Справа № 953/16796/21
н/п 1-кс/953/8746/21
"10" вересня 2021 р. Київський районний суд м. Харкова у складі: слідчого судді - ОСОБА_1 , за участю секретаря - ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в приміщенні Київського районного суду м. Харкова клопотання старшого слідчого з особливо важливих справ слідчого управління фінансових розслідувань ГУ ДФС у Харківській області майора податкової міліції ОСОБА_3 , погоджене прокурором відділу Харківської обласної прокуратури ОСОБА_4 , про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №32021220000000024 від 23.03.2021, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 209 КК України, -
До Київського районного суду м. Харкова надійшло клопотання старшого слідчого з особливо важливих справ слідчого управління фінансових розслідувань ГУ ДФС у Харківській області майора податкової міліції ОСОБА_3 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №32021220000000024 від 23.03.2021 про накладення арешту на грошові кошти ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (рнокпп НОМЕР_1 ), що знаходяться на рахунках № № НОМЕР_2 , НОМЕР_3 , НОМЕР_4 , НОМЕР_5 відкритих у АТ КБ «ПриватБанк» (МФО 305299), станом на дату, годину та хвилину отримання ухвали суду та в подальшому зупинити видаткові операції по цим рахункам, за виключенням податкових платежів до бюджетів усіх рівнів.
В обґрунтування клопотання сторона обвинувачення зазначає, що слідчими слідчого управління фінансових розслідувань ГУ ДФС у Харківській області здійснюється досудове розслідування у вказаному кримінальному провадженні. Відповідно до отриманої інформації встановлено групу осіб, які діючи у пунктах обміну валют, розташованих на територіі? Харківськоі? та інших областеи?, під виглядом відділень фінансових компаніи?, що мають ліцензіі? Національного банку Украі?ни на здіи?снення операціи? з валютними цінностями, а також з використанням інтернет-саи?тів, в порушення законодавства Украі?ни про валютні операціі?, здіи?снює обмін валют (у тому числі цифровоі? валюти), походження яких не відомо, чим сприяє у здіи?сненні фінансових операціи? (вчиненні правочинів) з маи?ном, щодо якого фактичні обставини свідчать про и?ого одержання злочинним шляхом, достовірно розуміючи, що таке маи?но прямо чи опосередковано, повністю чи частково одержано злочинним шляхом.
В ході виконання доручень співробітниками УСБУ у Харківській області встановлено, що до вказаної групи осіб належить громадянин ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 .
У ході документування протиправної діяльності проведено аналіз узагальнених відомостей ЦБД ДРФО ДПС України про отримані ОСОБА_5 (рнокпп НОМЕР_1 ) доходи (за вирахуванням податків перерахованих до бюджету податковими агентами та доходів з ознакою 157-дохід, виплачений самозайнятій особі) разом за 1998-2021 роки - 1 464 398 грн. Також проведено аналіз податкової звітності платника та стану розрахунків з бюджетом, згідно наданих фізичною особою-підприємцем ОСОБА_5 (рнокпп НОМЕР_1 ) до контролюючого органу Податкових декларацій платника єдиного податку-фізичної особи-підприємця за звітні періоди 2016-2020 роки разом задекларовано - 3 851 112 грн. Крім того, ОСОБА_5 в періоді 2019-2021 роки здійснено оформлення придбання активів (транспортних засобів та об'єктів нерухомості) на загальну суму понад 21 532 272 грн.
Згідно висновку економічного дослідження №64/20-40-08-29/ НОМЕР_1 від 19.07.2021 управління боротьби з відмиванням доходів, одержаних злочинним шляхом, ГУ ДПС у Харківській області встановлені наступні відомості щодо отриманих доходів та витрат, здійснених ОСОБА_5 (рнокпп НОМЕР_1 ) протягом 1998-2021 років:- отримано доходів (за вирахуванням податків перерахованих до бюджету податковими агентами та доходів з ознакою 157-дохід, виплачений самозайнятій особі) у загальній сумі 14 643 98,33 грн.;- задекларовано загальний обсяг доходів згідно Податкових декларацій платника єдиного податку-фізичної особи-підприємця за звітні періоди 2016-2020 роки у сумі 3 851 112,79 грн.; - отримано доход від продажу квартири у сумі 1078374 грн. - здійснено витрати на сплату платежів до бюджету за даними КОР ІТС «Податковий блок» у загальній сумі 942 281,05 грн.; - здійснено витрати на сплату зборів та платежів, пов'язаних з придбанням транспортних засобів, у загальній сумі 540 630,32 грн.; - здійснено витрати на придбання активів (трансп. засобів та об'єктів нерухомості) у загальній сумі 21 532 271 грн.
Таким чином, разом отримано доходів у сумі 6 393 885,12 грн. та разом здійснено витрат на суму 23 015 183,16 грн. Тобто існує ймовірність, що ОСОБА_5 вчинено дії, спрямовані на приховання незаконного походження доходів, чи володіння ними, прав на такі доходи, джерел їх походження з подальшою їх легалізацією шляхом придбання активів (транспортних засобів та об'єктів нерухомості) на загальну суму 16 621 298,04 грн. та вмотивована підозра, що операції з придбання активів (транспортних засобів та об'єктів нерухомості) на загальну суму 16 621 298,04 грн., здійснені ОСОБА_5 протягом 2019-2021 років, які не відповідають його майновому стану, мають ознаки таких, що можуть бути пов'язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом.
Встановлено, що у ОСОБА_5 для збереження вказаних не облікованих грошових коштів, отриманих від протиправної діяльності, використовуються рахунки № № НОМЕР_2 , НОМЕР_3 , НОМЕР_4 , НОМЕР_5 відкритих у АТ КБ «ПриватБанк».
Враховуючи вищевикладене, є всі підстави вважати, що грошові кошти, що знаходяться на вищезазначених банківських рахунках є предметом протиправної діяльності вказаної групи осіб та отримані в наслідок вчинення шахрайських дій, сприяння суб'єктам підприємницької діяльності в мінімізації податкових зобов'язань та легалізації коштів, отриманих злочинним шляхом та можуть бути засобами для розкриття злочинів та виявлення винних осіб, в подальшому, визнанні речовими доказами по кримінальному провадженні, а також з метою забезпечення можливої конфіскації майна та цивільного позову. Також, є всі підстави вважати, що грошові кошти із зазначених рахунків можуть бути перераховані на розрахункові рахунки інших юридичних/фізичних осіб, що призведе до їх втрати і унеможливить встановлення причетних до злочину осіб.
З метою запобігання протиправним діянням з використанням банківських рахунків, припинення злочинної діяльності, в подальшому відшкодування спричинених збитків, забезпечення можливих цивільних позовів та конфіскації майна, виникла необхідність у накладанні арешту на банківські рахунки, які відкрито в АТ КБ «ПриватБанк», зокрема видаткової частини рахунків за виключенням податкових платежів усіх рівнів. Не застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна, може в подальшому перешкодити кримінальному провадженню.
Слідчий в судове засідання не з'явився, надав заяву про розгляд клопотання за його відсутності, клопотання просив задовольнити. Його неприбуття у судове засідання відповідно до ч. 1 ст. 172 КПК України не перешкоджає розгляду клопотання. ОСОБА_5 у судове засідання не викликався на підставі ч. 2 ст. 172 КПК України, з метою забезпечення арешту майна, про розгляд справи повідомлялись належним чином.
Враховуючи неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснювалося, що відповідає положенням ч. 4 ст. 107 КПК України.
Слідчий суддя, дослідивши надані докази, приходить до висновку про наявність підстав для задоволення клопотання, виходячи з наступного.
Слідчим суддею встановлено та як вбачається зі змісту витягу з ЄРДР № 32021220000000024, що слідчими слідчого управління фінансових розслідувань ГУ ДФС у Харківській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №32021220000000024 від 23.03.2021, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 209 КК України.
Згідно п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України, заходом забезпечення кримінального провадження є арешт майна. Відповідно до ч. 5 ст. 132 КПК України, під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді докази обставин, на які вони посилаються.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
За змістом ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 цього Кодексу, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу.
Згідно ч. 1 ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно ч.2 ст.173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини 2 статті 170 цього Кодексу).
Згідно ч. 10 ст. 170 КПК України, арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
У відповідності до ч. 11 ст. 170 КПК України, заборона на використання майна, а також заборона розпоряджатися таким майном можуть бути застосовані лише у випадках, коли їх незастосування може призвести до зникнення, втрати або пошкодження відповідного майна або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.
Слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абз. 2 ч. 1 ст. 170 цього Кодексу (ч. 1 ст. 173 КПК України).
Стороною обвинувачення доведено, що грошові кошти, що знаходяться на вищезазначених банківських рахунках є предметом протиправної діяльності вказаної групи осіб та отримані в наслідок вчинення шахрайських дій, сприяння суб'єктам підприємницької діяльності в мінімізації податкових зобов'язань та легалізації коштів, отриманих злочинним шляхом та можуть бути засобами для розкриття злочинів та виявлення винних осіб, в подальшому, відповідають критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, а також з метою забезпечення можливої конфіскації майна та цивільного позову. Незастосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт вказаного майна в подальшому може перешкодити кримінальному провадженню. На виконання вимог ч. 1 ст. 173 КПК України, сторона обвинувачення довела слідчому судді необхідність арешту цього майна, а також наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 170 КПК України.
Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема, по справам «Кобець проти України» від 14.02.2008, «Берктай проти Туреччини» від 08.02.2001, «Леванте проти Латвії» від 07.11.2002 неодноразово вказує, що оцінюючи докази, суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпцій.
Крім того, слідчий суддя роз'яснює, що у відповідності до ст. 174 КПК України, за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника чи володільця майна, якщо вони доведуть, що потреба у застосуванні цього заходу відпала, арешт майна може бути скасовано повністю або частково.
Застосування заходу забезпечення у вигляді арешту майна у вказаний спосіб відповідає належній правовій процедурі та завданням кримінального провадження.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 170 - 173, 309, 372 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання старшого слідчого з особливо важливих справ слідчого управління фінансових розслідувань ГУ ДФС у Харківській області майора податкової міліції ОСОБА_3 , погоджене прокурором відділу Харківської обласної прокуратури ОСОБА_4 , про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №32021220000000024 від 23.03.2021, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 209 КК України - задовольнити.
Накласти арешт на грошові кошти ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (рнокпп НОМЕР_1 ), що знаходяться на рахунках № № НОМЕР_2 , НОМЕР_3 , НОМЕР_4 , НОМЕР_5 відкритих у АТ КБ «ПриватБанк» (МФО 305299), станом на дату, годину та хвилину отримання ухвали суду та в подальшому зупинити видаткові операції по цим рахункам, за виключенням податкових платежів до бюджетів усіх рівнів..
Зобов'язати службових осіб АТ КБ «ПриватБанк» (МФО 305299) надати старшому слідчому з ОВС СУ ФР ГУ ДФС у Харківській області ОСОБА_3 , слідчим слідчої групи або співробітникам податкової міліції, визначених відповідним дорученням щодо проведення слідчих (розшукових) дій в порядку ст. ст. 40, 41 КПК України, довідку про залишок коштів на момент накладення арешту на вищевказані рахунки та в подальшому надавати дану інформацію про залишок коштів на запит слідчого.
Відповідно до ст. 175 КПК України ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя -