1Справа № 335/9761/21 1-кс/335/4950/2021
16 вересня 2021 року м. Запоріжжя
Слідчий суддя Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , слідчого ОСОБА_3 , прокурора ОСОБА_4 , розглянувши у судовому засіданні у залі суду клопотання старшого слідчого з ОВС СУ ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_3 про арешт майна за матеріалами досудового розслідування кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021080000000245 від 08.09.2021 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.365-2 КК України, -
Слідчий звернувся до суду з клопотанням про арешт майна, у якому зазначив, що СУ ГУНП в Запорізькій області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, зареєстрованому в Єдиному реєстрі досудових розслідувань за № № 12021080000000245 від 08.09.2021 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.365-2 КК України. Досудовим розслідуванням встановлено, що під час розслідування кримінального провадження, зареєстрованого в Єдиному реєстрі досудових розслідувань під № 12021082130000299 від 03.03.2021 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.191,ч.1 ст.364-1 КК України, ухвалою слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 23.07.2021 накладено арешт на нежитлову будівлю Головної понижувальної підстанції 110/6, яка розташована на земельній ділянці комунальної власності площею 0,3476 Га за адресою: АДРЕСА_1 ; заборонено ТОВ «Кабельно-провідникова продукція Азовкабель» розпоряджатися та відчужувати нежитлову будівлю Головної понижувальної підстанції 110/6, яка розташована на земельній ділянці комунальної власності площею 0,3476 Га за адресою: Запорізька область, м. Бердянськ, вул. Кабельників, буд. 3е. Однак 04.09.2021 приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу ОСОБА_5 , всупереч вказаної ухвали від 23.07.2021 здійснено реєстрацію права власності нежитлової будівлю Головної понижувальної підстанції 110/6, яка розташована за адресою: м.Бердянськ, вул.Кабельників,б.3 е за ТОВ «АДНОС», на підставі акту приймання-передачі нерухомого майна до договору купівлі-продажу від 04.09.2021 року. Також, 23.07.2021 ухвала слідчого судді від 23.07.2021 була скерована до державного реєстратора виконавчого комітету Широкінської сільської ради Запорізького району Запорізької області ОСОБА_6 , але до теперішнього часу державним реєстратором не внесені відомості до реєстру про обтяження майна. В ході досудового розслідування слідчим складено постанову про визнання речовим доказом об'єкту нерухомого майна ПрАТ у вигляді нежитлової будівлі Головної понижувальної підстанції(далі ГПП) 110/6, яка розташована на земельній ділянці комунальної власності площею 0,3476 Га за адресою: АДРЕСА_1 . З метою збереження речового доказу у органу досудового розслідування виникла необхідність в накладені арешту на нежитлову будівлю Головної понижувальної підстанції 110/6, яка розташована на земельній ділянці комунальної власності площею 0,3476 Га за адресою: Запорізька область, м. Бердянськ, вул. Кабельників, буд. 3е, у зв'язку з цим, слідчий звернувся до суду із вказаним клопотанням, у якому просить накласти арешт вищезазначене майно.
Прокурор, слідчий підтримали подане клопотання, надавши відповідну заяву.
Клопотання слідчого про арешт майна розглянуто без повідомлення його власника, на підставі ч. 2 ст. 172 КПК України, з метою забезпечення арешту майна.
Дослідивши клопотання, матеріали, якими обґрунтовано доводи клопотання, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України , арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Частиною 2 ст. 170 КПК України передбачено, що арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення. Документи є речовими доказами, якщо вони містять ознаки, зазначені в частині першій цієї статті.
Відповідно до ч. 10 ст. 170 КПК України, арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
Відповідно до ч. 11 ст. 170 КПК України, заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
Зміст поданого органом досудового розслідування клопотання про накладення арешту на нерухоме майно у вигляді нежитлової будівлі Головної понижувальної підстанції (далі ГПП) 110/6, яка розташована за адресою: Запорізька область м. Бердянськ вул. Кабельників буд. 3е, та додані до клопотання матеріали, засвідчують заявлену слідством мету застосування даного заходу забезпечення кримінального провадження, якою є збереження речового доказу. В даному кримінальному провадженні заявлена для арешту будівля відповідає критерію, визначеному у ст. 98 КПК України, оскільки обставини, які розслідуються та внесена до ЄРДР правова кваліфікація вказують, що зазначене майно є предметом кримінально протиправних дій, що свідчить про наявність ризиків відчуження цього майна та розпорядження ним.
Наявність ризиків подальшого відчуження, розпорядження нежитловим приміщенням виявляють визначену мету накладення арешту на нежитлове приміщення, яка передбачена п.1 ч.2 ст. 170 КПК України, а саме задля збереження речового доказу.
Обставини провадження свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення кримінального провадження.
Беручи до уваги, що матеріали кримінального провадження, додані до клопотання, містять достатні дані для висновку, що майно, про яке йдеться у клопотанні, відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, та, з метою збереження речового доказу, слідчий суддя вважає за необхідне накласти арешт на зазначене у клопотанні майно, заборонивши його власникам відчужувати таке майно, без позбавлення права користування нерухомим майном.
Керуючись вимогами ст.ст. 131, 132, 170, 172, 173, 175, 167, 369, 372 КПК України, слідчий суддя -
Клопотання слідчого про арешт майна - задовольнити.
Накласти арешт на нежитлову будівлю Головної понижувальної підстанції 110/6, яка розташована на земельній ділянці комунальної власності площею 0,3476 Га за адресою: м.Бердянськ, вул.Кабельників,3 е, з забороною відчужувати вказане майно.
Ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Запорізького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення. Якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Слідчий суддя: ОСОБА_1