Ухвала від 16.09.2021 по справі 344/14641/21

Справа № 344/14641/21

Провадження № 1-кс/344/5752/21

УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 вересня 2021 року м. Івано-Франківськ

Слідчий суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , підозрюваної ОСОБА_5 , захисника ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП в Івано-Франківській області капітана поліції ОСОБА_4 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020090000000680 від 21.09.2020 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 332, ч.3 ст.332 КК України, відносно:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, уродженки м. Івано-Франківська, розлученої , з вищою освітою, не працюючої, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої, -

ВСТАНОВИЛА:

16 вересня 2021 слідчий ОСОБА_4 звернувся з вказаним клопотанням, яке погоджено з прокурором ОСОБА_3 , в якому просить обрати ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

В обґрунтування клопотання вказано про те, що ОСОБА_7 діючи з корисливих мотивів, за попередньою змовою групою осіб із ОСОБА_8 , достовірно знаючи, що в ОСОБА_9 згідно вироку Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області №344/7689/20 від 19.06.2020 року наявне обмеження у праві виїзду за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації, вирішили незаконно переправити останню через державний кордон України.

Так, у квітні 2021 року ОСОБА_7 з метою реалізації спільного із ОСОБА_8 злочинного умислу, роз'яснила ОСОБА_9 порядок її незаконного перевезення через державний кордон України, надання підроблених документів за допомогою яких буде здійснюватись перетинання державного кордону України за грошові кошти в сумі 2000 Євро з передоплатою 500 Євро.

02 серпня 2021 року ОСОБА_9 передала ОСОБА_5 в м. Івано-Франківську грошові кошти в сумі 500 Євро в якості завдатку, що згідно курсу НБУ станом на 02.08.2021 становило 15 835 грн.

У подальшому, ОСОБА_8 діючи за попередньою змовою групою осіб із ОСОБА_10 для доведення злочину до кінця, при невстановлених досудовим розслідуванням обставинах, заволодів паспортом громадянина України для виїзду за кордон серії НОМЕР_1 виданий на ім'я ОСОБА_11 , який ОСОБА_9 мала використовувати при перетині державного кордону України.

14 вересня 2021 року, приблизно о 16 год. 30 хв. ОСОБА_7 та ОСОБА_8 з метою реалізації спільного умислу на вчинення незаконного переправлення особи через державний кордон України, діючи з корисливих мотивів, за попередньою змовою групою осіб, перебуваючи в приміщені офісу «Квартирка», що за адресою: АДРЕСА_2 , роз'яснили ОСОБА_9 порядок її незаконного перевезення через державний кордон України, її дії у разі виявлення у неї підробленого паспорту та передали ОСОБА_9 чужий паспорт громадянина України для виїзду за кордон серія НОМЕР_1 виданий на ім'я ОСОБА_11 , який остання мала використовувати при незаконному перетині державного кордону України, за що отримали від ОСОБА_9 решту грошових коштів в сумі 1500 Євро, що згідно курсу НБУ станом на 14.09.2021 становить 47 194, 05 грн.

Таким чином ОСОБА_7 та ОСОБА_8 виконали усі дії для незаконного переправлення ОСОБА_9 через державний кордон України, за що отримали від останньої грошові кошти на загальну суму 2000 Євро, що згідно курсу НБУ становить 63 029, 05 грн. 14 вересня 2021 року на підставі ч. 1 ст. 208 КПК України затримано ОСОБА_12 , за підозрою у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.

15 вересня 2021 року ОСОБА_13 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, а саме в організації незаконного переправлення осіб через державний кордон України, в сприянні незаконного переправлення осіб через державний кордон України порадами, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, з корисливих мотивів.

Кримінальне правопорушення у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_7 у відповідності до ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів, максимальне покарання згідно санкції статті - дев'ять років позбавлення волі з конфіскацією майна.

В ході досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема передбачені пунктом 1 - переховуватися від органів досудового розслідування та суду. Даний ризик є реальним, оскільки ОСОБА_7 , враховуючи вагомість наявних доказів про вчинення нею кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання її винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, може переховуватись від органів досудового розслідування та суду; пунктом 3 - незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, оскільки ОСОБА_5 відомі анкетні дані особи, згідно показів якої було встановлено причетність останньої до вказаного злочину, а тому перебуваючи на волі вона шляхом вмовлянь, погроз зможе впливати на покази свідка, що в свою чергу може зашкодити проведенню досудового розслідування; пунктом 5 - вчинити інше кримінальне правопорушення, так як ОСОБА_7 офіційного та постійного джерела прибутку не має, а тому є підстави вважати, що вона продовжить вчиняти аналогічні кримінальні правопорушення з метою одержання доходів.

На сьогоднішній день до органу досудового розслідування не надходили заяви від жодних осіб про те, що вони поручаються за виконання підозрюваною, покладених на неї обов'язків відповідно до ст. 194 КПК України і зобов'язуються, за необхідності, доставити її до органу досудового розслідування чи в суд на першу вимогу. У зв'язку з цим, вважаю за неможливе застосувати до ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді особистої поруки.

Інший вид запобіжного заходу - заставу, застосувати відносно підозрюваної також не можливо, оскільки вона не працює та відсутня інформація щодо постійного джерела доходів та власних коштів, відсутні особи, які б могли внести кошти на спеціальний рахунок з метою забезпечення виконання підозрюваною покладених на неї обов'язків.

Особисте зобов'язання, не зможе запобігти вказаним ризикам, оскільки буде недостатнім для запобігання спробам переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні та вчинити інше кримінальне правопорушення пов'язаного з злочином у сфері охорони недоторканості державних кордонів.

У разі застосування до ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді домашнього арешту підозрювана, усвідомлюючи про можливість призначення їй судом покарання у виді позбавлення волі, незважаючи на покладені на неї обов'язки, може покинути місце свого проживання на території Івано-Франківської області з метою уникнення від кримінальної відповідальності.

Викладені обставини виправдовують обрання підозрюваній більш впливового, а не більш суворого виду запобіжного заходу.

Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав з підстав викладених в ньому, просив клопотання задоволити. Зауважив, що підозрювана офіційно не працевлаштована, однак якщо суд дійде переконання про можливість обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з правом внесення застави, просить визначити максимальний розмір застави, зважаючи на тяжкість інкримінованого кримінального правопорушення, його корисливого мотиву ( кошти, які передані ОСОБА_9 вилучені із сумки підозрюваної). А також те, що вона була обізнаною у тому, що ОСОБА_9 засуджена вироком, оскільки такий був на робочому столі при затриманні ОСОБА_8 .. Ризики існують, і запобігти таким інші запобіжні заходи не в змозі.

Слідчий підтримав клопотання з наведених у ньому підстав та доводи прокурора.

Підозрювана у судовому засіданні зазначила, що має на утриманні матір похилого віку та неповнолітнього сина, проживає разом з ними, є розлученою, тому спростовує ризик наведений стороною обвинувачення про можливість переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду. Також ОСОБА_7 зазначила, що не має наміру жодним чином впливати на свідків та хоч і не має офіційного місця роботи, однак має обов'язок по утриманню свого сина, тому просить обрати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у нічну пору доби.

Захисник у судовому засіданні заперечив проти застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, вважаючи, що такий є надмірно суворим. Просить обрати його підзахисній запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у нічний час, оскільки саме такий буде достатнім та забезпечить належну поведінку підозрюваної. Також зазначає, що у ОСОБА_5 на утриманні перебуває неповнолітня дитина, вона має на утриманні матір пенсійного віку, тому ризик передбачений п.1 ст.177 КПК України вважає необґрунтованим, вказує, що ризик передбачений п. 3 ст. 177 КПК України - вплив підозрюваної на свідків не доведений, оскільки головний свідок ОСОБА_9 , вже допитана. Адвокат вказує, що його підзахисна раніше не притягувалась до кримінальної відповідальності, тому ризик передбачений п.5 ст.177 КПК України вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється ОСОБА_7 є безпідставним.

Заслухавши учасників розгляду, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшла наступного висновку :

Згідно з вимогами п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практикою Європейського суду з прав людини обмеження права на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених ч. 5 ст. 176 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 183 КПК України визначено, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.

Фою ОСОБА_14 затримано 14.09.2021 в 22 год. 44 хв. у порядку ст. 208 КПК України, та внесеного 21.09.2020 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020090000000680 відомості про кримінальні правопорушення передбачені ч.2 ст.332, ч.3 ст.332 КК України.

15.09.2021 ОСОБА_5 вручено повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України у кримінальному провадженні.

Відповідно до практики Європейського суду «розумна підозра» у вчиненні кримінального злочину», про яку йдеться у підпункті «с» п. 1 ст. 5 Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила злочин. Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод вимагає, щоб будь-який захід, яким людина позбавляється волі, відповідав меті ст. 5, а саме захисту особи від свавілля.

У п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» визначено, що термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series А, № 182).

При цьому, обґрунтована підозра вимагає тільки наявності певних об'єктивних відомостей, які дають підстави для переконання в тому, що особа вірогідно вчинила злочин. За визначенням Європейського суду, «у п-п. «с» п. 1 ст. 5 йдеться про розумну підозру, а не про щиру або сумлінну (bona fide) підозру».

У справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» (1994) Суд визначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтованого обвинувального вироку чи просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».

Слідчий суддя, враховує також вагомість наявних доказів, які містяться в клопотанні, а саме: протоколом допиту свідка ОСОБА_9 від 15.09.2021, вироком Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 19.06.2020, протоколом обшуку від 14.09.2021, ухвалою Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 15.06.2021, протоколами затримання осіб підозрюваних у вчиненні злочину від 14.09.2021, повідомленням про підозру ОСОБА_5 та ОСОБА_8 від 15.09.2021, протоколом допиту підозрюваної ОСОБА_5 від 15.09.2021 та іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.

Не вдаючись в оцінку даних доказів, та інших, зібраних на досудовому слідстві, слідчий суддя в той же час враховує об'єктивний характер встановлених фактів і висновку, що підозра підтверджується доказами, які є достатніми на даному етапі досудового розслідування.

При розгляді клопотання про взяття під варту слідчий суддя не вправі досліджувати докази, давати їм оцінку, в інший спосіб перевіряти доведеність вини підозрюваного, розглядати і вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінальної справи по суті.

Тому всі докази перевірялися лише з точки зору обґрунтованості підозри та наявності ризиків.

Враховуючи конкретні обставини справи та дані про особу підозрюваної ОСОБА_5 , яка обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за яке передбачено покарання від семи до дев'яти років позбавлення волі, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією майна, у зв'язку із чим наведені в клопотанні обставини свідчать про існування значних ризиків того, що підозрювана, перебуваючи на волі, може переховуватись від органів досудового розслідування, суду, впливати на свідків. Доводи сторони захисту, що свідок вже допитаний, не може бути взятим до уваги, так як ризик впливу на свідків перестає існувати виключно після проведення допиту цих свідків у суді під час розгляду обвинувального акту.

Разом з цим, наявність інших ризиків (вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється), зазначеного у клопотанні, лише декларується, але не доведена.

Слідчим суддею враховано також, що ОСОБА_7 не судима, має стійкі соціальні зв'язки, на утриманні у неї перебуває неповнолітній син : ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Підозрювана добре характеризується відповідно до наданої характеристики від 15.09.2021, навчального закладу її сина Ліцею ім. В'ячеслава Чорновола, є головою батьківського комітету протягом 3 років.

Згідно довідки № 40720 від 15.09.2021 про зареєстрованих у житловому приміщенні осіб за даними Муніципального реєстру Івано-Франківської міської територіальної громади, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_7 проживає разом із ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Згідно довідки КНП "ЦПМКДД" №334 від 15.09.2021, виданої ОСОБА_16 , 1954 року народження, така проходить курс амбулаторного лікування.

Однак, згідно практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Під час розгляду клопотання слідчим суддею вивчалась можливість застосування відносно ОСОБА_5 більш м'якого запобіжного заходу для запобігання вищевказаних ризиків.

Поряд з цим, не ставлячи під сумнів довіру, на яку заслуговує особа, яка звертається з проханням, слід зазначити, що з огляду на встановлені в судовому засіданні ризики, обставини, та саму особу підозрюваної, слідчий суддя в цілому вважає, що застосування запобіжного заходу як домашній арешт на даній стадії кримінального провадження не відповідатиме потребам, меті та завданням відповідного запобіжного заходу, та спроможний забезпечити належну процесуальну поведінку останньої.

А тому слідчий суддя дійшла висновку, що ОСОБА_5 в якості запобіжного заходу слід обрати саме тримання під вартою.

Згідно п.36 рішення у справі «Москаленко проти України» від 20.05.2010 року (заява №37466/04) Європейський суд з прав людини зазначив, що суворість покарання, яке може бути призначено, є належним елементом при оцінці ризику переховування від суду чи скоєння іншого злочину. Суд визнає, що, враховуючи серйозність висунутих щодо заявника обвинувачень, державні органи могли виправдано вважати, що такий ризик існує. Ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (п.58 рішення від 04 жовтня 2005 року у справі «Бекчиєв проти Молдови, заява №9190/03).

Частиною 4 ст. 183 КПК України констатовано право слідчого судді, за якого такий повинен вирішувати питання щодо наявності підстав для визначення розміру застави поряд із застосуванням запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кожному конкретному випадку окремо, виходячи з обставин справи і даних про особу підозрюваного.

Частиною 5 ст. 182 КПК України визначено, щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину визначається у межах від 20 до 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

При визначенні розміру застави, як альтернативного запобіжного заходу, крім наведеного вище, враховую практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави буде достатнім стимулюючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкодити встановленню істини у кримінальному провадженні.

Отже, враховуючи вищенаведене, вважаю, що в судовому засіданні поза розумним сумнівом доведено відсутність можливості застосування більш м'якого запобіжного заходу, тому клопотання слід задоволити та застосувати до ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк до 60 днів, з урахуванням строку досудового розслідування та того, що її було затримано в порядку 208 КПК України - 14.09.2021, з визначенням застави, що становить 40 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 90 800 (дев'яносто тисяч вісімсот) гривень, враховуючи вищенаведені обставини вчинення кримінального правопорушення. А також беручи до уваги, що розмір застави не може бути завідомо непомірним для підозрюваної, при цьому розмір застави не є максимальним для особи, що підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, тому визначення застави саме в такому розмірі буде помірним для підозрюваної та може гарантувати належну процесуальну поведінку останньої та виконання нею покладених на неї обов'язків.

Відповідно до вимог ч.5 ст.194 КПК України, слідчий суддя вважає необхідним визначити необхідність виконання підозрюваній, у разі внесення застави та з моменту звільнення її з-під варти внаслідок внесення застави. Покладення таких обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України необхідне з метою забезпечення дієвості запобіжного заходу та ефективності здійснення кримінального провадження, дасть можливість органу досудового розслідування здійснювати контроль за належною процесуальною поведінкою.

За змістом ч. 2 ст. 197 КПК України строк тримання під вартою обчислюється з моменту взяття під варту, а якщо взяттю під варту передувало затримання підозрюваного, обвинуваченого, - з моменту затримання.

Відповідно до статті 198 КПК України висловлені в ухвалі слідчого судді, суду за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри, обвинувачення, не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінального проваджень.

Керуючись ст.ст. 176-178, 182-183, 193-194, 196-197, 202, 205, 309, 376, 395 КПК України, слідчий суддя -

ПОСТАНОВИЛА:

Клопотання задоволити.

Застосувати до ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 12 листопада 2021 року включно.

Взяти підозрювану ОСОБА_12 під варту в залі суду, а тримання її під вартою здійснювати в Івано-Франківській установі виконання покарань № 12.

Строк тримання під вартою рахувати з 14 вересня 2021 року, тобто з дати затримання в порядку 208 КПК України.

Строк дії ухвали до 12 листопада 2021 року включно, в межах строку досудового розслідування.

Визначити заставу - 40 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 90 800 (дев'яносто тисяч вісімсот ) гривень, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Івано-Франківського міського суду (одержувач: ТУ ДСА України в Івано-Франківській області, код: 26289647, банк: ДКСУ України, м. Київ, МФО: 820172, р/р: UA158 201 720 355 259 002 000 002 265).

У разі внесення застави, зобов'язати ОСОБА_12 прибувати за кожною вимогою до суду, слідчого, прокурора, та, у відповідності до ч. 5 ст. 194 КПК України, покласти наступні обов'язки на строк до 12 листопада 2021 року включно, але не більше як в межах строку досудового розслідування:

1) прибувати до визначеної службової особи із встановленою періодичністю;

2) не відлучатися з місця постійного проживання без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

4) утримуватися від спілкування з свідками, іншим підозрюваним у даному кримінальному провадженні;

5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд та в'їзд в Україну.

Роз'яснити підозрюваній, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу із відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок Івано-Франківського міського суду коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув'язнення. Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув'язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю.

У разі внесення застави та з моменту звільнення з-під варти у зв'язку із внесенням застави підозрювана вважається такою, до якої застосовано запобіжний захід у виді застави.

Про прийняте рішення негайно повідомити заінтересованих осіб, родичів.

Ухвала підлягає до негайного виконання після її оголошення.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення, а підозрюваним в цей же строк з моменту вручення йому копії даної ухвали.

Повний текст ухвали складено 16.09.2021 року.

Слідчий суддя ОСОБА_1

Попередній документ
99666557
Наступний документ
99666559
Інформація про рішення:
№ рішення: 99666558
№ справи: 344/14641/21
Дата рішення: 16.09.2021
Дата публікації: 01.02.2023
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Кримінальне
Суд: Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області
Категорія справи: Кримінальні справи (з 01.01.2019); Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про; застосування запобіжних заходів; тримання особи під вартою
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто (16.09.2021)
Результат розгляду: клопотання (заяву) задоволено, у тому числі частково
Дата надходження: 16.09.2021
Предмет позову: -
Учасники справи:
головуючий суддя:
КІНДРАТИШИН ЛЕСЯ РОМАНІВНА
суддя-доповідач:
КІНДРАТИШИН ЛЕСЯ РОМАНІВНА