Єдиний унікальний номер 341/867/21
Номер провадження 2/341/628/21
13 вересня 2021 року м. Галич
Галицький районний суд Івано-Франківської області в складі головуючого-судді Гаполяка Т.В.,розглянувши цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , який діє в інтересах ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, -
встановив:
1.Стислий виклад позиції позивача, відповідача.
ОСОБА_1 , який діє в інтересах ОСОБА_2 звернувся до Галицького районного суду Івано-Франківської області з позовом до ОСОБА_3 , та просить визнати відповідача таким, що втратив право на користування житловим приміщенням - будинком, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 та зняти його з реєстраційного обліку в її будинку.
Обґрунтовуючи позовні вимоги покликається на те, що ОСОБА_2 є власницею будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Разом з позивачкою в даному будинку зареєстровані він та ОСОБА_3 - зять. Зазначає, що згідно акту обстеження від 29 жовтня 2020 року ОСОБА_3 за місцем реєстрації фактично не проживає, та зі слів сусідів не проживає близько 2 років.
Та обставина, що окрім позивачки у належному їй будинку зареєстрований ОСОБА_3 , обмежує її право на вільне володіння, користування та розпорядження її майном, у зв'язку з чим змушена звернутися до суду з вказаним позовом.
В судове засідання позивач не з'явився. На адресу суду скерував заяву, зазначив про підтримання позову, просив справу розглядати у його відсутності, проти заочного розгляду справи не заперечує, а тому суд вважає за можливе розглянути справу у його відсутності.
Відповідач, в судове засідання призначене 13 вересня 2021 року, не з'явився, належним чином повідомлявся про час та місце розгляду справи, шляхом скеровування судових повісток по місцю реєстрації, а також розміщення оголошення на офіційному веб - сайті судової влади України. Відзиву на позов не подав, а тому суд вважає за можливе розглянути справу у його відсутності на підставі наявних доказів.
2.Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.
Відповідно до Витягу з державного реєстру речових прав на нерухоме майно, сформованого 29 жовтня 2020 року власницеюм будинку за адресою: АДРЕСА_1 є ОСОБА_2 (а.с.7)
Згідно довідки № 424 від 29 жовтня 2020 року Тенетниківської сільської ради встановлено, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.8)
Згідно акту обстеження встановлення факту проживання ОСОБА_3 , за адресою: АДРЕСА_2 від 29 жовтня 2020 року складеного за участі сільського голови Кропельницького М.О., депутатів сільської ради - ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , сусідів ОСОБА_6 та ОСОБА_7 встановлено, що ОСОБА_3 зареєстрований за вищезазначеною адресою, проте не проживає (а.с.9).
Згідно акту обстеження встановлення факту проживання ОСОБА_3 , за адресою: АДРЕСА_3 від 20 травня 2021 року складеного за участі старости ОСОБА_8 , діловода ОСОБА_9 , зав. Бібліотекою ОСОБА_5 , сусідів ОСОБА_6 та ОСОБА_7 встановлено, що ОСОБА_3 зареєстрований за вищезазначеною адресою, проте не проживає. Зі слів сусідів ОСОБА_3 за місцем реєстрації не проживає близько двох років (а.с.12).
Інших доказів на підтвердження факту не проживання ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1 судом не здобуто.
3.Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування
Відповідно до частини 2 статті 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Стаття 47 Конституції України наголошує на тому, що кожен має право на житло. Ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше як на підставі закону за рішенням суду.
Згідно частини 3 статті 9 ЖК України ніхто не може бути виселений із займаного житлового приміщення або обмежений у праві користування жилим приміщенням, інакше як з підстав і в порядку, передбачених законом.
Згідно статті 405 ЦК України члени сім'ї власника житла, які проживають разом з ним, мають право на користування цим житлом відповідно до закону. Член сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.
Відповідно до вказаної норми при вирішенні питання про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, враховуються причини її відсутності. Підставою для визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, може слугувати лише свідома поведінка такої особи, яка свідчить про втрату нею інтересу до такого житлового приміщення.
Таким чином, для визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, необхідна наявність одночасно двох умов, зокрема, відсутність члена сім'ї без поважних причин понад один рік, а також відсутність поважних причин не проживання за адресою такого житлового приміщення.
Відповідно до частини 1 статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог та на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
На підставі статей 12, 81 ЦПК України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Докази не можуть ґрунтуватися на припущеннях.
Однак, в порушення частини 1 статті 81 ЦПК України, позивачем не доведено належними та допустимими доказами, факту не проживання відповідача понад один рік за місцем реєстрації. Матеріали справи не містять наявних обставин, які б дали право визнати відповідача особою, що втратила право користування житловим приміщенням.
Крім того, втрата житла будь-якою особою є крайньою формою втручання у права на житло, правомірність застосування якого за обставинами цієї справи позивачем не доведено.
Аналізуючи вищевикладене, дослідивши обставини справи, перевіривши їх доказами, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, виходячи з принципів розумності, виваженості та справедливості, дійшов висновку про недоведеність позовних вимог в заявлених ним межах та про відсутність існування правових підстав для їх задоволення.
Оскільки в задоволенні позову відмовлено, тому відповідно до вимог статті 141 ЦПК України, судові витрати, понесені позивачем, не відшкодовуються.
Керуючись статтями 12,13,81,89,141,263-265,268,280-282 ЦПК України, статтею 405 ЖК України, суд-
ухвалив:
В позові ОСОБА_1 , який діє в інтересах ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням
- відмовити.
Рішення може бути оскаржене до Івано-Франківського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 30-ти денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги, з подачею її копії.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Сторони:
-позивач - ОСОБА_1 , місце проживання якого за адресою: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ;
- відповідач - ОСОБА_3 , місце реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 .
Повний текст рішення складено 13 вересня 2021 року.
Суддя: Т. В. Гаполяк