Справа № 524/1663/21
Провадження № 2-з/524/186/21
17.09.2021 року Суддя Автозаводського районного суду м.Кременчука Предоляк О.С., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» про визнання зобов'язань за кредитним договором №014/10-06/87-0156 від 12.09.2005 припиненими,
У провадженні Автозаводського районного суду м. Кременчука знаходиться цивільна справа за вищевказаним позовом.
16.09.2021 року позивачем ОСОБА_1 до суду подано заявупро забезпечення позову, в якій просить накласти арешт на квартиру АДРЕСА_1 .
В обґрунтування заяви зазначає, що 12.09.2015 року між ним та АТ «Райффайзен Банк Аваль» укладено договір іпотеки майнових прав, відповідно до умов якого в забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором №014/10-06/87-0156 від 12.09.2005 передано в іпотеку майнові права на нерухоме майно - квартиру АДРЕСА_1 , право власності на яку виникне в майбутньому згідно договору № 53К/49 від 19.08.2005 р. про пайову участь в будівництві житла. На даний час позивач отримує від відповідача повідомлення за допомогою соціальної мережі «Viber» з повідомленням щодо можливого продажу належного йому майна на аукціоні у випадку непогашення заборгованості за кредитним договором.
Вважає, що невжиття заходів забезпечення позову може зробити неможливим виконання рішення суду та поновлення порушених прав.
Вивчивши заяву про забезпечення позову суд приходить до висновку, що заява про забезпечення позову не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно із ч.ч. 1 та 2 статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексузаходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Види забезпечення позову визначені положеннями статті 150 ЦПК України та до них належать: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії; встановленням обов'язку вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов'язання; зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам, які не мають інтересу в результаті вирішення спору; зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1 - 9 цієї частини.
При цьому, відповідно до вимог ч. 3 ст. 150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Вирішуючи питання про забезпечення позову та приймаючи за ним рішення, суд зобов'язаний враховувати обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, та зазначені ним докази, що підтверджують кожну обставину.
Відповідно до п.п. 4,5,6 Постанови Пленуму Верховного Суду України за № 9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.
Позивач просить забезпечити позов шляхом накладення арешту на нерухоме майно - квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 .
Як вбачається з інформації з державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна власником квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 є ОСОБА_2 , який не є відповідачем по справі та вимог до нього не заявлено.
Враховуючи викладене у суду відсутні підстави для вжиття заходів забезпечення позову у тому вигляді, якому просить позивач, а саме накладення арешту на нерухоме майно, що не належить сторонам по справі, оскільки вжиттям такого заходу порушуватимуться права та законні інтереси особи, яка не є учасником даної справи.
За таких обставин, суд вважає, що заява ОСОБА_1 задоволенню не підлягає.
Роз'яснити позивачу, що він не позбавлений права повторного звернення із заявою про забезпечення позову, проте така заява має відповідати вимогам ст. 151 ЦПК України.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 149-154, 259, 260 ЦПК України, -
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову - відмовити.
Апеляційна скарга на ухвалу подається до Полтавського апеляційного суду через Автозаводський районний суд м. Кременчука протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя О.С.Предоляк