Ширяївський районний суд Одеської області
16.09.2021 Справа №: 518/829/21 Провадження № 2-а/518/9/2021
16 вересня 2021 року
Ширяївський районний суд Одеської області у складі:
Головуючого судді Тарасенка М.С.,
за участю секретаря судового засідання Шевчук Г.С.,
розглянувши у судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Відділення поліції № 2 Березівського РВП ГУНП в Одеській області, в особі інспектора ВП № 2 Березівського РВП ГУНП в Одеській області Сербіна Є.Ю. про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення, -
ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Відділення поліції № 2 Березівського РВП ГУНП в Одеській області, в особі інспектора ВП № 2 Березівського РВП ГУНП в Одеській області Сербіна Є.Ю. про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення, посилаючись на те що 01.07.2021 року інспектором ВП № 2 Березівського РВП ГУНП в Одеській області Сербіним Є.Ю. у відношенні нього було винесено постанову серія ЕГА № 337623 про накладання адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення, згідно якої 01.07.2021 року в АДРЕСА_1 в приміщенні магазину « ІНФОРМАЦІЯ_1 » ОСОБА_1 знаходився без індивідуальних засобів захисту, а саме маски, що закриває ніс та рот, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 44-3 КпАП України та на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу.
Позивач вважає дану постанову необґрунтованою, безпідставною та не підтвердженою належними доказами, тобто вважає, що підстави для притягнення його до адміністративної відповідальності відсутні.
В судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги, пояснив суду, що 01.07.2021 року в АДРЕСА_1 перебував в приміщенні магазину « ІНФОРМАЦІЯ_1 » в захисній масці, зняв її після виходу з магазину.
Інспектор ВП № 2 Березівського РВП ГУНП в Одеській області Сербін Є.Ю. в судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог, наполягав, що під час притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені діючим законодавством, у зв'язку з чим, просить суд в задоволенні позовних вимог відмовити.
Вивчивши наявні матеріали справи у їх сукупності, вислухавши сторони, дослідивши представлені суду письмові докази, надавши правовідносинам, що виникли між сторонами по справі, належну правову оцінку, суд доходить висновку про часткове задоволення позову, з наступних підстав.
Судом встановлено, що 01.07.2021 року інспектором ВП № 2 Березівського РВП ГУНП в Одеській області Сербіним Є.Ю. у відношенні ОСОБА_1 винесено постанову серія ЕГА № 337623 про накладання адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення, згідно якої 01.07.2021 року в АДРЕСА_1 в приміщенні магазину « ІНФОРМАЦІЯ_1 » ОСОБА_1 знаходився без індивідуальних засобів захисту, а саме маски, що закриває ніс та рот, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 44-3 КпАП України та на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу.
Згідно із ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Суд зазначає, що предметом судового дослідження за даними правовідносинами є правомірність дій суб'єкта владних повноважень щодо встановлення адміністративного правопорушення, законність та обґрунтованість постанови про адміністративне правопорушення.
Таким чином, досліджуючи питання правомірності застосування адміністративної відповідальності до позивача у вказаних правовідносинах, суд перевіряє, чи були у відповідача по справі підстави для прийняття постанови про адміністративне правопорушення відносно позивача про визнання його винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 44-3 КпАП України.
Згідно із вимогами ч. 1 ст. 77 та ч. 1 ст. 90 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Зазначена норма встановлює обов'язок суб'єкта владних повноважень щодо доказування правомірності своїх рішень, дій чи бездіяльності.
Відповідно до вимог ст. 9 КпАП України, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Диспозицією ч. 2 ст. 44-3 КпАП України передбачена відповідальність за перебування в громадських будинках, спорудах, громадському транспорті під час дії карантину без вдягнутих засобів індивідуального захисту, зокрема респіраторів або захисних масок, що закривають ніс та рот, у тому числі виготовлених самостійно.
Аналізуючи зазначені положення, можна дійти висновку, що частиною 2 статті 44-3 КпАП України визначені дії (бездіяльність) особи, за які вона підлягає притягненню до адміністративної відповідальності, а отже дана норма не є банкетною та не відсилає до іншого нормативно-правового акту, котрим встановлюються відповідні правила, яких ця особа не дотрималась, у зв'язку з чим посилання позивача у цій частині суд вважає необґрунтованими.
Із змісту норм статті 222 КпАП України вбачається, що розгляд справ за ч. 2 ст. 44-3 КпАП України проводять органи Національної поліції. Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
Згідно із ст. 245 КпАП України, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
В ч. 1 ст. 72 КАС України визначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
За змістом положень ст. ст. 73, 75, 76 КАС України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Згідно ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Аналізуючи усі обставини по справі та досліджені у судовому засіданні письмові докази, що містяться у її матеріалах, суд приходить до висновку, що постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності прийнята відповідачем з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано та обґрунтовано.
Допущені відповідачем порушення під час складання спірної постанови, на які посилається позивач, а саме: не роз'яснення йому прав, передбачених ст. 268 КУпАП, не надання можливості надати пояснення, не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду справи.
Разом з тим, відповідно до ст. 33 КУпАП при накладенні адміністративного стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Згідно ст. 22 КУпАП при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення, суд може звільнити порушника від адміністративної відповідальності та обмежитися усним зауваженням. При цьому, в кожному конкретному випадку має вирішувати питання про визнання діяння малозначним, виходячи з того, що його наслідки не представляють суспільної небезпеки, не завдали або не здатні завдати значної шкоди суспільним або державним інтересам, правам та свободам інших осіб.
Малозначним є правопорушення, яке не становить великої суспільної шкідливості й не завдало значних збитків державним або суспільним інтересам або безпосередньо громадянам.
Проаналізувавши зібрані та досліджені докази в їх сукупності, характер та ступінь суспільної небезпеки вчиненого, суд приходить до висновку, що при обранні стягнення за вчинене адміністративне правопорушення, поліцейським не враховано особу порушника, який вперше притягується до адміністративної відповідальності, ступінь його вини у вчиненні адміністративного правопорушення, яке не завдало значних збитків суспільним або державним інтересам, прав та свобод інших осіб не порушило.
Беручи до уваги вищевикладене, суд вважає, що в діях ОСОБА_1 вбачається склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 44-3 КУпАП, однак враховуючи особу порушника та обставини вчинення адміністративного правопорушення, суд приходить до висновку, що правопорушення є малозначним, а тому слід застосувати положення ст. 22 КУпАП та звільнити ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності, обмежившись усним зауваженням.
Відповідно до ч. 1 ст. 284 КпАП по справі про адміністративне правопорушення може бути винесено одну з таких постанов: про накладення адміністративного стягнення; про застосування заходів впливу, передбачених ст.24-1; про закриття справи.
Частиною 2 цієї статті передбачено, що постанова про закриття справи виноситься, зокрема, при оголошенні усного зауваження. Отже, при застосуванні звільнення особи від адміністративної відповідальності за малозначністю діяння необхідно дотримуватися вимог частини 2 статті 284 КпАП про обов'язковість прийняття рішення про закриття провадження у справі.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що постанову про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 44-3 КпАП України необхідно скасувати, а провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити, у зв'язку із малозначністю вчиненого правопорушення та обмежитись усним зауваженням.
Керуючись ст. ст. 5, 9, 19, 20, 72, 77, 90, 139, 194, 241, 242, 244, 245, 246, 250 КАС України, суд -
Адміністративний позов ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Постанову інспектора ВП № 2 Березівського РВП ГУНП в Одеській області Сербіна Є.Ю. від 01.07.2021 року серія ЕГА № 337623 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 44-3 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 170,00 гривень - скасувати.
Провадження у справі закрити у зв'язку із малозначністю вчиненого правопорушення та обмежитись усним зауваженням.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга на рішення суду подається через Ширяївський районний суд Одеської області до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя М.Тарасенко