Справа № 555/984/20
Номер провадження 2/555/30/21
13 вересня 2021 року м.Березне
Березнівський районний суд Рівненської області в складі:
головуючого судді Собчука А.Ю.,
за участю секретаря судового засідання Лисенко О.Л.
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в місті Березне Рівненської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,
ОСОБА_1 звернулася в суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів.
В обґрунтування позову позивач вказує, що з відповідачем по справі, громадянином Румунії ОСОБА_2 , 24 травня 2019 року уклала шлюб, який зареєстрований у Березнівському районному відділі державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Рівненській області, актовий запис №56.
Від спільного подружнього життя у них народилася дитина: син - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . На даний час дитина проживає з нею та перебуває на її утриманні. Відповідач проживає та має постійне місце роботи за кордоном, а саме Чеська Республіка. Вихованням та утриманням їх дитини відповідач не цікавиться, матеріально не допомагає.
Позивач просить суд стягнути з відповідача аліменти на утримання дитини: сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у твердій грошовій сумі в розмірі 6 000 грн. на дитину щомісячно, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, з дня пред'явлення позову і до досягнення дитиною повноліття.
26 червня 2020 року ухвалою суду позовна заява залишена без руху для усунення недоліків.
13 липня 2020 року недоліки вказані в ухвалі судді були усунені, в зв'язку з чим 30 липня 2020 року відкрито провадження у справі, справа призначена до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.
09 вересня 2020 року за клопотанням позивача ОСОБА_1 було винесено ухвалу про проведення розгляду справи за правилами загального позовного провадження та розпочато підготовче провадження у справі.
Ухвалою суду від 10 листопада 2019 року провадження по справі було зупинено до виконання судового доручення про проведення окремих процесуальних дій та вручення судових документів ОСОБА_2 , що проживає в Чеській Республіці, чи повідомлення про неможливість такого виконання.
Частиною 8 статті 130 Цивільного процесуального кодексу України встановлено, що особам, які проживають за межами України, судові повістки вручаються в порядку, визначеному міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, в разі відсутності таких - у порядку, встановленому статтею 502 цього Кодексу.
Суд зауважує, що згідно зі статтею 3 Цивільного процесуального кодексу України цивільне судочинство здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу та Закону України «Про міжнародне приватне право». Якщо міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, передбачено інші правила, ніж установлені цим Кодексом, застосовуються правила міжнародного договору.
Статтею 6 Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних і кримінальних справах від 22 січня 1993 року передбачено, що Договірні Сторони надають одна одній правову допомогу шляхом виконання процесуальних і інших дій, передбачених законодавством запитуваної Договірної Сторони, зокрема складання і пересилання документів, їх вручення.
Відповідно до розділу ІІ пункту 2.2. «Інструкції про порядок виконання міжнародних договорів з питань надання правової допомоги в цивільних справах щодо вручення документів, отримання доказів та визнання і виконання судових рішень, затвердженою наказом Міністерства юстиції України, Державної судової адміністрації України від 27 червня 2008 року № 1092/5/54 зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 02 липня 2008 року за № 573/15264 (із змінами)», у разі надіслання судом України доручення для виконання за кордоном цивільна справа, у зв'язку з якою складається доручення, призначається до розгляду з урахуванням розумних строків пересилання документів та виконання направленого доручення за кордоном. У разі можливості судом України призначається дата наступного судового засідання, на яке може прибути особа, що викликається.
На зазначену дату вказану у сповіщені про день судового розгляду справи та резервну дату судового засідання відповідач до суду не з'явився, відповідь про виконання судового доручення до суду не надійшла. Судом було здійснено запит до Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) про надання інформації щодо виконання судового доручення про проведення окремих процесуальних дій на території Чеської Республіки.
27 серпня 2021 року провадження у справі відновлено в зв'язку з надходженням відповіді на судове доручення.
Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилася, від неї до суду надійшла письмова заява у якій вона просить розглядати справу без її участі. Заявлені позовні вимоги підтримує повністю та просить їх задовольнити, не заперечує щодо ухвалення судом заочного рішення.
26 серпня 2021 року на адресу Березнівського районного суду Рівненської області надійшло виконане судове доручення з протоколом допиту відповідача по справі. У даному протоколі відповідач по справі пояснив, що його дохід є нерегулярний. Він згідний з розміром стягнення аліментів запропонованим позивачем. Відповідач зазначає, що він би платив аліменти, якби мав би певні рахунки, якщо б позивач повідомила номер рахунку. Також він не планує участі у можливому судовому розгляді в Україні (протокол на іноземній мові з перекладом на українську мову).
Відповідно до ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги підлягають до задоволення.
Судом встановлено, що сторони по справі перебувають у шлюбі, який зареєстрований 24 травня 2019 року у Березнівському районному відділі державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Рівненській області, актовий запис №56, свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 від 24 травня 2019 року.
Відповідно до копії свідоцтва про народження дитини, серія НОМЕР_2 від 26 листопада 2019 року, батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , являються ОСОБА_2 (громадянин Румунії) та ОСОБА_1 (громадянка України).
Як вбачається з копії паспорта категорії РЕ код держави НОМЕР_3 , дата видачі 11 серпня 2017 року (переклад з англійської та румунської мов на українську мову) ОСОБА_2 є громадянином Румунії та за штампом візи проживає в Чеській Республіці.
ОСОБА_3 є громадянином України відповідно до частини 1 статті 7 Закону України «Про громадянство» від 18.01.2001 № 2235-III, в якій визначено, що особа, батьки або один з батьків якої на момент її народження були громадянами України, є громадянином України.
Таким чином з урахуванням вищезазначених норм міжнародних договорів, згода на обов'язковість надана Верховною Радою України, та з урахуванням того, що дитина є громадянином України та постійно проживає на території України, позивач - мати також постійно проживає на території України, то дана справа підсудна Березнівському районному суду Рівненської області і до правовідносин зі стягнення аліментів підлягає застосуванню законодавство України.
До вказаних правовідносин застосовуються норми права визначені Сімейним кодексом України, а саме Главою 15 «Обов'язок матері, батька утримувати дитину та його виконання».
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Статтею 8 Закону України «Про охорону дитинства» визначено, що кожна дитина має право на рівень життя достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного та соціального розвитку.
Згідно з ст. 180 Сімейного кодексу України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Відповідно до положень ч. 3 ст. 181 Сімейного кодексу України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
При цьому, суд відповідно до вимог ст. 182 Сімейного кодексу України враховує матеріальне становище та стан здоров'я дитини, стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів, який є працездатного віку, наявність у нього рухомого та нерухомого майна та інші обставини, що мають істотне значення.
Слід зазначити, що відповідно до ч. 2 ст. 182 Сімейного кодексу України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
За змістом ч. 1 ст. 184 Сімейного кодексу України суд визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі за заявою одержувача.
Пунктом 17 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» від 15 травня 2006 року №3 зазначено, що за відсутності домовленості між батьками про сплату аліментів на дитину той із них, з ким вона проживає, вправі звернутися до суду з відповідним позовом.
Враховуючи те, що дитина проживає разом із матір'ю, знаходиться на її утриманні, доказів про те, що відповідач надає кошти на їх утримання немає, з нього слід стягувати аліменти в примусовому порядку.
При визначенні розміру аліментів судом враховується не тільки заробітна плата платника аліментів, але й інші види доходів, перелік яких наведений у постанові Кабінету міністрів України від 26 лютого 1993 р. №146 Про перелік видів доходів, які враховуються при визначенні розміру аліментів на одного з подружжя, дітей, батьків, інших осіб. Серед таких доходів, зокрема, основна заробітна плата, усі види доплат і надбавок до неї, премії та винагороди, допомога по безробіттю, пенсія, стипендія, доходи від підприємницької діяльності тощо.
Висновки суду про те, що відповідач є працездатною особою молодого віку ґрунтуються на матеріалах справи. Відповідачем не подано жодного доказу про те, що він непрацездатний, погодився із вказаним позивачем розміром аліментів, суд приходить до висновку про можливість виконання ним обов'язків по утриманню дитини, що передбачено чинним законодавством.
З положення ч. 1 ст. 3 Конвенції про права дитини, яка ратифікована постановою Верховної Ради Української РСР від 27.02.1991 р. № 789-ХІІ, частин 7, 8 Сімейного кодексу України під час вирішення будь-яких питань щодо дітей суд повинен виходити з найкращого забезпечення інтересів дітей.
Враховуючи всі наведені в сукупності обставини як зі сторони позивача, так і зі сторони відповідача, суд прийшов до висновку, що аліменти в розмірі 6000 (шість тисяч) гривень щомісячно на дитину, але неменше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку є оптимальним вирішенням наявного спору.
Суд звертає увагу, що батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, а також зобов'язані забезпечити необхідні умови життя, навчання та виховання дитини, готувати її до самостійного життя, на що, в тому числі, необхідні й фінансові витрати. Здійснення батьками своїх прав та виконання обов'язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності, відповідно до частини 1 статті 155 Сімейного кодексу України.
Відповідно до частини 3 статті 51 Конституції України сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.
Дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України (ч. 7 ст. 7 Сімейного кодексу України).
Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 6. Сімейного Кодексу України, правовий статус дитини має особа до досягнення нею повноліття; Малолітньою вважається дитина до досягнення нею чотирнадцяти років; Неповнолітньою вважається дитина у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років.
Статтею 5 Протоколу №7 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен із подружжя у відносинах між собою і в їхніх відносинах зі своїми дітьми користується рівними правами та обов'язками цивільного характеру, що виникають із вступу в шлюб, перебування в шлюбі та у випадку його розірвання. Ця стаття не перешкоджає державам вживати таких заходів, що є необхідними в інтересах дітей.
Відповідно до статей 12,13,81 Цивільного процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Суд оцінивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому їх досліджені, приходить висновку, що позов підлягає задоволенню в інтересах дитини, з урахуванням гарантованого статтею 48 Конституцією України права батьків дитини на достатній життєвий рівень, а також враховуючи, що кожен із батьків у відносинах зі своїми дітьми користується рівними правами та обов'язками цивільного характеру, з відповідача слід стягнути аліменти на утримання дитини в твердій грошовій сумі.
Дана сума є необхідною та достатньою, законною та такою, що відповідає потребам дитини.
З врахуванням встановлених обставин справи в суду є достатньо вагомі підстави для присудження стягнення з відповідача аліментів в розмірі 6000 (шість тисяч) гривень, натомість відповідачем не надано до суду докази, щодо неспроможності сплати аліментів у визначеному позивачем розмірі.
Також суд звертає увагу на те, що відповідно до частини 1 ст. 192 Сімейного кодексу України, розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Згідно із ст. 430 Цивільного процесуального кодексу України суд допускає негайне виконання рішення у справах про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.
На підставі викладених обставин та досліджених письмових доказів у справі, керуючись принципами розумності й достатності розміру аліментів, необхідних для утримання малолітньої дитини, та реальної можливості відповідача сплачувати аліменти на її утримання, суд вважає, що відповідач, як батько дитини зобов'язаний та має можливість сплачувати на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 6 000 (шість тисяч) гривень щомісячно, а тому позов слід задовольнити повністю.
Суд, визначаючи час з якого слід присудити аліменти на дитину, приймає до уваги, що позовна заява подана до суду 19 червня 2020 року, а відповідно до ч. 1 ст. 191 Сімейного кодексу України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
При вирішенні питання про розподіл судових витрат, суд виходить із того, що позивач звільнена від сплати судового збору. При подачі позову до суду позивач заявила одну позовну вимогу, а тому у порядку ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України є підстави стягнути із відповідача у дохід держави судовий збір у сумі 840 (вісімсот сорок) гривень 80 (вісімдесят) копійок.
На підставі викладеного та керуючись статтями 180-183, 191 Сімейного Кодексу України ст.8 Закону України «Про охорону дитинства», статтями 12, 13, 76, 77, 78, 79, 80, 81, 82, 83, 89, 141, 259, 263-265, 430 Цивільного процесуального кодексу України, суд -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів - задовольнити.
Стягнути із ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянина Румунії, що проживає за адресою: АДРЕСА_1 ), на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , що проживає за адресою: АДРЕСА_2 РНОКПП: НОМЕР_4 ), аліменти на утримання малолітньої дитини: сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , розмірі 6 000 (шість тисяч) гривень щомісячно, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 19 червня 2020 року до досягнення дитиною повноліття.
Рішення в частині стягнення аліментів на утримання дитини в межах суми платежу за один місяць допустити до негайного виконання.
Стягнути із ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянина Румунії, що проживає за адресою: АДРЕСА_1 ) в дохід держави (стягувач: Державна судова адміністрація України, (стягувач: Державна судова адміністрація України, отримувач коштів ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106; код за ЄДРПОУ 37993783; банк отримувача Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача UA908999980313111256000026001; код класифікації доходів бюджету 22030106) судовий збір в сумі 840 (вісімсот сорок) гривень 80 (вісімдесят) копійок.
Доручити компетентному суду Чеської Республіки в порядку, передбаченому міжнародним договором між Україною та Чеською Республікою про правову допомогу і правові відносини у цивільних справах від 28.05.2001р., вручити ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянина Румунії, що проживає за адресою: АДРЕСА_1 ), копію рішення Березнівського районного суду Рівненської області та копії документів на підтвердження судових витрат.
Відомості про учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , громадянка України, що проживає за адресою: АДРЕСА_2 (паспорт громадянина України, документ № НОМЕР_5 , орган, що видав: 5612, дата видачі: 31.05.2019р., РНОКПП: НОМЕР_4 ).
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянин Румунії, що проживає за адресою: АДРЕСА_1 (паспорт категорії НОМЕР_6 код держави НОМЕР_3 , дата видачі 11 серпня 2017 року).
Рішення суду може бути оскаржено в порядку, передбаченому ЦПК України, шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Апеляційна скарга подається до Рівненського апеляційного суду через Березнівський районний суд Рівненської області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя А.Ю. Собчук