли свого підтвердження.
Відповідно до ч. 1 статті 467 МК України, якщо справи про порушення митних правил відповідно до статті 522 цього Кодексу розглядаються органами доходів і зборів або судами (суддями), адміністративне стягнення за порушення митних правил може бути накладено не пізніше ніж через шість місяців з дня виявлення правопорушення. Строк накладення адміністративних стягнень у справах про порушення митних правил зупиняється на час розгляду таких справ судом.
Відповідно до протоколу про порушення митних правил №0513/50000/20 від 30.04.2020, державний інспектор посилається на те, що 03.10.2019 було зафіксовано факт переміщення товару у пункті контролю «Визирка» митного поста «Південний» Одеської митниці ДФС, через митний кордон України у режимі експорт.
З метою з'ясування всіх обставин щодо вказаної експортної поставки, Одеською митницею ДФС ініційовано відповідний запит від 03.10.2019 № 4735/8/15-70-20-07-15 до митних органів Великобританії. 14.02.2020, листом Департаменту запобігання та протидії контрабанді та порушенням митних правил Державної митної служби України від 14.02.2020 №33565/7/99-99-19-02-02-17 до Одеської митниці Держмитслужби надійшла відповідь митних органів Сполученого Королівства Великобританії та Північної Ірландії.
Із відповіді митних органів Великобританії встановлено, що Департамент міжнародної торгівлі та податків Британії підтверджує, що «компанія Sunoil Trade Ltd зареєстровано у Домі Компаній за номером 09202865, була заснована 04 вересня 2014 року і розпущена 10 вересня 2019 року, але ця фірма не записана у митних записах цього Департаменту. Надана ділова адреса - Suite 1,5 Percy Street, London, W1T 1DG є адресою «поштової скриньки» з великою кількістю різних компаній зареєстрованих там. Торгові записи не зберігатимуться за цією адресою». Тобто, відповідно до інформації наданої митними органами Великобританії компанія «Sunoil Trade Ltd» не здійснює зовнішньоекономічну діяльність.
Тому факт порушення митних правил було виявлено лише в момент отримання інформації з митних органів Сполученого Королівства Великобританії та Північної Ірландії 14.02.2020.
Доводи про те, що інша дата отримання інформації вбачається з роздруківки скріншоту викладеного не спростовує, оскільки на документі є дата його видачі, а докази про те, що скріншот виготовлений працівниками митниці у справі відсутні.
З огляду на матеріали справи та положення ч.1 ст.483 МК України, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого та правильного висновку про те, що саме ОСОБА_1 , як керівник товариства з обстеженою відповідальністю «ГІДРОТОРГСЕРВІС», повинен нести відповідальність за порушення митних правил, оскільки матеріали справи містять належні та допустимі докази, в розумінні ст.495 МК України, його винуватості у порушенні митних правил.
Зважаючи на викладене, апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувану постанову судді - без змін.
Керуючись ст. 294 КУпАП, суд,
постановив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову Малиновського районного суду м. Одеси від 23 жовтня 2020 року - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя Одеського
апеляційного суду Є.С. Сєвєрова