справа №619/2303/15-к
провадження №1-кп/619/341/21
14 вересня 2021 року м. Дергачі
Дергачівський районний суд Харківської області
у складіголовуючого - суддіОСОБА_1
за участю:секретаря судового засіданняОСОБА_2
прокурораОСОБА_3
обвинуваченогоОСОБА_4
захисникаОСОБА_5
розглянув у підготовчому судовому засіданні обвинувальний акт по кримінальному провадженню № 12015220670000005 від 28.01.2015 за обвинуваченням:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харків, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ;
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України,
установив:
До суду з Харківського апеляційного суду надійшов обвинувальний акт у відношенні ОСОБА_4 за фактом вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.
У судовому засіданні захисник обвинуваченого адвокат ОСОБА_5 заявила клопотання, яке підтримав обвинувачений, про повернення обвинувального акту посилаючись на те, що в ньому не конкретно зазначено формулювання обвинувачення, оскільки не вказано форму вини, мотив та мету вчинення кримінального правопорушення, що може істотно вплинути на забезпечення права на справедливий суд та порушення права на захист обвинуваченого.
Прокурор заперечував проти задоволення клопотання посилаючись на те, що зазначені недоліки можливо усунути в ході судового розгляду.
Заслухавши клопотання та думку учасників судового провадження, суд дійшов висновку про відмову у його задоволенні з наступних мотивів.
Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти такі рішення: повернути обвинувальний акт прокурору, якщо він не відповідає вимогам цього Кодексу.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України обвинувальний акт має містити такі відомості: виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.
Відповідно до п. 13 ч. 1 ст. 3 КПК України обвинувачення - це твердження про вчинення певною особою діяння, передбаченого законом про кримінальну відповідальність, яке висунуте в порядку, встановленому цим кодексом.
Разом з цим ч. 1 ст. 337 КПК України передбачено, що судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в його межах, крім випадків, передбачених цією статтею.
Формулювання обвинувачення повинно ґрунтуватися на обставинах, які свідчать про наявність доведених даних про подію (час, місце, спосіб) злочину, форму вини, мотив і мету його вчинення, факти, які впливають на ступінь його тяжкості, тощо.
Правова кваліфікація дій особи повинна містити не тільки посилання на окрему статтю та її частину, а й точне формулювання, зокрема об'єктивної сторони та кваліфікуючих ознак.
В обвинувальному акті викладені фактичні обставини кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, та правова кваліфікація кримінальних правопорушень з посиланням на положення закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.
Суд вважає, що клопотання захисника обвинуваченого є безпідставним, оскільки зазначені нею недоліки можливо усунути в ході судового розгляду.
До того ж, ухвалою Харківського апеляційного суду від 29 липня 2021 року було скасовано ухвалу Дергачівського районного суду від 11 серпня 2020 року про повернення обвинувального акта.
Враховуючи викладене та керуючись статтями315, 392 КПК України, суд
постановив:
У задоволенні клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_5 про повернення обвинувального акта прокурору відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає, заперечення щодо ухвали можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч.1 ст.392 КПК України.
Суддя ОСОБА_1