Справа №133/2666/21
Провадження №1-кс/133/668/21
01.09.21
Слідчий суддя Козятинського міськрайонного суду Вінницької області ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
розглянувши клопотання слідчого СВ відділення поліції №2 Хмільницького РВП ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_3 , погоджене прокурором, про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021020230000265 від 03.08.2021 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України,
Слідчий СВ відділення поліції №2 Хмільницького РВП ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_3 звернувся до суду з клопотанням про накладення арешту на тимчасово вилучене майно, а саме: предмет схожий на ніж в чохлі чорного кольору, який поміщено до спец. пакету «Національна поліція України» SUD 2103256, що було вилучено в ході проведення обшуку в помешканні ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 .
В обґрунтування клопотання вказав, що 02.08.2021 до чергової частини відділення поліції №2 Хмільницького РВП ГУНП у Вінницькій області надійшов письмовий рапорт працівника про те, що громадянин ОСОБА_5 за місцем свого проживання зберігає вогнепальну зброю та боєприпаси до неї без передбаченого законом дозволу.
За вказаним фактом СВ відділення поліції №2 Хмільницького районного відділу поліції у Вінницькій області розпочато досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12021020230000265, відомості про яке 03.08.2021 внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.
30.08.2021 в ході проведення санкціонованого обшуку в помешканні ОСОБА_4 , що за адресою: АДРЕСА_1 , виявлено предмет схожий на ніж в чохлі чорного кольору, який поміщено до спец. пакету «Національна поліція України SUD 2103256, після чого вилучено до ВП №2 Хмільницького РВП ГУНП у Вінницькій області.
В ході досудового розслідування вказаний вище предмет визнано речовим доказом.
У судове засідання слідчий не з'явився, надав заяву про розгляд клопотання за його відсутності, просить клопотання задовольнити.
Враховуючи ч. 4 ст. 107 КПК України фіксування під час розгляду клопотання слідчим суддею за допомогою технічних засобів не здійснювалась.
Слідчий суддя, дослідивши матеріали клопотання, прийшов до висновку про відсутність підстав для його задоволення з огляду на таке.
Відповідно до ч.1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Абзацом 2 ч. 1 ст.170 КПК України передбачено, що завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Згідно з ч.2 ст.170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Відповідно до ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до ч.1 ст.171 КПК України з клопотанням про арешт майна до слідчого судді, суду має право звернутися прокурор, слідчий за погодженням з прокурором, а з метою забезпечення цивільного позову - також цивільний позивач.
Згідно з ч.2 ст.171 КПК України у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено: 1) підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; 2) перелік і види майна, що належить арештувати; 3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном; 4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу.
При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод і законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.
Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та обґрунтованого рішення повинні враховуватися: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину і достатність доказів, що вказують на вчинення злочину; правову підставу для арешту майна; можливий розмір шкоди, завданої злочином; наслідки арешту майна для третіх осіб; розумність та співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.
Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки згідно з ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб'єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.
Звертаючись до суду з даним клопотанням, слідчим не доведено підстав необхідності накладення арешту на майно відповідно до положень ст. 170 КПК України, як того вимагає ст.171 вказаного Кодексу.
Так, слідчим у клопотанні зазначено, що накладення арешту на предмет, схожий на ніж в чохлі чорного кольору, є необхідним з метою збереження речового доказу, який є тимчасово вилученим майном, однак не обґрунтовано відношення даної речі до кримінального провадження №12021020230000265 від 03.08.2021 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України (носіння, зберігання, придбання, передача чи збут вогнепальної зброї (крім гладкоствольної мисливської), бойових припасів, вибухових речовин або вибухових пристроїв без передбаченого законом дозволу).
Крім того, відповідно до ч. 7 ст. 237 КПК України предмети, які вилучені законом з обігу, підлягають вилученню незалежно від їх відношення до кримінального провадження. Вилучені речі та документи, що не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.
Отже, за змістом цієї статті, лише вилучені речі та документи, що не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.
Зважаючи на викладене вище, слідчий суддя приходить до висновку, що слідчим не в достатньому обсязі обґрунтовано клопотання, оскільки не доведено усі обставини, визначені ч. 2 ст. 173 КПК України, а тому у задоволенні клопотання слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 167,170-173 КПК України
У задоволенні клопотання слідчого СВ відділення поліції №2 Хмільницького РВП ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_3 про накладення арешту на предмет схожий на ніж в чохлі чорного кольору, який поміщено до спец. пакету «Національна поліція України» SUD 2103256 що вилучено в ході проведення обшуку в помешканні ОСОБА_4 , у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021020230000265 від 03.08.2021 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, відмовити.
Ухвала може бути оскаржена протягом 5 днів з дня її оголошення до Вінницького апеляційного суду.
Якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Оскарження ухвали суду не зупиняє її виконання.
Слідчий суддя ОСОБА_1