Справа №:461/7749/20
Провадження №: 2/461/228/21
Справа № 461/7749/20
16.09.2021 р. м. Львів
Галицький районний суд м. Львова
в складі:
головуючого - судді Романюка В.Ф.
з участю:
секретаря судового засідання Цюпака В.І.
позивача ОСОБА_1
представника відповідача Львівської міської ради - Процик І.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м.Львові заяву позивача ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 ) про відвід головуючому судді Романюку В.Ф. в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 ) до Львівського міського комунального підприємства «Айсберг» (адреса: 79007, м.Львів, пр. Свободи, 39, код ЄДРПОУ 20772578), Галицької районної адміністрації Львівської міської ради (адреса: 79000, м.Львів, вул. Ф. Ліста, 1, код ЄДРПОУ 20847537), Львівської міської ради (адреса: 79008, м.Львів, пл. Ринок, 1, код ЄДРПОУ 04055896), Головного управління Держпродспоживслужби у Львівській області (адреса: 79011, м.Львів, вул. Вітовського, 18), Західного офісу Держаудитслужби України (адреса: 79000, м.Львів, вул. Костюшка, 8) про визнання протиправною бездіяльністю та зобов'язання вчинити певні дії, відшкодування моральної шкоди, -
19 липня 2021 р. від позивача ОСОБА_1 надійшла письмова заява про відвід головуючому судді Романюку В.Ф.. Заяву мотивує тим, що суддею Галицького районного суду м.Львова Романюком В.Ф. при розгляді позовної заяви ОСОБА_1 від 21.09.2020 р. до відповідачів Львівського міського комунального підприємства «Айсберг», Галицької районної адміністрації Львівської міської ради, Львівської міської ради, Головного управління Держпродспоживслужби у Львівській області, Західного офісу Держаудитслужби України про визнання протиправною бездіяльністю та зобов'язання вчинити певні дії, необґрунтовано і безпідставно відмовлено у відкритті провадження згідно більшості позовних вимог. І, відповідно у судовому захисті ОСОБА_1 прав та законних інтересів, як споживача послуг з утримання даного будинку та його співвласника. Незважаючи на скасування Львівським апеляційним судом ухвали від 22.09 та уточнення позовних вимог від 02.11.2020 року, суддя Романюк В.Ф. знову намагається розглянути справу у порядку спрощеного позовного провадження без врахування особливостей даного позову (ст.ст. 36-41 ЦПК України).
Спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ, що виникають з трудових відносин, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи (ч. 4 ст. 19 ЦПК).
Повторна ухвала про відкриття провадження протирічить постанові апеляційної інстанції і є очевидною відмовою розглядати позов у повному обсязі у відповідності до основоположних принципів цивільного судового процесу про верховенство права, рівність усіх учасників цього процесу, змагальності сторін, диспозитивності, пропорційності та розумності строків розгляду справи судом.
Унеможливлення суддею розгляду в повному обсязі позову, який охоплює обставини бездіяльності відповідачів на протязі більше десяти років, обмежує конституційне право позивача на об'єктивний і неупереджений розгляд його чисельних доказів і належний судовий захист з метою відновлення порушених відповідачами прав і законних інтересів мешканців будинку.
З врахуванням наведеного просить заяву про відвід судді Романюка В.Ф. задоволити.
У судовому засіданні ОСОБА_1 підтримав заявлений відвід та просив його задовлити з підстав, наведених у заяві від 19.07.2021 р.
Представник відповідача Процик І.І. у судовому засіданні проти задоволення заяви про відвід заперечила, вказавши що підстав для його задоволення, визначених ЦПК України позивачем не наведено.
Заслухавши пояснення позивача, представника відповідача Львівської міської ради, вивчивши заяву про відвід, матеріали цивільної справи, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до ст. 40 ЦПК України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.
Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.
Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.
Питання про відвід вирішується невідкладно. Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі. У разі розгляду заяви про відвід суддею іншого суду - не пізніше десяти днів з дня надходження заяви про відвід. Відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження.
За результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу.
Оскільки заява про відвід надійшла в судовому засіданні - питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу.
Відповідно до ст. 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:
1) він є членом сім'ї або близьким родичем сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;
2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;
3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;
4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;
5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу. До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім'ї, родичами між собою чи родичами подружжя.
Судом в достатній мірі вмотивовані процесуальні рішення та не допускались зловживання. Тому викладені в заяві про відвід доводи - є надуманими та необґрунтованими.
Однак заяву про відвід слід задовольнити з наступних підстав.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини (рішення від 09.11.2006 року у справі «Білуга проти України» від 28.10.1998 року у справі «Ветштайн проти Швейцарії», тощо) важливим питанням є довіра, яку суди повинні вселяти у громадськість у демократичному суспільстві. Судді зобов'язані викликати довіру в учасників судового розгляду, а тому будь-який суддя, стосовно якого є підстави для підозри у недостатній неупередженості, повинен брати самовідвід.
Відповідно до ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожен має право на справедливий розгляд його справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків.
Виходячи із положень ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав та основоположних свобод і практики Європейського суду з прав людини, які є частиною національного законодавства і джерелом права, що підлягають застосуванню відповідно до ст. 9 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини», суд має завжди бути «встановленим законом».
Це формулювання засвідчує принцип верховенства права, притаманний усій системі Конвенції та її протоколів. Адже правовий орган, що не є встановленим відповідно до законодавства, завжди буде позбавлений легітимності, яка вимагається у демократичному суспільстві для вирішення справ приватних осіб. Вислів «встановлений законом» стосується не лише законності самого існування суду, а й складу суддів при розгляді кожної справи (рішення у справах «Булут проти Австрії» від 22.02.1996 року, «Бускаріні проти Сан-Марино»). Термін «закон» про який ідеться в цьому положенні, стосується, таким чином, не лише законодавства щодо створення і компетенції судових органів, а й будь-якого іншого положення національного права, невиконання якого робить неправомірною участь одного або кількох суддів у розгляді справи. Тут йдеться, зокрема, про положення щодо повноважень, щодо несумісностей і щодо відводу судді (рішення у справі «Коем та інші проти Бельгії»).
Недотримання судом зазначених положень означає в принципі порушення пункту 1 ст. 6 (справи «Цанд проти Австрії», заява № 7360/76, доповідь Комісії від 12.10.1978 року та «Россі проти Франції», заява № 11879/85, рішення комісії від 06.12.1989 року).
Про те, що термін «суд, встановлений законом» поширюється не лише на правову основу існування суду, але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність, звернуто також увагу Європейським судом з прав людини у справі «Сокуренко і Стригун проти України».
Суд, який розглядає справу має бути «безстороннім» і «незалежним» за ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод і засад цивільного судочинства.
Розглядаючи питання безсторонності з двох точок зору, Європейський Суд з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначив, що по-перше, йдеться про суб'єктивний підхід, для того щоб спробувати визначити переконання та особисту поведінку конкретного судді у конкретній обстановці. Зокрема, суд не повинен суб'єктивно виявляти будь-яку упередженість або особисті переконання; особиста безсторонність судді не ставиться під сумнів, аж доки не буде доведено протилежне. По-друге, слід застосувати об'єктивний підхід, метою якого є пересвідчитися, чи надає суд необхідні гарантії, щоб зняти з цього приводу можливість будь-якого правомірного сумніву; крім того, поняття незалежності та об'єктивної безсторонності тісно пов'язані між собою (справи «Пуллар проти Сполученого Королівства» і «Томанн проти Швейцарії», а також «Екедемі Трейдинг ЛТД та інші проти Греції» і «Дактарас проти Литви»).
З огляду на вищевикладене, зважаючи на заявлення повторного (третього) відводу, що свідчить про сумніви позивача у моїй неупередженості, вважаю необхідним задовольнити заяву про відвід.
Враховуючи викладене, керуючись ст.36, 37, 40 ЦПК України, ст. 6 Європейської конвенції з прав людини, суд, -
Задовольнити заяву позивача ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 ) про відвід головуючому судді Романюку В.Ф. в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 ) до Львівського міського комунального підприємства «Айсберг» (адреса: 79007, м.Львів, пр. Свободи, 39, код ЄДРПОУ 20772578), Галицької районної адміністрації Львівської міської ради (адреса: 79000, м.Львів, вул. Ф. Ліста, 1, код ЄДРПОУ 20847537), Львівської міської ради (адреса: 79008, м.Львів, пл. Ринок, 1, код ЄДРПОУ 04055896), Головного управління Держпродспоживслужби у Львівській області (адреса: 79011, м.Львів, вул. Вітовського, 18), Західного офісу Держаудитслужби України (адреса: 79000, м.Львів, вул. Костюшка, 8) про визнання протиправною бездіяльністю та зобов'язання вчинити певні дії, відшкодування моральної шкоди.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Романюк В.Ф.