Справа № 526/1627/21
Провадження № 2/526/589/2021
17 вересня 2021 року Гадяцький районний суд Полтавської області в складі
головуючої судді Максименко Л.В.
секретаря судового засідання Павленко Т.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Гадяч цивільну справу № 526/1627/21 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини та дружини,
05 липня 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на неповнолітню дитину та на утримання дружини до досягнення дитиною трирічного віку.
Відповідно до ч.1 ст.274 ЦПК України у порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута малозначна справа.
Ухвалою судді 20 липня 2021 року відкрито провадження по справі, призначено справу до розгляду у порядку спрощеного провадження без виклику сторін та надано відповідачу строк для подання клопотання про розгляд справи з повідомленням сторін.
Позивач ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_2 копію ухвали відповідно отримали 10.08.2021 та 12.08.2021.
У відведений строк, з дня отримання копії ухвали про відкриття провадження, від сторін не надійшли заперечення проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження чи клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін.
Зважаючи на те, що справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, відповідно до ч. 2 статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Судом встановлено, що ОСОБА_3 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Гадяч, його батьками є ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , шлюб між якими зареєстровано 09 жовтня 2020 року.
ОСОБА_1 знаходиться у відпустці по догляду за сином ОСОБА_4 , 13 травня 2021 року до досягнення ним трирічного віку.
Відповідно довідки Гадяцької міської ради від 30.06.2021 ОСОБА_3 проживає з матір'ю по АДРЕСА_1 .
Суд встановив, що між сторонами існують сімейні правовідносини і відповідно ст.75 Сімейного кодексу України дружина та чоловік повинні матеріально підтримувати один одного.
Відповідно ст.84 Сімейного Кодексу України дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років.
Виходячи з вищевикладеного, суд приходить до висновку, що обов'язок утримувати дитину до досягнення нею повноліття покладений рівною мірою на обох батьків, незалежно від того чи перебувають вони у шлюбі, сплата аліментів одним з батьків, а в даному випадку батька, який живе окремо, є однією з форм його участі в утриманні дітей. Оскільки відповідач є батьком дитини, тому нарівні з матір'ю зобов'язаний утримувати її до досягнення повноліття.
Відповідно до вимог ч.1 ст. 3 Конвеції ООН про права дитини (Конвенції), в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Статтею 18 Конвенції проголошено принцип загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.
Згідно з ч.3 ст.181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.
Відповідно до ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує:
- стан здоров'я та матеріальне становище дитини;
- стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів;
- наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина;
- наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав;
- доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів;
- інші обставини, що мають істотне значення.
Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку .
Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Аналізуючи надані сторонами докази, враховуючи потреби дитини певного віку, суд вважає за необхідне стягувати з відповідача на утримання сина аліменти в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку відповідача, але не менше 50% прожиткового мінімуму встановленого для дитини відповідного віку, щомісячно і до повноліття.
Відповідно до ст. 80 СК України аліменти присуджуються одному з подружжя у частці від заробітку (доходу) другого з подружжя і (або) у твердій грошовій сумі.
Згідно ст. 84 СК України дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка батька дитини до досягнення дитиною трьох років. Право на утримання дружина має незалежно від того чи вона працює та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу.
Отже, за змістом вказаної норми права, розмір утримання не пов'язаний з розміром доходу дружини, а залежить від можливості чоловіка надавати матеріальну допомогу.
Суд встановив, що між сторонами існують сімейні правовідносини і відповідно ст.75 Сімейного кодексу України дружина та чоловік повинні матеріально підтримувати один одного.
Виходячи з вищевикладеного, суд вважає, що позовна заява ОСОБА_1 підлягає задоволенню, так як ОСОБА_2 може і зобов'язаний надавати допомогу матері їх спільної дитини.
Розглядаючи позовні вимоги щодо стягнення частки на утримання дружини в розмірі 1 /4 частини, суд вважає, що в цій частині позов слід задовольнити частково, так як з ОСОБА_2 вже стягнуто аліменти на утримання дитини в розмірі 1/4 частини всіх видів його заробітку, тому стягнення заявленої позивачем частки від заробітку істотно вплине на матеріальне становище відповідача і може перевищувати 50 відсотків відрахувань із його заробітної плати або інших доходів.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір підлягає стягненню з відповідача в дохід держави.
Також підлягають задоволенню вимоги про стягнення судових витрат за надання правової допомоги адвокатом у сумі 1600 грн., так як дана обставина підтверджена належними і допустимими доказами.
Керуючись ст. 75 ч.1, 80 ч.1, 84, 180, 182, 183 Сімейного кодексу України, ст.ст. 12, 81, 263-265, 268, 273, 430 ЦПК України, суд, -
позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини та дружини - задовольнити частково.
Стягти з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Гадяч, Полтавської області на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку відповідача, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 05 липня 2021 року до його повноліття.
Стягти з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Гадяч Полтавської області на користь ОСОБА_1 аліменти в розмірі 1 / 6 частини всіх видів заробітку відповідача, починаючи з 05 липня 2021 року до досягнення сином ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 трьох років - ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Стягти з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на правову допомогу в сумі 1600 грн.
Стягти з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в сумі 908 грн.
Рішення в частині стягнення аліментів з ОСОБА_2 в межах платежу за один місяць підлягає негайному виконанню.
Рішення може бути оскаржене до Полтавського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повне найменування сторін:
Позивач - ОСОБА_1 , місце проживання - АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податку - НОМЕР_1 .
Відповідач - ОСОБА_2 , місце проживання - АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податку - НОМЕР_2 .
Головуюча: Л. В. Максименко