07.09.2021 Справа №607/10597/21
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря с/з ОСОБА_2 ,
за участю прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченої ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №62021140030000047 від 11 червня 2021 року про обвинувачення
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Михайлівка, Глибоцького району, Чернівецької області, кухар господарчого відділення взводу забезпечення дивізіону артилерійської розвідки військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 ), українка, громадянка України, освіта професійно-технічна, одружена, проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , солдат, раніше не судимої,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 407 КК України,
Солдат ОСОБА_4 будучи військовослужбовцем (крім строкової служби), відповідно до вимог ст. ст. 9, 11, 12, 16, 49, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст. ст. 1 - 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, зобов'язаний свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок, дорожити честю й гідністю військовослужбовця, не допускати негідних вчинків самому та утримувати від їх вчинення товаришів по службі, бути зразком високої культури, скромності й витримки, берегти військову честь, показувати приклад дисциплінованості, неухильного виконання вимог законодавства. Військова дисципліна - це бездоганне і неухильне додержання всіма військовослужбовцями порядку і правил, встановлених військовими статутами та іншим законодавством України. Військова дисципліна ґрунтується на усвідомленні військовослужбовцями свого військового обов'язку, відповідальності за захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, на їх вірності військовій присязі.
Натомість солдат ОСОБА_4 діючи всупереч інтересам служби та наведеним вимогам Статутів Збройних Сил України, стала на шлях вчинення злочину (кримінального правопорушення) проти встановленого порядку несення військової служби, за наступних обставин.
Розпорядком дня військової частини, затвердженого наказом командира військової частини НОМЕР_1 , військовослужбовці військової частини НОМЕР_1 прибувають на військову службу о 8 годині 30 хвилин.
6 квітня 2020 року військовослужбовець військової служби за контрактом ОСОБА_4 без поважних причин з метою тимчасового ухилення від військової служби о 8 годині 30 хвилин у розташування військової частини не прибула.
У період з 8 години 30 хвилин 6 квітня 2020 року по 9 годину 00 хвилин 11 червня 2021 року військовослужбовець військової служби за контрактом солдат ОСОБА_4 перебувала поза межами розташування військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 ) та свої службові обов'язки не виконувала, проводячи час на власний розсуд.
11 червня 2021 року о 9 годині 00 хвилин військовослужбовець солдат ОСОБА_4 добровільно прибула до Тернопільської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Західного регіону.
Вказаними діями обвинувачена ОСОБА_4 вчинила кримінальне правопорушення передбачене ч.4 ст. 407 КК України, тобто нез'явлення вчасно на службу без поважних причин, вчинене в умовах особливого періоду, крім воєнного стану, вчинене особою, зазначеною в частині 2 статті 407 КК України - військовослужбовцем (крім строкової служби).
Допитана під час судового розгляду обвинувачена ОСОБА_4 свою вину у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.407 КК України, визнала повністю, щиро розкаялася.
Обвинувачена ОСОБА_4 , визнавши свою винуватість у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 407 КК України, за обставин, викладених у обвинувальному акті, повністю погодилася зі всіма зібраними в процесі досудового розслідування доказами, що її підтверджують, відмовилася від їх дослідження під час судового розгляду.
Суд, з'ясувавши думку учасників судового розгляду щодо визначення обсягу доказів, що підлягають дослідженню та порядку їх дослідження, згідно ч. 3 ст. 349 КПК України визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин кримінального провадження, які ніким не оспорюються, з'ясувавши при цьому, чи правильно розуміють обвинувачений та інші учасники судового провадження зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності та істинності їх позиції, а також роз'яснив їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини у апеляційному порядку.
Таким чином, суд приходить до переконання про доведеність винуватості ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення та кваліфікує його дії за ч.4 ст. 407 КК України, тобто нез'явлення вчасно на службу без поважних причин, вчинене в умовах особливого періоду, крім воєнного стану, вчинене особою, зазначеною в частині 2 статті 407 КК України - військовослужбовцем (крім строкової служби).
При призначенні покарання обвинуваченій ОСОБА_4 суд відповідно до вимог ст.ст. 50, 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відноситься до тяжких злочинів, особу винної, її вік, сімейний стан та стан здоров'я, а також обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання, зокрема до обставин, що пом'якшують покарання, суд відносить щире каяття обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення. Обставин, які б обтяжували покарання обвинуваченої судом не встановлено.
На підставі наведеного суд приходить до висновку, що обвинуваченій ОСОБА_4 призначити покарання у межах санкції статті обвинувачення, а саме у виді позбавлення волі.
Водночас з врахуванням пом'якшуючих покарання ОСОБА_4 обставин, даних про його особу, суд вважає за можливе на підставі ст. 75 КК України звільнити обвинуваченого ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням з встановленням іспитового строку та з метою забезпечення належної поведінки обвинуваченого у період його дії на неї слід покласти передбачені п. п. 1, 2 ч. 1, п.2 ч.3 ст. 76 КК України обов'язки, які на думку суду будуть необхідні і достатні для його виправлення та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 370, 374 КПК України, суд -
ОСОБА_4 визнати винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 407 КК України, та призначити їй за даним кримінальним правопорушенням покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_4 звільнити від відбування покарання з випробуванням з встановленням іспитового строку на 1 (один) рік.
Згідно п.п. 1, 2 ч. 1, п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_4 наступні обов'язки:
- періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;
- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Контроль за поведінкою засудженої ОСОБА_4 покласти на командира військової частини - польова пошта НОМЕР_1 за місцем проходження засудженим військової служби, а в разі його звільнення з військової служби - на орган пробації за місцем проживання засудженої.
Вирок може бути оскаржений до Тернопільського апеляційного суду через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області протягом 30 днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не подано. У разі її подання вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
Копія вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім у судовому засіданні.
Головуючий суддя ОСОБА_1