02 серпня 2021 року Справа № 160/6140/21
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Кучми К.С., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін у письмовому провадженні адміністративну справу за позовною заявою Приватного підприємства «МеталТрейдінг» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, ДПС України, Головного управління ДПС у м.Києві про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії, -
ПП «МеталТрейдінг» звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, Головного управління ДПС у м.Києві, в якій були заявлені вимоги:
- визнати протиправними та скасувати рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку №5861 від 04.02.2021, яким Приватне підприємство «МеталТрейдінг» визнано таким, що відповідає критеріям ризиковості платників податків;
- зобов'язати Головне управління ДПС у Дніпропетровській області виключити Приватне підприємство «МеталТрейдінг» із переліку платників податків з ознаками ризиковості;
- зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні №40 від 18.01.2021 року, №56 від 20.01.2021 року, №74 від 25.01.2021 року, №75 від 25.01.2021 року, №73 від 18.03.2021 року датою їх фактичного направлення.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.04.2021 року позовна заява була залишена без руху через невідповідність ст.161 КАС України.
Від позивача до суду надійшла уточнена позовна заява, в якій заявлені вимоги: зобов'язати ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні №40 від 18.01.2021 р., №56 від 20.01.2021 р., №74 від 25.01.2021 р., №75 від 25.01.2021 р., №73 від 18.03.2021 р. датою їх фактичного направлення.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що ним були складені податкові накладні №40 від 18.01.2021 року, №56 від 20.01.2021 року, №74 від 25.01.2021 року, №75 від 25.01.2021 року, №73 від 18.03.2021 року та направлено їх на реєстрацію до Єдиного реєстру податкових накладних. Проте, податковим органом протиправно зупинено та в подальшому відмовлено у реєстрації вказаних податкових накладних. Рішенням фіскального органу, ПП «МеталТрейдінг» визнано таким, що відповідає критеріям ризиковості платників податків без зазначення мотивів та підстав такої відповідності. Мотиви прийняття такого рішення податковим органом не повідомлено, а тому вказане рішення не є обґрунтованим. До того ж, відсутність інформації щодо підстав віднесення ПП «МеталТрейдінг» до ризикових платників податків ставить позивача у стан невизначеності, адже не відомо які документи та щодо яких фактів підприємство має подати контролюючому органу для виключення його з переліку ризикових платників податків. За таких обставин, позивач змушений був звернутися до суду з уточнюючим позовом за захистом своїх прав та інтересів.
Ухвалою суду від 30.04.2021 року було відкрито провадження по даній справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
До суду 27.05.2021 року від відповідача-1 надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що підставами включення ПП «МеталТрейдінг» до переліку ризикових платників податку є наявна податкова інформація по підприємству, яка стала відома у процесі поточної діяльності при реалізації покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції та свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій. Так, за даними ЄРПН ПП «МеталТрейдінг» здійснює придбання металоконструкцій у підприємств, які в сою чергу формують податковий кредит за рахунок придбання товарів, відмінних від реалізованих. За результатами проведеного аналізу зареєстрованих в ЄРПН податкових накладних в розрізі номенклатурних позицій встановлено, що підприємство ПП «МеталТрейдінг» здійснює господарські операції, обсяги та властивості яких не відповідають матеріально-технічним та технологічним можливостям підприємства. Тобто, Комісія контролюючого органу при прийнятті оскаржуваних рішень діяла у межах своїх повноважень та у спосіб, що передбачений законом. З огляду на викладене, відповідач-1 просив суд у задоволенні позову відмовити повністю.
27.05.2021 року та 08.06.2021 року до суду від відповідача-2 надійшли відзиви на позовну заяву, в яких зазначено, що відповідно до норм чинного законодавства повноваження ДПС України щодо реєстрації податкових накладних в ЄРПН є дискреційними повноваженнями та виключною компетенцією уповноваженого органу. Дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов'язків органів державної влади та місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених проектом нормативно-правового акта. Наділивши державні органи та осіб, уповноважених на виконання функцій держави дискреційними повноваженнями, законодавець надав відповідному державному органу та особам уповноваженим на виконання функцій держави певну свободу розсуду при прийнятті управлінського рішення, а отже позовні вимоги ПП «МеталТрейдінг» про зобов'язання ДПС України зареєструвати податкові №40 від 18.01.2021 р., №56 від 20.01.2021 р., №74 від 25.01.2021 р., №75 від 25.01.2021 р., №73 від 18.03.2021 р. є необґрунтованими, оскільки без надання правової оцінки рішенням комісії про відмову в реєстрації вказаних накладних, зобов'язання ДПС України зареєструвати вказані накладні є передчасними. З огляду на викладене, відповідач-2 також просив суд у задоволенні позову відмовити повністю.
Відповідач-3 отримав ухвалу суду про відкриття провадження у справі, але до теперішнього часу відзиву на позовну заяву та будь-яких документів на адресу суду не надіслав.
Позивач також своїм правом щодо надання відповіді на відзиви на позовну заяву не скористався.
В силу ч.1 ст.257 КАС України, за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.
Частинами 5, 8 ст.262 КАС України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. При розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
За викладених обставин, відповідно до вимог статей 258, 262 КАС України, справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.
Дослідивши матеріали справи, враховуючи позицію позивача, викладену у позовній заяві, позицію відповідачів 1 та 2, викладену у відзивах на позовну заяву, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному та об'єктивному розгляді обставин справи, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Як видно з матеріалів справи, ПП « МеталТрейдінг» працює на ринку металопродукції з 30.10.2018 року, номер запису в реєстрі 1 224 102 0000 087557. Основним видом діяльності підприємства є код КВЕД 46.72 оптова торгівля металами та металевими рудами (основний); додатковими код КВЕД 46.12 діяльність посередників у торгівлі паливом, рудами, металами та промисловими хімічними речовинами; код КВЕД 46.14 діяльність посередників у торгівлі машинами, промисловим устаткуванням, суднами та літаками; код КВЕД 46.73 оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням.
Так, в процесі своєї господарської діяльності, позивачем було складено та направлено на реєстрацію до реєстру податкових накладних - податкові накладні №40 від 18.01.2021 р., №56 від 20.01.2021 р., №74 від 25.01.2021 р., №75 від 25.01.2021 р., №73 від 18.03.2021 р.
Проте реєстрація вказаних податкових накладних була зупинена, оскільки зазначено в наступне: Відповідно до п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України, реєстрація ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. Платник податку, яким подано для реєстрації ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних, відповідає п.8 Критеріїв ризиковості платника податку. Пропонуємо надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Додатково повідомляємо: показник «Б»=.5994%, «Р»=1059358.58.
В подальшому, відповідачем своїми рішеннями №2405649/42580915 від 16.02.2021 р., №2419422/42580915 від 23.02.2021 р., №2419421/42580915 від 23.02.2021 р., №24119580/42580915 від 23.02.2021 р. було відмовлено в реєстрації податкових накладних №56, 74, 75, 73 відповідно.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить із наступного.
Пунктом 192.1 ст.192 ПК України передбачено, що якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Розрахунок коригування, складений постачальником товарів/послуг до податкової накладної, яка складена на отримувача - платника податку, підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних:
постачальником (продавцем) товарів/послуг, якщо передбачається збільшення суми компенсації їх вартості на користь такого постачальника або якщо коригування кількісних та вартісних показників у підсумку не змінює суму компенсації;
отримувачем (покупцем) товарів/послуг, якщо передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, для чого постачальник надсилає складений розрахунок коригування отримувачу.
Відповідно до п.201.1 ст.201 ПК України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Згідно з п.201.10 ст.201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.
Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.
Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених п.201.1 цієї статті та/або п.192.1 ст.192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до п.201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.
Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.
Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 201.16 статті 201 ПК України встановлено, що реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пункту 2 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1246 від 29.12.2010 року (далі - Порядок № 1246), податкова накладна - електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі - платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України (далі - Кодекс) в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.
Згідно з пунктом 12 Порядку № 1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки:
відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту);
чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування;
реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування;
дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу;
наявності помилок під час заповнення обов'язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу;
наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.);
наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується;
факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами;
наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування;
дотримання вимог Закону України "Про електронний цифровий підпис", Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.
Відповідно до пункту 13 Порядку № 1246 за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).
Постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165 затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та Порядок розгляду скарги щодо рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок № 1165 та Порядок розгляду скарги, відповідно).
За положеннями пункту 5 Порядку № 1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).
Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).
У разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється (пункт 7 Порядку № 1165).
За приписами пункту 10 Порядку № 1165 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.
Згідно з пунктом 11 Порядку № 1165 у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються:
1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування;
2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;
3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.
Комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку (пункт 25 Порядку № 1165).
Пунктом 5 додатку 3 Порядку № 1165 "Критерії ризиковості здійснення операцій" є перевищення суми компенсації вартості товару/послуги, зазначеного/зазначеної в розрахунку коригування на зменшення суми податкових зобов'язань, поданому отримувачем такого товару/послуги для реєстрації в Реєстрі, величини залишку, що визначається як різниця обсягу придбання на митній території України з 1 січня 2017 р., зазначеного постачальником у зареєстрованих у Реєстрі податкових накладних/розрахунках коригування, складених на отримувача такого/такої товару/послуги, та обсягу постачання з 1 січня 2017 р., зазначеного отримувачем у зареєстрованих у Реєстрі податкових накладних/розрахунках коригування на постачання такого/такої товару/послуги.
Під час розгляду справи судом встановлено, що позивачем було подано на реєстрацію податкові накладні №40 від 18.01.2021 р., №56 від 20.01.2021 р., №74 від 25.01.2021 р., №75 від 25.01.2021 р., №73 від 18.03.2021 р.
Відповідно до п.6 Порядку №1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.
Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.
У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.
Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення (додаток 4).
У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
У разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.
Водночас, у Додатку №1 до Порядку №1165 встановлені критерії ризиковості платника податку на додану вартість, а саме:
1.Платника податку на додану вартість зареєстровано (перереєстровано) на підставі недійсних (втрачених, загублених) та підроблених документів згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах.
2.Платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами з подальшою передачею (оформленням) у володіння чи управління неіснуючим, померлим, безвісти зниклим особам згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах.
3.Платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами, що не мали наміру провадити фінансово-господарської діяльності або здійснювати повноваження, згідно з інформацією, наданою такими особами.
4.Платника податку зареєстровано (перереєстровано) та ним проваджено фінансово- господарську діяльність без відома і згоди його засновників і призначених у законному порядку керівників згідно з інформацією, наданою такими засновниками та/або керівниками.
5.Платник податку - юридична особа не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах Казначейства (крім бюджетних установ).
6.Платником податку не подано контролюючому органу податкової звітності з податку на додану вартість за два останніх звітних (податкових) періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України.
7.Платником податку на прибуток підприємств не подано контролюючому органу фінансової звітності за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України.
8.У контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.
Відповідно до п.7 Порядку №1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.
Згідно з п.8 Порядку №1165 платник податку отримує інформацію щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, через електронний кабінет.
За змістом п.10 Порядку №1165 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягам операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.
Пунктом 11 Порядку №1165 передбачено, що у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються:
1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування:
2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;
3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/роз рахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.
Пунктом 25 Порядку №1165 визначено, що комісія центрального рівня приймає рішення про неврахування таблиці даних платника податку, розглядає скарги на рішення комісій регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.
Комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Відповідно до п.26 Порядку №1165 Комісія регіонального рівня діє в межах повноважень, визначених цим Порядком та Порядком прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим Мінфіном.
Форма рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН визначена Порядком прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 12 грудня 2019 року № 520, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 13 грудня 2019 року за № 1245/34216.
Форма такого рішення передбачає, що у разі відмови в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН через ненадання платником податку копій документів, документи, які не надано, повинні бути підкресленими, тобто конкретно вказані.
Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.
Відтак, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.
Про дотримання податковим органом вимог обґрунтованості під час прийняття відповідного акта індивідуальної дії свідчитиме належна мотивація його висновку, зокрема зі встановленням обставин, що мають значення для реєстрації податкової накладної, а також за умови посилання на докази, якими такі обставини обґрунтовані, із зазначенням причин їх прийняття чи відхилення.
І навпаки, ненаведення мотивів прийнятих рішень «суб'єктивізує» акт державного органу і не дає змоги суду встановити дійсні підстави та причини, за яких цей орган дійшов саме таких висновків, надати їм правову оцінку, та встановити законність, обґрунтованість, пропорційність прийнятого рішення.
Оскільки відповідач у спірних рішеннях зазначив загальну, неконкретизовану та неоднозначну причину відмови у реєстрації податкових накладних, він прийняв невмотивовані рішення, оскільки їх зміст не дає чіткого розуміння обставин, за яких було прийняте негативне для платника податків рішення… Прийняття негативного для платника податків рішення без зазначення конкретних мотивів дає підстави для висновку про необхідність відновлення порушеного права позивача шляхом скасування рішення про відмову в реєстрації податкової накладної.
Аналогічний правовий висновок викладено Верховним Судом у постанові від 10.04.2020 року у справі №819/330/18.
Так, на підтвердження реальності здійснення своєї господарської діяльності, яка стала підставою для формування податкових накладних позивачем надані наступні первинні документи: товарно-транспортна накладна №РН 274.3427 від 29.12.2020 р., договір підряду №01-02/19 від 01.02.2019 р., договір поставки №01/58/19 від 03.06.2019 р., договір поставки №417/ОД/ДП/19 від 07.02.2019 р., договір купівлі-продажу №КР-11 від 05.01.2019 р., договір поставки №1006 від 06.10.2020 р., договір суборенди нежитлового приміщення №05-01/19 від 05.01.2019 р., договір поставки №20 від 10.01.2019 р., акт надання послуг №25 від 31.01.2021 р., акт надання послуг №28 від 31.01.2021 р., акт надання послуг №27 від 31.01.2021 р., акт надання послуг №1 від 31.01.2021 р., товарно-транспортна накладна №61 від 03.07.2020 р., товарно-транспортна накладна №РН 271.3361 від 06.11.2019 року, товарно-транспортна накладна №Т-01971 від 25.03.2020 року, видаткова накладна №ДДП-0004229 від 03.07.2020 р., товарно-транспортна накладна №АВ05160121-0120 від 16.01.2021 р., видаткова накладна №РН2-003361 від 06.11.2019 р., видаткова накладна №РН2-003427 від 29.12.2020 р., видаткова накладна №РН-0001864 від 25.03.2020 р., видаткова накладна №5007776 від 16.01.2021 р., платіжне доручення №7280 від 19.01.2021 р., платіжне доручення №7277 від 19.01.2021 р., платіжне доручення №7248 від 18.01.2021 р., платіжне доручення №7191 від 04.01.2021 р., платіжне доручення №5142 від 03.07.2020 р., платіжне доручення №7172 від 30.12.2020 р., платіжне доручення №2853 від 13.11.2019 р., платіжне доручення №4152 від 25.03.2020 р., платіжне доручення №4148 від 25.03.2020 р., платіжне доручення №1715 від 25.01.2021 р., платіжне доручення №1699 від 18.01.2021 р., платіжне доручення №7316 від 25.01.2021 р., платіжне доручення №7275 від 19.01.2021 р., платіжне доручення №7241 від 16.01.2021 р., платіжне доручення №7235 від 13.01.2021 р., договір №01/03-02 від 01.03.2019 р., акт приймання-передачі до договору оренди транспортного засобу №0102/1 від 01.02.2019 р., оборотно-сальдова накладна по рахунку №361 за 16.01.2021 р. - 31.01.2021 р., видаткова накладна №13 від 20.01.2021 р., договір №01/03-02, договір №01-07/07/20 від 07.07.2020 р., договір поставки №КС-2610-05 від 26.10.2020 р., акт звірки, акт надання послуг №101 від 20.01.2021 р., товарно-транспортна накладна №Р13 від 20.01.2021 р., товарно-транспортна накладна №КС-111903 від 19.11.2020 р., рахунок на оплату №кс-111710 від 17.11.2020 р., видаткова накладна №КС-111903 від 19.11.2020 р., платіжне доручення №7250 від 18.01.2021 р., , платіжне доручення №13587 від 29.01.2021 р., платіжне доручення №523 від 26.01.2021 р., платіжне доручення №458 від 20.01.2021 р., платіжне доручення №6726 від 18.11.2020 р., акт надання послуг №72 від 25.01.2021 р., акт надання послуг №82 від 27.01.2021 р., акт надання послуг №83 від 27.01.2021 р., акт приймання-передачі до договору оренда транспортного засобу №0102/1 від 01.02.2019 р., акт звірки, довіреність №16 від 18.01.2021 р., видаткова накладна №48 від 19.01.2021 р., акт надання послуг №71 від 19.01.2021 р., товарно-транспортна накладна №Р48 від 19.01.2021 р., договір оренди транспортного засобу №0102/1 від 01.02.2019 р., договір суборенди нежитлового приміщення №05-01/19 від 05.01.2019 р., договір №10.04.2019 від 10.04.2019 р., договір №01-18/04/19 від 18.04.2019 р., видаткова накладна №57 від 25.01.2021 р., видаткова накладна №68 від 27.01.2021 р., видаткова накладна №69 від 27.01.2021 р., платіжне доручення №7295 від 22.01.2021 р., платіжне доручення №7204 від 06.01.2021 р., платіжне доручення №7208 від 06.01.2021 р., платіжне доручення №7201 від 06.01.2021 р., платіжне доручення №7218 від 11.01.2021 р., платіжне доручення №7226 від 12.01.2021 р., платіжне доручення №1106 від 25.01.2021 р., платіжне доручення №1105 від 25.01.2021 р., платіжне доручення №1104 від 25.01.2021 р., платіжне доручення №7280 від 19.01.2021 р., видаткова накладна №5013665 від 22.01.2021 р., видаткова накладна №307 від 11.01.2021 р., видаткова накладна №164 від 06.01.2021 р., сертифікат №0080150292, №8002149624, №8002127651, №1644, №4217, №8002181661, №8002154615, №8002213911, №8002156829, №8002156794, №8002196404, №3914, №0080065851, №0080186571, товарно-транспортна накладна №АВ05220121-0402 від 22.01.2021 р., товарно-транспортна накладна №ВР0000106 від 06.01.2021 р., товарно-транспортна накладна №ВР0042524 від 11.01.2021 р., товарно-транспортна накладна №57 від 25.01.2021 р., товарно-транспортна накладна №Р68 від 27.01.2021 р., товарно-транспортна накладна №Р69 від 27.01.2021 р., акт надання послуг №83 від 27.01.2021 р., акт надання послуг №73 від 25.01.2021 р., акт надання послуг №1 від 31.01.2021 р., акт надання послуг №73 від 25.01.2021 р., видаткова накладна №58 від 25.01.2021 р., видаткова накладна №69 від 27.01.2021 р., платіжне доручення №7207 від 06.01.2021 р., видаткова накладна №5013665 від 22.01.2021 р., акт звірки, видаткова накладна №5002768 від 11.01.2021 р., видаткова накладна №5013684 від 23.01.2021 р., видаткова накладна №8138 від 21.11.2020 р., товарно транспортна накладна №АВ05110121-0174 від 11.01.2021 р., товарно транспортна накладна №АВ05230121-0009 від 23.01.2021 р., товарно транспортна накладна №7450 від 21.11.2020 р., товарно-транспортна накладна №Р58 від 25.01.2021 р., товарно-транспортна накладна №Р69 від 27.01.2021 р.
В рішеннях відповідача №2405649/42580915 від 16.02.2021 р., №2419422/42580915 від 23.02.2021 р., №2419421/42580915 від 23.02.2021 р., №24119580/42580915 від 23.02.2021 р. не зазначено, які саме документи складені з порушенням та які документи необхідно надати позивачу з метою можливості реєстрації податкових накладних.
Згідно з правовою позицією колегії суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, сформованій та викладеній у постанові від 25.10.2019 р. по справі №0340/1834/18 (провадження № К/9901/8458/19), з метою забезпечення визначеності у податковому правозастосуванні та зважаючи на необхідність застосування принципу належного урядування при здійсненні суб'єктами владних повноважень своїх функцій, контролюючий орган в квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування повинен здійснювати не лише загальне посилання на пункт Критеріїв оцінки, а конкретно зазначати відповідний підпункт, в межах якого й закріплений конкретний критерій, на основі якого було зупинено реєстрацію податкової накладної.
Здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Здійснення моніторингу не повинно підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу.
Аналогічні за змістом висновки неодноразово викладалась Верховним Судом при розгляді подібних спорів (зокрема у постанові від 23 жовтня 2018 року по справі №822/1817/18 та від 21 травня 2019 року по справі №0940/1240/18), що вказує про формування сталої судової практики з даного питання.
В постанові Верховного Суду у складі Колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 18.07.2019 р. по справі № 1740/2004/18 (провадження № К/9901/16048/19) було зазначено, що загальними вимогами, які висуваються до акта індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.
Відтак можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності, формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків. Вживання податковим органом загального посилання на Критерії ризиковості є неконкретизованим та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд.
Судом встановлено, що рішення №2405649/42580915 від 16.02.2021 р., №2419422/42580915 від 23.02.2021 р., №2419421/42580915 від 23.02.2021 р., №24119580/42580915 від 23.02.2021 р. не відповідають критеріям чіткості та зрозумілості актів індивідуальної дії, та породжує його неоднозначне трактування, що має наслідком неможливість реєстрації платником податку ПН/РК в ЄРПН.
З огляду на зазначене, недотримання контролюючим органом принципу правової визначеності під час зупинення реєстрації податкових накладних призвело до правової невизначеності позивача, що позбавило його можливості надати контролюючому органу необхідний в розумінні суб'єкта владних повноважень пакет документів, а для контролюючого органу, відповідно, створило передумови для можливого прояву негативної дискреції - прийняття рішення про відмову у реєстрації податкових накладених.
На підставі зазначеного, відповідно до ч.2 ст.9 КАС України, суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та встановити протиправність рішень №2405649/42580915 від 16.02.2021 р., №2419422/42580915 від 23.02.2021 р., №2419421/42580915 від 23.02.2021 р., №24119580/42580915 від 23.02.2021 р. було відмовлено в реєстрації податкових накладних №56, 74, 75, 73 відповідно.
Щодо позовних вимог про зобов'язання ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні №40 від 18.01.2021 р., №56 від 20.01.2021 року, №74 від 25.01.2021 року, №75 від 25.01.2021 року, №73 від 18.03.2021 року, що складені ПП «МеталТрейдінг», варто звернути увагу на таке.
Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абзац 10 пункту 9 Рішення Конституційного Суду України від 30 січня 2003 року № 3-рп/2003).
Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
При цьому, під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.
Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.
Як зазначив Вищий адміністративний суд України в Інформаційному листі від 24.10.2013 р. №1486/12/13-13, відповідно до п.201.10. ст.201 ПК України, реєстрація податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних є обов'язком постачальника товарів чи послуг.
Цьому обов'язку кореспондує обов'язок центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, прийняти та зареєструвати надану платником податку-продавцем податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних.
При розв'язанні спорів, пов'язаних з оскарженням неприйняття податкових накладних для їх реєстрації в Єдиному державному реєстрі податкових накладних, суди повинні враховувати, що Податковим кодексом України визначено правові наслідки відсутності факту реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних. Така податкова накладна не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.
Відповідно до ч.3 ст.245 КАС України, у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов'язати суб'єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
Таким чином, з метою відновлення прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, та з метою дотримання судом гарантій щодо остаточного вирішення спору між сторонами, суд дійшов висновку про необхідність зобов'язання ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні №56 від 20.01.2021 року, №74 від 25.01.2021 року, №75 від 25.01.2021 року, №73 від 18.03.2021 року що складені ПП «МеталТрейдінг».
В даному випадку суд відмовляє в задоволенні позову в частині зобов'язання відповідача-2 зареєструвати податкову накладну №40 від 18.01.2021 р., з огляду на те що для зобов'язання відповідача зареєструвати податкову накладну необхідно надати правову оцінку рішенню комісії, якою було відмовлено в реєстрації такої накладної, проте сторонами не надано належних доказів, на підтвердження відмови в реєстрації податкової накладної №40 від 18.01.2021 р., тобто відповідного рішення, а отже суд позбавлений можливості визначити правомірність її реєстрації, або відмови в реєстрації.
Суд також зауважує, що рішення суду має бути не тільки законним та обґрунтованим, воно повинно бути ще й ефективним у захисті порушених прав, свобод та інтересів. А тому вважає, що покладання на ДПС України обов'язку зареєструвати податкових накладних не вважатиметься втручанням у його дискреційні повноваження.
Суд також застосовує позицію ЄСПЛ, сформовану в пункті 58 рішення у справі Серявін та інші проти України (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29).
В силу ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ч.1 ст.9 КАС України визначено, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з частинами 1, 2 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
В силу ч.3 ст.90 КАС України, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що дана позовна заява підлягає частковому задоволенню, з викладених вище підстав.
Щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу адвоката, суд зазначає наступне.
Відповідно до частин 1, 3 ст.132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи, зокрема, витрат на професійну правничу допомогу.
Частиною 7 ст.139 КАС України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Судом встановлено, що між ПП «Метал Трейдінг» та адвокатом Бірюковим С.В. було укладено договір №7/2020-ЮО від 10.08.2020 р. про надання адвокатських послуг.
Так, позивач просить стягнути на його користь витрати зі сплати послуг з правничої допомоги у розмірі 36 320 грн., яка складається з: зустріч з клієнтом з метою з'ясування обставин справи, консультація та узгодження правової позиції - 1,5 год. - 3 405 грн., правовий аналіз наданих клієнтом документів та розроблення подальшої стратегії захисту - 2 год. - 4 540 грн., пошук та аналіз актуальної судової практики з питань застосування законодавства у спірних правовідносинах - 2 год. - 4 540 грн., складання позовної заяви - 2,5 год. - 5 675 грн., підготовки додатків до позовної заяви - 1 год. - 2 270 грн., правовий аналіз відзиву на позовну заяву 1,5 год. - 3 405 грн., правовий аналіз додатків, які надані відповідачем по справі - 1,5 год. - 3405 грн., підготовка відповіді на відзив на позовну заяву - 3 год. - 16 810 грн., направлення відповіді на відзив на позовну заяву учасникам судового процесу - 1 год. - 2 270 грн.
Згідно з п.3.2 рішення Конституційного Суду України від 30.09.09 р. № 23-рп/2009 у справі № 1-23/2009, зазначено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз'яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб'єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб'єктами права.
Отже, з викладеного слідує, що до правової допомоги належать: консультації та роз'яснення з правових питань; складання заяв, скарг та інших документів правового характеру; представництво тощо.
Конституційний Суд України зазначив і про те, що гарантування кожному права на правову допомогу в контексті ч.2 ст.3, ст.59 Конституції України покладає на державу відповідні обов'язки щодо забезпечення особи правовою допомогою належного рівня. Такі обов'язки обумовлюють необхідність визначення в законах України, інших правових актах порядку, умов і способів надання цієї допомоги.
Частиною 5 ст.134 КАС України передбачено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Згідно з постановою від 03 жовтня 2019 р. Об'єднаної палати Касаційного господарського суду по справі № 922/445/19 витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26.02.2015 у справі "Баришевський проти України", від 10.12.2009 у справі "Гічайдуліна і інших проти України", від 12.10.2006 у справі "Двойних проти України", від 30.03.2004 справі "Меріт проти України", заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України», від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України», від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України», від 30 березня 2004 року у справі «Меріт проти України», заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
Аналізуючи надані позивачем докази суд доходить до висновку, що матеріали справи, не доводять факту понесення ним витрат за складання та подання відповідних процесуальних документів в адміністративній справі № 160/6140/21, оскільки в доданих до даної справи підтверджуючих документів на підтвердження наданих адвокатом послуг та понесених позивачем витрат надано лише договір про надання адвокатських послуг №7/2020-ЮО від 10.08.2020 р.
Крім того суд звертає увагу, що в своїй позовній заяві позивач в обґрунтування понесених витрат посилається на те, що 10.02.2021 року ТОВ «Автотранспортне підприємство «Спецавтотранс» було укладено договір про надання адвокатських послуг з адвокатом Бірюковим С.В. (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №1927 від 17.11.2008 року). Натомість матеріали даної справи не стосуються ТОВ «Автотранспортне підприємство «Спецавтотранс». Також суд звертає увагу, що в рамках даної справи позивачем не було подано відповіді на відзив на позов, та як наслідок вони не направлялись сторонам.
В наданому позивачем договорі про надання адвокатських послуг №7/2020-ЮО від 10.08.2020 р. не зазначено номер справи, в якій надавалась відповідна правнича допомога та відсутній акт виконаних робіт, з якого можливо встановити обсяг наданих юридичних послуг.
Враховуючи те, що наданими до суду, документами витрати на правничу допомогу у конкретній адміністративній справі не підтверджено, суд проходить до висновку про відмову у розподілі судових витрат на професійну правничу допомогу.
Зазначена правова позиція викладена Верховним Судом у додатковому рішенні від 24 січня 2019 року по справі № 9901/350/18 (провадження №П/9901/350/18), в тексті якого зазначено, що надані до Суду представником позивача копії виписок з його банківського рахунку, на підтвердження того, що позивач поніс витрати на правову допомогу згідно актів приймання-передачі наданих послуг № 01-554 від 30 листопада 2017 року, № 02-554 від 11 червня 2018 року, № 03-554 від 22 жовтня 2018 року, такі витрати не підтверджують, оскільки не містять інформацію про номер справи, чи відповідний акт приймання-передачі наданих послуг згідно з якими були сплачені кошти.
У зв'язку із знаходженням судді - Кучми К.С. у щорічній відпустці з 22.06.2021 року по 30.07.2021 року (включно), текст рішення складений 03.08.2021 року.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.8, 9, 72, 77, 132, 139, 241-246, 250, 262 КАС України, суд, -
Позовну заяву - задовольнити частково.
Визнати протиправними та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову у такій реєстрації №2405649/42580915 від 16.02.2021 р., №2419422/42580915 від 23.02.2021 р., №2419421/42580915 від 23.02.2021 р., №24119580/42580915 від 23.02.2021 р. про відмову в реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних подані Приватним підприємством «МеталТрейдінг» податкові накладні №56 від 20.01.2021 року, №74 від 25.01.2021 року, №75 від 25.01.2021 року, №73 від 18.03.2021 року, датою їх фактичного направлення для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.
У задоволенні решти позовної заяви - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст.255 КАС України та може бути оскаржене в порядку та у строки, встановлені ст.ст.295, 297 КАС України.
Суддя К.С. Кучма