Справа№ 309/2031/21
Провадження № 1-кп/309/174/21
13 вересня 2021 року м. Хуст
Хустський районний суд Закарпатської області в складі головуючого судді ОСОБА_1 за участю секретаря ОСОБА_2 прокурора ОСОБА_3 розглянувши клопотання прокурора Хустської окружної прокуратури ОСОБА_3 про закриття кримінального провадження у звязку з закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності ,-
Прокурор Хустської окружної прокуратури ОСОБА_3 звернувся в суд з клопотанням про закриття кримінального провадження у зв'язку з закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.
Клопотання вмотивовано тим, що у провадженні СД Хустського РУП ГУНП у Закарпатській області перебуває кримінальне провадження №12017070080001092 від 05.12.2017 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.190 КК України.
В ході досудового розслідування встановлено, 04 грудня до Виноградівського ВП надійшла заява від ОСОБА_4 , про те, що ОСОБА_5 , умисно, шахрайським шляхом продав її квартиру, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , чим самим спричинив їй матеріальних збитків.
Органом досудового розслідування не доведено вину ОСОБА_5 у зв'язку з тим, що між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 був укладений усний договір про продаж квартири, де ОСОБА_4 виплатила гроші за дану квартиру, однак ОСОБА_5 свої зобов'язання не виконав і продав дану квартиру третій особі. Правовідносини, які виникли між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 стосуються норм, які регулюються виключно цивільним законодавством України, а тому захист цивільних прав здійснюється в установленому порядку арбітражним та третейським судами, а у випадках окремо передбачених законом, захист цивільних прав здійснюється в адміністративному порядку (ст.6 Цивільного кодексу України). Суди розглядають справи по спорам, які виникають із цивільних, сімейних, трудових та кооперативних правовідносин, якщо хоча б однією із сторін в спорі являється громадянин, за виключенням випадків, коли вирішення таких спорів віднесено законом для вирішення інших органів, розглядаються судами, в зв'язку з чим, досудовим розслідуватіям не отримано достатніх даних, які б вказували на те, що ОСОБА_5 привласнив чуже майно шахрайським шляхом, та згідно п. 3-1 ч. 1 ст. 284 КТІК України кримінальне провадження закривається, якщо не встановлено особу, яка вчинила кримінальне правопорушення, у разі закінчення строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, крім випадків вчинення особливо тяжкого злочину проти життя чи здоров'я особи або злочину, за який згідно із законом може бути призначено покарання у виді довічного позбавлення волі. Учасники кримінального провадження мають право заявляти клопотання прокурору про закриття кримінального провадження за наявності передбачених цим пунктом підстав.
Відповідно до п. 1-1 ч. 2 ст. 284 та абз. 4 ч. 4 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається судом з підстави, передбаченої пунктом 3-1 частини першої цієї статті. Закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої пунктом 3-1 частини першої цієї статті, здійснюється судом за клопотанням прокурора.
У зв'язку з тим, що кримінальне провадження (проступок) №12017070080001092 від 05.12.2017 за ст.190 КК України являється проступком то відповідно до п.2 ч.1 ст.49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минули такі строки: - три роки у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачено покарання у виді обмеження волі, чи у разі вчинення нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років.
З наведених вище норм слідує, що кримінальне провадження закривається на підставі п. 3-1 ч. 1 ст. 284 КПК України лише судом за клопотанням прокурора, яке він подає самостійно чи за ініціативи інших учасників кримінального провадженн
В судовому засіданні прокурор Хустської окружної прокуратури ОСОБА_3 клопотання підтримав , просить його задоволити.
В судове засідання потерпіла ОСОБА_4 не з'явилася, про місце і час розгляду клопотання повідомлялася належним чином, про причини неявки суд не повідомила.
Дослідивши матеріали клопотання , а також матеріали кримінального провадження № 12017070080001092 суд приходить до наступних висновків .
Відповідно до п. 1-1 ч. 2 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається судом з підстави, передбаченої п. 3-1 частини першої цієї статті. При цьому законодавець зазначив, що закриття кримінального провадження із вказаної підстави здійснюється судом за клопотанням прокурора (ч. 4 ст. 284 КК України).
Згідно до п. 3-1 ч. 1 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається судом в разі, якщо: не встановлено особу, яка вчинила кримінальне правопорушення, у разі закінчення строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, крім випадків вчинення особливо тяжкого злочину проти життя чи здоров'я особи або злочину, за який згідно із законом може бути призначено покарання у виді довічного позбавлення волі.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 12 КК України кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 190 КК України є кримінальним проступком.
Пунктом 2 ч. 1 ст. 49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину і до дня набрання вироком законної сили минуло 3 роки - у разі вчинення кримінального проступку .
Як вбачається із матеріалів кримінального провадження, під час досудового розслідування вчинені наступні дії: допитано свідків ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , потерпілого ОСОБА_4 відібрано пояснення від ОСОБА_5 ..
Крім того в матеріалах справи міститься доручення слідчого від 06.11.2019 р про проведення процесуальних дій на іншій території однак вказані доручення не виконані в повному обсязі, зокрема не допитано ОСОБА_11 , та ОСОБА_12 .
З матеріалів кримінального провадження вбачається, що з липня 2020 р. до дня звернення прокурора до суду жодні слідчі дії у кримінальному провадженні не проводились.
Суд констатує, що досудове розслідування вказаного кримінального провадження фактично не здійснювалося. Належні та ефективні заходи спрямовані на розкриття вказаного злочину не були здійснені. Досудове розслідування та процесуальне керівництво з боку прокурора були неналежними.
Статтею 9 Конституції України передбачено: чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.
Законом України N 475/97-ВР від 17 липня 1997 р. "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Першого протоколу та протоколів N 2,4,7 та 11 до Конвенції" Верховна рада України ратифікувала Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 р., підписану від імені України 9 листопада 1995 р. (далі Конвенція).
Відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" N 3477-IV від 23.02.2006 р. суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Статтею 9 ч. 4 КПК України передбачено: кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Відповідно до ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Частина 1 статті 7 КПК України передбачає, що зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких у тому числі відносяться: законність, публічність.
Стаття 25 КПК України передбачає, що прокурор, слідчий зобов'язані в межах своєї компетенції розпочати досудове розслідування в кожному випадку безпосереднього виявлення ознак кримінального правопорушення (за виключенням випадків, коли кримінальне провадження може бути розпочате лише на підставі заяви потерпілого) або в разі надходження заяви (повідомлення) про вчинення кримінального правопорушення, а також вжити всіх передбачених законом заходів для встановлення події кримінального правопорушення та особи, яка його вчинила.
Відповідно до ч. 1,2 ст. 9 КПК України під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов'язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства. Прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов'язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
З огляду на це, суд вважає, що досудове розслідування кримінального провадження № 12017070080001092 від 05.12.2017 щодо його розслідування не може відповідати вимозі ефективності.
Суд зазначає, що з липня 2020 р. до часу звернення прокурора із зазначеним клопотанням до суду, досудове розслідування у кримінальному провадженні взагалі не здійснювалося.
Крім того, прокурор, який звертається із вказаним клопотанням і призначений у кримінальному провадженні жодних процесуальних рішень, вказівок на розкриття вказаного злочину не приймав.
Як зазначив Європейський суд з прав людини по справі "Євген Петренко проти України" (заява N 55749/08 від 29.01.2015 року) п. 65 "…для того, щоб розслідування могло вважатися "ефективним", воно має в принципі призвести до встановлення фактів у справі та встановлення і покарання винних. Державні органи повинні вживати усіх розумних і доступних їм заходів для збереження доказів, що стосуються події, включаючи показання свідків, висновки судових експертиз тощо. Будь-які недоліки розслідування, які підривають його здатність до встановлення причин заподіяння ушкоджень або винних осіб, ставлять під сумнів дотримання цього стандарту та вимог оперативності й розумної швидкості". Як вбачається з п. 40 рішення Європейського суду з прав людини "Юрій Іларіонович Щокін проти України" від 03.10.2013 року, заява N 4299/03 "…державні органи мають вживати усіх заходів, які було б розумно від них очікувати, для зібрання доказів щодо ходу подій. Якщо розслідування містить недоліки, які не дозволяють встановити причину смерті або визначити винних осіб, які є безпосередніми виконавцями злочину або особами, які його фінансували чи організовували, то таке розслідування може не відповідати вимозі ефективності (див. вищезгадані рішення у справах "Начова та інші проти Болгарії" (Natchova et autres c. Bulgarie), пункт 113, та "Рамсахай та інші проти Нідерландів" (Ramsahai et autres c. Pays-Bas), пункт 324).
Тобто, з викладеного вбачається, що у кримінальному провадженні слідчим не здійснювалось досудове розслідування належним чином та не здійснювались дії на виконання обов'язку, встановленого ст. 92 КПК України. А прокурор, не дивлячись на вказані обставини, направив до суду клопотання про закриття кримінального провадження.
Суд вважає, що використання органами досудового розслідування норми, що була запроваджена Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення окремих положень кримінального процесуального законодавства" як можливості закінчити досудове розслідування кримінального провадження №12017070080001092 від 05.12.2017 шляхом закриття судом на підставі п. 3-1 ч. 1 ст. 284 КПК України, суперечить вимогам ст. 9 Конституції України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, усталеній практиці Європейського суду з прав людини, завданням та загальним засадам, встановленим чиним КПК України.
З огляду на вищевикладене, суд вважає, що в задоволенні клопотання прокурора слід відмовити.
Керуючись ст. ст. ст. ст. 284, 369-372, 376 КПК України, , суд, -
В задоволенні клопотання прокурора Хустської окружної прокуратури ОСОБА_3 про закриття кримінального провадження у зв'язку з закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена протягом 7 (семи) днів з дня її проголошення до Закарпатського апеляційного суду через Хустський районний суд.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Повний текст ухвали виготовлено 16 вересня 2021 р.
Суддя Хустського
районного суду: ОСОБА_1