Справа № 132/2900/21
Ухвала
Іменем України
14.09.2021 м. Калинівка
Калинівський районний суд Вінницької області у складі:
головуючої судді - ОСОБА_1 ,
за участі секретаря судового засідання- ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду м. Калинівка клопотання власника транспортного засобу ОСОБА_3 про скасування арешту з майна, накладеного ухвалою слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 02 липня 2021 року у кримінальному провадженні за № 12021020000000339, внесеному в ЄРДР 26.06.2021, за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, -
за участі власника майна - ОСОБА_3 ,
прокурора - ОСОБА_5 ,
потерпілого - ОСОБА_6 ,
законного представника малолітнього потерпілого ОСОБА_7 - ОСОБА_8 ,
захисника - ОСОБА_9
обвинуваченого - ОСОБА_4
До Калинівського районного суду Вінницької області надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_4 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.
Ухвалою суду від 10.09.2021 року за цим провадженням було призначено підготовче судове засідання на 14.09.2021 року.
На адресу суду через систему «Електронний суд» 13.09.2021 надійшло клопотання ОСОБА_3 , власника автомобіля «Volvo S70», д.н.з. НОМЕР_1 , про скасування арешту на вищевказаний автомобіль, накладений ухвалою слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 02.07.2021 в рамках кримінального провадження №12021020000000339 від 26.06.2021 і який було вилучено з місця події 26.06.2021 та в подальшому поміщений на спецмайданчик ГУНП у Вінницькій області за адресою: вул. Ботанічна, 17 м. Вінниця.
Клопотання обгрунтоване тим, що на даний час досудове розслідування у кримінальному провадженні закінчене, до суду направлено обвинувальний акт за обвинуваченням іншого учасника події, яка мала місце 26.06.2021, водія автомобіля ВАЗ-2108 ОСОБА_4 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України. В ході досудового розслідування слідчим проведений комплекс відповідних експертиз, пов'язаних з дослідженням транспортного засобу на можливість встановлення причетності автомобіля «Volvo S70», д.н.з. НОМЕР_1 до дорожно-транспортної пригоди (висновки експертів від 04.08.2021 №СЕ-19/102-21/9773-ІТ та від 06.08.2021 №СЕ-19/102-21/11363-ІТ). Вважає, що в подальшому застосуванні арешту відпала потреба.
В підготовчому судовому засіданні заявник ОСОБА_3 клопотання підтримав, просив його задовольнити. При цьому не заперечив щодо доводів сторони захисту про те, що під час судового розгляду кримінального провадження може виникнути необхідність призначення трасологічної експертизи за участю належного йому автомобіля, а тому за цих обставин потреба у подальшому застосуванні заходу забезпечення кримінального провадження не відпала.
Прокурор ОСОБА_5 проти задоволення клопотання ОСОБА_3 не заперечував. Пояснив, що щодо автомобіля «Volvo S70», д.н.з. НОМЕР_1 був проведений необхідний обсяг слідчих дій, стороною обвинувачення направлено обвинувальний акт до суду, а тому можливо скасувати накладений на досудовому слідстві арешт на вказаний автомобіль, при цьому просив з'ясувати позицію сторони захисту щодо вказаного питання.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_4 - ОСОБА_9 заперечив проти задоволення клопотання, вважає його передчасним, оскільки стороною захисту буде ініційовано призначення у кримінальному провадженні додаткової трасологічної експертизи за участю причетних до ДТП транспортних засобів, в т.ч. й автомобіля «Volvo S70», оскільки на досудовому розслідуванні органами слідства було безпідставно відмовлено у задоволенні клопотань захисту щодо включення додаткових питань, поставлених на вирішення експерта, а наявні висновки експертиз не відповідають на питання, які мають важливе значення у справі, а саме під яким кутом відбулося зіткнення транспортних засобів «ВАЗ 2108» днз НОМЕР_2 та автомобіля «Volvo S70», д.н.з. НОМЕР_1 , тобто механізм ДТП, в зв'язку з чим такі висновки є неповними, що перешкоджатиме встановленню об'єктивної істини у кримінальному провадженні. Оскільки автомобіль «Volvo S70», д.н.з. НОМЕР_1 зберіг на собі сліди дорожньо-транспортної пригоди, скасування арешту майна вважає недоцільним.
Обвинувачений ОСОБА_4 підтримав свого захисника.
Потерпілий ОСОБА_6 , законний представник малолітнього потерпілого ОСОБА_7 , мати ОСОБА_10 проти задоволення клопотання заперечували.
Суд, вислухавши думки учасників кримінального провадження, вивчивши клопотання, додані до нього копії документів та матеріали кримінального провадження, дійшов наступного висновку.
Згідно ч. 3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ цього Кодексу.
Судом встановлено, що ухвалою слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 02.07.2021 року в межах кримінального провадження № 12021020000000339, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 26.06.2021 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України було накладено арешт на автомобіль«Volvo S70», реєстраційний номер НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_3 , жителю АДРЕСА_1 . Також, з даної ухвали вбачається, даний автомобіль визнано у кримінальному проваджені речовим доказом, який поміщено на зберігання на спецмайданчик ГУНП у Вінницькій області за адресою: вул. Ботанічна, 17 м. Вінниця.
Відповідно до ст. 131 КПК України, арешт майна є одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження.
Згідно з ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Відповідно до ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Таким чином, особа, яка звертається з клопотанням про скасування арешту майна має довести, що відпала потреба в подальшому застосуванні такого заходу забезпечення кримінального провадження або арешт накладено необґрунтовано.
Аналізуючи доводи клопотання про скасування арешту майна, суд приходить до висновку, що підстави, на які посилається ініціатор клопотання ОСОБА_3 , що на його думку, свідчать про необхідність скасування арешту, не вказують на необґрунтованість накладення арешту на майно та не доводять, що в подальшому в застосуванні такого заходу забезпечення кримінального провадження відпала потреба, оскільки за встановлених обставин, застосований захід забезпечення кримінального провадження відповідає його завданням та меті.
Також суд приймає до уваги ту обставину, що сам власник автомобіля, ініціатор клопотання ОСОБА_3 погодився з доводами сторони захисту, що в ході судового розгляду кримінального провадження останньою будуть заявлятися клопотання про призначення додаткових експертиз, а тому існує потреба в подальшому застосуванні арешту майна.
При цьому слід зазначити, що відповідно до ч. 9 ст. 100 КПК України питання про долю речових доказів і документів, які були надані суду, вирішується судом під час ухвалення судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження. Такі докази і документи повинні зберігатися до набрання рішенням законної сили, з огляду на це суд не вбачає підстав для задоволення клопотання на даній стадії кримінального провадження.
З огляду на вищенаведене, суд дійшов висновку, що клопотання власника транспортного засобу ОСОБА_3 про скасування арешту є передчасним та буде вирішене під час судового розгляду після дослідження доказів у справі, зокрема, після дослідження висновків вказаних у клопотанні експертиз.
Керуючись статтями 131, 170-174, 314, 315 КПК України, суд,
У задоволенні клопотання власника транспортного засобу ОСОБА_3 про скасування арешту з майна, накладеного ухвалою слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 02 липня 2021 року у кримінальному провадженні за № 12021020000000339, внесеному в ЄРДР 26.06.2021, за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України- відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали складено 16.09.2021 року.
Суддя ОСОБА_1