Справа № 161/5732/21
Провадження № 2/161/2225/21
(заочне)
07 вересня 2021 року Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:
головуючого - судді Олексюка А.В.,
за участю секретаря судового засідання - Самсонюк Ю.Л.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Служба у справах дітей, про позбавлення батьківських прав, -
29.03.2021 позивач звернулась в суд з позовом до відповідача про позбавлення батьківських прав.
Свої вимоги обґрунтовує тим, що відповідач є батьком неповнолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Позивач зазначає, що з 05.06.2016 перебувала у зареєстрованому шлюбі з відповідачем до його розірвання 18.02.2020 рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області. Вказує, що донька проживає з матір'ю за адресою: АДРЕСА_1 , де для її виховання та проживання створено усі необхідні умови.
Наголошено, що 18.02.2020 відповідачем не надається достатньої матеріальної допомоги на утримання доньки, останній ухиляється від виконання своїх обов'язків по її вихованню, дитина знаходиться на повному утриманні матері.
Жодного з покладених законом на батька обов'язків щодо своєї дитини відповідач не виконує, не проявляє до неї батьківської турботи, не цікавиться дитиною. Відповідач самоусунувся від виховання дитини та свідомо ухиляється від виконання своїх батьківських обов'язків, дитину не навідує, їй не телефонує, має заборгованість по сплаті аліментів на утримання дитини.
Враховуючи наведене, позивач просить позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , батьківських прав відносно неповнолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Позивач в судове засідання не з'явилась, подала заяву про розгляд справи у її відсутності, позовні вимоги підтримала, просила задовольнити, не заперечувала проти ухвалення заочного рішення у справі.
Представник Служби у справах дітей Луцької міської ради Шульган Ф.П. подав до суду заяву про розгляд справи у його відсутності, позов підтримав, просив задовольнити, проти ухвалення заочного рішення не заперечував.
Відповідач в судове засідання не з'явився, хоча був належним чином судом повідомлений про час, дату та місце розгляду справи.
Відповідно до п.1 ч. 3 ст. 223 ЦПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника), без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
За згодою позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає вимогам ст. 280 ЦПК України.
Суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає вимогам ст. 224 ЦПК України.
Розгляд справи здійснювався за відсутності учасників справи, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, що відповідає вимогам ч. 2 ст. 247 ЦПК України.
Дослідивши у судовому засіданні матеріали справи та подані докази, з'ясувавши всі обставини справи в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.
Статтею 51 Конституції України визначено, що сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.
Стаття 9 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року (далі - Конвенція про права дитини), ратифікованої Україною згідно з постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789-ХІІ, зобов'язує держави-учасниці забезпечувати, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.
Відповідно до частини першої, другої статті 12 Закону України «Про охорону дитинства» виховання в сім'ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами.
Батьки, які проживають окремо від дитини, зобов'язані брати участь у її вихованні і мають право спілкуватися з нею, якщо судом визнано, що таке спілкування не перешкоджатиме нормальному вихованню дитини (частина друга статті 15 Закону України «Про охорону дитинства»).
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 164 Сімейного кодексу України (далі - СК України) мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона/він ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини.
Тлумачення наведених положень статті 164 СК України свідчить, що ухилення від виконання обов'язків по вихованню дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 є батьком неповнолітньої доньки - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Наведене підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 (а.с.11).
Заочним рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 18.02.2020 у справі №161/15247/19 (провадження №2/161/724/20) шлюб, укладений 05.06.2016 між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 розірвано (а.с.9-10).
Заочним рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 20.08.2019 у справі №161/8705/19 (провадження №2-161/2451/19) постановлено стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання малолітньої дитини ОСОБА_3 в розмірі 1 800 грн. щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 24.05.2019 і до досягнення дитиною повноліття. Рішення набрало законної сили, стягувачу видано виконавчий лист (а.с.12-13, 15).
Згідно довідки Другого ДВС у м. Луцьку ЗМУ МЮ (м. Львів), станом на 31.08.2020 ОСОБА_2 має заборгованість по сплаті аліментів у розмірі 27 000 грн. (а.с.14).
Після розірвання шлюбу, за усною домовленістю сторін малолітня ОСОБА_5 залишилась проживати з матір'ю ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , де для дитини створено належні умови для проживання, розвитку та відпочинку, що підтверджується актом обстеження умов проживання від 12.01.2021 (а.с.36).
Згідно висновку №62 від 02.03.2021 Служби у справах дітей Луцької міської ради затвердженого рішенням Виконавчого комітету Луцької міської ради №240-1 від 17.03.2021, факт того, що відповідач не бере участі у вихованні дочки, не цікавиться її життям, успіхами, станом здоров'я, не піклується про фізичний і духовний розвиток, не сплачує аліменти, дитина знаходиться на повному утриманні матері. Це підтвердили в письмовій заяві дід і баба дитини - ОСОБА_6 та ОСОБА_7 .
12.01.2021 на спільній зустрічі батьків у службі у справах дітей ОСОБА_2 підтвердив, що не бачився з дочкою більше року, він не сплачує аліменти, оскільки мати ОСОБА_8 перешкоджає його зустрічам з дочкою. В письмовій заяві від 18.01.2021 він обіцяв зробити все для коректного спілкування з дитиною та заперечував щодо позбавлення його батьківських прав. ОСОБА_2 було роз'яснено, що у випадку створення йому перешкод у спілкуванні з дитиною він має право згідно ст. 158 Сімейного кодексу України звернутися до центру надання адміністративних послуг за місцем проживання дитини із відповідною заявою щодо визначення йому способу участі у вихованні дитини та спілкуванні з нею. Проте жодних заяв від відповідача до Служби у справах дітей з цього приводу не надійшло.
02.03.2021 ОСОБА_9 письмово повідомила Службу у справах дітей про те, що після спільної зустрічі батько Єлизавети до дитини не приходив, не телефонував, аліменти не сплачував, кошти та подарунки дочці передавав
Згідно розрахунку заборгованості зі сплати аліментів, надай Другим відділом державної виконавчої служби у місті Луцьку Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів), сума заборгованості ОСОБА_2 зі сплати аліментів станом на 01.12.2021 становить 34 200 грн. Вироком Луцького міськрайонного суду від 12.01.2021 по справі №161/19896/20 ОСОБА_2 визнано винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст. 164 КК України, та призначено йому покарання у вигляді громадських робіт на 120 годин у зв'язку з ухиленням від сплати аліментів.
Відповідно до інформації комунального закладу “Дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) №9 комбінованого типу” від 24.12.2020 ОСОБА_3 постійно опікується мати ОСОБА_1 . Батько дитини ОСОБА_2 участі у вихованні дитини не бере (зворот а.с.36).
Окрім того, згідно копії довідки КП «ДНЗ (ясла-садок) №9 комбінованого типу» від 08.05.2019 №43 дитина відвідує заклад з 2018 року, оплату харчування в ДНЗ здійснює ОСОБА_1 (а.с.16).
Враховуючи інтереси дитині керуючись п. 2 ч. 1 ст. 164 Сімейного кодексу України, Служба у справах дітей вважає за доцільне просити суд позбавити ОСОБА_2 батьківських прав відносно малолітньої дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.36).
Дослідивши матеріали справи, судом не встановлено наявності у відповідача реальних і об'єктивних перешкод для спілкування з дитиною. ОСОБА_2 не вживав заходів для забезпечення своєї участі у вихованні та спілкуванні з дитиною, до органу опіки та піклування чи до суду з вимогами про усунення перешкод у спілкуванні з дітьми не звертався.
Наведене дає підстави для висновку, що відповідач самоусунувся від виховання своєї малолітньої дитини та не виконує покладених на нього Законом батьківських обов'язків без поважних причин.
Позбавлення батьківських прав є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов'язків.
Разом з тим це, насамперед, є способом захисту прав та інтересів дитини, а тому при вирішенні цього питання перш за все необхідно виходити з інтересів дитини, з'ясувати та оцінити який позитивний чи негативний наслідок для дитини матиме таке рішення.
Ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення, не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.
Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
Оцінюючи наявні в справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що відповідач не піклувався про фізичний і духовний розвиток дитини, не забезпечував її необхідними матеріально-побутовими умовами, доглядом, вихованням, не спілкувався з нею, що свідчить про свідоме нехтування батьком своїми батьківськими обов'язками.
З урахуванням наведеного суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 про позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 є обґрунтованими та підлягають до задоволення.
На підставі ст.ст. 164, 166 СК України, керуючись ст.ст. 10, 12, 27, 77-81, 141, 259, 263-265, 280 ЦПК України, суд, -
Позов задовольнити.
Позбавити батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , відносно малолітньої доньки - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Позивач може оскаржити заочне рішення безпосередньо до Волинського апеляційного суду або через Луцький міськрайонний суд Волинської області шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Повний текст судового рішення складено 16.09.2021.
Суддя Луцького міськрайонного суду
Волинської області А.В. Олексюк